1600 нових цілей і удар по ВПК: ЄС готує найбільше розширення санкцій проти Росії

Євросоюз готує безпрецедентне розширення санкційних списків проти Росії. За даними джерел Reuters, під нові обмеження можуть потрапити близько 1600 фізичних та юридичних осіб, передусім пов’язаних із російським військово-промисловим комплексом. Список планують представити країнам ЄС уже на початку вересня, а погодити — у жовтні. При цьому Брюссель свідомо не хоче приєднувати до цієї хвилі нові секторальні санкції, щоб не затягувати переговори. Що відомо про майбутні обмеження, чому 1600 фігурантів — надзвичайно багато і як персональні санкції можуть вдарити по російському виробництву зброї.

Європейський Союз готується до найбільшого одноразового розширення санкційних списків проти Росії за весь час повномасштабної війни.

Спочатку про масштаби майбутніх обмежень повідомила глава дипломатії ЄС Кая Каллас. В інтерв’ю німецькій Welt вона заявила, що восени запропонує найширше від початку війни розширення санкційних списків і що після його ухвалення загальна кількість підсанкційних російських суб’єктів може зрости приблизно на третину.

Тепер з’явилися значно конкретніші параметри.

За даними дипломатичних джерел Reuters, Європейська служба зовнішніх дій, яку очолює Каллас, готує пропозицію приблизно щодо 1600 фізичних та юридичних осіб, які базуються в Росії. Основний фокус — російський військово-промисловий комплекс. Для фігурантів передбачаються заморожування активів, заборони на поїздки та обмеження операцій.

Якщо цей масштаб збережеться після переговорів між державами ЄС, йтиметься про санкційний крок, який за кількістю нових listings у рази перевищить звичні пакети останніх років.

Але є важливе уточнення: це ще не ухвалені санкції і навіть не оприлюднений офіційний список.

Проєкт, за інформацією Reuters, планують передати державам-членам лише на початку вересня. Орієнтир для його затвердження — жовтень 2026 року. Для рішення потрібна одностайна згода всіх країн ЄС.

Тому між нинішньою цифрою у 1600 потенційних фігурантів і остаточним санкційним переліком ще залишаються переговори.

Що нового стало відомо про майбутні санкції

Перша заява Каллас давала лише загальне уявлення про масштаб. Вона говорила про збільшення кількості підсанкційних російських суб’єктів приблизно на третину, але не називала ані конкретної кількості нових фігурантів, ані секторів, на які буде спрямований основний удар.

Тепер Reuters, посилаючись на дипломатичні джерела, повідомляє одразу кілька нових деталей.

Перше — близько 1600 нових фізичних та юридичних осіб.

Друге — головною ціллю буде російський військово-промисловий комплекс.

Третє — попередній календар уже визначений: список мають представити країнам ЄС на початку вересня, а ухвалити його хочуть у жовтні.

Четверте — цю хвилю санкцій не планують поєднувати з новими секторальними обмеженнями.

Саме останній пункт особливо важливий для розуміння того, що зараз готує Брюссель.

Це не традиційний великий санкційний пакет, у якому одночасно запроваджуються нові торговельні заборони, обмеження для банків, енергетики, транспорту, експорту технологій і десятки чи сотні персональних санкцій.

Натомість ЄС, імовірно, хоче провести окрему надзвичайно велику хвилю персональних та корпоративних listings.

Чому 1600 фігурантів — безпрецедентний масштаб

Для порівняння достатньо подивитися на останній, 21-й пакет санкцій ЄС, ухвалений 23 липня 2026 року.

Він містив 218 нових індивідуальних санкційних позицій: 48 фізичних і 170 юридичних осіб. Рада ЄС назвала це найбільшою хвилею listings за останні чотири роки.

Навіть цей пакет вважався великим.

Тепер дипломатичні джерела Reuters говорять приблизно про 1600 потенційних нових позицій. Це більш ніж у сім разів перевищує кількість listings у липневому пакеті.

І масштаб стає ще помітнішим на тлі всього чинного режиму.

За офіційними даними Ради ЄС, санкції за дії, що підривають або загрожують територіальній цілісності, суверенітету та незалежності України, зараз застосовуються майже до 3000 фізичних та юридичних осіб.

Тобто мова йде не про чергове точкове доповнення санкційної бази.

Якщо приблизно 1600 нових позицій справді буде погоджено, ЄС фактично здійснить одномоментне масштабування своєї системи індивідуальних санкцій проти російської воєнної економіки.

Але з цифрами «1600» і «плюс третина» є неузгодженість

Тут необхідне важливе застереження.

Каллас заявила, що нові listings збільшать загальну кількість підсанкційних російських суб’єктів приблизно на третину. Водночас джерела Reuters говорять приблизно про 1600 нових фізичних та юридичних осіб, а сама Рада ЄС повідомляє про майже 3000 чинних санкційних позицій у головному режимі, пов’язаному з війною проти України.

Проста арифметика показує, що 1600 від 3000 — це приблизно 53%, а не третина.

Reuters не пояснює цю різницю.

Можливих причин може бути кілька: Каллас і дипломатичні джерела можуть рахувати різні категорії фігурантів, використовувати різні санкційні режими або різну базу для порівняння. Поки немає оприлюдненого документа, встановити це неможливо.

Тому цифри «1600» і «збільшення на третину» не варто механічно поєднувати в одну формулу.

Каллас оцінює майбутнє збільшення кількості підсанкційних російських суб’єктів приблизно у третину, тоді як дипломатичні джерела Reuters називають орієнтовно 1600 нових кандидатів на санкції.

Остаточна кількість стане зрозумілою після появи офіційної пропозиції.

Головна ціль — російський військово-промисловий комплекс

Найважливіша змістовна деталь нової інформації Reuters — фокус на ВПК.

Джерела агентства кажуть, що майбутні приблизно 1600 listings будуть сконцентровані саме на російському військово-промисловому комплексі.

Це означає потенційний перехід від санкціонування передусім найбільш помітних державних корпорацій, керівників оборонних заводів і виробників готового озброєння до значно ширшої мережі учасників воєнної економіки.

Офіційний перелік поки не опублікований, тому називати конкретні підприємства або категорії майбутніх фігурантів передчасно.

Але попередня санкційна практика ЄС показує, наскільки широким Брюссель уже вважає поняття російського військово-промислового комплексу.

До чинних санкцій потрапляють оборонні компанії, виробники безпілотників, підприємства авіаційної, суднобудівної та машинобудівної галузей, IT- і телекомунікаційні структури, а також компанії, які допомагають обходити санкції. ЄС окремо обмежує структури, причетні до постачання товарів і технологій подвійного призначення.

Саме така ширина ланцюга має принципове значення.

Сучасне виробництво ракети, дрона чи іншої системи озброєння залежить не лише від підприємства, яке здійснює фінальне складання. Воно потребує електроніки, оптики, верстатів, матеріалів, програмного забезпечення, логістики, банківського обслуговування та великої кількості субпідрядників.

Тому санкційний тиск може спрямовуватися не лише на «збройовий завод», а й на інфраструктуру навколо нього.

Як ЄС уже б’є по ланцюгах виробництва зброї

Липневий 21-й пакет добре показує цей підхід.

У ньому ЄС запровадив 56 listings проти людей і компаній російського військово-промислового комплексу, причому 37 із них були безпосередньо пов’язані з виробництвом і ланцюгами постачання далекобійних безпілотників.

Окремо ще 51 компанію додали до переліку структур, для яких діють посилені експортні обмеження щодо товарів і технологій подвійного призначення.

Частина цих підприємств розташована не в Росії, а в Китаї, включно з Гонконгом, Індії, Казахстані, Киргизстані, Туреччині та ОАЕ. За оцінкою ЄС, вони допомагали обходити експортні обмеження, зокрема щодо мікроелектроніки, верстатів із числовим програмним керуванням та обладнання для виробництва напівпровідників.

21-й пакет також розширив експортні заборони на низку матеріалів та обладнання, які можуть використовуватися російською військовою промисловістю — зокрема компоненти та технології, пов’язані з авіаційною та безпілотною технікою.

Тобто ЄС уже намагається працювати не лише з кінцевим виробником зброї, а й із його ланцюгом постачання.

Майбутній список у 1600 позицій може означати значне масштабування саме цієї моделі.

Що реально означає потрапляння компанії до санкційного списку

Індивідуальні санкції інколи сприймаються як слабший інструмент, ніж повне торговельне ембарго або заборона на операції з цілим сектором.

Однак їхній практичний механізм суттєвіший, ніж просто публікація назви компанії в санкційному переліку.

За правилами ЄС, активи підсанкційних фізичних та юридичних осіб у юрисдикції Євросоюзу заморожуються. Європейським громадянам і компаніям також заборонено прямо чи опосередковано надавати таким суб’єктам кошти або інші економічні ресурси. Для фізичних осіб діє заборона на в’їзд або транзит територією ЄС.

Reuters повідомляє, що майбутні listings передбачатимуть заморожування активів, обмеження транзакцій та заборони на поїздки.

Для компанії з російського ВПК це може створювати проблеми одразу в кількох напрямках.

Європейський банк не може нормально обслуговувати її активи.

Компанія з ЄС не може просто продовжувати звичайні розрахунки або надавати їй економічні ресурси.

Постачальники, фінансові установи та інші контрагенти повинні перевіряти структуру угод і зв’язки з підсанкційними суб’єктами.

Саме тому велика кількість listings може поступово ускладнювати фінансову та комерційну інфраструктуру навколо оборонних підприємств.

Чому цього разу не буде великої секторальної частини

На перший погляд, відсутність нових секторальних санкцій може здаватися послабленням майбутньої пропозиції.

Насправді джерела Reuters пояснюють це іншою логікою: Брюссель хоче прискорити ухвалення величезного списку нових фігурантів.

Традиційні санкційні пакети ЄС часто складаються з двох великих частин.

Перша — індивідуальні listings: конкретні люди та юридичні особи.

Друга — секторальні заходи: наприклад, заборони на імпорт або експорт товарів, нові фінансові обмеження, санкції проти енергетики, банків, транспорту або технологій.

Секторальні заходи зачіпають значно ширші економічні інтереси держав-членів. Саме навколо них часто виникають найдовші переговори.

Reuters зазначає, що традиційні пакети, які поєднували обидва компоненти, неодноразово ставали предметом тривалих суперечок усередині ЄС. Навіть під час погодження 21-го пакета виникали розбіжності, зокрема навколо енергетичних обмежень.

Тепер EEAS фактично намагається розділити ці процеси.

1600 listings хочуть провести окремо, не прив’язуючи їх до великого набору нових економічних санкцій.

Це потенційно зменшує кількість політичних питань, які необхідно розв’язати одночасно.

Чому швидкість має значення

Ця конструкція також пояснює незвично конкретний графік.

За даними Reuters, Європейська служба зовнішніх дій має представити новий список державам ЄС на початку вересня, а політична мета — домогтися його ухвалення вже у жовтні.

Для приблизно 1600 кандидатів це амбітний графік.

Адже санкційний список — не просто політичний перелік небажаних компаній.

Кожне внесення потребує юридичного обґрунтування, яке має витримувати потенційне оскарження.

Після внесення людина або компанія може звертатися до Ради з вимогою переглянути рішення і оскаржувати санкції у судових інстанціях ЄС. Самі санкційні заходи регулярно переглядаються.

Тому масштабування списку до сотень або понад тисячі нових позицій означає також величезну юридичну роботу.

Як саме ЄС ухвалює такі санкції

Остаточне рішення не залежить від Каллас одноосібно.

Як висока представниця ЄС із закордонних справ і політики безпеки вона може подати пропозицію щодо обмежувальних заходів. Далі її розглядають відповідні робочі органи Ради ЄС, Комітет постійних представників Coreper II, після чого рішення має ухвалити сама Рада.

Критичне правило — одностайність.

Для прийняття санкцій усі держави-члени повинні погодитися з рішенням.

Це означає, що будь-яка країна ЄС може фактично заблокувати весь перелік або вимагати змін під час переговорів.

Тому нинішні «близько 1600» — це параметр пропозиції, а не гарантований остаточний результат.

Після погодження рішення публікується в Офіційному журналі ЄС. Для економічних заходів, зокрема заморожування активів, ухвалюється також відповідний регламент, який визначає точний юридичний механізм виконання санкцій.

Лише після проходження цього процесу можна говорити, що обмеження набрали чинності.

Чим нова модель відрізняється від липневого 21-го пакета

Контраст із попереднім пакетом особливо показовий.

21-й пакет від 23 липня був класичним комплексним набором санкцій.

Він одночасно містив 218 нових listings і масштабні економічні заходи проти фінансового, енергетичного, криптовалютного, транспортного та військово-промислового секторів.

Зокрема, ЄС запровадив заморожування активів і заборону на надання коштів для 94 банків і великих фінансових установ та розширив заборону на транзакції ще на 33 російські кредитні й фінансові установи. Обмеження торкнулися також банків і криптоплатформ за межами Росії.

До санкційного переліку додали ще 41 судно російського «тіньового флоту», а також підприємства нафтового сектору, зокрема російські й білоруські НПЗ.

Водночас окремий блок був спрямований проти російського ВПК та виробництва далекобійних безпілотників.

Майбутня осіння хвиля має бути іншою за конструкцією:

не сотні сторінок нових правил для цілих секторів економіки плюс кілька сотень listings, а величезний список конкретних фізичних та юридичних осіб.

Це не обов’язково «22-й санкційний пакет»

Саме тому обережно варто використовувати і звичне формулювання про «22-й пакет санкцій».

Станом на 18 серпня ЄС офіційно ухвалив 21 пакет санкцій проти Росії в контексті війни.

Але Reuters описує майбутню пропозицію саме як масове розширення listings, яке EEAS хоче провести без нових секторальних заходів.

Отже, поки невідомо, чи ЄС формально оформлюватиме це саме як «22-й пакет» у тому сенсі, в якому використовував цей термін для попередніх комплексних раундів.

Наразі варто називати його:

наймасштабнішим запланованим розширенням санкційних списків ЄС проти Росії.

І 1600 фігурантів — не єдина санкційна хвиля, яку готують

Ще одна нова деталь Reuters суттєво розширює картину.

Паралельно з великим списком, орієнтованим на російський ВПК, Європейська служба зовнішніх дій готує інші санкційні ініціативи за окремими правовими режимами.

У вересні очікується нова пропозиція щодо людей і структур, причетних до незаконного переміщення українських дітей. Її планують проводити в рамках санкційного режиму ЄС за порушення прав людини.

ЄС уже застосовував такий механізм. Зокрема, у травні 2026 року Рада запровадила санкції проти ще 16 фізичних і семи юридичних осіб, яких визнала відповідальними за систематичну незаконну депортацію, примусове переміщення та асиміляцію українських дітей.

Пізніше восени EEAS також планує запропонувати додаткові listings у рамках режиму протидії російській гібридній діяльності — зокрема за кібератаки та дезінформаційні кампанії.

Тобто восени ЄС може запускати кілька паралельних санкційних треків, а не один великий пакет.

Один — проти ВПК.

Другий — за викрадення й примусове переміщення українських дітей.

Третій — проти російських гібридних операцій.

Це важлива зміна самої санкційної тактики.

Чому боротьба з обходом санкцій стає дедалі важливішою

Після більш ніж чотирьох років повномасштабної війни значна частина найбільш очевидних великих російських державних корпорацій, банків, високопосадовців і виробників зброї вже перебуває під різними обмеженнями.

Тому санкційна політика дедалі більше зміщується до мереж, які дозволяють російській економіці пристосовуватися.

Рада ЄС прямо вказує, що санкції вже охоплюють учасників схем обходу, компанії, пов’язані з «тіньовим флотом», а також сотні підприємств, для яких діють посилені обмеження на експорт товарів подвійного призначення й високих технологій. Частина таких структур знаходиться за межами Росії.

Наприклад, липневий пакет охопив компанії з Китаю, Індії, Казахстану, Киргизстану, Туреччини та ОАЕ, які ЄС пов’язував з обходом обмежень на постачання компонентів російському ВПК.

Саме в цьому контексті слід оцінювати можливість додавання ще приблизно 1600 суб’єктів.

Проблема для російської воєнної економіки полягає не тільки в заморожуванні активів конкретного директора заводу.

Чим більше підприємств, постачальників і посередників потрапляє у санкційну систему, тим складніше підтримувати фінансові, технологічні та логістичні зв’язки між ними та зовнішнім світом.

Чи здатні 1600 нових санкцій зупинити російський ВПК

Ні сама кількість санкційних позицій, ні навіть рекордний масштаб списку автоматично не означають пропорційного скорочення російського виробництва зброї.

Ефективність залежатиме від того, кого саме включать до списку.

Якщо значну частину становитимуть підприємства, які й без того майже не мають активів або економічних зв’язків у юрисдикції ЄС, безпосередній короткостроковий ефект може бути обмеженим.

Значно відчутнішими можуть бути санкції проти структур, які ще залежать від міжнародних платежів, імпортного обладнання, іноземних контрагентів або складних ланцюгів постачання.

Другий фактор — виконання.

За правилами ЄС, саме держави-члени несуть основну відповідальність за практичне застосування та enforcement санкцій, тоді як Європейська комісія контролює їх імплементацію на рівні Союзу.

Третій фактор — здатність Росії створювати нові компанії-посередники та переносити операції до третіх країн.

Тому санкційна політика дедалі більше нагадує не одноразове блокування певного каналу, а постійне змагання між побудовою нових схем обходу та їхнім виявленням.

Саме тут великий список потенційно має перевагу: він дозволяє одночасно охопити не лише кілька головних корпорацій, а значно більшу частину екосистеми навколо них.

Що означає заява Каллас про €1 трлн

Каллас також заявила, що санкції вже позбавили російську воєнну машину більш ніж €1 трлн. Reuters наводить цю оцінку як частину її аргументації на користь подальшого збільшення тиску.

Але цю цифру важливо правильно атрибутувати.

Це оцінка Каллас, а не бухгалтерський підрахунок прямої втрати Росією €1 трлн у грошовій формі.

Санкційний ефект може включати недоотримані доходи, втрачений експорт, подорожчання імпорту та логістики, технологічні обмеження, фінансові бар’єри й інші непрямі наслідки.

Що тепер буде відбуватися

Якщо інформація дипломатичних джерел Reuters підтвердиться, найближчі два місяці виглядатимуть приблизно так.

Початок вересня: EEAS представляє країнам ЄС перелік приблизно з 1600 кандидатів.

Після цього починається перевірка та переговори між державами-членами.

Можуть обговорюватися не лише самі критерії санкцій, а й окремі прізвища та компанії.

Жовтень: бажаний для Брюсселя термін ухвалення.

Але він не гарантований: санкційні рішення потребують одностайності.

Окремо у вересні може бути представлена нова хвиля санкцій за незаконне переміщення українських дітей, а пізніше восени — додаткові обмеження проти учасників російських кібератак і дезінформаційних кампаній.

Що вже відомо, а чого ще не знаємо

Відомо, що Каллас анонсувала наймасштабніше від початку повномасштабної війни розширення санкційних списків ЄС.

Відомо, що дипломатичні джерела Reuters називають орієнтир — близько 1600 фізичних та юридичних осіб, переважно пов’язаних із російським ВПК.

Відомо, що список хочуть представити на початку вересня і погодити у жовтні.

Відомо також, що до цієї хвилі не планують додавати секторальні санкції — саме для того, щоб полегшити й прискорити її проходження через ЄС.

Але самого переліку поки немає у відкритому доступі.

Невідомо, які саме заводи, компанії, власники, менеджери чи інші структури становитимуть його основу.

Неясно також, чому заявлені Каллас «плюс третина» і приблизно 1600 нових фігурантів арифметично не збігаються з чинним показником майже 3000 підсанкційних осіб та організацій.

І найголовніше — невідомо, скільки з початкових приблизно 1600 позицій переживуть переговори між 27 державами.

Чому ця санкційна хвиля може виявитися важливішою за черговий «пакет»

Протягом перших років повномасштабної війни головні санкційні новини часто вимірювалися новими ембарго: нафтою, банками, технологіями, транспортом або окремими категоріями експорту.

До 2026 року санкційна система стала значно складнішою.

ЄС уже обмежив фінансовий, енергетичний, торговельний, транспортний, технологічний та оборонний сектори Росії, а кількість індивідуальних санкційних позицій наблизилася до 3000.

Наступний етап може полягати не стільки у винайденні нового типу заборони, скільки у значно глибшому проникненні санкцій у структуру російської воєнної економіки.

Не тільки найбільший оборонний концерн.

А його дочірні підприємства.

Не тільки виробник дрона.

А компанії в його ланцюгу постачання.

Не тільки російська державна структура.

А мережа приватних підприємств, посередників і людей, без яких вона працює.

Саме тому цифра 1600 важлива не сама по собі.

Якщо майбутній список справді буде побудований навколо такого принципу і ЄС вдасться погодити його без суттєвого скорочення, це може стати найбільшою спробою Брюсселя за час війни перейти від санкцій проти верхівки російської воєнної економіки до санкціонування значно ширшої інфраструктури, яка забезпечує її роботу.

Але до жовтня ключове слово тут залишається «може».

Поки Каллас має політичний анонс, EEAS — проєкт приблизно на 1600 фігурантів, а ЄС — необхідність переконати всі 27 держав підтримати остаточний список.

І саме те, хто залишиться в цьому списку після переговорів, визначить реальну вагу найбільшого санкційного розширення, яке Євросоюз готував від початку повномасштабної війни.

Вверх