«Перерви — до кількох годин»: чому супермаркети інколи зачиняються, навіть маючи генератори

Січень 2026-го оголив те, що в «мирний» час залишається невидимим. Продуктовий ритейл — це не лише полиці й каси. Це холодовий ланцюг, логістика, зв’язок, безпека, виробництво (пекарні і кулінарія) і сотні технічних вузлів, які мають працювати безперервно. Коли електрика зникає на години, а температура падає нижче −10°C, супермаркет фактично переходить у режим міні-інфраструктурного об’єкта.

У період 12–13 січня 2026 року мережі почали точково зупиняти окремі магазини: не тому, що «немає генератора», а тому що генератори працюють на межі ресурсу і потребують дозаправлення, сервісу, інколи — ремонту або заміни. А ще — залежать від якості пального, стану електромережі конкретної локації, дисципліни навантажень і наявності резервів.

Чому магазини інколи зачиняються, хоча «всі з генераторами»

Публічні пояснення мереж з’явилися після хвилі повідомлень 13 січня: деякі магазини були зачинені попри те, що загалом мережі декларували роботу «в штатному режимі». Важливий нюанс — «штатний режим» у блекауті означає керовані винятки, а не 100% безперервність кожної точки.

Є три системні причини пауз:

Паливно-сервісний цикл

Дизельні електростанції мають обмеження безперервної роботи, після чого потрібні:

  • дозаправлення,
  • регламентні процедури (фільтри, мастила та огляд),
  • інколи — охолодження або пауза для запобігання аваріям.

Коли світла немає довго, ці «вікна» неминучі. І якщо у локації немає підмінного рішення, магазин робить паузу.

Наднавантаження й «довше, ніж задумано»

Одна з ключових проблем — генератори змушені працювати довше звичайного через масовані атаки на енергосистему. Це різко збільшує і знос, і частоту дрібних збоїв.

Якість пального й локальні мережеві умови

Окремі гравці, зокрема, Varus, вказують: постачальники не завжди привозять пальне заявленої якості. Це фактор, який легко недооцінити, але він прямо впливає на ресурс двигуна й стабільність роботи.

Паралельно Novus звертає увагу на ще одну річ: якість електромережі в конкретній локації. Одна і та сама модель генератора в різних магазинах може поводитися по-різному через відмінні режими навантаження, підключення, перемикання та стан обладнання.

Скільки коштує «незламність»: дизель, ремонти, резерви

У блекауті витрати ритейлу розкладаються на дві великі групи:

  • Oпераційні: пальне, сервіс, ремонти, виїзні бригади, логістика доставки дизелю, охорона, додатковий персонал.
  • Капітальні: закупівля генераторів, підмінний фонд, системи моніторингу, заміна енергоємного обладнання, батарейні системи, сонячні станції.

Паливна математика АТБ: коли рахунок іде на мільйони щодня

Forbes наводять конкретику по АТБ:

  • в середньому: 30 000 л дизелю/добу на ≈2,5 млн грн;
  • 12–13 січня: добові витрати зросли до ≈4,5–5 млн грн, а ≈74 000 л за добу у піковий період.

Це означає головне: у моменти масових відключень і морозів «енергетична стійкість» перетворюється на щоденну статтю витрат рівня великого інвестпроєкту — просто не капітальну, а паливну.

Важливо: за наведеними цифрами можна грубо оцінювати порядок цін та споживання, але в реальності паливний чек залежить від контрактів, логістики, регіону і якості дизелю.

Novus: інвестиції та паливний резерв як стратегія

Novus декларує:

  • інвестиції в енергонезалежність понад 385 млн грн,
  • генераторні потужності — 33,72 МВт,
  • резерв пального 168 тонн дизелю, який, за словами компанії, дає змогу працювати до тижня у режимі масових відключень, у їхньому сценарії споживання.

Це демонструє підхід «не тільки купити генератор», а вибудувати паливний і технічний контур автономності.

Коли втручається держава: що побачило Мінекономіки

Точкові зупинки магазинів стали достатньо помітними, щоб Мінекономіки провело онлайн-нараду з великими мережами (АТБ, Fozzy Group, Novus, Ашан та ін.). Мета — швидко зібрати реальну картину проблем і зрозуміти, чим уряд може оперативно допомогти.

З цього випливають два пріоритети для держави:

  1. генератори та запчастини (перемовини з партнерами щодо збільшення постачання),
  2. фактична готовність мереж, щоб уникнути сценарію «масового закриття» (заявлено, що питання повного закриття не стоїть у жодному регіоні).

Це важлива рамка: держава починає трактувати продовольчий ритейл як елемент стійкості тилу — не в теорії, а в оперативному управлінні кризою.

Як мережі перебудували роботу: практичні “плейбуки”

Нижче — рішення, які прямо згадані в медіа, з поясненням логіки.

АТБ: мобільні генератори як страховка від простою

  • Найскладніші регіони — Київський та Дніпровський.
  • Ремонт несправного генератора — близько двох годин, але магазини не «падають», бо використовують пересувні генератори (підміна на час ремонту).

Логіка: тримати мережу не «ідеальними генераторами», а резервуванням на рівні парку.

Novus: «не вичавлювати максимум», техпаузи та диверсифікація

Novus формулює принцип максимально прагматично: генератор потребує пауз через навантаження й локальні умови; завдання — не довести до важкої поломки, тому інколи запроваджуються технічні зупинки.

Додатково:

  • створено паливні резерви (168 т дизелю),
  • частину об’єктів переведено на газові генератори (як альтернативу дизелю там, де це виправдано).

Логіка: керування ресурсом (режими), запас пального і технологічний мікс, а не одна ставка на дизель.

Фора: сервісна готовність та дистанційний моніторинг

Зазначено:

  • на 13 січня жоден із 399 магазинів Фора не припиняв роботу через відключення чи збої альтернативного живлення,
  • мороз може впливати на дизельні генератори, але проблеми — поодинокі,
  • створені внутрішні бригади швидкого реагування, запас запчастин і витратників,
  • впроваджено віддалений моніторинг холодильного обладнання та автономних джерел, що дозволяє до 70% збоїв усувати дистанційно.

Логіка: у кризі перемагає не той, у кого “більший генератор”, а той, у кого сервіс і контроль.

METRO: генератори плюс СЕС — але чесно про «зиму»

METRO встановлює сонячні електростанції на торговельних центрах:

  • у 2025 році — на ТЦ у Вінниці та Івано-Франківську сумарно ≈1700 кВт,
  • заявлено, що СЕС можуть компенсувати до 25–30% річного споживання кожного ТЦ,
  • водночас енергетичний експерт підкреслює: взимку ефективність СЕС близька до нуля.

Логіка: СЕС — це про річну економію й стійкість у сезоні сонця, але зимові піки автономності все одно тримає традиційна генерація.

Коло: батарейні системи накопичення замість дизелю в малих форматах

Коло пояснює, чому відходить від генераторів у невеликих магазинах:

  • шум і викиди в житлових комплексах,
  • додатковий операційний тягар для малого персоналу (контроль, заправка, ТО, ремонт).

Рішення:

  • перехід на батарейні системи накопичення різної ємності,
  • енергоаудит і заміна холодильників (молочка/гастрономія), щоб зменшити споживання.

Логіка: якщо зменшити споживання й поставити батарею, «автономність» стає тихішою, керованішою і менш залежною від дизелю.

Ultramarket: підмінний фонд 20% і заміна “за годину”

Ultramarket демонструє модель гіпермаркетного масштабу:

  • 12 січня вийшли з ладу 4 генератори (не через замерзання),
  • споживання гіпермаркету — ≈250 кВт,
  • у разі збою — за годину підключають інший справний генератор,
  • підмінний фонд генераторів — ≈20% (на 10 об’єктів — 2 запасні).

Логіка: резерв — це не «приємна опція», а стандарт стійкості.

Varus: дисципліна простоїв і проблема якості пального

Varus фіксує:

  • генератори працюють довше — зростає знос,
  • якість пального інколи не відповідає заявленій,
  • зі 118 діючих супермаркетів до двох на день можуть бути тимчасово неактивними на кілька годин,
  • перемерзання пального — поодиноке.

Логіка: навіть у великій мережі «нормою» стають локальні ремонти/заміни, якщо немає можливості нескінченно експлуатувати генератор у пікових режимах.

Холодильники — понад усе: як зберігають свіжість і що урізають першим

Найскладніша зона: холодильне обладнання, а також пекарні й кулінарія. Ритейлери описують однаковий принцип пріоритизації:

  1. холод (морозильні/холодильні камери),
  2. каси та мінімальне освітлення,
  3. зв’язок і критичні системи,
  4. усе інше — відсікається або обмежується.

Практичні заходи, які згадані:

  • обмеження відкривання морозилок,
  • утеплення камер, у Varus — додаткове утеплення, що допомагає тримати режим до 7 годин без живлення;
  • скорочення асортименту охолодженого/замороженого, як спосіб знизити ризики псування й інколи оптимізувати логістику;
  • у Novus — прагнення підтримувати роботу пекарень там, де це можливо, як сервіс для людей, які не можуть готувати вдома.

Для споживача це означає просту річ: коли магазин «урізає другорядне», він робить це не з жадібності, а щоб не втратити контроль над безпекою продуктів.

“Незламність” як система: шість шарів стійкості

Якщо скласти всі кейси в одну модель, виходить, що надійність ритейлу в блекауті тримається на шести «шарах»:

  1. Резервування: мобільні генератори, підмінний фонд 20%, ротації.
  2. Пальне: великі запаси, логістика, контроль якості.
  3. Режими навантаження: техпаузи, відсікання другорядного, недопущення перегріву та перевантаження.
  4. Сервіс: внутрішні бригади, запчастини, розхідники, стандарти заміни.
  5. Моніторинг: дистанційне управління обладнанням, раннє виявлення проблем.
  6. Диверсифікація та ефективність: газові генератори, батареї, СЕС (як річна економіка), заміна холодильників та іншого енергоємного обладнання.

Саме через ці шари «генератор — не чарівна коробка»: він працює лише як частина системи, а не як гарантія безперервності.

Як мінімізувати ризики для себе

  1. Перевіряйте статус конкретної локації перед виходом (сайт/гаряча лінія/оголошення на вході).
  2. Плануйте покупки так, щоб мати базовий запас на 2–3 дні з продуктів, які не залежать від холоду.
  3. Якщо берете заморозку — використовуйте термосумку, мінімізуйте час у дорозі.
  4. У пікові періоди очікуйте, що частина сервісів (кулінарія/випічка) може працювати нестабільно — це наслідок пріоритизації холоду.

Ціна стійкості — мільйони на добу й управлінська дисципліна

Січень 2026-го показав: продовольчий ритейл у блекауті — це економіка витривалості. Вона коштує:

  • мільйони гривень щодня лише на пальне, на прикладі АТБ;
  • сотні мільйонів гривень інвестицій у програми енергонезалежності, на прикладі Novus;
  • постійні ремонти/заміни, підмінні фонди, сервісні бригади та дистанційний контроль, на прикладі Фори, Ultramarket та інших;
  • і — що важливо — управлінське рішення інколи зупинити магазин на годину-дві, щоб зберегти його працездатність на тижні вперед.

У підсумку «точкові закриття» — це, найчастіше, не ознака колапсу, а ознака того, що ритейл працює за логікою інженерної безпеки: краще коротка пауза, ніж довга аварія. Це і є справжня «незламність» — не гасло, а система резервів, правил і відповідальності.

А для споживача «перерва на кілька годин» найчастіше означає не “хаос”, а керовану паузу, яка дозволяє мережі не втратити магазин на добу чи більше — і не втратити контроль над безпечністю продуктів.

За матеріалами biz.nv.ua

Вверх