Українські лікарні отримали окремий алгоритм роботи для двох рівнів повітряної загрози. За «жовтого» рівня вони не повинні автоматично зупиняти прийом пацієнтів, тоді як за «червоного» основним правилом стає перехід людей до укриттів. Але навіть під час найбільшої загрози операції, реанімацію, інтенсивну терапію та іншу допомогу, яку небезпечно переривати, зупиняти не повинні.
Кабінет Міністрів затвердив новий порядок 21 вересня. Він поширюється не лише на стаціонарні лікарні: уряд і Міністерство охорони здоров’я говорять про заклади первинної та амбулаторної допомоги, екстрену медицину, систему крові та інші складові медичної системи. Окремі правила встановлені для диспетчерських «швидкої», її бригад і приймання пацієнтів із невідкладними станами.
Фактично держава намагається розв’язати проблему, яка супроводжує лікарні протягом усієї великої війни: під час атаки медичний заклад одночасно має захистити сотні людей і не допустити ситуації, коли евакуація до укриття сама становить для важкого пацієнта більшу небезпеку, ніж продовження лікування.
Саме тому нова модель не передбачає одного універсального правила «усі припиняють роботу і спускаються в укриття». Реакція лікарні тепер залежить і від характеру повітряної загрози, і від стану конкретного пацієнта.
Звідки взялися два рівні повітряної загрози
Новий порядок для медицини став продовженням більшої зміни системи оповіщення, яку уряд запровадив на початку вересня.
Постанова Кабінету Міністрів №1092 від 4 вересня 2026 року передбачила диференціацію сигналу «Повітряна тривога». Замість однакового режиму реагування незалежно від типу атаки встановили два рівні загрози.
Жовтий рівень означає дронову загрозу. Червоний оголошується у разі ракетної, ракетно-дронової або масованої дронової загрози.
Логіка такої системи полягає в тому, щоб масштаб обмежень відповідав рівню небезпеки. За жовтого рівня держава допускає продовження значної частини діяльності за умови доступу людей до укриттів. За червоного вимоги значно жорсткіші.
Для лікарень, однак, потрібно було окреме регулювання. Звичайний підхід, за якого роботу можна просто призупинити до відбою, для медицини не працює: операція вже може тривати, пацієнт може перебувати на ШВЛ, у реанімації, народжувати дитину або потребувати негайної допомоги після інфаркту, інсульту чи тяжкої травми.
Тому уряд встановив спеціальні правила саме для медичної системи.
Жовтий рівень: лікарні продовжують працювати
Найпомітніша зміна стосується жовтого рівня повітряної загрози.
За такого сигналу медичні заклади не припиняють роботу. Консультації, обстеження, лікування та інші медичні процеси можуть продовжуватися у приміщеннях, де вони відбуваються у звичайних умовах.
Водночас лікарня повинна забезпечити працівникам, пацієнтам і відвідувачам доступ до укриття. МОЗ уточнює ще одну важливу деталь: за жовтого рівня люди вирішують, переходити до укриття чи залишатися на території медичного закладу, на власний розсуд.
Таким чином, жовта тривога більше не означає автоматичної зупинки всіх процесів у лікарні.
Наприклад, пацієнт прийшов на планове обстеження, консультацію лікаря або процедуру, яка може безпечно тривати. Якщо оголошено жовтий рівень, сам факт сигналу не вимагає припиняти прийом і чекати відбою. Заклад продовжує роботу, але люди мають знати, де розташоване укриття, і мати можливість безперешкодно туди потрапити.
Це важливо і для пацієнтів, і для самої системи. У містах, де дронові тривоги можуть тривати годинами, повне припинення роботи медзакладів щоразу створює накопичення черг, переносить обстеження та процедури й ускладнює доступ до допомоги.
Водночас «продовження роботи» не означає, що жовту тривогу можна ігнорувати. Йдеться про інший баланс між безпекою та безперервністю медичної допомоги: укриття залишається доступним, але весь заклад не переводиться автоматично в режим евакуації.
Червоний рівень: основне правило — перейти в укриття
За червоного рівня алгоритм принципово інший.
Працівники та пацієнти повинні переміщуватися в укриття, якщо це можна зробити протягом прийнятного часу і якщо саме переміщення не створює додаткової небезпеки для життя людини.
Ця умова принципова.
У лікарні не всі пацієнти можуть просто встати з ліжка і самостійно пройти до захисної споруди. Частина людей під’єднана до апаратури, частина перебуває після складних операцій, у критичному стані або потребує постійної подачі кисню. Перевезення такого пацієнта іноді вимагає кількох медиків, спеціального обладнання і часу.
Тому нові правила не вимагають переміщувати людину будь-якою ціною.
Якщо евакуація до укриття може сама загрожувати життю чи здоров’ю або не може бути здійснена достатньо швидко, пацієнта залишають у приміщенні з найменшим ризиком ураження.
Для лікарень це означає необхідність фактично мати щонайменше два сценарії дій: евакуацію тих, кого можна безпечно перемістити, та захист на місці тих, для кого транспортування створює неприйнятний ризик.
Операцію через сирену не зупинятимуть
Найважливіший виняток стосується медичної допомоги, переривання якої саме по собі небезпечне.
Уряд прямо вказує, що за червоного рівня не повинні припиняти операції, реанімаційні заходи, інтенсивну терапію та іншу допомогу, зупинка якої може загрожувати життю або здоров’ю пацієнта.
Це означає, що сигнал найвищого рівня загрози не є наказом лікарю механічно припинити медичне втручання.
Якщо операція вже розпочалася і її зупинка становить більшу небезпеку для пацієнта, вона продовжується. Та сама логіка застосовується до реанімації, інтенсивної терапії та інших станів, коли навіть коротка перерва може мати критичні наслідки.
Таким чином, новий порядок юридично й організаційно закріплює принцип, який для лікарень має особливе значення: повітряна загроза змінює умови надання допомоги, але не скасовує медичних показань і не повинна створювати додатковий ризик для пацієнта.
Що буде з пацієнтами, яких неможливо спустити в укриття
Саме ця група є однією з головних причин, через які медичні заклади потребують окремих правил.
Уряд передбачив: якщо пацієнта неможливо перемістити, лікування має тривати в найбезпечнішому доступному приміщенні.
Тобто «укриття» не є єдиним можливим місцем перебування під час червоного рівня.
Заклад повинен визначати приміщення з найменшим ризиком ураження, куди за необхідності можна перемістити частину роботи або пацієнтів. У таких приміщеннях, як і в укриттях, за визначених умов дозволено продовжувати медичну допомогу та розміщувати хворих.
Урядове роз’яснення також прямо говорить, що там може здійснюватися відпуск лікарських засобів.
Тобто мова йде не просто про фізичне перебування людей під землею до відбою, а про можливість продовжувати частину медичних процесів у захищеній зоні.
Це особливо актуально для стаціонарів, де перебувають пацієнти з обмеженою мобільністю, новонароджені, тяжкохворі, люди після операцій та пацієнти, залежні від кисню чи іншого обладнання.
«Швидка» не зупиняється навіть під час червоної тривоги
Для екстреної медичної допомоги встановлено окремий режим.
Базовий принцип максимально простий: екстрена медицина повинна працювати безперервно незалежно від рівня повітряної загрози.
Пацієнтів із невідкладними станами медзаклади прийматимуть і за жовтого, і за червоного рівня. Диспетчерські центри продовжують приймати й опрацьовувати виклики, а бригади екстреної медичної допомоги — виїжджати до пацієнтів.
Але безперервність роботи не означає відсутності додаткових правил безпеки.
МОЗ уточнює, що диспетчерські пункти центрів екстреної медичної допомоги повинні розташовуватися в укриттях. Там само між виїздами мають перебувати медики.
Окремо врегульовано один із найнебезпечніших сценаріїв — виїзд безпосередньо на місце удару.
Прибуття бригади до території, де відбувся обстріл, має здійснюватися з урахуванням інформації про безпечність доступу.
Це критична деталь, оскільки після першого удару може зберігатися загроза повторної атаки. Нова модель таким чином намагається поєднати два принципи: людина з невідкладним станом не повинна залишатися без допомоги через тривогу, але медична бригада також не має безумовно заїжджати в небезпечну зону.
Посилюватимуть не всю лікарню однаково
Одночасно з новими алгоритмами уряд доручив посилити фізичний захист найбільш критичних частин лікарень.
Пріоритетними названо операційні, реанімаційні, пологові та приймальні відділення. До цього переліку також входять приміщення, де розміщені резервні джерела електроживлення та критично важливе медичне обладнання. Особливу увагу мають приділяти зонам, де перебувають пацієнти, яких неможливо швидко перемістити.
Це фактично друга складова нового підходу.
Перша — визначити, як поводитися персоналу та пацієнтам під час різних типів тривоги.
Друга — змінити саму інфраструктуру лікарень так, щоб критичні медичні процеси могли продовжуватися навіть тоді, коли евакуювати людей неможливо.
Адже для реанімації недостатньо просто перевести пацієнта до підвалу. Потрібні електроживлення, медичні гази, моніторинг, обладнання, зв’язок, персонал і можливість продовжувати терапію.
Тому вимога посилити захист операційних та реанімацій слід розглядати не як окремий будівельний захід, а як частину ширшої моделі стійкості медичної системи.
Що змінюється для людини, яка прийшла до лікарні
Для звичайного пацієнта найбільш відчутною зміною має стати те, що повітряна тривога більше не означає однаковий сценарій незалежно від її характеру.
Припустімо, людина перебуває у поліклініці на консультації.
Якщо оголошується жовтий рівень через дронову загрозу, заклад може продовжити прийом. Пацієнт водночас повинен мати доступ до укриття і може перейти туди.
Якщо рівень змінюється на червоний через ракетну, комбіновану або масовану дронову загрозу, загальним правилом уже є переміщення персоналу та пацієнтів до укриття.
Інша ситуація — пацієнт уже перебуває в операційній.
Якщо операцію небезпечно переривати, вона продовжується навіть за червоного рівня.
Ще один сценарій — людина перебуває у важкому стані в реанімації і транспортування до укриття створює додатковий ризик. У такому випадку новий порядок допускає продовження лікування в найбезпечнішому доступному приміщенні.
Нарешті, якщо під час тривоги стається інфаркт, тяжка травма або інший невідкладний стан, правило «чекайте відбою» не діє: система екстреної допомоги продовжує приймати виклики, а медзаклади — приймати ургентних пацієнтів.
Чого нові правила не означають
Є кілька важливих нюансів, без яких новий порядок легко трактувати надто спрощено.
Передусім жовтий рівень не означає, що дронова атака є «безпечною» або що необхідність укриття зникає. Він лише передбачає інший режим роботи установ порівняно з ракетною, комбінованою чи масованою дроновою загрозою.
Так само червоний рівень не означає автоматичного припинення будь-якої медичної діяльності. Навпаки, нові правила прямо передбачають винятки для допомоги, зупинка якої може бути небезпечною.
Не випливає з них і те, що кожного тяжкого пацієнта обов’язково повинні фізично доставити до стандартного укриття. МОЗ прямо залишає можливість перебування в приміщеннях із найменшим ризиком ураження, якщо переміщення неможливе або небезпечне.
Нарешті, новий порядок сам по собі не перетворює всі українські лікарні на повністю захищені об’єкти. Його ефективність залежатиме від того, які укриття та захищені приміщення реально є в конкретній лікарні, чи можна туди переміщувати пацієнтів із медичним обладнанням, чи є резервне живлення і як організовані маршрути евакуації.
Саме тому доручення щодо посилення захисту операційних, реанімацій і приміщень із критичним обладнанням може виявитися не менш важливим, ніж сама зміна процедур під час тривоги.
Чому для медицини потрібні винятки
Лікарня принципово відрізняється від магазину, офісу чи установи, яку можна повністю закрити на час небезпеки.
Медична система працює з процесами, які часто неможливо поставити на паузу.
Хірург не завжди може зупинити операцію посеред втручання. Реаніматолог не може припинити підтримку життєвих функцій до відбою. Бригада екстреної допомоги не може просто відкласти виклик до людини з критичною кровотечею чи зупинкою серця.
Одночасно лікарні самі є великими об’єктами з великою кількістю людей, дорогим обладнанням, кисневими системами, резервними джерелами живлення і пацієнтами, евакуація яких може бути надзвичайно складною.
Тому нові правила побудовані не навколо абсолютної заборони працювати під час небезпеки, а навколо оцінки двох ризиків: ризику від повітряної атаки та ризику, який виникне, якщо лікування перервати або спробувати негайно перемістити пацієнта.
Для української медицини після років повномасштабної війни це фактично перехід від універсального алгоритму реагування до системи управління ризиками.
Новий принцип: не «працювати чи ховатися», а зберегти і безпеку, і лікування
Найважливіша зміна нового порядку полягає не стільки в кольорах тривоги, скільки в самому підході до роботи лікарень.
За жовтого рівня система намагається не зупиняти медичну допомогу там, де це не є необхідним.
За червоного — максимально перемістити людей у захищені місця, але не ціною життя пацієнта.
Якщо лікування можна безпечно перенести до укриття — воно переноситься. Якщо пацієнта можна евакуювати — його мають перемістити. Якщо це неможливо — обирається найбезпечніше доступне приміщення. Якщо процедуру небезпечно перервати — вона триває.
Екстрена медицина при цьому взагалі не припиняє роботу: виклики мають прийматися, бригади — виїжджати, а пацієнти з невідкладними станами — отримувати допомогу незалежно від кольору повітряної загрози.
Саме так виглядає головна логіка затверджених урядом правил: повітряна тривога повинна змінювати спосіб роботи лікарні, але не позбавляти людину допомоги в той момент, коли її відсутність становить ще більшу небезпеку.
