Віткофф і Кушнер після Москви провели три раунди переговорів із Зеленським у Києві. Вашингтон говорить про «нові ідеї» та хоче швидко повернути Україну й Росію за один стіл, однак ні припинення вогню, ні територіальної формули, ні дати наступної зустрічі сторони не узгодили. Financial Times стверджує, що значна частина американських пропозицій є оновленими версіями старих напрацювань.
Американська дипломатична місія, яка за два дні пройшла маршрут Москва — Київ, завершилася без прориву, але з наміром відновити переговорний процес, що фактично завмер приблизно на пів року.
6 вересня представники президента США Стів Віткофф і Джаред Кушнер провели у Києві понад чотири години переговорів із президентом Володимиром Зеленським та українською командою. Це був їхній перший офіційний візит до української столиці саме як американських переговорників щодо завершення війни. Напередодні вони понад три години розмовляли в Москві з путіним.
У Києві відбулося три раунди переговорів. Спочатку сторони спілкувалися в українсько-американському форматі, а до завершальної частини приєдналися радники з національної безпеки Великої Британії, Франції та Німеччини. Офіс президента підтвердив, що серед тем були відновлення переговорів, гарантії безпеки, територіальне питання, майбутнє української армії, економічне відновлення та підтримка України в разі продовження війни взимку.
Після зустрічі Вашингтон демонстрував обережний оптимізм. Віткофф заявив, що американська делегація почула в Москві «нові ідеї» і бачить можливість найближчим часом відновити переговори у форматі США — Україна — Росія. Кушнер говорив про створення ширшої конструкції, яка мала б привести не лише до припинення бойових дій, а до довготривалого миру.
Проте за цією риторикою поки немає головного — домовленості між сторонами.
Немає погодженого мирного документа. Немає загального припинення вогню. Немає узгодженої територіальної формули. Не визначено дату та місце нової тристоронньої зустрічі. Не оголошено і про завершений пакет гарантій безпеки для України.
Саме ця різниця між відновленням дипломатії та реальним зближенням позицій є головним результатом київських переговорів.
Чотири години переговорів — і три різні рівні розмови
Переговори 6 вересня фактично складалися з кількох блоків.
Перший стосувався самого мирного процесу: що американські представники почули в Москві, наскільки російська позиція змінилася і чи можливо повернути прямі консультації між представниками України та Росії за посередництва США.
Другий блок був присвячений довгостроковій конструкції безпеки України у випадку домовленості про завершення або припинення війни.
Третій стосувався значно ближчої перспективи — наступної зими. Київ виходить із того, що дипломатія може знову не принести швидкого результату, а Росія продовжить удари по енергетичній системі та містах. Тому переговори про мир у Києві одночасно перетворилися на переговори про Patriot, ракети-перехоплювачі та захист енергетики.
Зеленський назвав переговори «дуже предметними» і підтвердив готовність України повернутися до тристороннього формату.
Однак саме слово «готовність» тут принципове. Йдеться не про вже погоджені переговори, а про згоду Києва брати в них участь, якщо такий формат буде організовано.
Що за «нові ідеї» привезли американці
Найбільша інтрига візиту — зміст пропозицій, які Віткофф і Кушнер обговорювали спочатку з путіним, а потім із Зеленським.
Публічно американські представники деталей не розкрили.
Віткофф стверджував, що в Москві було досягнуто значного прогресу і що російська сторона висловила нові міркування, які американці привезли до Києва. За його словами, тепер необхідно звузити розбіжності між сторонами.
Кушнер пояснював американський підхід ширше: Вашингтон намагається сформувати пакет, у якому сторони бачитимуть не лише необхідні компроміси, а й вигоди від завершення війни — безпекові, політичні та економічні.
Financial Times, однак, дає значно стриманішу картину.
За інформацією людей, ознайомлених із переговорами, американці привезли до Києва оновлені версії документів, над якими сторони працювали раніше. Їх адаптували до обставин, які змінилися після зупинки активних переговорів у лютому. Джерела FT вважають, що принципово нових конструкцій у цих пропозиціях небагато: Вашингтон передусім намагається повернути на стіл попередні варіанти й знайти простір для скорочення розриву між Києвом і Москвою.
Це суттєво змінює оцінку американських заяв про «нові ідеї».
Поки немає підстав говорити про появу нового американського мирного плану, який уже прийняли або хоча б попередньо схвалили Україна й Росія. Йдеться радше про чергову спробу перезібрати попередні напрацювання після кількамісячної дипломатичної паузи.
Донбас залишається головною суперечністю
Найважче питання нікуди не зникло.
Reuters прямо називає майбутнє Донбасу одним із ключових пунктів, у яких позиції України й Росії залишаються далеко одна від одної. Москва вимагає, щоб Україна залишила території Донеччини, які продовжує контролювати. Київ це відкидає.
Позиція Зеленського після переговорів також не свідчила про появу компромісу.
Президент заявив, що територіальна проблема залишається актуальною і що питання такого рівня можуть остаточно вирішуватися лише лідерами держав.
Це означає, що переговорні команди можуть готувати рамки, технічні механізми та варіанти, однак одного з найскладніших політичних рішень вони самостійно ухвалити не можуть.
Саме територіальне питання багато місяців не дозволяє перетворити переговори про параметри завершення війни на готову угоду.
Київ не хоче юридично або фактично оформлювати передачу Росії територій, яких Москва не змогла повністю захопити військовим шляхом. Росія, навпаки, намагається закріпити у майбутній політичній угоді результат своєї агресії і продовжує посилатися на так звані «реалії на землі».
Тому навіть у разі відновлення тристоронніх зустрічей сам факт появи переговорників за одним столом ще не означатиме наближення територіального компромісу.
Не домовилися і про припинення вогню
Ще одна принципова відсутність — загальне перемир’я.
Під час візиту американських переговорників Москва і Київ тимчасово утримувалися від ударів по столицях. Reuters повідомляв, що Кремль погодився не атакувати Київ до понеділка, тоді як Україна заявила про аналогічне утримання від ударів по Москві. Водночас бойові дії на приблизно 1200-кілометровій лінії фронту не припинялися, Росія атакувала інші українські міста, а Україна продовжувала удари по цілях на російській території.
Тобто ця обмежена пауза була пов’язана насамперед із безпекою дипломатичної місії.
Вважати її початком перемир’я або режимом припинення вогню неправильно.
Більше того, Москва й Київ досі мають принципово різне бачення послідовності можливого мирного процесу. Україна тривалий час наполягає, що реальним тестом готовності Росії до дипломатії має бути припинення вогню. Кремль неодноразово виступав проти моделі, за якої загальне перемир’я передуватиме остаточній політичній угоді.
Тому навіть базове питання — спочатку припинення стрілянини чи спочатку політична домовленість — залишається предметом суперечки.
Гарантії безпеки знову в центрі переговорів
Для України територіальний блок нерозривно пов’язаний із другим питанням — що станеться після завершення активної фази війни.
Київ не хоче повторення сценарію, за якого припинення бойових дій дасть Росії кілька років для переозброєння і нової атаки.
Саме тому Зеленський після зустрічі з американцями знову наголосив на гарантіях безпеки. За його словами, одним із фундаментальних елементів цих гарантій має залишатися сильна українська армія. Окремо обговорювалася можливість довгострокової підтримки з боку США та європейських союзників.
Проте конкретного нового механізму за підсумками 6 вересня не оголосили.
Невідомо, якими саме були б зобов’язання США у випадку нового нападу Росії, яка допомога надавалася б автоматично, яку роль відігравали б європейські країни і як фінансувалася б українська армія після війни.
Тому саме слово «гарантії» не слід сприймати як уже готову угоду.
Поки це один із центральних переговорних блоків.
Patriot і зима: переговори про мир одночасно стали переговорами про продовження війни
Показово, що велика частина київських дискусій стосувалася сценарію, за якого дипломатичного результату найближчими місяцями не буде.
Україна попросила додаткове посилення ППО й допомогу для захисту енергетичної системи перед зимою.
За даними AP, Зеленський окремо говорив про системи Patriot та значні обсяги американської допомоги. Він також заявив, що США планують наступного року збільшувати виробництво ракет-перехоплювачів Patriot, тоді як Німеччина розширює виробництво за ліцензійними домовленостями.
Українська сторона розглядає це як окремий «зимовий пакет»: ППО плюс захист енергетичної інфраструктури.
Зеленський прямо говорив, що Україна розраховує на підтримку США і Європи, якщо війна триватиме взимку.
У цьому є одна з головних суперечностей нинішньої дипломатичної фази.
США намагаються реанімувати переговори про завершення війни, але одночасно Київ і партнери готуються до чергової зимової кампанії.
Тобто практичне військове планування поки не виходить із припущення, що мир або навіть стале перемир’я гарантовано буде до холодів.
Паралельно США говорять про післявоєнну економіку
Ще один блок переговорів отримав назву prosperity plan — план економічного розвитку та відновлення України після війни.
Зеленський заявив, що сторони обговорювали не лише безпекові, а й економічні гарантії: ресурси для відбудови, майбутнє економіки та фінансування сильної української армії.
Кушнер також намагався представити американську модель як ширшу за просте припинення бойових дій. За його словами, США шукають конструкцію, що створювала б умови для довгострокового миру та визначала, що після домовленості отримають Україна, Росія та міжнародні партнери.
Але й тут деталі залишаються невідомими.
Немає оприлюдненої суми економічного пакета, переліку фінансових інструментів або нового міжнародного фонду, прив’язаного саме до результатів нинішніх переговорів.
Тому «план процвітання» на цьому етапі — переговорний напрям, а не затверджена програма післявоєнної відбудови.
Навіщо до переговорів долучили Британію, Францію та Німеччину
Присутність представників трьох найбільших європейських держав у завершальному раунді була політично важливою.
З українського погляду, участь Європи зменшує ризик того, що Вашингтон і Москва спробують сформувати параметри домовленості без держав, які безпосередньо відповідатимуть за значну частину повоєнної безпеки України.
Американська сторона також публічно наголошувала на необхідності співпраці з європейцями. Віткофф прямо посилався на присутність радників Британії, Франції та Німеччини як на доказ того, що майбутню конструкцію неможливо створити лише на двосторонньому рівні.
Це особливо важливо у питанні гарантій безпеки.
Навіть якщо США залишаться головним дипломатичним посередником, значна частина військової підтримки, фінансування та потенційних післявоєнних зобов’язань ляже на європейських союзників.
Саме тому після київської зустрічі сторони домовилися про ще одну окрему зустріч за участю України, США та європейців. Місце проведення на момент оголошення не визначили.
Що сталося в Москві
Київський етап не можна розглядати окремо від переговорів, які відбулися днем раніше.
5 вересня Віткофф і Кушнер понад три години розмовляли з путіним у Кремлі.
Жодного великого результату після цієї зустрічі також не оголосили.
Радник Кремля Юрій Ушаков назвав розмову конструктивною та корисною, але не повідомив про зміну позиції Росії щодо ключових умов завершення війни. AP зазначає, що Москва представила американцям власну оцінку ситуації на фронті, а окремою темою переговорів були можливі майбутні економічні проєкти між США та Росією.
Віткофф уже в Києві оцінював московську зустріч оптимістичніше й говорив про значний прогрес.
Але результат, який можна перевірити публічно, значно скромніший: Росія погодилася продовжувати контакти.
Ні відмови Москви від територіальних вимог, ні згоди на загальне припинення вогню, ні готової конструкції гарантій для України після московських переговорів не з’явилося.
Кремль погодився лише не виключати тристоронній формат
7 вересня з’явилася перша публічна реакція Москви вже після завершення американської місії в Києві.
Речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що Росія не виключає відновлення переговорів у тристоронньому форматі США — Україна — Росія.
Однак він одразу додав, що говорити про точну дату та місце проведення зустрічі поки зарано. Москва також відмовилася публічно коментувати зміст останніх американських пропозицій або називати найскладніші невирішені питання.
Це суттєва деталь.
Віткофф говорив у Києві про надію, що новий раунд переговорів може бути оголошений швидко. Але станом на 7 вересня Кремль не підтвердив, що конкретна зустріч уже погоджена.
Отже, Вашингтон отримав згоду сторін розглядати можливість повернення до переговорів, але ще не сформував сам переговорний раунд.
Що після Києва можна вважати реальним результатом
Найточніше результат американської місії можна описати не як прорив, а як перезапуск переговорної інфраструктури.
| Питання | Стан після переговорів |
|---|---|
| Відновлення дипломатичних контактів | Так. США активно повернулися до човникової дипломатії між Москвою та Києвом |
| Готовність України до тристороннього формату | Так |
| Принципова можливість участі Росії | Так, але Москва лише «не виключає» її |
| Дата тристоронніх переговорів | Ні |
| Місце переговорів | Ні |
| Погоджений мирний документ | Ні |
| Загальне припинення вогню | Ні |
| Територіальна домовленість | Ні |
| Остаточні гарантії безпеки | Ні |
| Погоджений післявоєнний економічний пакет | Ні |
| Подальша зустріч України, США та європейців | Домовленість про проведення є, місце не визначено |
Таким чином, дипломатичний результат полягає насамперед у тому, що канали, які фактично втратили динаміку приблизно пів року тому, знову працюють.
Але це ще не означає, що змінилися базові позиції сторін.
Чому FT оцінює перспективи стриманіше
Саме повідомлення Financial Times дозволяє відділити політичну презентацію місії від її фактичного змісту.
Американські переговорники на публіці наголошували на «нових ідеях», прогресі та можливості швидкого відновлення тристоронніх переговорів.
Співрозмовники FT стверджують інше: основу дискусій становили перероблені попередні документи, а нових елементів було небагато.
Ці дві версії не обов’язково суперечать одна одній.
«Новими ідеями» можуть бути окремі російські пропозиції, способи реалізації старих пунктів або спроби перекомпонувати вже відомі елементи майбутньої угоди.
Але в будь-якому разі нинішній етап переговорів ще не створив нового політичного фундаменту.
FT також зазначає, що співрозмовники, близькі до переговорів, не розраховують на швидкий мир до зими. Це узгоджується і з практичними діями Києва: паралельно з дипломатичними розмовами Україна веде переговори про додаткову ППО та захист енергетики на випадок продовження війни.
Дипломатія відновилася, але ключове питання тепер — чи рухається Росія
Після поїздок Віткоффа і Кушнера до Москви та Києва можна говорити про повернення американської адміністрації до активної дипломатії.
Не можна поки говорити про повернення мирного процесу до стадії, на якій угода стає реальною.
Для цього Вашингтону доведеться отримати відповіді щонайменше на три фундаментальні питання.
Перше — чи готова Росія відмовитися від вимог, які Україна розглядає як фактичну капітуляцію, насамперед щодо територій.
Друге — чи можливо домовитися про механізм припинення вогню, який не стане лише паузою для перегрупування російських сил.
Третє — чи готові США разом із Європою оформити настільки сильні гарантії безпеки, щоб для Росії нова війна проти України стала надто дорогою або практично неможливою.
Переговори 5–6 вересня цих питань не закрили.
Вони лише повернули їх на стіл.
І саме тому заяви Віткоффа та Кушнера про прогрес варто оцінювати максимально буквально: прогрес відбувся у відновленні переговорного процесу, а не у досягненні миру.
Між цими двома речами залишається величезна дистанція.
Наступним реальним тестом стане не нова оптимістична заява Вашингтона, а поява конкретної дати тристоронніх переговорів і, головне, відповідь на питання, чи принесла Росія до цього формату готовність змінювати власні вимоги.
Поки такої відповіді немає.
