Із настанням тепла кліщі активізуються не лише в лісах, а й у міських парках, скверах, на дачах і навіть біля будинків, де є висока трава. Укус кліща не завжди означає зараження, але ігнорувати його не можна: деякі кліщі переносять бореліоз, або хворобу Лайма, а також кліщовий енцефаліт. Найкраща стратегія — не панікувати, швидко видалити кліща, правильно обробити місце укусу і кілька тижнів спостерігати за самопочуттям.
Сезон кліщів в Україні фактично вже стартував. За даними Центру громадського здоров’я, навесні кліщі особливо активні, а у 2025 році в Україні зареєстрували 6748 випадків хвороби Лайма і 6 випадків кліщового енцефаліту. Тобто тема не теоретична: ризик реальний, а базові знання про профілактику та дії після укусу справді важливі.
Які бувають кліщі
Кліщі – одні з найдавніших істот на Землі, фактично ровесники динозаврів. Акаролог (тобто дослідник кліщів) Ігор Небогаткін із Інституту зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАН України розповів, що у світі нараховується загалом близько 45 тис. видів кліщів.
10 тисяч з них – паразити, які переносять інфекційні хвороби та знищують посіви (павутинний кліщ).
Людина найчастіше має справу з іксодовими кліщами, які є кровосисними, тобто п’ють кров на всіх стадіях свого розвитку. Ці кліщі близько 4/5 свого життя проводять у ґрунті.
Кліщі не гуртуються у зграї і виходять на поверхню поодинці – кожен у свій час.
За своїми розмірами вони дуже малі: в голодному стані не більше 3 міліметрів завдовжки.
Їхній цикл розвитку від яйця до яйця може складати від одного до восьми років: у перший рік із яєць відроджується 200 особин, наступного року – близько 500, далі кількість обраховується тисячами й сотнями тисяч. Іксодові кліщі вважаються рекордсменами за кількістю відкладених яєць – до 20 тис. за один раз.
Де найчастіше можна підчепити кліща
Найпоширеніший міф — що кліщі падають із дерев. Насправді вони частіше чекають у траві, на узбіччях стежок, у кущах і в місцях із густою рослинністю. Саме тому кліща можна підчепити не тільки в лісі, а й у міському парку, на газоні біля водойми чи на дачній ділянці.
Для виживання кліщам необхідна висока вологість повітря (не нижче 80%), тому кліщі живуть там, де рослинний покрив затримує вологу у землі, але не затоплюється.
Селяться в основному в помірно затінених і зволожених листяних і змішаних лісах з густим травостоєм, у просіках, високій траві, хмизі, обабіч лісових галявин.
Кліщі живуть і у великих містах. Останнім часом зросла кількість постраждалих від укусів кліщів у місті. Кліщам потрібен не ліс, а висока трава. На стрижених газонах кліщі, як правило, не зустрічаються.
Також кліщі дуже люблять концентруватися на лісових доріжках і стежках, порослих на узбіччях травою. Там їх навіть більше, ніж у навколишньому лісі.
А от на деревах кліщі не живуть. Личинки сидять у траві висотою не більше 30 см, дорослі особини – на кущах не вище 1,5 м.
Коли кліщі стають активними
Кліщі стають активними навесні, коли ґрунт прогрівається приблизно до 5–7 °C. Перші укуси можливі вже у квітні, особливо якщо весна рання й тепла.
Найбільше укусів зазвичай фіксують у травні–червні. У цей період кліщі частіше «чергують» у траві та на невисоких кущах, чекаючи, поки повз пройде людина або тварина. Активність може зростати у похмуру погоду та перед дощем, коли підвищується вологість.
У спеку й посуху кліщі стають менш рухливими і частіше ховаються в підстилці та вологих затінках, тому кількість укусів у середині літа зазвичай зменшується. Але сезон не закінчується: другий пік активності часто припадає на кінець серпня – вересень, коли стає прохолодніше й вологіше.
Коли температура стійко опускається нижче приблизно 5 °C, кліщі переходять у стан заціпеніння і зимують у листі, моху та верхньому шарі ґрунту. Там же часто живуть дрібні гризуни – вони є типовими «господарями» для личинок і німф кліщів, на яких ті живляться в природі.
Чим кліщі небезпечні
В очікуванні жертви кліщі витягають лапки і водять ними з боку в бік, щоб зачепитися за шерсть тварини або одяг людини. Якщо в безпосередній близькості від кліща пройде людина або тварина, реакція кліща буде миттєвою: розчепіривши передні лапки, він хапає свою здобич, на лапках є кігтики і присоски, що дозволяють кліщу надійно зачепитися.
20-40 хвилин кліщ повзає по тілу, обираючи найкраще місце для укусу – там, де шкіра тонка, а судини розташовані близько до поверхні.
На людині кліщі можуть перебувати до 5 днів, на тваринах – до 10. Після чого самостійно відпадають.
Самка кліща здатна висмоктувати у 200 разів більше крові, ніж важить сама.
Симптоми найбільш поширених хвороб, які переносяться кліщами
Найвідоміша інфекція, яку можуть переносити кліщі, — хвороба Лайма (бореліоз). Її ранні симптоми часто включають жар, головний біль, втому, скутість у м’язах шиї, нудоту, блювання та характерне почервоніння (мігруюча еритема), яке поступово розширюється. Без лікування інфекція може уражати суглоби, нервову систему та серце. Ризик зараження залежить від тривалості присмоктування кліща: протягом доби вірогідність інфікування досить мала, а в кінці третьої доби наближається до 100%.
Ще одна небезпечна хвороба — кліщовий енцефаліт. Це вірусна інфекція, яка може вражати центральну нервову систему. Початкові прояви зазвичай нагадують грип: раптове підвищення температури тіла до 38-39 °C, головний біль, ригідність м’язів шиї (обмеження або неможливість пасивного згинання голови), повторна блювота. Розвиток загальної слабкості, болю в м’язах спини, шиї, рук. У тяжчих випадках можливі сплутаність свідомості, порушення координації, судоми й інші неврологічні симптоми.
Ерліхіоз
Симптоми: гострий початок з різким підвищенням температури і тремтінням. Типові м’язові та суглобові болі, загальне нездужання.
До проявів ерліхіозу належать висип, блювота або нудота, бувають болі в животі.
Марсельська гарячка (плямиста гарячка)
Симптоми: на початковій стадії зазвичай хвороба починається гостро. З’являється пітливість, підвищується температура тіла, яка сягає 38-40 °С. Гарячка має постійний або ремітуючий характер. З’являються помірні ознаки інтоксикації.
Людина може заразитися через укуси інфікованого південного собачого кліща, через кон’юнктиву очей, слизову оболонку носа, а також втираючи у шкіру інфікованих кліщів при розчухуванні.
Випадки захворювання на марсельську гарячку в Україні реєструються в основному на території АР Крим.
Як зменшити ризик укусу
Найкращий захист — поєднання одягу, поведінки та репелентів. Перед прогулянкою варто вдягати довгі штани, закрите взуття, речі з довгими рукавами, а штани за можливості заправляти в шкарпетки. Світлий одяг зручніший, бо на ньому легше помітити кліща. На природі краще триматися середини стежки й не заходити у високу траву чи кущі без потреби.
Репеленти справді працюють, але лише коли ними користуються правильно. Центр з контролю та профілактики захворювань США радить засоби з такими діючими речовинами, як DEET, picaridin, IR3535, oil of lemon eucalyptus/PMD або 2-undecanone. Наносити їх потрібно за інструкцією; якщо ви користуєтеся і сонцезахисним кремом, то спершу наносять крем, а потім репелент.
Під час прогулянки і після повернення додому важливо оглядати себе, дітей, домашніх тварин, а також одяг, пледи й сумки. Особливу увагу слід звертати на складки шкіри, пахви, пах, ділянки за вухами, шию, підколінні згини та волосисту частину голови.
Що робити, якщо кліщ уже присмоктався
Якщо Ви виявили кліща на шкірі, то медики радять негайно звертатися до найближчого травмпункту. У кожному регіоні цілодобово працюють травмпункти, де кліща видалять, оброблять місце укусу та нададуть рекомендації щодо подальшого спостереження.
Головне правило — видалити кліща якнайшвидше.
Як видалити його самостійно. Витягувати кліща треба так: повільно витягніть разом із хоботком, розхитуючи його пальцями, обгорнутими марлевою серветкою, пінцетом чи петлею з нитки, яку слід закріпити найближче до шкіри людини.
Не варто чекати на візит до лікаря, якщо це затягує час: чим довше кліщ залишається на шкірі, тим вищий ризик передачі інфекції. МОЗ і Центр з контролю та профілактики захворювань радять або звернутися до медиків, або одразу видалити кліща самостійно пінцетом чи спеціальним інструментом.
Безпечний спосіб такий: захопіть кліща якомога ближче до шкіри тонким пінцетом і тягніть рівно, повільно, без різких рухів. Якщо ви користуєтеся спеціальним гачком чи твістером для видалення кліщів, дотримуйтеся інструкції до пристрою. Після цього місце укусу треба обробити антисептиком, а руки вимити з милом.
Чого робити не треба: заливати кліща олією, спиртом, кремом, вазеліном, припікати чи намагатися “задушити”, а також різко смикати або роздавлювати його пальцями. Такі дії можуть ускладнити видалення і підвищити ризик потрапляння інфікованих рідин у ранку.
Якщо у шкірі залишилися ротові частини кліща, не треба розколупувати місце укусу силоміць. Їх можна обережно прибрати пінцетом, а якщо це не вдається легко — краще залишити шкіру загоюватися або звернутися до лікаря.
Що робити після видалення
Після укусу не потрібно одразу самостійно здавати аналізи чи починати антибіотики. МОЗ прямо радить не призначати собі лікування без лікаря. Найрозумніший крок — запам’ятати або записати дату укусу й протягом кількох тижнів спостерігати за місцем укусу та загальним станом.
Звернутися до сімейного лікаря потрібно, якщо протягом днів або тижнів після укусу з’явилися гарячка, слабкість, біль у суглобах, головний біль або почервоніння, що збільшується. Особливо важливий симптом — почервоніння типу “мішені” або кільцеподібний висип, характерний для ранньої хвороби Лайма. Такий висип трапляється більш ніж у 70% людей із цією інфекцією.
Чи треба здавати кліща на аналіз
В Україні кліща можна здати на аналіз у лабораторії Центрів контролю та профілактики хвороб МОЗ, і це платна послуга. Але важливо розуміти: результат аналізу кліща не повинен замінювати огляд лікаря і не є підставою самостійно вирішувати питання лікування. Навіть позитивний результат не доводить, що зараження сталося, а негативний не виключає ризику повністю.
Чи існує вакцина
Проти кліщового енцефаліту вакцина існує. В Україні вона не входить до Національного календаря щеплень і робиться за бажанням, зазвичай власним коштом. Така вакцинація може бути доречною для людей, які часто бувають у місцях із підвищеним ризиком або регулярно проводять багато часу на природі.
Водночас проти хвороби Лайма загальнодоступної вакцини для населення немає, тому основний захист — це профілактика укусів і уважне спостереження після них.
Що запам’ятати найпростіше
Найкраща коротка формула така: закритий одяг, репелент, стежки замість високої трави, огляд після прогулянки, швидке правильне видалення кліща і жодного самолікування антибіотиками. Саме ці кроки найкраще знижують ризик проблем після укусу.
Кліщі — це не привід відмовлятися від прогулянок, дачі чи відпочинку на природі. Але це привід бути уважнішими. У більшості випадків своєчасне виявлення кліща, правильне видалення і спостереження за симптомами дозволяють уникнути серйозних наслідків. Панікувати не треба, але й легковажити теж не варто.
Кліщі – звична частина нашої природи, але ризик укусу можна суттєво зменшити. Закритий одяг, стежки замість високої трави, репелент і уважний огляд після прогулянки – це простий набір, який справді працює.
За матеріалами phc.org.ua
