росія використовує широкий набір інструментів, аби повернути Молдову під свій вплив: таємні мережі, закриті опитування і навіть вербування. Чи вдається?
28 вересня у Молдові відбудуться ультраважливі парламентські вибори. На кону – стабільність регіону та безпека України, а також східного флангу Євросоюзу.
“Росія розуміє, що ці вибори – її останній шанс зірвати амбіції Молдови щодо вступу до ЄС, повернути країну під свій вплив і використовувати її як плацдарм проти Європи та України, так само, як вона це робить із Білоруссю з початку вторгнення”, – каже депутат Європейського парламенту від Румунії Зігфрід Мурешан.
Керівна партія PAS Маї Санду ризикує не отримати абсолютної більшості у парламенті, а третина виборців взагалі не визначилася щодо своїх фаворитів.
Чому невдоволення молдован власним життям стало зброєю Кремля і які сценарії чекають на країну після голосування?
З цього тексту ви дізнаєтесь:
- чому у Молдові досі не знають, чи голосуватимуть за партію Санду;
- як Росія впливає на Молдову через TikTok, Facebook та Telegram (і не тільки);
- три ключові сценарії після виборів: від монобільшості до загрози Одеській області.
Російська облога: вербування, пропаганда та TikTok
Російське втручання у вибори в Молдові є настільки явним, що посадовці та розвідки говорять про нього відкрито. Кульмінацією стала публікація Bloomberg 22 вересня, що розкрила детальний план Кремля, у той самий день, коли молдовські правоохоронці провели 250 обшуків у справі про підготовку масових заворушень.
Румунський євродепутат Зігфрід Мурешан чітко окреслює ставку Москви: “Росія прагне використати її як плацдарм проти Європи та України”.
Ця багаторівнева стратегія, скоординована безпосередньо з Кремля, спрямована на усунення від влади президентки Маї Санду. Згідно з документами Bloomberg, операція включає вербування діаспори для голосування, організацію деструктивних протестів та використання компроматів для тиску на держслужбовців.
Санду в інтерв’ю EU Neighbour East навела конкретні цифри: “У нас є докази підкупу голосів 140 000 осіб” (це до 10% електорату) на минулих виборах. Президентка наголосила, що Москва вдається до фізичних провокацій, як-от хибні попередження про бомби та підпали будівель ЦВК, щоб створити хаос та поширити страх.
Основний удар Кремля припадає на інформаційний простір. Асистентка наукових досліджень Вікторія Оларі (Atlantic Council) у розмові описує інструментарій Москви як “план дій”, що включає “незаконне фінансування проксі та пропаганду в соціальних мережах” на таких платформах, як TikTok, Facebook та Telegram.
Розслідування BBC виявило, що таємна мережа, пов’язана з проросійським олігархом-втікачем Іланом Шором через російський “Промсвязьбанк” (ПСБ), наймає рекрутів для публікації дезінформації. Цей контент набрав колосальні 55 млн переглядів із січня. Рекрутів навчали поширювати необґрунтовані звинувачення, зокрема, що уряд PAS планує фальсифікувати парламентські вибори, що “режим Санду використовує дітей як живу валюту” та що членство в ЄС залежить від ЛГБТК+.
Оларі підкреслює психологічну мету цих кампаній:
Це класична дезінформація: їй не потрібно нічого доводити, їй просто потрібно посіяти сумнів у свідомості виборців.
Навіть напередодні дня голосування не варто розслаблятися. Наукова співробітниця Німецької ради з міжнародних відносин (DGAP) Анастасія Поціумбан прогнозує “більше і глибше втручання у всіх каналах – кібер, дезінформація, маніпуляція та дифамація”. За її словами, Росія намагатиметься “знеохотити діаспору голосувати” та готуватиме погрози вибухів на виборчих дільницях та інсценовані інциденти.
Як бідність і втома у Молдові стають зброєю Кремля
Російський вплив був би неефективним, якби не міг експлуатувати реальні соціально-економічні проблеми. Ці проблеми створили критично важливий для результату сегмент невизначених виборців. А таких виборців зараз – близько однієї третини.
Це означає, що результат буде сформовано впродовж останніх днів, а в деяких випадках навіть безпосередньо у день виборів, пояснює Анастасія Поціумбан.
Саме на ці вагання націлені проросійські сили. Експертка описує дилему:
PAS досягла багато чого, але високі ціни та економічні труднощі роблять людей більш відкритими до обіцянок дешевого газу та нижчих витрат – навіть коли за ними немає конкретних планів.
Російська пропаганда “посилює ці внутрішні виклики, а не діє ізольовано”, підтверджує Оларі. Вона вважає, що економічні проблеми та корупція “підживили невдоволення виборців, попри реформи, що тривають”. Російська дезінформація загалом спеціально розроблена відповідно до унікальних вразливостей Молдови.
Стратегічна ціна: конкретні інтереси Кремля у Кишиневі
Насправді ставка Росії на проросійські сили у Молдові не є просто прагненням впливу – це стратегічна та геополітична мета з прямими наслідками для всієї Східної Європи. Кремль ставить конкретні, руйнівні цілі, підтверджені розвідданими та звітами.
По-перше – це зрив європейського курсу та політичний параліч. Кремль прагне усунути від влади проєвропейську партію PAS і особисто президентку Санду, щоб заблокувати закріплений у Конституції курс на членство в ЄС.
Аналітичний центр DGAP підтверджує, що Росія “інвестувала значні кошти” у ці вибори, використовуючи втручання в автономних регіонах Придністров’я та Гагаузія. Москва прагне нав’язати сценарій, який призведе до “повороту до зв’язків з Євразійським економічним союзом”, додає Оларі з Atlantic Council.
Якщо це вдасться, прогнозує євродепутат від Румунії Мірчі Хава, Молдова обере “бідність, страх і невизначеність – як ми чітко бачимо в Білорусі.”
По-друге – Росія розраховує створити військовий “плацдарм” і дестабілізувати південний фланг. Президентка Санду прямо заявила, що перемога проросійських сил може перетворити країну на “плацдарм для проникнення в Одеську область” і що Молдова може стати базою гібридної війни проти Євросоюзу.
Хава наголошує, що чим ближче Росія наближається до кордону Румунії – який також є кордоном ЄС, – тим “гірше для нашої колективної безпеки.”
По-третє – Кремль готує ґрунт для дискредитації результатів. За новими даними Служби зовнішньої розвідки України, Росія намагається провести в Молдову десятки осіб із сумнівною репутацією як “міжнародних спостерігачів”. Це діячі, які раніше створювали ілюзію легітимності процесів у Криму, на Донбасі та в Абхазії. Серед них – Драгана Трифкович та Віто Гриттані (обидва в базі фейкових спостерігачів EPDE).
Додатково мережа дезінформації, виявлена BBC, проводить таємні “опитування”, щоб потім використати записи як доказ “несправедливої перемоги” проєвропейської партії. Мета всіх цих дій очевидна: незалежно від реальних результатів голосування, мати заздалегідь підготовлений привід заявити про “недемократичність” виборів.
Три шляхи для Молдови та пряма загроза для України
Оскільки керівна партія PAS, за оцінками, ризикує не отримати абсолютної більшості (51 мандат), найімовірнішим є сценарій фрагментованого парламенту.
“Сценарій, коли PAS отримує 51%, не є неможливим, але, за соціологічними опитуваннями, він не дуже реалістичний”, – констатує Поціумбан.
Є кілька можливих сценаріїв розвитку політичної ситуації в Молдові після виборів, кожен з яких має свої наслідки для європейських прагнень країни.
- Проєвропейська більшість (уряд на чолі з PAS). Якщо партія Дія і солідарність (PAS) здобуде абсолютну більшість, реформи прискоряться, зокрема антикорупційні заходи та переговори щодо вступу до ЄС, що може призвести до початку переговорів про членство вже до 2028-2030 років. Це зміцнить стійкість Молдови до російського впливу та покращить стабільність у регіоні.
- Фрагментований парламент із проєвропейською більшістю. Доведеться шукати точки дотику між різними ідеологічними групами. Це може призвести до політичного глухого кута, уповільнивши процес євроінтеграції через компроміси в ключових реформах, таких як незалежність судової влади. Економічний прогрес може сповільнитися, збільшуючи вразливість до зовнішнього тиску.
- Проросійський поворот (уряд опозиції). Якщо проросійські партії отримають контроль, можливо, через альянси з меншими блоками, європейський курс Молдови може затриматися або навіть розвернутися назад, із можливими орієнтаціями на зв’язки з Євразійським економічним союзом. Цей сценарій несе ризик підвищеної нестабільності, включно з протестами або міжнародною ізоляцією, а також може посилити вплив Кремля в регіоні, що загрожує безпеці України.
У цій ситуації вирішальну роль відіграють “темні конячки” – менші гравці, як-от Наша партія Ренато Усатого або Альтернативний блок. Ці малі сили можуть стати “королями” коаліції, вважає Оларі: “Якщо жодна партія не забезпечить собі більшості, вони [менші гравці] можуть вимагати поступок в обмін на підтримку”.
Загалом близько третини виборців ще не визначилися, за кого голосуватимуть 28 вересня. Згідно з опитуванням CBS-Research, замовленим Інститутом публічних політик, 28,6% підтримують партію PAS під керівництвом Санду. Проросійський блок Ігоря Додона має 13,9%, а Наша партія Ренато Усатого – 5,1%. Блок Альтернатива, ймовірно, не проходить у парламент. 5,4% не планують голосувати.
Результат виборів у Молдові до того ж має прямі наслідки для південного флангу України. Президентка Мая Санду заявила, що перемога проросійських сил може перетворити Молдову на “плацдарм для проникнення в Одеську область”.
Старший аналітик Європейського інституту безпекових досліджень (EUISS) Андрій Дітріх каже, що це, мабуть, один зі сценаріїв, що матиме значний вплив, але ймовірність його реалізації в найближчому майбутньому є низькою.
Однак є й інші, більш серйозні ризики, які можуть стати актуальними. Наприклад, це можуть бути гібридні воєнні операції проти України з цього напрямку. Крім того, хоча процес вступу України та Молдови до ЄС сповільнився, якщо Молдова відмовиться від цього, як це сталося з Грузією, це стане ще однією перешкодою.
“Нестабільна Молдова впливає на безпеку України, – додає Поцібуман. – Молдова може бути або надійним партнером, або слабкою ланкою в регіональній обороні”.
За матеріалами liga.net
