Верховна Рада у вівторок, 16 грудня, підтримала в першому читанні законопроєкт №14144, який закріплює загальнонаціональну хвилину мовчання щодня о 09:00 та прибирає юридичні «сірі зони» щодо того, як саме її оголошувати — зокрема, через державну систему оповіщення цивільного захисту. За основу проголосували 314 депутатів.
Ідея — не вигадати новий ритуал, а уніфікувати його правила і дати громадам офіційний інструмент. Хвилину мовчання в Україні запровадили указом президента ще у березні 2022 року як щоденне вшанування загиблих внаслідок російської агресії.
Що саме прописують у законопроєкті
Документ вносить зміни до законодавства про національну пам’ять та до Кодексу цивільного захисту. У тексті фіксують три ключові речі:
- час і формат: хвилина мовчання — щоденно о 09:00;
- обов’язок інформування: органи влади та місцевого самоврядування мають забезпечувати інформування про початок і завершення хвилини мовчання в підпорядкованих структурах;
- канали оголошення: це можна робити через медіа та через систему оповіщення у сфері цивільного захисту — саме цей пункт має зняти «технічні перепони».
Навіщо це — аргументи авторів
У пояснювальних матеріалах і публічних комунікаціях ініціатори наполягають: щоденна хвилина мовчання має бути спільним зрозумілим ритуалом — для формування культури пам’яті й суспільної згуртованості під час війни.
«Необхідність законодавчого закріплення… зумовлена потребою у визначенні єдиних підходів до його організації…»
Що це означатиме на практиці
Якщо закон ухвалять остаточно, у міст і громад з’явиться чітка правова підстава використовувати інфраструктуру оповіщення цивільного захисту (яка асоціюється з тривогами) також для ритуалу пам’яті о 09:00. Це може стандартизувати те, що вже роблять по-різному: десь оголошують у транспорті й на вокзалах, десь — через гучномовці, десь — лише в медіа.
Водночас конкретна «механіка» (тон, тривалість сигналу, сценарій оголошення, винятки, поєднання з місцевими системами) найімовірніше буде деталізуватися підзаконними актами або рішеннями на місцях — сам закон задає рамку й дозволені канали.
Що далі
Рада підтримала проєкт за основу, тобто це ще не закон. Наступний крок — підготовка до другого читання: правки, узгодження формулювань і фінальне голосування.
За матеріалами lb.ua
