Українці отримають право самостійно “закривати” доступ до кредитів на своє ім’я, а Національний банк — повноваження контролювати фінансову репутацію громадян. Проте разом із новими захисними інструментами з’являються й нові ризики.
Новий етап фінансової ідентичності
7 жовтня 2025 року Верховна Рада ухвалила у першому читанні законопроєкт №14013 «Про кредитну історію». Він оновлює правила, що діяли з 2005 року, коли цифрові сервіси кредитування ще не існували, а поняття “фінансової репутації” було радше формальністю. Тепер цей документ може змінити баланс сил між банками, позичальниками й державним регулятором.
Суть реформи проста: кредитна історія стає головним фільтром доступу до грошей. Фінустанови більше не зможуть ухвалювати рішення “наосліп” — лише за заявою клієнта чи довідкою про доходи. Кожна позика, лізинг або споживчий кредит проходитиме через централізовану систему перевірки історії платежів, боргів і зобов’язань.
«Фактично ми створюємо фінансову “ID-карту” громадянина. Вона буде не менш важливою, ніж паспорт чи код», — пояснює юрист.
Для бюро кредитних історій (БКІ) це означає вихід на новий рівень відповідальності. Вони перетворюються з архівів даних на ключових гравців фінансового ринку, від рішень яких залежатиме, чи отримає людина позику, і на яких умовах.
НБУ — новий арбітр у сфері даних
Регулятором ринку кредитних історій стане Національний банк України. Його роль не обмежиться технічним наглядом — НБУ отримає право встановлювати стандарти кіберзахисту, проводити аудит БКІ, видавати сертифікати безпеки і навіть забороняти роботу компаній, якщо їх власники або менеджмент не відповідають критеріям доброчесності.
Це вперше в історії України створює централізовану модель “нагляду за довірою”. Банки і небанківські установи, що не враховуватимуть кредитну історію під час видачі позик, каратимуться фінансовими санкціями — аналогічно до того, як сьогодні штрафують за порушення норм протидії відмиванню коштів.
«Від ефективності НБУ як “арбітра” залежатиме, чи стане система реальною гарантією чесності, чи перетвориться на черговий реєстр, який дублює функції держави», — наголошують юристи.
Нові права для позичальників
Громадяни отримають повний і безоплатний доступ до власної кредитної історії. Вони зможуть:
- перевіряти всі наявні записи;
- вимагати виправлення або видалення помилкових даних;
- отримувати інформацію про те, хто і коли переглядав їхню історію.
Запроваджується також право на “кредитну тишу” — можливість написати заяву про заборону укладення нових кредитів на своє ім’я. Цей інструмент отримав назву «стоп-кредит».
Як працює механізм “стоп-кредит”
Людина може заздалегідь заборонити оформлення будь-яких кредитів або позик на своє ім’я. Після подання заяви кожен банк чи мікрофінансова установа зобов’язані перевіряти статус такого “блокування” перед укладенням договору. Якщо “стоп-кредит” активний, будь-який договір вважається недійсним автоматично — без судових рішень.
Ідея виглядає революційно: шахрай, який викрав паспорт або персональні дані, не зможе оформити позику навіть онлайн.
Але на практиці — усе залежатиме від синхронності оновлення даних. Юристи попереджають: якщо кредитор не встигне перевірити реєстр або інформація оновиться із затримкою, можуть виникати конфлікти між банками та позичальниками.
«Потрібен єдиний “вимикач”, який перевірятиметься в реальному часі. Без цього “стоп-кредит” перетвориться на ілюзію захисту», — зазначає юрист.
Інший ризик — зловживання самим інструментом. Деякі юристи застерігають, що недобросовісні позичальники можуть активувати “стоп-кредит” уже після отримання позики, щоб оскаржити договір. Тому механізм має працювати виключно превентивно, із фіксацією часу подання заяви в єдиному реєстрі.
Більше даних — більше вразливостей
Законопроєкт передбачає розширення масиву даних, які потраплятимуть до кредитної історії. Окрім інформації про кредити, прострочення чи застави, там можуть з’явитися відомості про:
- місце роботи і рівень доходів;
- сімейний стан;
- навіть судові рішення, пов’язані з боргами.
Фінансисти вважають, що це дозволить створити повноцінний профіль платоспроможності, який допоможе банкам знизити ризики неповернення. Проте юристи попереджають: це також підвищує ризики приватності.
«Чим більше даних збирає система, тим складніше контролювати їх точність. Одна помилка може “розмножитись” у всіх базах, і людина роками не зможе довести свою правоту», — каже адвокат.
Кібербезпека і межі доступу
Сотні тисяч користувачів, десятки бюро, банки, мікрофінансові організації, суди — усі вони матимуть різні рівні доступу до кредитних історій. Саме це робить систему вразливою до витоків і хакерських атак.
Юристи пропонують:
- обмежити набір даних лише тими, що впливають на оцінку ризику;
- заборонити комерційне використання кредитних історій для реклами чи маркетингу;
- створити “журнал доступів”, де фіксуватиметься кожен перегляд історії з IP-адресою та часом.
Паралельно суди та державні виконавці отримають офіційний доступ до історій — але лише за процедурою, із чіткими часовими рамками. Це необхідно, щоб забезпечити правомірне стягнення боргів або визначення платоспроможності під час банкрутства.
Баланс між контролем і довірою
Ідея реформування кредитної історії — логічний крок у напрямку фінансової диджиталізації, який наближує Україну до практик ЄС. У Польщі чи Литві подібні системи вже працюють понад десять років, і саме вони допомогли зменшити частку шахрайських кредитів удвічі.
Проте ефективність української моделі залежатиме від трьох умов:
- Єдиного цифрового реєстру, який оновлюється в реальному часі.
- Надійного кіберзахисту та персональної відповідальності БКІ за витоки даних.
- Чітких правил для “стоп-кредитів” — щоб вони не стали знаряддям маніпуляцій.
Без цього, кажуть експерти, країна отримає не “фільтр доступу до грошей”, а цифровий фільтр до свободи, де помилка в базі даних може перекреслити фінансову історію людини.
Що далі
Законопроєкт №14013 готують до другого читання у Верховній Раді. Очікується, що НБУ спільно з Міністерством цифрової трансформації запропонують технічні стандарти для інтеграції бюро кредитних історій із платформами “Дія” та “Дія ID”. Після ухвалення закон може набути чинності у середині 2026 року.
Це означає, що кредитна історія остаточно перестане бути просто звітом про борги. Вона стане паспортом фінансової довіри, який визначатиме не лише можливість узяти позику, а й місце людини у цифровій економіці майбутнього.
