Як фізособам заробити на оборонній галузі. В Україні з’явилися інвестиційні фонди, які пропонують людям інвестувати в оборонні проєкти. Розповідаємо, що відомо.
В Україні з’явився новий вид інвестування для фізичних осіб. Це фонди, що працюють з військовими проєктами.
Інвестувати є куди: тільки постачальників безпілотних авіаційних комплексів зараз понад дві сотні, виробників наземних роботизованих комплексів чотири десятки, писав директор Центра дослідження армії конверсії та роззброєння Валентин Бадрак. Загалом, за даними Brave1, у державному кластері оборонних технологій зареєстровано 3 000 компаній.
LIGA.net дізналася, як можна долучитися до інвестування в оборонні компанії, які умови пропонують фонди, куди вони інвестують та які ризики подібних вкладень.
Види фондів та їхня специфіка
LIGA.net знайшла два фонди, які пропонують фізособам інвестувати в оборонні проєкти.
Це – синдикативні угоди від фонду Defence Builder, який належить до екосистеми Sigma Software. Інструмент запустили влітку 2025 року, інформацію про нього поширювали публічно.
Другий менш відомий – венчурний фонд “Резист”. Його у 2023 році заснували інвестори Роман Сульжик і Тарас Жарун, а також партнер Odgers Berndtson Ukraine Олексій Комліченко.
Синдикативні угоди – це об’єднання інвесторів для спільного інвестування у великі проєкти. У випадку Defence Builder це оборонні стартапи. Зокрема, проєкти пов’язані із виробництвом FPV-дронів, цифрових систем управління та засобів протидії РЕБ, що глушать українські дрони, розповідає інвестиційна директорка й керівниця оборонного напрямку Sigma Software Дар’я Янієва.
Один із засновників синдикату від Defence Builder – компанія Buntar Aerospace, що виробляє БПЛА, а також розробляє програмне забезпечення для планування і виконання розвідувальних місій.
Мінімальний чек угоди – $1 000. Синдикат інвестує в частки компаній, заробіток може бути після їх продажу.
Поки що практики екзитів у Defence Builder не було. За словами Янієвої, вони планують перші впродовж трьох-семи років. “Деякі можливі раніше, але більшість інвестицій потребує довгострокового підходу”, – пояснює вона.
“Вкладання коштів через синдикативні угоди (як і у венчурні компанії) пов’язано з високим ризиком, але водночас і високим потенційним прибутком – фізособа може окупити свою інвестицію навіть удесятеро”, – каже Дар’я Янієва.
“Резист” також працює з проєктами з виробництва дронів, зокрема і наземних, розробкою програмного забезпечення та технологіями зв’язку. Інвестує в компанії, що випускають лазерні системи наведення, системи протидії “шахедам” та CRPA-антени. Останнє – навігаційна антенна, що забезпечує зв’язок попри радіозавади.
У “Резист” середній чек фізособи – $200 000, мінімальний – $100 000. Інвестор купує акції компаній, в які інвестував “Резист”.
Прибуток від інвестицій можливий після перепродажу акцій, якщо вони зросли в ціні. А також завдяки перерозподілу доходів самого “Резисту”, який розподілить дивіденди своїм акціонерам.
“Два роки тому ми зайшли в капітал однієї з компаній з певною сумою, а зараз цей показник збільшився удесятеро. Фонд продав свою частку у цій фірмі й розподілив дивіденди на акціонерів (інвесторів)”, – наводить приклад Тарас Жарун. Конкретні суми називати він відмовляється.
Станом на 30.06.2025 року, капітал закритого недиверсифікованого венчурного корпоративного інвестиційного фонду “Резист.юа” становив 130,9 млн грн, за даними YouControl. Активи – 30,68 млн грн.
Ризики інвестування
Ризики інвестицій в оборонні стартапи схожі на ті, що існують для інших компаній, які починають працювати. Це високий рівень невизначеності та шанс, що компанія не виживе, зазначає Янієва.
Проте є і специфічні для оборонної галузі фактори. “Складні регуляторні рамки, закритість самих компаній, обмежена публічність”, – пояснює вона.
Про засекреченість як фактор ризику говорить і засновник та президент інвестиційної групи “Універ” Тарас Козак. Він підкреслює, що фонди для інвестування фізосіб мають бути прозорими, а у випадку з військовими проєктами це складно.
Ще один нюанс, який підвищує ризик інвестицій в оборонну галузь. Оборонні компанії в Україні зараз залежать від одного замовника – держави, зазначає партнер консалтингової компанії у сфері особистих фінансів IPlan.ua Любомир Остапів.
Проте кілька оборонних компаній вже змогли знизити цю залежність, фактично відкривши представництва за кордоном. Зокрема Skyeton, що у липні 2025 року створив у Словаччині спільне підприємство з британським Prevail Partners. А також DeViRo і Ukrspecsystems у Чехії та Польщі, відповідно.
Однак перед тим як вкладати гроші, можна зробити перевірку. Тарас Козак радить пошукати фонд у Реєстрі ІСІ на сайті Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку. “Якщо у реєстрі компанії немає, то будьте впевнені, що така структура є незаконною, і мати справу з нею не можна у жодному разі”, – підкреслює він.
Щоправда, фонд може бути зареєстрований в юрисдикції інших країн. Приміром, синдикат від Defence Builder має “прописку” в США.
Засновники “Резист” також планують створити фонд у європейській юрисдикції, розповідає Жарун. Причина – воєнні ризики, валютні обмеження і непристосоване під сучасні реалії законодавство про інститути спільного інвестування в Україні, пояснює він. “Наша команда також стикнулася з цими проблемами, саме тому наш український фонд є доволі маленьким порівняно з європейськими аналогами”, – розповідає Жарун. Європейський фонд, за задумом засновників, буде більшим.
За матеріалами finance.liga.net
