Українські підприємці дедалі частіше жаліються, що стали жертвами інформаційних атак у Telegram. Forbes розбирався, як влаштований бізнес на дискредитації
Навесні-влітку у десятків анонімних українських новинних Telegram-каналів зʼявився інтерес до бізнесової тематики. Їх зацікавив бізнес Philip Morris у РФ, монополізація цементної галузі ірландською CRH, наслідки підвищення «Укрзалізницею» тарифів на вантажні перевезення, справи засновників поштово-логістичної компанії Meest China Владислава Лисенка і «Текстиль-Контакт» Олександра Соколовського та багато інших сюжетів.
Що спільного в цих інформаційних кампаній? За їх публікацію у більшості випадків було заплачено гроші. Принаймні так вважають герої цих новин.
У пресслужбі «Philip Morris Україна» розповіли, що з травня до середини серпня зафіксували понад 200 негативних публікацій у 66 великих Telegram-каналах із сукупною аудиторією 6 млн підписників. Компанія вважає їх замовними і оцінює у понад $100 000. Імʼя замовника тютюновий гігант знає, проте назвати відмовився.
Медіаатака на Philip Morris відбувалася на фоні обшуків БЕБ на п’ятьох українських тютюнових фабриках, яких підозрюють у виготовленні контрафакту. «Це 100% замовна кампанія, її фінансує співвласник Винниківської тютюнової фабрики Григорій Козловський», – певен заступник голови податкового комітету Верховної Ради Ярослав Железняк.
Аргументи не на користь суворих редакційних стандартів анонімних Telegram-каналів зібрав бізнесмен В’ячеслав Лисенко. Наприкінці квітня він був дотичним до розслідування щодо нелегального покерного клубу, розташованого в його будівлі. Правоохоронці Лисенку звинувачень не висували. Канал-мільйонник «Батальйон Монако» і низка інших опублікували фото з обшуків і назвали Лисенка організатором підпільного казино і шахрайських кол-центрів.
За три тижні Лисенко опублікував у Facebook скрини, як його представник домовляється з адміністратором каналу «Антикоррупция UA» про розміщення компрометуючих матеріалів на бізнесмена. Адмін каналу запропонував розмістити замовний пост ще на двох великих каналах – «Всевидящее ОКО» та «ОКО Аналитическое». На трьох вони мають 1,2 млн підписників. За розміщення просили $850, оплата у криптовалюті.
«Фігурант тендерних скандалів Олександр Соколовський, він же «Пєтушков», образив журналістів, що розслідують його оборудки», – такий пост зʼявився на каналі «Батальйон Монако» зранку 3 травня. У ньому йшлося, що компанія Соколовського «Текстиль-Контакт» закуповує тканини в РФ. Наступного дня ідентичні пости з’явилися на каналі «Україна 24/7 новини» та низці інших. За чотири дні Соколовськийпублічно заявив, що це елемент масштабної дискредитаційної кампанії, за якою стоять правоохоронні органи, що атакують його бізнес (деталей та імен він не назвав).
«Кампанія проти мене тривала кілька тижнів, я не рахував усі джерела, в один день «заказуха» вийшла на 18 Telegram-каналах», – каже у розмові з Forbes Соколовський. Він і досі вважає, що за кампанією стояли силовики, попри те що обшуків так і не було і тендери не зривались. «Але такі публікації створюють напруженість серед працівників і змушують керівництво витрачати час на піар, а не на бізнес», – каже засновник «Текстиль-Контакт».
Лисенко називає метою кампанії проти нього завдання репутаційної шкоди. «Цією ситуацією скористалися конкуренти й недруги, щоб завдати удару по моїй репутації», – йдеться в письмовій відповіді бізнесмена Forbes.
Архітектура Telegram-каналів та замовні матеріали
Forbes дослідив, як влаштований бізнес анонімних Telegram-каналів із руйнування репутації бізнесменів. Механіка роботи частини Telegram-каналів не відрізняється від «джинсових» ЗМІ, зазначає СЕО траблшутингового агентства Underdog the Unlawyers Олексій Купрієнко. «На комерційних засадах там можна розмістити матеріал із мінімальною перевіркою на правдивість», – ідеться в дослідженні його агентства про Telegram-середовища в Україні, підготованому для Forbes Ukraine.
Сумарна аудиторія тільки 14 найбільших українських Telegram-каналів, які, ймовірно, розміщують замовні матеріали, – 11,9 млн людей, підрахували Underdog the Unlawyers (аудиторія перетинається). Керівник агенції, що має експертизу з розміщення реклами у Telegram, надав перелік з 28 великих каналів, де можна розмістити неперевірену і немарковану інформацію.
У кожного каналу чи групи своя політика щодо рівня токсичності контенту, який вони готові розмістити. Наприклад, якщо інформація має очевидний ризик конфлікту, канал може встановити націнку у 50%, зазначають в Underdog the Unlawyers.
Умовно інформацію, що публікують на замовлення Telegram-канали, можна розділити на напрями: конфлікт, антикризові комунікації (криза), політика, піар, каже керівник агентства контрпіару, який співпрацював із Forbes на умовах анонімності. За його словами, ціна проплачених постів за напрямами «політика», «криза», «конфлікт» може бути вдвічі вищою від стандартного цінника. «Відверту чорнуху без першоджерела можуть не взяти», – додає він. Тому спочатку компрометуючу інформацію розміщують на сайтах, а потім розганяють у Telegram.
Аналітики контрпіарного агентства проаналізували контент найбільшого і одного з найдорожчих ($2000 за допис) Telegram-каналу «Труха» за червень 2024-го. «41 публікація має ознаки замовного матеріалу. Серед них є медійні атаки, антикризові комунікації, піарні матеріали. Є ще кілька публікацій від правоохоронців – вони мають такий вигляд, ніби «Труху» попросили це розмістити».
Максим Лавренко, який називає себе власником мережі Telegram-каналів «Труха», не захотів спілкуватися з журналістом Forbes і відправив до прессекретаря.
У чому різниця між постами «Трухи» та замовними публікаціями? «Власний контент «Трухи» – це короткі й гострі коментарі на важливі суспільно-політичні теми: війна, мобілізація, великі політичні та економічні події глобального рівня», – йдеться у дослідженні агенції. Замовні публікації мають набагато менший суспільний інтерес і бувають навіть складними для розуміння пересічного читача, додають в агенції. У їхньому дослідженні йдеться: «У списку першоджерел «Трухи», на яких базуються матеріали з ознаками замовлення, є сайти «Стопкор», Politeka, «Обозреватель» та сайти-ноунеймів».
Що ще впливає на вартість розміщення? Наразі ціну формує не кількість підписників каналу, а охоплення публікацій. Почасти вартість «рекламного» розміщення може сягати $3000, каже співрозмовник у компанії, що займається контрпіаром.
За замовчуванням такі публікації ставлять на добу, розповідає він. «Ставити публікації на більший термін не потрібно – інформація у Telegram «живе» один день», – говорить він. Пости без видалення коштують на 20–30% дорожче, додає співрозмовник зі сфери контрпіару.
В окрему групу Underdog the Unlawyers виділяють канали, які цілеспрямовано займаються чорним піаром – вони ладні залишатися у конфлікті й не видаляти компрометуючу інформацію, а навпаки, планомірно розвивати тему.
Модель монетизації – системна критика певної компанії з метою вимагання грошей за зупинку публікацій, каже співрозмовник Forbes у компанії, яка займається контрпіаром.
Forbes Ukraine у березні цього року детально писав про атаку анонімного каналу «Джокер» (його власником тоді був член партії «Слуга народу» Роман Кравець). За два місяці на цьому каналі, у якого тоді було майже 300 000 підписників, зʼявилося понад 300 критичних повідомлень щодо сервісу таксі. Компанії пропонували припинити атаку за $200 000, казав Forbes співзасновник Дмитро Дубровський. Адмін «Джокера» (вірогідно, Кравець), який спілкувався з Forbes, відкидав закиди про вимагання.
Встановити правовий прецедент
Лисенко з Meest Chinа закликав притягнути до відповідальності «руйнівників» репутації. «Суди проти сайтів і Telegram-каналів, які публікували «заказуху», будуть найближчим часом», – обіцяв наприкінці серпня Лисенко. Назв не розкриває.
Якщо Лисенко доведе справу проти Telegram-каналів до суду, ймовірно, це буде прецедент. Про судові позови щодо захисту честі, гідності й ділової репутації або звинувачень у наклепі до власників чи адміністраторів Telegram-каналів поки що невідомо. Принаймні їх немає у судовому реєстрі і про це нічого не чули профільні юристи.
У більшості випадків невідомо, до кого позиватися – канали анонімні. Розрахунки за публікації у Telegram зазвичай здійснюються на картки підставних осіб чи у крипті, каже керівний партнер юркомпанії «Армада» Олександр Кузнєцов. «Проте є канали, які приймають оплату на розрахункові рахунки юридичних чи фізосіб – у таких випадках за розміщення недостовірної інформації їх можна притягнути до юридичної відповідальності», – додає він.
Можлива причина недоторканності анонімних медійників – вони зручний і корисний партнер для влади. Співрозмовник в Офісі президента розповів, що в ОП є спільний чат з адміністраторами великих Telegram-каналів: «Туди ОП, Генштаб, Стратком, ГУР та СБУ скидають важливі речі, повʼязані з формулою миру чи ситуацією у ЗСУ». За його словами, канали вже самі вирішують, чи ставити це. Загалом у групі приблизно 20 каналів, зокрема «Труха», «Джокер», «Карточний Офіс» (понад 100 000 підписників), «Уши Кличко» (майже 15 000 підписників), каже співрозмовник з Офісу.
«Ініціативи створення подібних чатів були і в інших гілках влади, але, наскільки я знаю, успіху не мали», – додає співрозмовник Forbes у держоргані, який займається протидією дезінформації.
Популярні ТГ-канали в ОП сприймаються як інструмент донесення інформації, бо телемарафон дивиться вже менше людей, говорить співрозмовник з ОП. «Зараз в Офісі дедалі більше прихильників заборони платформи або запровадження доволі жорсткої цензури на платформі через засилля російської пропаганди», – каже співрозмовник в ОП.
За матеріалами forbes.ua
