Що саме сталося: витік про «березень» і «травень»
За повідомленням Reuters на переговорах між США та Україною обговорювали «амбітну мету» — вийти на мирну угоду з Росією уже в березні 2026-го. Але ті самі джерела одразу додають: дедлайн, імовірно, зсунеться через відсутність згоди щодо територій.
Друга частина витоку — ще чутливіша: обговорювалася схема, за якої будь-яку угоду винесли б на референдум, а сам референдум провели б одночасно з загальнонаціональними виборами; у деяких розмовах фігурував травень як можливе «вікно».
Окремо Reuters описує американську переговорну команду: спецпосланник Стів Віткофф та Джаред Кушнер нібито «тиснули» на максимально швидкий графік, пояснюючи це тим, що президент Дональд Трамп може переключитися на внутрішній порядок денний ближче до проміжних виборів у Конгрес.
Чому «територіальне питання» блокує швидкий фінал
Фраза «немає згоди по територіях» у таких витоках — це не абстракція, а ядро всієї конструкції.
За версією Reuters, серед ключових «вузлів» фігурують російські вимоги щодо всього Донбасу та питання контролю над Запорізькою атомною електростанцією — те, що Київ вважає неприйнятним.
Чому це критично для дедлайнів:
- Територіальні формули не вирішуються «технічно». Це завжди політичний вибір із величезною ціною для легітимності.
- Будь-яка конструкція «угода → референдум» означає, що текст угоди має бути достатньо визначеним, аби його можна було винести на голосування. А отже, найскладніше (території, статус, гарантії) не можна «відкласти на потім» без ризику, що документ буде порожнім або суперечливим.
Вибори та референдум «разом»: політична логіка проти українських правил
Ідея «подвійного голосування» виглядає зрозуміло з точки зору політичного маркетингу: одна дата, одна мобілізація виборця, один сильний “момент рішення”.
Але на рівні чинних норм виникає пряме лобове зіткнення.
Заборона “вибори та всеукраїнський референдум в один день”
У Виборчому кодексі України є пряма норма: чергові та позачергові загальнодержавні вибори не можуть проводитися одночасно із всеукраїнським референдумом.
Аналогічна заборона в законі про референдум
У законі «Про всеукраїнський референдум» також є норма, що референдум не може проводитися одночасно з черговими/позачерговими загальнодержавними виборами.
Висновок простий: якщо схема “вибори та референдум разом” справді лежить на столі, це означає не розмови про логістику, а розмови про зміну законодавства (мінімум — двох базових актів). І це одразу з’їдає час.
Воєнний стан і виборчий процес: ще один «замок»
У Виборчому кодексі є ще одна ключова конструкція: виборчий процес є безперервним і “не може бути скасованим (зупиненим, перенесеним)”, але у разі введення воєнного або надзвичайного стану він припиняється з дня набрання чинності відповідним указом; після скасування або припинення режиму — починається спочатку, а рішення про призначення виборів має ухвалюватися не пізніше місяця.
Це важливо для розуміння: «проведемо вибори швидко» — це не лише про бажання політиків. Це про те, який правовий режим діє в країні й чи можливо забезпечити процес так, щоб він не “ламається” на кожному кроці.
«Припинення вогню на час голосування»: чому це ключ, а не деталь
Показова позиція української сторони: припинення вогню на час голосування — необхідне, інакше цілісність референдуму й виборів під питанням.
Це не про “комфорт”, а про базові речі:
- безпека людей на дільницях і в чергах;
- робота комісій, друк і доставка бюлетенів;
- можливість нормальної агітації та доступу до інформації;
- зменшення простору для зриву і маніпуляцій.
У Reuters ця логіка прямо пов’язана з вимогою Києва: нічого не узгоджувати без гарантій безпеки.
Реалістичність графіка «березень угода — травень голосування»
Спробуймо розкласти “березень–травень” як чеклист необхідних умов. Навіть без деталей тексту угоди, мінімальний набір виглядає так:
Політичний рівень
- рамкова домовленість про припинення вогню (хто, де, як контролює);
- принципи щодо територій або механізм їх вирішення;
- гарантії безпеки, які Київ вважає достатніми.
Правовий рівень
- якщо хочуть “референдум + вибори разом” — треба міняти законодавчі заборони.
- визначити, як юридично співвіднести воєнний стан та припинення бойових дій та старт процесів.
Організаційний рівень
Тут Центральна виборча комісія України прямо попереджала: після повномасштабної війни потрібен час на оновлення даних, інфраструктуру, підготовку — і “швидкий” сценарій може бути небезпечним і нереалістичним.
Тому коли джерела кажуть «американці поспішають», а частина співрозмовників називає травневий графік нереалістичним — це звучить логічно не “емоційно”, а процедурно.
Мотиви сторін: кому вигідний поспіх
З того, що описує Reuters, вимальовується така картина мотивів:
- США: швидкий політичний результат і дедлайни внутрішньої політики. Додатково — санкційна політика може бути прив’язана до прогресу перемовин.
- Україна: будь-яка “швидкість” має бути підперта припиненням вогню і гарантіями безпеки; інакше ризик зриву та делегітимації дуже високий.
- Росія: якщо територіальні вимоги залишаються максималістськими, швидка угода стає або малоймовірною, або такою, що провокує кризу легітимності всередині України, особливо якщо її “зашивають” у голосування.
Три сценарії весни–літа 2026
«Березень — рамка, далі довга дорога»
У березні фіксують політичну рамку: припинення вогню, принципи та трек гарантій, але без негайного “подвійного голосування”. Вибори та референдум — після підготовчого періоду, який визнають реалістичним.
«Дедлайн зсувається — переговори тривають хвилями»
Найбільш “природний” для витоків, де вже сказано: дедлайн “ймовірно буде зрушено” через території.
«Спроба форсувати голосування → політична турбулентність»
Це ризиковий сценарій, бо впирається одночасно в безпеку, право і довіру до процедури, особливо якщо суспільство відчуватиме зовнішній тиск.
Фраза «війна закінчиться через місяць» у такому вигляді — радше політичний дедлайн-намір, а не підтверджений план. Навіть за оптимістичного розвитку подій, витік Reuters сам підкреслює головне: територіальне питання здатне зрушити будь-який календар.
А ідея “референдум + загальнонаціональні вибори одночасно” наразі виглядає як конструкція, що потребує суттєвих змін у правилах, бо чинні норми прямо забороняють таке поєднання.
Тому найреалістичніші, суто аналітично, трактування “амбітної цілі” — це: спроба “закрити” політичну рамку до березня або спроба дотиснути припинення вогню, а вже потім — довший трек із гарантіями та внутрішніми процедурами.
За матеріалами rbc.ua
