11 лютого під час спілкування з журналістами президент прокоментував одразу кілька «гарячих» тем, які розкрутилися після публікацій і витоків — зокрема про нібито оголошення виборів і референдуму 24 лютого, переговорний трек у США та розмови про завершення війни «до літа».
Нижче — зібрані ключові тези, пояснення контексту, юридичної рамки та того, що означають ці слова на практиці.
Тези, які озвучив президент 11 лютого
«24 лютого» як дата: ніяких оголошень про вибори та референдум
- Президент заявив, що вперше чує про намір оголосити 24 лютого дату виборів і референдуму; назвав ідею робити політичні оголошення у річницю повномасштабного вторгнення неприйнятною.
- Пряма логіка: спочатку безпека, потім політика — 24 лютого «не може бути оголошено ніяких виборів».
Вибори можливі лише після припинення вогню та гарантій безпеки
- Ключова формула: є припинення вогню та є гарантії безпеки → тоді можна говорити про вибори.
- Президент підкреслив, що питання виборів піднімають партнери, але Україна не ініціювала вибори під час війни.
Референдум — «за структурою як вибори», тому теж потребує безпеки
- Якщо взагалі говорити про референдум (наприклад, щодо умов можливої мирної угоди), то він так само потребує безпекового середовища, бо організаційно і ризиково це «як вибори».
Позиція США: питання виборів звучить, але «не прив’язують» гарантії до виборів
- Президент заявив, що Сполучені Штати не погрожують і не ставлять гарантії безпеки умовою “спершу вибори” (принаймні на цей момент).
Переговори: Україна готова зустрічатися будь-де, але не в Росії чи в Білорусі
- Президент відкинув сценарій поїздки на переговори до Москви як столиці держави-агресора; також — готовність до зустрічей «будь-де», крім Росії та Білорусі.
США пропонують майданчик у Маямі; Україна погоджується, Росія вагається
- За даними джерел, американська сторона пропонувала тристоронню зустріч у Маямі, Україна готова, а щодо участі Росії на момент розмови ясності не було.
- Також згадувались попередні раунди переговорів в Абу-Дабі, які прориву не дали.
«Енергетичне перемир’я»: від Росії відповіді немає, атаки тривають
- Президент сказав, що реакції Росії на пропозицію “енергетичного перемир’я” немає, а продовження ударів демонструє неготовність до такого кроку.
«Мир до літа»: можливий лише за умови тиску США на Росію та реальної готовності РФ
- Президент прямо пов’язав шанс завершити активну фазу війни до літа з тиском США на Росію і політичною волею РФ.
Донбас і “буферні” ідеї: звучать варіанти на кшталт демілітаризованої та вільної зони
- У переговорах фігурували «пакетні» підходи щодо сходу, зокрема ідеї демілітаризованої або вільної торговельної зони як одного з варіантів «буфера».
Європейський трек: окремий діалог Європи з Росією може стати інструментом приниження ЄС
- Президент застеріг, що окремі переговорні «доріжки» Європи з Москвою Росія може використовувати для маніпуляцій; натомість важлива зв’язка Європа + США у координації з Україною.
- Коментуючи ідеї “діалогу Європи з Росією”, згадав позицію Емманюель Макрон: замість діалогу, на думку Зеленського, потрібен тиск і чіткі аргументи.
- Коментуючи інформацію про підготовку в ЄС переліку вимог до Росії для досягнення миру, зокрема щодо повернення українських дітей, Зеленський подякував Євросоюзу за тверду позицію. Водночас він заявив, що не володіє деталями можливих вимог, а ідею скорочення російської армії назвав новою для себе.
ЄС-інтеграція
- Про можливість часткового вступу до ЄС до 2027 року: сказав, що Україна хоче технічно бути готовою, але наполягає на фіксації конкретної дати членства, бо інакше зростають ризики блокування процесу з боку РФ.
Мюнхенська конференція: що може бути на столі
- Не виключив своєї участі в Мюнхенській безпековій конференціії — але залежно від ситуації в Україні.
- Серед ключових тем, які він називав: посилення ППО, фінансування виробництва дронів, розширення спільних оборонних виробництв із партнерами.
Чому історія з «24 лютого» взагалі з’явилась
Тригери були два:
- Публікація Financial Times про те, що Україна нібито готує оголошення плану виборів і референдуму на 24 лютого та орієнтири на весну.
- Переговорний трек, у якому, за повідомленнями, паралельно обговорюються і рамки мирної угоди, і потенційні демократичні процедури (вибори та референдум) як елемент «легітимації» домовленостей.
Звідси й нерв: дата 24 лютого — максимально символічна, а вибори під час війни — тема, яка легко поляризує суспільство і є зручною для інформаційних атак.
Юридична рамка: чому “оголосити вибори під час воєнного стану” не просто складно, а заборонено
Тут є базова «стіна», про яку часто забувають у гарячих заголовках:
- Закон України «Про правовий режим воєнного стану» прямо забороняє:
- вибори президента та парламенту,
- місцеві вибори,
- всеукраїнські та місцеві референдуми
— в умовах воєнного стану.
Тобто навіть якщо хтось «хотів би політично», юридично це впирається у норму, яку не обійдеш простим оголошенням.
Друга важлива деталь: Центральна виборча комісія України у своїх пропозиціях щодо післявоєнних виборів описує логіку, що:
- рішення про призначення післявоєнних виборів може ухвалюватися після завершення режиму,
- а виборчий процес доцільно стартувати не раніше ніж через ~6 місяців після припинення та скасування воєнного стану — через масштаб підготовки, аудит безпеки, оновлення реєстрів, організацію дільниць тощо.
Це не «готовий календар», але хороший маркер: навіть у найоптимістичнішому сценарії все впирається у час + безпеку + інфраструктуру.
Практична реальність: чому “припинення вогню → вибори” не означає “вибори завтра”
Навіть якщо уявити припинення вогню, чесні вибори потребують мінімального пакета умов:
- Безпека для виборців і комісій по всій країні (а не “в середньому”).
- Реєстр виборців, який треба актуалізувати після масових переміщень людей.
- Механізми голосування для військових, людей за кордоном, внутрішньо переміщених.
- Нагляд і довіра: міжнародні спостерігачі, прозорі правила, захист від втручань.
Тому президентська формула «ceasefire — будуть вибори» на практиці читається як: ceasefire — запускаємо дорожню карту.
Дипломатичний пласт: переговори, майданчики, “Маямі” і “до літа”
Те, що пролунало 11 лютого, лягає у ширший пазл:
- США пропонують наступний тристоронній раунд у Маямі 17–18 лютого; Україна готова, а участь Росії — під питанням.
- Паралельно обговорюється “20-пунктна рамка” і те, як можуть виглядати політичні процедури після домовленостей (включно з референдумом).
- У блоці щодо сходу звучать варіанти типу демілітаризованої або вільної зони як одного з підходів, але це радше “словник переговорів”, а не узгоджене рішення.
- “Мир до літа” президент описує як умовний горизонт, який залежить від тиску США та готовності РФ — тобто це політичний дедлайн Вашингтона, а не гарантія результату.
Навіщо президенту було так жорстко «закрити тему» саме про 24 лютого
Це виглядає як спроба одночасно:
- Зняти токсичний символізм: річниця вторгнення ≠ день внутрішньої політики.
- Зберегти переговорну гнучкість: “про календар можемо говорити, але тільки після припинення вогню і гарантій”.
- Не посваритися з партнерами: він визнає, що партнери тему піднімають, але публічно заперечує ультиматуми «вибори в обмін на безпеку».
Заяви Володимира Зеленського — це спроба зняти “токсичний” вкид про 24 лютого і водночас зафіксувати рамку, в якій він готовий рухатися далі. Вибори та референдум: не “за датою”, а за умовами — тільки після припинення вогню і гарантій безпеки. 24 лютого як символічний день він відсікає, щоб не змішувати річницю війни з внутрішньою політикою. Переговори: Україна декларує готовність до майданчиків, але проводить червону лінію щодо формату з Росією (не їхати в столицю агресора) і наполягає, що ключ до “миру до літа” — тиск США та реальні гарантії, а не просто розмови. Для партнерів і суспільства меседж один: спочатку безпека й зовнішня рамка (гарантії та припинення вогню), потім — легітимація через політичні процедури; будь-які “календарі” без цього — або спекуляція, або інформаційна пастка.
За матеріалами forbes.ua
