24 грудня Офіс президента оприлюднив зміст 20-пунктового проєкту «базової рамки» завершення війни — документа, який, за словами Володимира Зеленського, є політичною основою майбутньої угоди між Україною, США, Європою та Росією.
Зеленський наголошує: це не фінальний мирний договір, а каркас, який ще має пройти російську «відповідь» і, ймовірно, доповнюватиметься окремими додатками про гарантії безпеки та відбудову. Ключові вузли, де компромісу з американською стороною ще немає, — території (п.14) і Запорізька АЕС (п.12).
Нижче — всі 20 пунктів і все, що відомо про позицію Зеленського щодо кожного.
Що змінилося порівняно з «28 пунктами»
Зеленський називає 20-пунктовий драфт «суттєвою еволюцією» порівняно з попереднім, більш поступливим до Москви варіантом, який обговорювали раніше. Зокрема, він окремо підкреслив, що Україна не погоджується на вимогу «відмови від перспективи НАТО», яка, за його словами, фігурувала в плані з 28 пунктів.
20 пунктів: зміст та позиція/коментарі Зеленського
1) Повторне підтвердження суверенітету України
Суть пункту: стартова «якірна» формула про суверенітет України.
Пункт озвучений як принцип.
Перший пункт рамкового документа, за словами Володимира Зеленського, стосується перепідтвердження суверенітету України. Йдеться не про нову декларацію чи політичну заяву, а про формальне закріплення базової позиції: Україна визнається суверенною державою всіма підписантами угоди, і це підтверджується їхніми підписами.
Президент наголосив, що суверенітет не є предметом торгу або компромісу. Для України це вихідна умова всього документа, без якої будь-які подальші домовленості — про безпеку, території чи економіку — втрачають сенс.
2) Повна й беззаперечна угода про ненапад РФ і України
Суть пункту: «ненапад» + інструменти контролю.
Що додав Зеленський: описав задум механізму моніторингу лінії зіткнення (космічний/безпілотний моніторинг, раннє попередження про порушення, «деескалація», деталізація техгрупами).
Як працює пакет документів
Відповідаючи на запитання журналістів, президент пояснив, що конкретні механізми контролю винесені в окремі безпекові угоди, які є частиною єдиного пакета домовленостей. Саме там, за його словами, прописані:
- участь США та європейських партнерів;
- формат моніторингових місій;
- наслідки для сторін у разі порушення режиму ненападу.
Зеленський кілька разів наголосив на взаємозалежності всіх документів. Українська позиція полягає в тому, що рамкова угода про ненапад не може діяти ізольовано: без безпекових гарантій вона не забезпечує завершення війни, так само як гарантії без політичної угоди не мають точки опори.
Саме тому, за словами президента, всі ключові домовленості мають або підписуватися одночасно, або запускатися синхронно.
3) Міцні гарантії безпеки для України
Суть пункту: гарантії — одна з центральних опор рамки.
Коментар Зеленського: пояснює це як «робустний» блок, з реальними механізмами виконання, який має бути конкретизований у додаткових документах із США та європейськими союзниками.
Україна має отримати міцні гарантії безпеки. За словами президента Володимира Зеленського, цей пункт не деталізує механізмів, але задає обов’язкову рамку для всього документа.
Президент наголосив, що для України завершення війни без гарантій безпеки є неприйнятним. Політична угода, за його словами, має сенс лише тоді, коли вона поєднана з системою стримування, яка або унеможливлює нову агресію, або автоматично запускає відповідь партнерів у разі її відновлення.
Саме тому гарантії безпеки розглядаються не як додаток до угоди, а як її ключовий елемент.
4) Чисельність ЗСУ — 800 тисяч у мирний час
Суть пункту: фіксація нинішнього рівня (у драфті — 800 тис.).
Позиція Зеленського: подає як принципову зміну на користь України (на відміну від ідей «скорочень», яких вимагала РФ).
За його словами, українська армія не розглядається як тимчасове рішення або заміна гарантій безпеки. Навпаки, збереження сильної армії є складовою загальної системи стримування і частиною безпекової архітектури, яка має діяти після завершення війни.
Президент наголосив, що жодних домовленостей про скорочення ЗСУ в обмін на політичні або територіальні поступки Україна не розглядає.
5) Гарантії «за зразком статті 5» + санкційні/правові запобіжники
Суть пункту: США/НАТО/європейські підписанти надають гарантії, що «дзеркалять» статтю 5; прописуються наслідки порушення і логіка реагування.
Що уточнив Зеленський:
- Зеленський повідомив, що з проєкту викреслили компенсації США «за гарантії безпеки» (ця умова була в попередніх обговореннях).
- Окремо пояснював санкційну рамку: сам драфт, за його словами, не передбачає негайного зняття санкцій США, але Вашингтон після завершення війни може рухатися до послідовного зняття санкцій.
Зеленський наголосив, що мова не йде про членство України в НАТО в межах цього документа. Йдеться про принцип реагування: у разі нового вторгнення Росії гарантії автоматично вступають у дію.
У документі зафіксовано кілька ключових умов:
- якщо Росія здійснює напад на Україну, запускається скоординована відповідь партнерів і відновлюються всі глобальні санкції проти Росії;
- якщо Україна без провокації відкриває вогонь по території Росії або здійснює вторгнення, гарантії безпеки вважаються недійсними.
Окремо президент зупинився на підпункті, запропонованому американською стороною, щодо можливої компенсації США за надані гарантії безпеки. За його словами, українська сторона не зрозуміла зміст цього формулювання і не погодилася з ним. Станом на момент розмови з журналістами цей підпункт було вилучено з драфту.
Водночас п’ятий пункт зберігає для України право на двосторонні безпекові угоди з окремими державами. Йдеться про країни коаліції охочих — близько 30 держав, які в різних форматах готові брати участь у гарантуванні безпеки України. Зеленський наголосив, що рамкова угода не має скасовувати або обмежувати ці можливості.
Як ці пункти працюють разом
Президент кілька разів підкреслив, що пункти 3–5 утворюють єдиний блок. Гарантії безпеки, чисельність української армії та механізм колективного реагування мають діяти разом і набувати чинності лише після легітимного затвердження всієї угоди — через ратифікацію парламентом або всеукраїнський референдум.
Саме в такій послідовності, за словами Зеленського, Україна готова говорити про реальне завершення війни.
6) РФ закріплює «політику ненападу» в законах і ратифікує парламентом
Суть пункту: вимога внутрішньополітичної/правової «прив’язки» Росії, включно з ратифікацією більшістю.
Шостий пункт рамкового документа стосується зобов’язань Росії закріпити політику ненападу щодо України та Європи у власному правовому полі. Йдеться про внесення відповідних положень до законів і ратифікаційних документів, включно з їх ухваленням переважною більшістю голосів у Державній думі.
Президент Зеленський зазначив, що це пропозиція американської сторони, яка може відображати або позицію Росії, або логіку діалогу США з Москвою. Водночас він звернув увагу на ключову проблему: Росія навіть нинішню війну проти України формально не визнає нападом, що ставить під сумнів саму цінність таких юридичних зобов’язань.
У цьому контексті Росія в документі постає не як партнер, а як постійне джерело ризику, дії якого потребують не декларацій, а зовнішніх механізмів стримування. Саме тому, за логікою української сторони, цей пункт не може розглядатися окремо від гарантій безпеки та міжнародного контролю.
7) Вступ України до ЄС у конкретно визначений час + привілейований доступ до ринку Європи
Суть пункту: фіксація членства ЄС «на дату/час» і тимчасові торговельні преференції.
Ключовий коментар Зеленського: дата вступу, за його словами, наразі — предмет розмови США й України, без підтвердження європейської сторони станом на сьогодні.
Зеленський наголосив: для України членство в Євросоюзі розглядається як одна з гарантій безпеки, а не лише як економічний або політичний проєкт. Саме тому українська сторона наполягає на фіксації конкретної дати вступу, а не загальних формулювань чи політичних обіцянок.
За словами президента, на цьому етапі підтримка ідеї конкретної дати є з боку США, однак остаточне рішення залежить від позиції європейських партнерів. Переговори щодо термінів тривають, і дати поки не узгоджені.
Чому дата має значення
Зеленський окремо пояснив українську логіку: гарантії безпеки мають працювати навіть у відкладеному режимі, але вони повинні бути чітко визначені. Якщо гарантії з боку США потребують голосування в Конгресі, а гарантії від окремих європейських країн — ратифікації на національному рівні, то членство в ЄС також має чіткий момент набуття чинності.
Саме тому, за словами президента, формули на кшталт «у перспективі» або «коли будуть виконані умови» не сприймаються Україною як реальні гарантії безпеки. Конкретна дата — навіть якщо це кілька років — створює зрозумілу рамку відповідальності для всіх сторін.
8) «Пакет глобального розвитку» та інвестугода про процвітання України
Суть пункту: інвестиційна «надбудова» — фонд розвитку для технологій, дата-центрів, AI тощо; участь США/компаній у модернізації газової інфраструктури; реконструкція територій.
Що додав Зеленський: деталізував напрями — від технологій/AI до газової інфраструктури, а також підкреслив, що Україна матиме можливість визначати пріоритети розподілу своєї частки ресурсів на підконтрольних територіях.
Восьмий пункт рамкової угоди присвячений довгостроковому економічному розвитку України після завершення війни. У документі йдеться про створення окремої угоди — так званого prosperity package, яка має охоплювати інвестиції, відновлення і модернізацію економіки.
За словами президента Володимира Зеленського, цей блок є результатом окремої, детальної роботи з американською стороною. Він передбачає стратегічне бачення розвитку України до 2040 року, розроблене спільно зі Сполученими Штатами.
У межах цього пакета йдеться, зокрема, про:
- створення фонду розвитку України для інвестування в швидкозростаючі галузі, включно з технологіями, дата-центрами та штучним інтелектом;
- спільні інвестиції США та американських компаній у відновлення, модернізацію й експлуатацію газової інфраструктури України, зокрема трубопроводів і сховищ;
- відбудову та модернізацію територій, постраждалих від війни, включно з містами та житловими районами;
- розвиток інфраструктури і видобуток корисних копалин та природних ресурсів;
- спеціальні фінансові пакети Світового банку для прискорення цих процесів.
Зеленський окремо наголосив на принциповому моменті: Україна самостійно визначає пріоритети відновлення на територіях, які перебувають під її контролем. Саме ця формула, за його словами, була для української сторони ключовою під час переговорів.
Президент також підкреслив, що участь Росії в цьому блоці не передбачається, навіть попри чотиристоронній формат рамкової угоди. Логіка економічного відновлення, за його словами, будується у форматі Україна — США з можливим залученням європейських партнерів.
9) Кілька фондів: відновлення економіки, реконструкція, гуманітарні потреби
Суть пункту: «парасолька» фінансових інструментів (гранти/позики/фонди тощо).
Дев’ятий пункт деталізує фінансову архітектуру відновлення. У ньому йдеться про створення кількох фондів для реконструкції економіки, відновлення пошкоджених регіонів і розв’язання гуманітарних питань.
Загальна ціль, яка фігурує в драфті, — залучення до 800 мільярдів доларів. За словами Зеленського, ця цифра відповідає загальній оцінці збитків, завданих Україні внаслідок повномасштабної війни.
Фінансування має формуватися з різних джерел:
- акціонерний капітал;
- гранти;
- боргові інструменти;
- внески приватного сектору.
Окремо в документі йдеться про фонд капіталу і грантів з орієнтовним обсягом 200 мільярдів доларів, який мають сформувати США та європейські країни. Водночас Зеленський наголосив, що ці цифри є предметом подальших переговорів і остаточно не погоджені, зокрема через позицію Європи.
Принципово важливим для України, за словами президента, є збереження права на компенсацію за завдані збитки. Йдеться не лише про майбутні репарації, а й про вже існуючі механізми, включно з використанням заморожених російських активів та юридичним зв’язком між фінансовою допомогою і майбутнім відшкодуванням шкоди з боку Росії.
10) Прискорення угоди про вільну торгівлю Україна—США
Суть пункту: прискорена угода про вільну торгівлю зі США.
Коментар Зеленського: подає як один із «економічних якорів» рамки.
Зеленський пояснив, що позиція американської сторони ускладнюється чотиристороннім форматом документа. США розглядають можливість паритетного підходу до торгівлі, однак українська сторона в цьому пункті говорить винятково про власні відносини зі США.
Президент окремо підкреслив, що в рамковій угоді між Україною та США не йдеться про автоматичне зняття санкцій з Росії. Водночас він визнав, що після завершення війни США можуть рухатися шляхом поступового перегляду санкційної політики, і в цьому питанні вирішальною буде позиція Європи.
11) Україна підтверджує без’ядерний статус (Договір про нерозповсюдження ядерної зброї )
Суть пункту: повторення міжнародного зобов’язання України як неядерної держави.
Президент Зеленський наголосив, що для України цей пункт не є предметом дискусії. Йдеться про чинний міжнародний статус, який Україна вже має, і який не обмінюється на гарантії безпеки чи інші політичні домовленості.
За його словами, цей пункт фіксує існуючий стан речей і не створює для України нових зобов’язань.
12) Запорізька АЕС: спільна експлуатація / модель управління (без консенсусу)
Суть пункту (в драфті): режим роботи ЗАЕС — один із найбільш спірних блоків; компромісу з США ще немає.
Що пояснював Зеленський:
- США пропонують модель 33%/33%/33% (США-Україна-РФ), але Україна пропонує СП США-Україна 50/50.
- Він допускає ідею окремої «вільної економічної зони» навколо ЗАЕС/Енергодара як варіант, але підкреслює відсутність згоди.
Президент пояснив, що пропозиція американської сторони передбачала спільне управління ЗАЕС Україною, США і Росією. За його словами, така логіка виходить із того, що Росія вважає себе фактичним контролером станції і наполягає на її запуску, зокрема під гуманітарними аргументами.
Українська сторона не погоджується з таким підходом. Зеленський наголосив:
- ЗАЕС є українською власністю;
- спільна комерційна модель з Росією після війни є неприйнятною;
- присутність російських військ на території станції несумісна з будь-яким форматом її роботи.
Українська компромісна пропозиція, за словами президента, полягає у спільному українсько-американському підприємстві з управління станцією у форматі 50 на 50. Водночас територія ЗАЕС, місто Енергодар і прилеглі об’єкти мають бути демілітаризовані.
Зеленський підкреслив, що без вирішення питання безпеки, відновлення дамби та виведення військ жодна модель експлуатації ЗАЕС не є реалістичною.
13) Освітні програми толерантності + правила ЄС щодо релігійної терпимості й мов меншин
Суть пункту: взаємні зобов’язання щодо «толерантності», Україна — імплементація правил ЄС про релігійну терпимість та захист мов меншин.
Тринадцятий пункт стосується освітніх програм, культурної політики та захисту прав меншин. У документі йдеться про зобов’язання сторін впроваджувати правила, що сприяють толерантності, подоланню расизму та упереджень, а також про захист мовних і релігійних прав.
Зеленський наголосив, що для України цей пункт означає імплементацію стандартів Європейського Союзу, що відповідає курсу на євроінтеграцію. Він також зауважив, що виконання таких зобов’язань з боку Росії виглядає проблематичним з огляду на її внутрішню політику, однак пункт фіксує загальні міжнародні стандарти, які мають бути дотримані.
14) Території: лінія зіткнення як де-факто лінія + виведення військ РФ із низки областей (найскладніший пункт)
Суть пункту: на дату угоди в Донецькій/Луганській/Запорізькій/Херсонській — фактична лінія розташування військ визнається де-факто лінією зіткнення; окремо вказано, що РФ має вивести війська з Дніпропетровської, Миколаївської, Сумської, Харківської областей.
Що говорить Зеленський:
- називає територіальний блок «найскладнішим» і пропонує замість «відступу України» — формулу «залишаємося там, де є», зупинка по поточній лінії боїв.
- допускає дзеркальне відведення військ для демілітаризованої/вільної економічної зони, але лише за умови взаємності та гарантій.
- вільну економічну зону на Донеччині, за його словами, можна розглядати після надання Україні гарантій безпеки; статус такої зони має визначатися окремою угодою між Україною, США і РФ.
- наголошує на потребі референдуму щодо «повної угоди», але для нього потрібні мінімум 60 днів і повне припинення вогню на цей період; інакше голосування не буде легітимним.
Зеленський пояснив, що це не є юридичним визнанням втрати територій, а фіксація фактичної ситуації для припинення бойових дій. Водночас у цьому пункті передбачена можливість створення потенційних спеціальних або вільних економічних зон, зокрема як інструменту для пошуку компромісу.
Президент наголосив на кількох принципових позиціях України:
- вихід українських військ з підконтрольних територій не розглядається;
- будь-які особливі формати для окремих територій можливі лише за умови безпеки і демілітаризації;
- рішення, що змінюють статус територій, можуть ухвалюватися лише після легітимного схвалення — парламентом або на всеукраїнському референдумі.
Зеленський окремо підкреслив: якщо сценарій виходить за межі формули «стоїмо там, де стоїмо», одного підпису президента недостатньо. У такому разі відповідальність за рішення має бути розділена з суспільством.
15) Після узгодження майбутніх територіальних домовленостей — не змінювати їх силою
Суть пункту: взаємне зобов’язання РФ і України утримуватися від силового перегляду погоджених домовленостей.
За словами президента, цей пункт є логічним продовженням територіального блоку і має на меті запобігти повторенню війни після укладення угоди, навіть якщо окремі питання залишатимуться невирішеними.
16) Вільне комерційне користування Дніпром і Чорним морем + окремі домовленості (в т.ч. Кінбурнська коса)
Суть пункту: РФ не має перешкоджати комерційному використанню Дніпра/Чорного моря; морські та «доступові» режими — окремими угодами; у драфті згадується демілітаризація Кінбурнської коси.
Коментар: Зеленський озвучував це як конкретну «прикладну» норму рамки.
17) Гуманітарний комітет: обміни, повернення цивільних/заручників/дітей, «всі на всіх»
Суть пункту: гуманітарний блок — обміни полонених, повернення цивільних, політичних в’язнів, викрадених дітей; у драфті фігурує логіка «всіх на всіх».
Коментар: Зеленський подає це як один із пунктів, де Україна прагне максимальної конкретики.
У межах цього пункту передбачено:
- обмін усіх військовополонених за формулою “всіх на всіх”, включно з тими, кого Росія засудила з 2014 року;
- повернення всіх цивільних заручників, зокрема дітей і політичних в’язнів;
- окремі заходи для допомоги жертвам війни.
Президент наголосив, що саме така формула — повна і без винятків — є критично важливою для України і не розглядається як предмет часткового виконання.
18) Вибори «якнайшвидше» після підписання угоди
Суть пункту: проведення виборів після підписання угоди.
Коментар Зеленського:
- Верховна Рада, за його словами, зможе проголосувати дату президентських виборів після підписання або в процесі реалізації угоди.
- підкреслює, що вибори можливі лише за безпекових умов і з дотриманням демократичних стандартів; а скасування/зняття обмежень воєнного стану може потребувати часу.
19) Юридично зобов’язуюча угода + «Рада миру» під головуванням Трампа + відповідальність за порушення
Суть пункту: угода стає юридично обов’язковою; створюється «Рада миру» (у драфті — під головуванням Дональда Трампа) з участю України, Європи, НАТО, РФ та США; порушення тягнуть санкції/покарання.
Коментар Зеленського: подає цей орган як інструмент нагляду/реакції на порушення, вшитий у рамку.
20) Повне припинення вогню «одразу» після згоди всіх сторін
Суть пункту: ceasefire набирає чинності негайно після погодження/підписання сторонами.
Коментар: Зеленський пов’язує реалістичність цього пункту з наявністю моніторингу (п.2) і гарантій (п.3–5).
Далі передбачено:
- ратифікацію угоди парламентом або схвалення на всеукраїнському референдумі;
- можливість поєднання референдуму з виборами;
- набуття чинності гарантіями безпеки лише після легітимного затвердження угоди.
Зеленський окремо наголосив: без легітимного схвалення угоди гарантії безпеки не запускаються, а припинення вогню має бути реальним і достатньо тривалим, щоб забезпечити політичні процедури без тиску війни.
У підсумку, за словами президента, мирна рамка вибудувана за чіткою послідовністю: припинення вогню, безпека, легітимність, відновлення.
Саме ця логіка, наголосив Зеленський, є умовою того, щоб завершення війни не стало паузою перед новою агресією.
Два «вузли», де все ще немає згоди з США (за словами Зеленського)
- Території (п.14): Зеленський наполягає на рішенні на рівні лідерів і фактично просить прямої розмови з Трампом щодо «найчутливіших питань».
- ЗАЕС (п.12): дискусія про модель управління (33/33/33 vs 50/50) і можливий спеціальний режим навколо Енергодара/станції.
Що ще Зеленський сказав «поруч із 20 пунктами», але важливо для розуміння рамки
- НАТО: Україна не відмовляється від перспективи членства; це питання — вибір членів Альянсу, а не «домовленість без України».
- Референдум: можливий лише за умов повної тиші мінімум на 60 днів, інакше це ризик нелегітимності та внутрішнього розколу.
- Санкції: угода не фіксує моментального зняття санкцій США, але Зеленський говорить про намір США рухатися до поетапного зняття після завершення війни.
У нинішньому вигляді рамка фіксує для України ключове: суверенітет, “ненапад”, гарантії рівня статті 5, армію 800 тис., євроінтеграцію та великий пакет економічного відновлення, але дві головні “міни” лишаються невирішеними — територіальний блок і модель управління Запорізькою АЕС.
Далі все впирається в відповідь Москви та здатність партнерів підкріпити рамку реальними механізмами виконання (моніторинг, відповідальність за порушення, архітектура гарантій), а всередині України — у політичну легітимацію можливих компромісів (Зеленський допускає референдум для фінальної угоди; вибори — після її підписання).
За матеріалами ukrinform.ua
