Фінальний раунд перемовин між українськими топ-посадовцями та послами G7 стосовно реформи Бюро економічної безпеки ледь не завершився зривом програми МВФ на $15 млрд. Менш ніж за добу до голосування у ВР на Банковій вирішили поступитися. Чому?
Верховна Рада 20 червня ухвалила закон, який поклав початок перезавантаження Бюро економічної безпеки (БЕБ). Після підписання документу спікером та президентом розпочнеться двомісячний термін формування комісії. Вона обиратиме нового очільника «економічного НАБУ».
Перезавантаження Бюро є одним із пунктів програми розширеного фінансування Extended Fund Facility між урядом та Міжнародним валютним фондом (МВФ). Національний бюджет планує залучити за нею понад $ 15 млрд за два роки. Парламент ледь встиг, адже у меморандумі з МВФ зазначається, що Рада мала проголосувати цю реформу до кінця червня 2024 року.
Наразі економічні експерти та громадськість з обережним оптимізмом коментують ухвалений законопроєкт.
Бо далі доведеться докласти чимало зусиль, аби комісія з відбору сформувалась з принципових членів, а обраний директор відповідав високим критеріям доброчесності та професійності. Адже йому доведеться керувати одним з найбільш потужних правоохоронних органів владної вертикалі.
NV Бізнес розповідає, що відбувалось напередодні ухвалення цього закону.
У понеділок, 17 червня на Банковій зібралась поважна компанія. Українські високопосадовці: Юлія Свириденко, перший віце прем’єр-міністр, Сергій Марченко, міністр фінансів та очільник Мінюсту Денис Малюська. Вони зустрічалися з послами G7, аби переконати міжнародних партнерів, що провладна версія перезавантаження БЕБ відповідає критеріям МВФ.
За словами політика, що був обізнаний з ходом обговорення реформи на ключовій вулиці урядового кварталу, сторонам не вдалося порозумітися.
Ця зустріч мала наслідки — до фінансового комітету ВР надійшов сигнал з Банкової, що варто ухвалювати їхню версію закону. Вона не містила необхідних критеріїв, про які раніше писали ЗМІ. В своєму листі посли G7 до прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, голови Верховної Ради Руслана Стефанчука та глави ОП Андрія Єрмака застерігали від саботажу реформи БЕБ.
Реформа має містити чотири основні пункти, інакше це негативно вплине на процес виконання умов програми МВФ і європейської інтеграції України.
Йдеться про відкритий і прозорий конкурс на посаду нового директора БЕБ, незалежний аудит діяльності органу через один і три роки після призначення нового директора. А також можливість звільнити директора БЕБ на підставі висновків аудиту й неможливість — за рішенням уряду через «незадовільні результати» роботи, переатестацію всіх працівників БЕБ і призначення нових за прозорою та врегульовано законом процедурою.
Одне з непорозумінь з міжнародними партнерами відверто коментував взимку NV Бізнес Денис Малюська. Воно полягало у підході до переатестації чинних працівників Бюро.
Міністр вважав, що вона має відбутися після скасування воєнного стану. Він розповідав про випадки, коли працівники, які не проходили переатестацію, поновлювались на посадах за рішеннями судів і стягували мільйони гривень компенсій з держави. «Переатестація — річ ризикована і витратна. Потрібно бути вкрай обережним», — зазначив міністр.
Після невдалої спроби порозумітися на Банковій у понеділок, у Центрі протидії корупції (ЦПК) публічно розкритикували голову Офіса президента Андрія Єрмака. Там заявили про його вплив на блокування реформи БЕБ в узгодженому форматі з бізнес-асоціаціями та міжнародними партнерами.
За даними ЦПК, близька до Єрмака Юлія Свириденко брала безпосередню участь у цих перемовинах та наполягала на версії реформи без низки ключових змін.
Втім, зранку у четвер, 20 червня, заступник голови Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк зазначив, що фінкомітет схвалив до другого читання нову і фінальну версію законопроекту про реформу БЕБ. «Вчора весь вечір та ніч ми доводили до результату важкі багатосторонні перемовини і ось він. За — 20 голосів», — заявив він.
У розмові з NV Бізнес представник Голосу відзначив, що після невдалої спроби урядовців домовитися з послами на Банковій, проводити переговори від влади в ОП передоручили очільнику фракції Слуга народа Давиду Арахамії. Політик пішов на комроміси, від яких раніше відмовились колеги з Кабміну.
Железняк, що входив до обмеженого кола перемовників з послами G7 допустив, що Арахамія міг почути більш виразний ультиматум від міжнародних партнерів щодо ймовірного припинення програми фінансування МВФ. І такий меседж глава фракції СН був змушений передати на Банкову. З рештою, це, вочевидь, переконало представників ОП піти на поступки і виконати вимоги по-справжньому, а не формально.
На момент публікації NV Бізнес не отримав відповіді Арахамії, до яких саме аргументів вдалися міжнародні партнери.
У соцмережах Железняк додав, що від ухвалення узгодженої редакції закону з G7, прямо залежить отримання урядом $3 млрд найближчим часом.
«Це вже національний спорт української влади: пручатися і пропонувати погані рішення, щоб зрештою отримати ультиматум і зробити все правильно», — пояснив Железняк NV Бізнес суть більш ніж дворічного процесу перемовин довкола перезавантаження економічного Бюро.
Відповідно до схваленого закону, керівника БЕБ обиратиме комісія з шести членів, половина з яких — міжнародні експерти з правом вирішального голосу. А переатестацією здійснюватиме кадрова комісія, яку сформують вже 12 осіб. Шість з них стануть представниками новообраного директора БЕБ, а решта — міжнародних партнерів за пропозицією українського бізнес-середовища. Політик зізнається, що цей варіант є компромісним зі сторони бізнес-асоціацій і міжнародників. Потенційно це може призводити до певної хаотичності у її засіданнях. Він залишився задоволеним остатоточним рішенням.
Юрій Гайдай, старший економіст Центру економічної стратегії вважає ухвалення закону у такій версії доброю новиною. Він підкреслює, що мова йде про виконання міжнародних зобов’язань України і наголошує – до практичних наслідків ще дуже далеко. «По справжньому радітиму, коли оберуть сильного і незалежного Директора Бюро і запрацює якісний кадровий добір», — написав він на своїй сторінці Facebook.
Колега Железняка по Голосу та заступник керівника Антикорупційного комітету Ярослав Юрчишин зазначив у коментарі NV Бізнес, що тепер слід зосередитися на проведенні конкурсу, нормальній комісії, аби втілити всі ухвалені норми закону.
У ЦПК теж відзначили позитивне рішення парламентарів ухвалити реформу БЕБ. В антикорупційній організації кажуть, що закон вийшов не ідеальний, але «кращим за ті, які намагались притягнути з Офісу Президента».
За матеріалами biz.nv.ua
