Січень 2026-го оголив те, що в «мирний» час залишається невидимим. Продуктовий ритейл — це не лише полиці й каси. Це холодовий ланцюг, логістика, зв’язок, безпека, виробництво (пекарні і кулінарія) і сотні технічних вузлів, які мають працювати безперервно. Коли електрика зникає на години, а температура падає нижче −10°C, супермаркет фактично переходить у режим міні-інфраструктурного об’єкта.
У період 12–13 січня 2026 року мережі почали точково зупиняти окремі магазини: не тому, що «немає генератора», а тому що генератори працюють на межі ресурсу і потребують дозаправлення, сервісу, інколи — ремонту або заміни. А ще — залежать від якості пального, стану електромережі конкретної локації, дисципліни навантажень і наявності резервів.
Чому магазини інколи зачиняються, хоча «всі з генераторами»
Публічні пояснення мереж з’явилися після хвилі повідомлень 13 січня: деякі магазини були зачинені попри те, що загалом мережі декларували роботу «в штатному режимі». Важливий нюанс — «штатний режим» у блекауті означає керовані винятки, а не 100% безперервність кожної точки.
Є три системні причини пауз:
Паливно-сервісний цикл
Дизельні електростанції мають обмеження безперервної роботи, після чого потрібні:
- дозаправлення,
- регламентні процедури (фільтри, мастила та огляд),
- інколи — охолодження або пауза для запобігання аваріям.
Коли світла немає довго, ці «вікна» неминучі. І якщо у локації немає підмінного рішення, магазин робить паузу.
Наднавантаження й «довше, ніж задумано»
Одна з ключових проблем — генератори змушені працювати довше звичайного через масовані атаки на енергосистему. Це різко збільшує і знос, і частоту дрібних збоїв.
Якість пального й локальні мережеві умови
Окремі гравці, зокрема, Varus, вказують: постачальники не завжди привозять пальне заявленої якості. Це фактор, який легко недооцінити, але він прямо впливає на ресурс двигуна й стабільність роботи.
Паралельно Novus звертає увагу на ще одну річ: якість електромережі в конкретній локації. Одна і та сама модель генератора в різних магазинах може поводитися по-різному через відмінні режими навантаження, підключення, перемикання та стан обладнання.
Скільки коштує «незламність»: дизель, ремонти, резерви
У блекауті витрати ритейлу розкладаються на дві великі групи:
- Oпераційні: пальне, сервіс, ремонти, виїзні бригади, логістика доставки дизелю, охорона, додатковий персонал.
- Капітальні: закупівля генераторів, підмінний фонд, системи моніторингу, заміна енергоємного обладнання, батарейні системи, сонячні станції.
Паливна математика АТБ: коли рахунок іде на мільйони щодня
Forbes наводять конкретику по АТБ:
- в середньому: 30 000 л дизелю/добу на ≈2,5 млн грн;
- 12–13 січня: добові витрати зросли до ≈4,5–5 млн грн, а ≈74 000 л за добу у піковий період.
Це означає головне: у моменти масових відключень і морозів «енергетична стійкість» перетворюється на щоденну статтю витрат рівня великого інвестпроєкту — просто не капітальну, а паливну.
Важливо: за наведеними цифрами можна грубо оцінювати порядок цін та споживання, але в реальності паливний чек залежить від контрактів, логістики, регіону і якості дизелю.
Novus: інвестиції та паливний резерв як стратегія
Novus декларує:
- інвестиції в енергонезалежність понад 385 млн грн,
- генераторні потужності — 33,72 МВт,
- резерв пального 168 тонн дизелю, який, за словами компанії, дає змогу працювати до тижня у режимі масових відключень, у їхньому сценарії споживання.
Це демонструє підхід «не тільки купити генератор», а вибудувати паливний і технічний контур автономності.
Коли втручається держава: що побачило Мінекономіки
Точкові зупинки магазинів стали достатньо помітними, щоб Мінекономіки провело онлайн-нараду з великими мережами (АТБ, Fozzy Group, Novus, Ашан та ін.). Мета — швидко зібрати реальну картину проблем і зрозуміти, чим уряд може оперативно допомогти.
З цього випливають два пріоритети для держави:
- генератори та запчастини (перемовини з партнерами щодо збільшення постачання),
- фактична готовність мереж, щоб уникнути сценарію «масового закриття» (заявлено, що питання повного закриття не стоїть у жодному регіоні).
Це важлива рамка: держава починає трактувати продовольчий ритейл як елемент стійкості тилу — не в теорії, а в оперативному управлінні кризою.
Як мережі перебудували роботу: практичні “плейбуки”
Нижче — рішення, які прямо згадані в медіа, з поясненням логіки.
АТБ: мобільні генератори як страховка від простою
- Найскладніші регіони — Київський та Дніпровський.
- Ремонт несправного генератора — близько двох годин, але магазини не «падають», бо використовують пересувні генератори (підміна на час ремонту).
Логіка: тримати мережу не «ідеальними генераторами», а резервуванням на рівні парку.
Novus: «не вичавлювати максимум», техпаузи та диверсифікація
Novus формулює принцип максимально прагматично: генератор потребує пауз через навантаження й локальні умови; завдання — не довести до важкої поломки, тому інколи запроваджуються технічні зупинки.
Додатково:
- створено паливні резерви (168 т дизелю),
- частину об’єктів переведено на газові генератори (як альтернативу дизелю там, де це виправдано).
Логіка: керування ресурсом (режими), запас пального і технологічний мікс, а не одна ставка на дизель.
Фора: сервісна готовність та дистанційний моніторинг
Зазначено:
- на 13 січня жоден із 399 магазинів Фора не припиняв роботу через відключення чи збої альтернативного живлення,
- мороз може впливати на дизельні генератори, але проблеми — поодинокі,
- створені внутрішні бригади швидкого реагування, запас запчастин і витратників,
- впроваджено віддалений моніторинг холодильного обладнання та автономних джерел, що дозволяє до 70% збоїв усувати дистанційно.
Логіка: у кризі перемагає не той, у кого “більший генератор”, а той, у кого сервіс і контроль.
METRO: генератори плюс СЕС — але чесно про «зиму»
METRO встановлює сонячні електростанції на торговельних центрах:
- у 2025 році — на ТЦ у Вінниці та Івано-Франківську сумарно ≈1700 кВт,
- заявлено, що СЕС можуть компенсувати до 25–30% річного споживання кожного ТЦ,
- водночас енергетичний експерт підкреслює: взимку ефективність СЕС близька до нуля.
Логіка: СЕС — це про річну економію й стійкість у сезоні сонця, але зимові піки автономності все одно тримає традиційна генерація.
Коло: батарейні системи накопичення замість дизелю в малих форматах
Коло пояснює, чому відходить від генераторів у невеликих магазинах:
- шум і викиди в житлових комплексах,
- додатковий операційний тягар для малого персоналу (контроль, заправка, ТО, ремонт).
Рішення:
- перехід на батарейні системи накопичення різної ємності,
- енергоаудит і заміна холодильників (молочка/гастрономія), щоб зменшити споживання.
Логіка: якщо зменшити споживання й поставити батарею, «автономність» стає тихішою, керованішою і менш залежною від дизелю.
Ultramarket: підмінний фонд 20% і заміна “за годину”
Ultramarket демонструє модель гіпермаркетного масштабу:
- 12 січня вийшли з ладу 4 генератори (не через замерзання),
- споживання гіпермаркету — ≈250 кВт,
- у разі збою — за годину підключають інший справний генератор,
- підмінний фонд генераторів — ≈20% (на 10 об’єктів — 2 запасні).
Логіка: резерв — це не «приємна опція», а стандарт стійкості.
Varus: дисципліна простоїв і проблема якості пального
Varus фіксує:
- генератори працюють довше — зростає знос,
- якість пального інколи не відповідає заявленій,
- зі 118 діючих супермаркетів до двох на день можуть бути тимчасово неактивними на кілька годин,
- перемерзання пального — поодиноке.
Логіка: навіть у великій мережі «нормою» стають локальні ремонти/заміни, якщо немає можливості нескінченно експлуатувати генератор у пікових режимах.
Холодильники — понад усе: як зберігають свіжість і що урізають першим
Найскладніша зона: холодильне обладнання, а також пекарні й кулінарія. Ритейлери описують однаковий принцип пріоритизації:
- холод (морозильні/холодильні камери),
- каси та мінімальне освітлення,
- зв’язок і критичні системи,
- усе інше — відсікається або обмежується.
Практичні заходи, які згадані:
- обмеження відкривання морозилок,
- утеплення камер, у Varus — додаткове утеплення, що допомагає тримати режим до 7 годин без живлення;
- скорочення асортименту охолодженого/замороженого, як спосіб знизити ризики псування й інколи оптимізувати логістику;
- у Novus — прагнення підтримувати роботу пекарень там, де це можливо, як сервіс для людей, які не можуть готувати вдома.
Для споживача це означає просту річ: коли магазин «урізає другорядне», він робить це не з жадібності, а щоб не втратити контроль над безпекою продуктів.
“Незламність” як система: шість шарів стійкості
Якщо скласти всі кейси в одну модель, виходить, що надійність ритейлу в блекауті тримається на шести «шарах»:
- Резервування: мобільні генератори, підмінний фонд 20%, ротації.
- Пальне: великі запаси, логістика, контроль якості.
- Режими навантаження: техпаузи, відсікання другорядного, недопущення перегріву та перевантаження.
- Сервіс: внутрішні бригади, запчастини, розхідники, стандарти заміни.
- Моніторинг: дистанційне управління обладнанням, раннє виявлення проблем.
- Диверсифікація та ефективність: газові генератори, батареї, СЕС (як річна економіка), заміна холодильників та іншого енергоємного обладнання.
Саме через ці шари «генератор — не чарівна коробка»: він працює лише як частина системи, а не як гарантія безперервності.
Як мінімізувати ризики для себе
- Перевіряйте статус конкретної локації перед виходом (сайт/гаряча лінія/оголошення на вході).
- Плануйте покупки так, щоб мати базовий запас на 2–3 дні з продуктів, які не залежать від холоду.
- Якщо берете заморозку — використовуйте термосумку, мінімізуйте час у дорозі.
- У пікові періоди очікуйте, що частина сервісів (кулінарія/випічка) може працювати нестабільно — це наслідок пріоритизації холоду.
Ціна стійкості — мільйони на добу й управлінська дисципліна
Січень 2026-го показав: продовольчий ритейл у блекауті — це економіка витривалості. Вона коштує:
- мільйони гривень щодня лише на пальне, на прикладі АТБ;
- сотні мільйонів гривень інвестицій у програми енергонезалежності, на прикладі Novus;
- постійні ремонти/заміни, підмінні фонди, сервісні бригади та дистанційний контроль, на прикладі Фори, Ultramarket та інших;
- і — що важливо — управлінське рішення інколи зупинити магазин на годину-дві, щоб зберегти його працездатність на тижні вперед.
У підсумку «точкові закриття» — це, найчастіше, не ознака колапсу, а ознака того, що ритейл працює за логікою інженерної безпеки: краще коротка пауза, ніж довга аварія. Це і є справжня «незламність» — не гасло, а система резервів, правил і відповідальності.
А для споживача «перерва на кілька годин» найчастіше означає не “хаос”, а керовану паузу, яка дозволяє мережі не втратити магазин на добу чи більше — і не втратити контроль над безпечністю продуктів.
За матеріалами biz.nv.ua
