У резиденції Мар-а-Лаго у Флориді пролунали заяви, які обидві сторони подали як найближчий за весь час підхід до параметрів мирної угоди. Дональд Трамп сказав, що після двогодинної телефонної розмови з Володимиром Путіним і переговорів із Володимиром Зеленським сторони «дуже близько» до домовленостей — «можливо, дуже-дуже близько», а обговорення «покрило приблизно 95%».
Володимир Зеленський у своїй частині заявив про «90% погодження» 20-пунктного плану, про «100% підтриману» військову підтримку, а також наголосив: гарантії безпеки — наріжний камінь довгого миру, і саме навколо них та територіальних питань і лишається найбільша складність.
Нижче — детальний розбір усіх ключових тез, формулювань і “вузлів”, які прозвучали: що сторони вважають вже узгодженим, де ще немає рішення, як вони бачать механіку референдуму, що говорили про Донбас і Запорізьку АЕС, і який сценарій дій намітили на наступні тижні.
Коротко про головне:
- Безпекові гарантії: Зеленський говорить про досягнуту домовленість, Трамп — що вони «на 95%» готові (тобто ще лишаються деталі).
- План: публічно повторюється теза про «майже готовий» рамковий документ, але без розкриття повного тексту на пресконференції.
- Донбас та території: ключове «не закрито». РФ хоче, щоб Україна вийшла з частини Донеччини, яку контролює; Київ наполягає на заморожуванні по поточній лінії.
- Американський компроміс по Донбасу: звучить ідея демілітаризованих зон та/або вільної економічної зони — але механіка не пояснена.
- ЗАЕС: прогрес є, але модель контролю не узгоджена; на столі — варіант «спільного управління» з участю США.
- Легітимація угоди в Україні: Зеленський прямо прив’язує угоду до парламенту або референдуму; Трамп навіть заявив, що готовий звернутися до парламенту, якщо це допоможе.
- Дзвінок Трампа Путіну перед зустріччю: Кремль просуває тезу, що «тимчасове перемир’я» лише затягує війну, і хоче рішень по Донбасу «без зволікань».
- Наступні кроки: команди працюють далі; готується наступна політична зустріч у США за участі європейців у січні.
Атмосфера й рамка зустрічі: «після Путіна — Мар-а-Лаго — дзвінки Європі»
Трамп починає з рамки: перед зустріччю із Зеленським у нього була додаткова розмова з Путіним, яка тривала понад дві години. Далі — акцент на широкій дипломатичній “обв’язці” переговорів: він перелічує контакти з європейськими лідерами та інституціями, зокрема згадує:
- Емманюеля Макрона (Франція),
- Александера Стубба (Фінляндія),
- Урсулу фон дер Ляєн (Європейська комісія),
- НАТО (як інституцію; без конкретизації посадовців у фрагменті).
У цій логіці зустріч у Мар-а-Лаго подається не як “одна розмова”, а як вузол у ланцюгу паралельних консультацій: США — Україна — РФ — ЄС/НАТО.
Про «95%» і «найбільшу війну»: що саме заявив Трамп
Головна цифра, яку кидає Трамп у перші хвилини, — «95%». Він одразу робить застереження, що не любить рахувати “у відсотках”, але наполягає: прогрес «дуже великий».
Паралельно він кілька разів підкреслює масштаб війни як аргумент, чому “потрібно зупинити вбивства”:
- називає її «найбільш смертоносною та найбільшою з часів Другої світової війни».
У риториці Трампа моральна мотивація (“зупинити смерть”) прямо прив’язана до політичного меседжу (“ми близько до рішення”) — і підкріплюється тезою, що шанс “довести до цього рівня” раніше нібито здавався малоймовірним.
Хто “робив угоду”: Трамп дякує Віткоффу, Кушнеру, Рубіо і Гегсету
Окремим блоком Трамп персоналізує процес. У кадрі, за його словами, були: Стів Віткофф, Джаред Кушнер, Марко Рубіо, Піт Гегсет.
Він говорить, що ці люди зробили «неймовірну роботу», і повторює: “ніхто не думав, що такий шанс буде”.
Цей список не випадковий: далі, відповідаючи про робочу групу, Трамп фактично оформлює їх як “ядро” механізму, який має дотискати фінальні вузли і, що принципово, потім взаємодіяти і з російською стороною.
Позиція Зеленського: «90% плану» і «100% підтримки» — але ключове ще попереду
Зеленський у своїй заяві робить акцент на трьох речах:
1) 20-пунктний план
Він формулює це максимально прямо: «На 90% погодили 20-типунктовий план миру».
2) Безпека і роль Європи
Зеленський каже, що питання безпеки з точки зору Європи «майже повністю» погоджені, і називає гарантії безпеки наріжним каменем довгого миру.
Паралельно Трамп уточнює свою модель: Європа відповідатиме за більшу частину гарантій, а США «допомагатимуть Європі на 100%».
Це ключовий контур: у представленні сторін система безпеки виглядає як європейське “плече” + американська “підпора”, але без конкретики, які саме гарантії, у яких форматах і хто що підписує.
3) Військова підтримка
Зеленський заявляє: «Військова підтримка на 100% підтримана». Але не розшифровується, що саме мається на увазі — обсяги/пакети/терміни — але політичний сигнал очевидний: підтримка як елемент пакета лишається.
«Відсотки» як політичний індикатор: 90/95 і що між ними
Журналіст прямо “прибиває” дві цифри: Зеленський говорить 90%, Трамп — 95%. Трамп відповідає так, щоб:
- не відступити від власного оптимізму,
- і водночас не брати на себе жорсткого зобов’язання.
Логіка відповіді: “ми дуже близько”, прогрес значний, процес тривав місяцями, 95% — можливо”.
Це типова переговорна конструкція: публічний оптимізм та право на відступ, якщо “один пункт зірве все”.
Найгостріший вузол: Донбас, лінії, демілітаризація чи “вільна економічна зона”
У блоці питань про Донбас прозвучало одразу кілька “замінників реальних формул” — і жодного остаточного рішення.
Що питають
Журналісти питають буквально:
- чи погодили “зону вільної торгівлі на Донбасі”,
- як визначатимуть лінії,
- хто відповідатиме за адміністрування та контроль,
- чи це буде демілітаризована зона або вільна економічна зона.
Що відповідає Трамп
Трамп уникає “погодили” і каже обережніше:
- “наблизились до погодження”,
- це “дуже складне питання”,
- рішення ще нема, але сторони “значно ближче”.
Паралельно він озвучує те, як у цій сцені описує позицію РФ: росіяни хочуть, щоб Україна “здалася” і “віддала Донбас” — “це те, що вони хочуть”, але питання «ще опрацьовується».
Що відповідає Зеленський
Зеленський говорить про “20 кроків” і наголошує на принциповому:
- повага до закону, народу, території, яку Україна контролює,
- позиції України і РФ “абсолютно різні”.
Зеленський не входить у моделі “економзона/демілітаризація” як у готові рішення, а тримає рамку суверенітету і легітимності.
Референдум як “ключ”, але не єдиний: парламент проти плебісциту і проблема діаспори
Один із найбільш показових шматків — як сторони говорять про механіку легітимації.
Зеленський формулює так:
- референдум може бути по плану в цілому або по будь-якому пункту,
- але референдум — лише один із ключів,
- альтернатива — голосування в парламенті “згідно із законом”.
Далі — найважливіше застереження: якщо референдум потрібен, його не можна зробити швидко, бо треба інфраструктура для мільйонів громадян за кордоном.
Референдум подається не як “кнопка завтра”, а як дорогий і складний адміністративний проєкт, який може стати окремим переговорним вузлом.
Запорізька АЕС: що саме сказав Трамп
Про ЗАЕС запитують прямо, і Трамп відповідає великим блоком. Важливо: він подає це як предмет обговорення з Путіним, і як сюжет про “запуск станції”.
Ключові фрази у його викладі:
- станція «майже одразу може почати працювати»;
- він обговорював це з Путіним;
- ЗАЕС — «одна з найбільших у світі»;
- Путін, за словами Трампа, «працює з Україною, щоб запустити її» і «хоче, щоб вона працювала»;
- там «немає ударів ракетами, немає ударів бомбами», у контексті “це вже крок”;
- Трамп згадує цифру “5 000 людей” на станції, як він каже, дізнався цього дня.
Для Трампа це приклад того, що він називає “практичними кроками, які можна зробити”, і як сигнал про можливий формат “взаємодії” навіть без повного пакета по територіях.
«Декілька тижнів — або все може розвалитися»: як Трамп описує ризик зриву
Найвідвертіший момент Трампа — про те, що “все ще може піти погано”. Він каже:
- допрацювання “невеликого шматочка” може зайняти кілька тижнів,
- але якщо “надто затягнеться”, то може нічого не вийти,
- один пункт може не узгодитись і через нього все розвалиться.
Фактично це визнання: попри “95%”, у переговорах лишається високоризиковий вузол — і ним у логіці Трампа виглядає насамперед територіальний блок.
Відбудова і відповідальність РФ: що пролунало
На питання про відповідальність Росії за відбудову України – Трамп відповідає коротко й максимально політично:
- “обговорювали”,
- “Росія буде допомагати”,
- Росія нібито хоче, “щоб в Україні було все добре” і сам же додає: “звучить дивно”,
- звучить також теза, що Путін “хоче постачати енергію Україні за дуже низькою ціною”.
Жодних механізмів (компенсації, джерела, гарантії виконання) не розкрито — це радше сигнали про напрям, ніж проєкт угоди.
Припинення вогню “під референдум”: прямо звучить «ні»
Коли журналіст питає, чи погоджується Путін на зупинку вогню для референдуму, Трамп відповідає прямо:
- ні, не на зупинку вогню,
- аргумент: Путін нібито не хоче опинитися у ситуації “зупинив — а потім знову починати”.
Далі Трамп додає стандартну рамку: він “розуміє” логіку обох сторін, але “на стороні миру” і “зупинки війни”.
Зустріч у Вашингтоні: натяк на “розширений формат” США-Україна-Європа
Зеленський говорить, що сторони погодилися: можлива зустріч у Вашингтоні разом з європейськими лідерами і українською делегацією.
Трамп підхоплює: європейські лідери “витратили багато грошей” на допомогу Україні, а Європа ближче географічно, тому для неї питання ще більш “життєве”. Це знову повертає до його моделі гарантій: Європа — основний носій, США — “підтримка на 100%”.
Що далі: «наступні тижні», робочі групи і ризик “одного пункту”
Сторони називають часові орієнтири дуже обережно, але все ж окреслюють дорожню карту:
- протягом наступних тижнів — спроба “фіналізувати” обговорені питання (Зеленський);
- кілька тижнів — оцінка Трампа для “допрацювання шматочка”;
- січень — як місяць можливих рішень щодо згаданих Зеленським “шести документів”.
А головне — прозвучала пряма умова: навіть при “95%” можливий зрив, якщо один принциповий пункт не узгодять.
Підсумки зустрічі в Мар-а-Лаго — це демонстрація максимального публічного оптимізму на тлі того, що найболючіші частини угоди: території, Донбас, формат гарантій безпеки, механіка легітимації через парламент або референдум, логіка припинення вогню – ще не мають фінальної формули у відкритій частині.
З того, що сказано публічно, вимальовується така картина: безпеково-військовий каркас, принаймні між Україною та США описується як майже або повністю погоджений, але політична ціна миру (території/режим Донбасу) та модель контролю над ЗАЕС залишаються точками, де угода може “обірватися” в останній момент.
А фраза Зеленського про референдум “по будь-якому пункту” — це сигнал, що легітимація стає не додатком, а механікою переговорів: без суспільного мандату найважчі компроміси можуть не пройти навіть після дипломатичного узгодження.
Трамп продає процес як “майже завершений” і підкріплює це двома елементами: двогодинна розмова з Путіним і теза про “95%”. Зеленський — як “майже зібраний пакет”, але з чітким акцентом: без гарантій безпеки довгого миру не буде, а територіальне питання лишається фундаментально складним і політично чутливим. Це звучить одночасно і як презентація прогресу, і попередження, що фінал залежить від одного-двох вузлів, здатних розвалити всю конструкцію.
За матеріалами unn.ua
