Верховна Рада готується ухвалити закон про «Реєстр дропів» — список осіб, чиї рахунки використовують для сумнівних операцій. Ідея покликана зупинити фінансові схеми, через які щороку проходять сотні мільярдів гривень. Але юристи попереджають: без чітких запобіжників під удар можуть потрапити й невинні користувачі банківських карток.
Нова ера фінансового моніторингу
Верховна Рада отримала на розгляд законопроєкт №14161, який може радикально змінити правила гри для банків та клієнтів. Документ пропонує створення Реєстру осіб, платіжні операції яких потребують посиленого контролю — у публічному просторі його вже назвали «реєстром дропів».
Ідея проста: держава прагне створити централізований список людей, чиї картки або рахунки використовуються у підозрілих схемах — від онлайн-шахрайства і грального бізнесу до фінансування злочинів. За даними НБУ, лише за перше півріччя 2024 року банки виявили понад 80 000 «дропів», через яких щороку проходить до 200 млрд грн.
“Це стало головною “фінансовою артерією”, через яку оплачують нелегальний алкоголь, ігорку, тютюн. Більш того, “дропи” все більше використовуються відвертими злочинцями: від колл-центрів до торгівлі наркотичними засобами”, – написав на своєму телеграм-каналі один з авторів законопроєкту, заступник голови Податкового комітету Ярослав Железняк.
Законопроєкт передбачає, що НБУ створить реєстр, куди банки вноситимуть дані про фізичних осіб, яких запідозрили у тому, що вони, порушуючи законодавство, надали у розпорядження свої кошти/електронні гаманці або платіжний інструмент третім особам. Також у реєстр вноситимуть торговців, якщо банк виявить ознаки приймання електронних платіжних засобів для здійснення оплати вартості товарів з порушенням вимог. Йдеться про так званий міскодинг (схема маніпуляцій банківськими системами для приховування реального походження платежів; підміна призначення платежу в банківській еквайринговій мережі). Також банки зобов’язані будуть періодично перевіряти, чи є той чи інший клієнт у реєстрі.
Автори законопроєкту наголошують: це не каральний інструмент, а засіб очищення ринку. «Ми не будемо одразу блокувати рахунки. Людина зможе дізнатись, якщо її картку використовують шахраї», — пояснює співавтор документа, нардеп Ярослав Железняк.
Хто такі дропи
Так звані грошові мули або дропи — це люди, які свідомо або несвідомо передають у користування свої банківські картки чи рахунки третім особам. Зазвичай — за невелику винагороду.
Для більшості — це спокуса легких грошей: «перекинь переказ — отримаєш 500 грн». Для організаторів — інструмент для відмивання доходів, ухилення від податків або фінансування нелегального бізнесу.
У квітні 2025 року детективи БЕБ спільно з НБУ викрили мережу нелегальних процесингових центрів у шести містах. Їхній щоденний обіг сягав 5 млн грн, а «працівниками» були звичайні українці, які надали свої паспорти й картки за невелику винагороду.
Як працюватиме Реєстр
Законопроєкт передбачає, що Національний банк створить електронний реєстр, до якого банки вноситимуть:
- фізичних осіб, запідозрених у передачі своїх платіжних засобів іншим особам;
- торговців, що приймають оплати з ознаками порушень (міскодинг);
- інформацію про повторні або аномальні транзакції.
Банки матимуть обов’язок перевіряти, чи не перебуває клієнт у цьому списку. Для внесених осіб встановлюватимуться окремі ліміти на перекази, а також обмеження щодо кількості рахунків і електронних гаманців.
Коли запрацює так званий Реєстр дропів, поки не зрозуміло. Однак він суттєво ускладнить життя людям, чиї рахунки засвітились у дроп-схемах.
Фактично — це новий рівень фінансового рейтингу громадянина, який визначатиме його доступ до банківських послуг.
Замість лімітів на перекази – кримінальна відповідальність
На перший погляд, логіка держави зрозуміла: перекрити схеми, через які рухаються гроші злочинців. Але юристи й експерти попереджають: ризики для пересічних українців високі.
Фінансовий експерт Віктор Гальчинський зазначає: «Банки вже зараз відмовляються обслуговувати підозрілих клієнтів. Після запуску реєстру це стане системно. Людина, яка потрапить до списку, може втратити можливість відкрити новий рахунок або отримати кредит».
Інший аспект — помилкові внесення. Алгоритми банківських ризик-моделей часто спрацьовують некоректно, і без чіткого механізму апеляції невинна особа ризикує залишитися без фінансових інструментів.
На сьогодні у законопроєкті немає прописаної процедури оскарження, строків виключення з реєстру чи незалежного органу перевірки.
Бізнес-спільнота вважає, що без змін до Кримінального кодексу сам реєстр матиме лише формальний ефект.
Директор ЄМА Олександр Карпов наголошує: «Без кримінальної відповідальності за свідоме надання рахунків під злочинні операції нічого не зміниться. Дропів просто стане більше. Якщо один заблокований — організатори знайдуть трьох нових».
Йдеться про необхідність прямої статті ККУ для «грошових мулів» — аналогічної до європейської практики, де такі дії караються штрафами або арештами.
Безпека та національна оборона
Проблема «дропів» виходить за межі економіки. За даними Асоціації українських банків, через такі рахунки проходять перекази для ворожих агентів, навідників дронів, фінансування диверсій, тероризму чи торгівлі людьми. Гроші переказують через різні рахунки, щоб приховати їхнє походження, водночас злочинці залишаються в тіні. Власник платіжної картки та банківського рахунку в такій схемі стає співучасником злочину, навіть якщо він цього не усвідомлює”, – кажуть в НБУ.
«Оплата за підпал авто військових або за закладання вибухівки може йти через картку звичайної людини. Власник рахунку може стати фігурантом кримінального провадження навіть без умислу», — застерігає Гальчинський.
Це робить проблему не лише фінансовою, а й питанням нацбезпеки.
Як не потрапити в пастку
Експерти радять прості, але критично важливі дії:
- закривайте рахунки, якими не користуєтесь;
- підключіть push-сповіщення про всі рухи коштів та двофакторну аутентифікацію;
- ніколи не передавайте картку чи дані (PIN, CVV, логін, пароль);
- якщо бачите на картці невідомі транзакції або отримали пропозицію «заробітку» через перекази — зробіть скріни, не виконуйте інструкцій та негайно звертайтеся до банку і до кіберполіції.
Щодо номера телефону, який прив’язаний до банківського рахунку, то варто мати контракт з мобільним оператором. Тоді шахрай не може зробити дублікат Sim-картки без вашого відома.
Однак, за словами Віктора Гальчинського, здебільшого люди надають свої дані для участі у дроп-схемах добровільно, женучись за легким заробітком.
Адже навіть якщо людина «нічого не робила», але її рахунок використали злочинці — відповідальність може настати не лише фінансова, а й кримінальна.
Баланс між контролем і довірою
Запровадження реєстру «дропів» — закономірний крок у цифровій економіці, де відмивання грошей стає дедалі витонченішим. Проте баланс між захистом системи і правами громадян залишається хитким.
Україні потрібен не лише реєстр, а й:
- чітка процедура оскарження внесення до списку;
- гарантії захисту персональних даних;
- кримінальна відповідальність за свідоме посередництво у злочинних переказах;
- прозорість дій НБУ і банків у частині автоматичного моніторингу.
Інакше замість удару по тіньових потоках держава отримає нову форму фінансової дискримінації громадян.
Україна стоїть на порозі чергового етапу у боротьбі з фінансовими злочинами. Але будь-який інструмент контролю може перетворитися на каральний, якщо не буде супроводжений правовими запобіжниками.
Реєстр дропів може стати важливим кроком до очищення фінансової системи — або небезпечним прецедентом цифрового надконтролю. Усе залежить від того, як його впровадять — із довірою чи із презумпцією вини.
За матеріалами espreso.tv
