Міністерство освіти й науки (МОН) опублікувало порівняльну таблицю оновлених спеціальностей в університетах. Їхню кількість скоротили, а назви – змінили. Це потрібно для гармонізації із європейськими стандартами та спрощення можливості студентів тимчасово навчатися за кордоном, пояснюють у міністерстві. Як це працюватиме та чи вплине на вступників?
Уряд гармонізував назви галузей знань та спеціальностей в університетах із Міжнародною стандартною класифікацією освіти, каже Forbes заступник міністра освіти Михайло Винницький. Наприкінці серпня Кабмін ухвалив постанову, де кількість галузей скорочується з 28 до 11, а спеціальностей – зі 117 до 110. «Оновлення відбулося на виконання вимог закону України «Про вищу освіту», а також рекомендацій Європейської комісії», – додає Винницький.
13 вересня Кабмін оприлюднив порівняльну таблицю старого та нового переліків спеціальностей. Що змінилося?
Зі списку галузей зникли такі дисципліни, як «Богословʼя», «Право», «Біологія», «Управління та адміністрування» тощо. Натомість з’явилися «Соціальні науки, журналістика та інформація», «Природничі науки, математика та статистика», «Охорона здоров’я та соціальне забезпечення» та інші. Також змінилися назви для більшості спеціальностей, а деякі згрупували, свідчить опублікована порівняльна таблиця. «Освітні, педагогічні науки» перетворюються на «Освітні науки», «Хореографія» та «Сценічне мистецтво» – на «Перформативні мистецтва».
Зміни запрацюють із 2025 року. «Це технічне рішення, але воно допоможе кращій впізнаваності українських спеціальностей за кордоном», – каже ректор Київського політехнічного інституту ім. Сікорського Анатолій Мельниченко.
Спеціальності вишів в Україні буде максимально інтегровано до європейських, заявили в пресслужбі МОН. Це полегшить студентам академічну мобільність – можливість тимчасово навчатися в іншому виші за кордоном.
Водночас зміна назв спеціальностей може викликати нерозуміння у вступників, вважає голова комітету Верховної Ради з питань освіти Сергій Бабак. Для університетів зміни переважно технічні. «Труднощі будуть, якщо заклад захоче створити нові програми у межах оновлених галузей – є ризик не встигнути акредитувати програму до наступного навчального року», – застерігає Бабак.
Як рішення уряду працюватиме на практиці та чи є в ньому підводні камені?
Новий перелік галузей та спеціальностей
Востаннє перелік галузей знань та спеціальностей в університетах оновлювали майже десять років тому, свідчить постанова ВР №266 від 29 квітня 2015-го. Реструктуризація необхідна в контексті вступу України до Євросоюзу, ідеться в повідомленні уряду. Українська освіта має інтегруватися в ЄПВО – освітню ініціативу країн Європи, створену в межах Болонського процесу, для гармонізації систем навчання у 49 країнах.
Також оновлення переліку – частина масштабної реформи вищої освіти. Зміни повʼязані із запланованим переглядом стандартів вищої освіти у 2025-му. Зелене світло для цього дав ухвалений у травні 2024-го законопроєкт №10177 про індивідуальні освітні траєкторії. Він дозволяє студентам самостійно коригувати темп навчання та обирати більше дисциплін на власний розсуд.
Серед інших компонентів реформи – перезапуск наглядових рад при університетах, який уже стартував у Національному авіаційному університеті (НАУ), та запровадження державних грантів від 15 000 грн і більше.
«Впровадження нового переліку потребуватиме уважності, людей та часу – каже перший проректор Українського католицького університету (УКУ) Ярослав Притула. – З досвіду впровадження останніх новацій МОН бачимо, що інколи цього бракує».
Як рішення вплине на виші та студентів
У зв’язку із запровадженням нового переліку заклади освіти будуть переглядати свої освітні програми й, можливо, вносити зміни, якщо у новій редакції переліку відповідну спеціальність було перейменовано або укрупнено, каже заступник міністра освіти Винницький.
Для університету суттєвих проблем із переходом на новий перелік спеціальностей немає, каже Притула з УКУ. Доведеться попрацювати з формальними речами, додає Мельниченко з КПІ. «Процес призводить до зміни внутрішніх нормативних документів, – говорить в.о. ректорки НАУ Семенова. – Проте це не дуже складно».
Найважче буде вишам, які в межах нових спеціальностей захочуть розробити нові програми уже для наступного навчального року, каже Бабак із профільного комітету ВР. «Для них стане викликом пройти процедуру акредитації до 2025-го, – додає він. – Адже програма повинна мати хоча б мінімальну кількість публікацій викладачів, які викладають предмети за цією програмою».
Також можливі непорозуміння з боку майбутніх вступників та їхніх батьків, вважає Бабак. «Як людям, котрі вирішили вступати на «Підприємництво та торгівлю», пояснити, що такої спеціальності вже не буде й що тепер ця освітня програма може бути в межах іншої?» – запитує він.
Зміни розпочнуться з наступного навчального року. «Університети мають достатньо часу для підготовки до вступної кампанії 2025-го, коли реально почнуть застосовуватися нові спеціальності, переоформлення ліцензій та сертифікатів про акредитацію», – каже Винницький.
Бабак із профільного комітету ВР сумнівається в цьому. Умови прийому студентів на спеціальності має бути оприлюднено до 15 жовтня 2024-го на сайті МОН. Далі вищі навчальні заклади повинні до 31 грудня розробити правила прийому із зазначенням спеціальностей та конкурсних пропозицій.
«Тобто заклади мають оприлюднити конкурсні пропозиції, гіпотетично уявити собі «майбутні» компетентності, які будуть прописані в стандартах у 2025-му», – говорить нардеп.
Важливо не лише озвучити рішення, а й супроводжувати та розʼяснювати імплементацію змін, погоджується Притула з УКУ. «Рішення оновити спеціальності правильне, але для інтеграції української вищої освіти в європейський простір важливішим є підвищення її якості», – додає він. Наприклад, запровадження інституційної акредитації з посиленням автономії вишів, збільшення відповідальності за академічну недоброчесність тощо.
За матеріалами forbes.ua
