Профільний комітет Верховної Ради рекомендував ухвалити одразу за основу та в цілому законопроєкти №15112-д і №15460. Вони скасовують пільгу з ПДВ для комерційних товарів у міжнародовна Рада підтримає пакет, 20% ПДВ стягуватимуть фактично з першого євро, але покупцеві не доведеться самостійно йти на митницю чи розраховувати податок. Розбираємося, як працюватиме нова система, які посилки залишаться без податку і наскільки можуть подорожчати покупки.
Для українців, які регулярно замовляють недорогий одяг, електроніку, аксесуари або товари для дому на AliExpress, Temu, Shein та інших іноземних майданчиках, головна зміна виглядає просто: звичний поріг у €150, до якого зараз більшість міжнародних посилок не обкладається ПДВ, пропонують прибрати для комерційних покупок.
Але формула «податок на всі посилки» не зовсім точна. Реформа розділяє покупки на маркетплейсах і справді приватні відправлення між фізичними особами. Крім того, законопроєкти змінюють не лише ставку чи поріг, а й сам спосіб адміністрування податку: ПДВ планують стягувати ще на етапі покупки, а відповідальність за його перерахування державі покласти переважно на електронну платформу.
І ще одна принципова деталь: нові правила поки не діють.
26 серпня Комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики рекомендував прийняти доопрацьований законопроєкт №15112-д і урядовий №15460 за основу та в цілому. Але обидва документи ще мають пройти голосування у Верховній Раді. На парламентському сайті №15460 станом на 27 серпня має статус «очікує розгляду», а щодо №15112-д зафіксовано рекомендацію комітету від 26 серпня.
Як працює система зараз
Чинне правило для звичайної міжнародної поштової або експрес-посилки фізичній особі відносно просте.
Якщо сумарна фактурна вартість товарів не перевищує €150, митні платежі не стягуються. Якщо вона перевищує €150, але не перевищує €10 000, застосовуються ввізне мито за ставкою 10% і ПДВ за ставкою 20%. При цьому базою для оподаткування є частина вартості, що перевищує €150.
Тобто покупка на €20, €50, €100 або €149 зараз за загальним правилом не створює для одержувача додаткового ПДВ при ввезенні.
Саме цей режим і збираються радикально змінити для комерційних товарів, придбаних дистанційно.
Що пропонують законопроєкти №15112-д і №15460
Пакет складається з двох взаємопов’язаних документів.
№15112-д змінює Податковий кодекс і визначає, хто, коли та за якими правилами має сплачувати ПДВ.
№15460 змінює Митний кодекс і створює митну та технічну інфраструктуру для роботи цієї системи — декларування, обмін інформацією, роботу поштових операторів і експрес-перевізників.
Комітет рекомендував парламенту прийняти обидва законопроєкти одразу за основу та в цілому, тобто теоретично пакет може пройти без традиційного доопрацювання між першим і другим читаннями.
Головна зміна — скасування ПДВ-пільги для комерційних товарів до €150.
За запропонованою моделлю товар, придбаний через електронний інтерфейс у закордонного продавця і доставлений в Україну, має обкладатися ПДВ незалежно від того, коштує він €5, €50 чи €149.
Ставка — стандартні 20%.
Мінфін формулює принцип прямо: ПДВ на імпортовані товари, придбані через маркетплейси, має застосовуватися «починаючи з 0 євро».
Податок братимуть під час покупки, а не на пошті
Для покупця це одна з найважливіших частин реформи.
Держава не планує змушувати мільйони одержувачів самостійно розраховувати ПДВ за кожен кабель, чохол для телефона чи футболку.
За моделлю, закладеною в законопроєкти, відповідальність переноситься на маркетплейс — електронний інтерфейс, через який укладається угода.
Якщо платформа працює за новою схемою, покупець:
- знаходить товар;
- оформлює замовлення;
- бачить кінцеву ціну з українським ПДВ;
- сплачує всю суму одним платежем;
- отримує посилку без окремої сплати цього ПДВ під час доставки.
Сам маркетплейс збирає податок і перераховує його до українського бюджету. Якщо платформа-нерезидент користуватиметься відповідною схемою, для неї передбачається український представник, відповідальний за виконання податкових зобов’язань.
Модель нагадує європейський IOSS — Import One-Stop Shop.
У ЄС аналогічна система працює з липня 2021 року: ПДВ-пільгу для імпорту дешевих товарів скасували, а IOSS дозволив продавцям і платформам збирати ПДВ під час продажу товарів у відправленнях невеликої вартості.
Наскільки подорожчають покупки
Найпростіший сценарій — продавець або маркетплейс повністю перекладає новий податок на покупця.
Тоді розрахунок виглядатиме так:
ціна товару × 20% = ПДВ.
Наприклад:
| Вартість товару | Зараз, за умови посилки до €150 | ПДВ за новою моделлю | Потенційна ціна |
|---|---|---|---|
| €10 | €10 | €2 | €12 |
| €20 | €20 | €4 | €24 |
| €30 | €30 | €6 | €36 |
| €50 | €50 | €10 | €60 |
| €80 | €80 | €16 | €96 |
| €100 | €100 | €20 | €120 |
| €120 | €120 | €24 | €144 |
| €149 | €149 | €29,80 | €178,80 |
Це спрощені приклади, в яких ціна товару є базою для ілюстрації й продавець повністю перекладає ПДВ на споживача.
Тому твердження, що всі товари автоматично стануть рівно на 20% дорожчими, теж потребує застереження.
Маркетплейс може частково компенсувати податок власною маржею, продавець — змінити базову ціну, а платформа — активніше використовувати купони, субсидовану доставку або знижки. Мінфін також визнає, що кінцеве подорожчання залежатиме від політики конкретної платформи та продавця.
Але якщо базова ціна не зміниться і весь ПДВ буде додано зверху, математика саме така: €50 перетворюються на €60, €100 — на €120, €149 — майже на €179.
€150 зникають не скрізь
Це ще одна важлива деталь, яку легко втратити за заголовком «ПДВ із першого євро».
Реформа не означає, що будь-яка коробка, яка перетнула український кордон, автоматично оподатковуватиметься з нульового порогу.
Проєкти розрізняють комерційну дистанційну торгівлю та некомерційні відправлення між громадянами.
Для посилок формату «фізична особа — фізичній особі», тобто, наприклад, подарунка від родича або знайомого за кордоном, передбачене звільнення до €45.
Воно діятиме за умови, що відправлення справді некомерційне: товари передаються без оплати, призначені для особистого чи сімейного використання, а їхня кількість та характеристики не свідчать про комерційну мету.
Окремо планують зберегти поріг €150 для товарів у несупроводжуваному багажі.
Отже, умовна футболка за €20, куплена на Temu, і така сама футболка за €20, безоплатно надіслана родичем як приватний подарунок, для цілей реформи — різні ситуації.
У першому випадку має виникнути ПДВ.
У другому — за дотримання критеріїв некомерційної посилки до €45 пільга зберігається.
А що буде з товарами дорожчими за €150
Спеціальна система дистанційного адміністрування насамперед розрахована на відправлення невеликої вартості — до €150.
Для дорожчих товарів залишаються загальні митні процедури, тому не варто переносити формулу «ціна плюс 20%» на будь-яку дорогу міжнародну покупку.
Наразі для посилок понад €150 діє загальна модель із ввізним митом 10% та ПДВ 20%, а базою є частина фактурної вартості понад пільговий поріг.
Після ухвалення пакета саме взаємодія нових податкових норм із загальними митними правилами для дорожчих відправлень буде принциповою для остаточного розрахунку платежів.
Тобто реформа має найбільш очевидний і масовий ефект саме в категорії, яка сьогодні практично не створює податкових витрат для покупця: недорогі комерційні посилки до €150.
Чи доведеться чекати довше на митниці
Одна з головних потенційних проблем очевидна: якщо замість невеликої частини міжнародних відправлень потрібно адмініструвати податок практично з кожної комерційної покупки, навантаження на митну систему різко зростає.
Саме тому пакет намагається перенести більшу частину роботи в автоматизований режим.
Для поштових операторів та експрес-перевізників передбачають спеціальне декларування. Інформація про замовлення та сплачений ПДВ має передаватися в електронному вигляді, щоб митниця могла ідентифікувати відправлення, за яке податок уже був зібраний платформою. За задумом Мінфіну, покупцеві не потрібно буде подавати окремі декларації чи здійснювати додаткову оплату.
Але саме працездатність цієї ІТ-інфраструктури стане критичною.
Якщо платформа, перевізник і митниця не зможуть коректно обмінюватися даними, теоретично виникають ризики затримок, помилкового повторного нарахування платежів або необхідності додаткової перевірки відправлення.
Тому запуск і прив’язали не лише до календарної дати, а й до фактичної технічної готовності системи.
Нові правила не почнуться автоматично 1 січня
У законодавчій дискусії часто звучить дата 1 січня 2027 року, але її не варто сприймати як безумовну дату запуску.
Мінфін уточнює: система має запрацювати не раніше 1 січня 2027 року і лише після окремого рішення Кабміну про готовність учасників ринку та необхідних ІТ-систем.
Отже, навіть якщо Верховна Рада найближчим часом прийме обидва законопроєкти, це не означає, що ПДВ автоматично з’явиться в кошику AliExpress або Temu наступного дня.
Спочатку необхідно:
- завершити законодавчу процедуру;
- опублікувати закони;
- підготувати податкову та митну ІТ-інфраструктуру;
- забезпечити взаємодію маркетплейсів, їхніх представників, поштових операторів і митниці;
- отримати рішення Кабміну про готовність системи.
Для адаптації бізнесу також передбачений перехідний механізм: протягом першого року адміністративні санкції за ненавмисні помилки, пов’язані з неповною або несвоєчасною сплатою ПДВ щодо посилок до €150, не повинні застосовуватися за умови, що сам податок буде повністю сплачений.
Чому держава взялася саме за дешеві посилки
Аргументація Мінфіну має дві основні частини — конкуренцію та бюджет.
Український продавець, який імпортує товар офіційно або виробляє його в Україні, включає ПДВ у кінцеву ціну. Натомість аналогічний товар вартістю €20–100, який споживач напряму замовляє на закордонному маркетплейсі, сьогодні може потрапити до України без ПДВ.
Для держави це означає, що два товари, які конкурують за одного покупця, можуть мати різний податковий режим лише через спосіб доставки.
Мінфін називає це нерівними умовами для українського бізнесу.
Друга причина — масштаби ринку.
За даними Мінфіну з посиланням на митницю, у 2025 році вартість міжнародних поштових та експрес-відправлень становила 167,3 млрд грн. Із них 92,9 млрд грн, або 55,5%, не оподатковувалися через чинну пільгу.
За перші сім місяців 2026 року загальна вартість таких відправлень уже сягнула 136,3 млрд грн, з яких 56,8 млрд грн, або близько 42%, не були обкладені ПДВ через пільговий режим.
Мінфін оцінює потенційний додатковий ресурс бюджету після реформи приблизно в 10 млрд грн на рік. Уряд заявляє, що кошти мають спрямовуватися, зокрема, на потреби сектору безпеки й оборони.
До чого тут МВФ
Це не лише внутрішня податкова ініціатива.
Мінфін прямо зазначає, що ухвалення пакета є одним зі структурних маяків Меморандуму з МВФ.
Паралельно влада аргументує реформу наближенням української системи ПДВ до правил Європейського Союзу.
Але тут є важливий нюанс: називати майбутню українську систему повною копією нинішньої європейської вже не зовсім коректно.
ЄС ще 1 липня 2021 року скасував ПДВ-пільгу для імпорту товарів вартістю до €22 і запровадив IOSS для дистанційних продажів товарів до €150.
Проте європейські правила вже пішли далі: з 1 липня 2026 року ЄС скасував і митне звільнення для товарів до €150, запровадивши тимчасове фіксоване мито €3 на відповідні товари дистанційної торгівлі.
Тобто українська реформа запозичує насамперед логіку європейського адміністрування ПДВ через платформу, але не означає повного копіювання всіх актуальних митних правил Євросоюзу.
Хто виграє і хто заплатить більше
Для українських виробників та офіційних імпортерів реформа потенційно прибирає частину цінової переваги іноземних маркетплейсів, яка виникає через ПДВ-пільгу.
Для держави це додаткові податкові надходження та кращий облік транскордонної електронної торгівлі.
Для маркетплейсів — нові витрати на податкову реєстрацію, ІТ-інтеграцію, звітність та адміністрування українського ПДВ.
Для поштових операторів та експрес-перевізників — необхідність працювати з новими електронними реєстрами та точно синхронізувати інформацію про відправлення з даними платформ і митниці.
А для покупця головний ефект — потенційно вища кінцева ціна.
Найвідчутнішою різниця буде там, де основною перевагою іноземного маркетплейсу була саме низька ціна: дрібна електроніка, аксесуари, декор, товари для дому, недорогий одяг, косметичні аксесуари, інструменти та тисячі інших позицій вартістю в кілька десятків євро.
Якщо товар коштує €5, абсолютне подорожчання невелике — близько €1.
Якщо €100 — вже до €20.
Для кошика на €149 потенційний податковий компонент сягає майже €30.
Тому для регулярних покупців ефект може бути значно більшим, ніж від однієї окремої посилки.
Чи можуть маркетплейси піти з України
Сам факт запровадження ПДВ не означає автоматичного закриття доступу до AliExpress, Temu або інших міжнародних платформ.
Для великих глобальних майданчиків податкове адміністрування в країні покупця не є принципово новою моделлю — схожі механізми давно існують у ЄС та інших юрисдикціях.
Набагато важливішим буде інше: наскільки легко платформа зможе інтегруватися з українською системою та чи вважатиме український ринок достатньо великим для таких витрат.
Для найбільших маркетплейсів відповідь, імовірно, буде позитивною. Для невеликих іноземних онлайн-магазинів нові адміністративні вимоги можуть бути відчутнішими.
Саме тому результат реформи залежатиме не лише від ставки ПДВ, а й від простоти реєстрації, звітності та передачі даних.
Що буде з посилкою, замовленою до запуску нових правил
Це питання стане практично важливим безпосередньо перед початком реформи.
Поки система не запущена відповідно до закону та рішення Кабміну, діють чинні правила.
Тобто сама рекомендація комітету Верховної Ради нічого не змінила для посилки, яку людина замовляє сьогодні.
Станом на 27 серпня 2026 року товари у міжнародних поштових та експрес-відправленнях вартістю до €150 продовжують користуватися чинним звільненням від митних платежів у передбачених законом випадках.
Правила зміняться лише після завершення законодавчої процедури та запуску нового механізму.
Головне про реформу
Запропонована система — це не просто «податок на посилки».
Її суть у зміні самої логіки оподаткування електронної торгівлі.
Сьогодні дешевий товар може бути придбаний за кордоном і ввезений в Україну без ПДВ лише тому, що його вартість не перевищує €150.
Після реформи для комерційної покупки через маркетплейс цей поріг фактично зникне: ПДВ 20% має виникати незалежно від вартості товару.
Водночас держава намагається зробити податок максимально непомітним адміністративно: покупець має побачити його одразу в ціні, заплатити під час оформлення замовлення і більше нічого не доплачувати при отриманні.
Приватні подарунки та інші справді некомерційні відправлення не прирівнюються до покупок на маркетплейсах — для них залишають окрему пільгу до €45.
А дата запуску ще не настала: не раніше 1 січня 2027 року, після окремого підтвердження технічної готовності системи Кабміном.
Тому для покупців головне зараз — не плутати рішення профільного комітету з уже ухваленим законом. Верховна Рада ще має проголосувати за пакет. Але якщо депутати підтримають рекомендацію комітету прийняти №15112-д та №15460 одразу в цілому, одна з наймасовіших податкових пільг для транскордонних онлайн-покупок може бути фактично ліквідована — і звична ціна недорогих замовлень із-за кордону зміниться.
