NV, випередивши навіть ТЦК, першим прочитав розроблений командуванням Сухопутних військ 50-сторінковий посібник з правил поведінки службовців військкоматів, і публікує найцікавіші моменти цього тексту з коментарями фахового юриста.
В останні дні травня з’явилась новина, що командування Сухопутних військ розробило перелік правил діалогу та поведінки для військовослужбовців ТЦК та СП при здійсненні мобілізації.
NV першим ознайомився з цими правилами, виданими у вигляді книжечки на 51 сторінку, яка готується до друку, а далі буде розповсюджена по всіх ТЦК та СП країни.
Це посібник містить поради для військових з груп оповіщення про те, як запобігати конфліктним ситуаціям, реагувати на певні провокації та «виглядати в очах суспільства нормальною людиною», розповів NV Віталій Саранцев, начальник управління комунікацій командування Сухопутних військ ЗСУ.
«Десятьом Божим Заповідям вже кілька тисяч років. Але все одно людство весь час не живе в гармонії з собою: постійно точаться війни, а жодна заповідь не виконується. Так само у нас є закони, правила, кодекси, яких ми повинні дотримуватися, але, на жаль, це роблять не всі», — зробив філософську ремарку Саранцев.
Речник Сухопутних сил зауважив, що такі посібники отримають усі ТЦК та СП по всій країні. Їх не видадуть кожному службовцю, але всі центри матимуть по кілька примірників. Посібники, за його словами, спрямовані на саморозвиток та самоосвіту військових та носять рекомендаційний, а не наказовий характер. Саранцев визнає, що посібник, на жаль, не зможе докорінно виправити комунікацію між службовцями ТЦК та громадянами, але вважає, що якщо завдяки йому вдасться вирішити хоча б кілька конфліктів, це вже буде великий прогрес.
«Суспільство завжди знаходить собі ворогів. У довоєнний час ними були податківці, які вимагали платити податки, даївці, які вимагали дотримуватись правил безпеки дорожнього руху. Тепер ними стали ТЦК, — і це в той момент, коли найбільше необхідна громадська згуртованість проти єдиного ворога, — зазначив речник. — Тому, насамперед, потрібні не правила для військових, а трансформація самого суспільства. Щоб наші громадяни схаменулися, зрозуміли, з якої сторони ворог і об’єдналися проти нього».
NV ознайомився з примірником правил для ТЦК та з’ясував, чим він може допомогти військовим у комунікації з цивільними.

Посібник з правил поведінки військових ТЦК / Фото: NV
«Це, безумовно, непроста ситуація»
У книжці-посібнику перелічені обов’язки та заборони для службовців, поради щодо комунікації із цивільними та описано те, як запобігати конфліктним ситуаціям і вирішувати їх.
Спершу наводиться перелік основних етичних принципів взаємодії між працівниками ТЦК та громадськістю:
- Повага до людської гідності та прав (службовці мають уникати будь-яких форм переслідування, дискримінації або принизливого ставлення. Застосування фізичної сили, спеціальних засобів та вогнепальної зброї є серйозними порушеннями, які є не лише незаконними та неетичними, але й серйозно шкодять іміджу ТЦК та Збройних Сил);
- Законність та дотримання процедур (самоправні затримання або дії поза межами законних повноважень є неприпустимими);
- Професіоналізм та неупередженість;
- Прозорість та підзвітність.
Також наведені правила діалогу під час проведення заходів оповіщення, які включають у себе:
- Первинний контакт та протоколи ідентифікації для працівників ТЦК (військові мають чітко представитися, назвавши своє ім’я, звання та назву ТЦК, який вони представляють, та (за вимоги) показати службове посвідчення);
- Чітке та шанобливе повідомлення про мету взаємодії (службовці мають використовувати зрозумілі формулювання, уникати жаргону або надмірно офіційної мови);
- Активне слухання та емпатичне реагування на занепокоєння (військові мають дати громадянину можливість висловитися, не перебиваючи);
- Настанови щодо надання точної інформації та відповіді на запитання (військові мають бути обізнані з законодавством про мобілізацію, процедурами та винятками, а якщо вони не знають відповіді на певне питання, то мають це визнати та направити громадянина до відповідних ресурсів для отримання додаткової інформації (гаряча лінія ТЦК, юридична допомога);
- Процедури законного поводження з персональними даними та документацією (військові повинні пояснити, чому запитуються конкретні документи та як буде використана ця інформація).
У посібнику також наведені загальні правила поведінки у складних ситуаціях. Зокрема, до них входять розпізнавання та розуміння потенційних тригерів конфлікту. Так, важливе розуміння поширених тригерів (страх примусової мобілізації, брак інформації, відчуття несправедливості), тож військові мають бути особливо чутливі та проактивні у деескалації потенційних проблем.
Військовослужбовцям ТЦК та СП також запропоновані методи деескалації та комунікаційні стратегії для напружених ситуацій. Наприклад, їм слід підтримувати спокійний та шанобливий тон голосу, використовувати чітку, просту мову та уникати звинувачувальної лексики. Військовим радять використовувати підтверджувальні фрази на кшталт «Я розумію, що ви відчуваєте…» або «Це, безумовно, непроста ситуація…»).

Посібник з правил поведінки військових ТЦК / Фото: NV
Автори рекомендацій радять ТЦК регулярно проводити тренінги з методів деескалації, комунікаційних стратегій та управління стресом. Для відпрацювання навичок деескалації в реалістичних сценаріях можна, на їх думку, використовувати ситуаційні ігри та симуляції.
При цьому, додають розробники посібника, варто забезпечувати службовцям доступ до психологічної підтримки, щоб допомогти їм впоратися зі стресом та емоційним виснаженням.
У роботі з громадянами у посібнику пропонується робити наголос на ненасильницькому вирішенні та уникненні застосування сили.
Окрім того, важливе значення мають протоколи документування та звітування про конфліктні інциденти. Так, у Сухопутних військах наголошують, що будь-які конфліктні інциденти, включаючи словесні перепалки, погрози або застосування сили, повинні бути ретельно задокументовані та повідомлені по встановленій командній вертикалі. Звіти повинні містити детальну інформацію про інцидент, включаючи дату, час, місце, причетних осіб та послідовність подій. Для забезпечення об’єктивності та точності документування рекомендується використовувати засоби відео- та аудіофіксації (бодікамери), якщо це можливо та не суперечить законодавству.
Книга скарг та пропозицій для ТЦК
У посібнику досить багато уваги приділено подоланню наявних проблем та покращенню сприйняття ТЦК. Зокрема, автори радять визнавати та усувати першопричини негативного сприйняття громадськості: занепокоєння щодо корупції, незаконних дій та надмірної жорстокості з боку деяких представників ТЦК. При цьому наголошується на необхідності вжити заходів для боротьби з корупцією, проводити ретельні розслідування всіх звинувачень у незаконних діях та забезпечувати відповідні дисциплінарні чи юридичні заходи.
До стратегії протидії дезінформації та пропаганді входить, на думку авторів, поширення точної інформації про процедури мобілізації, права та обов’язки, оперативне та прозоре реагування на конкретні випадки ймовірних правопорушень, висвітлення позитивних прикладів шанобливої та законної взаємодії військових ТЦК та громадськості.
Окрім того, у посібнику міститься рекомендація щодо створення чітких каналів для зворотного зв’язку від громадськості та розгляду скарг — надати можливість надавати відгуки або подавати скарги щодо діяльності ТЦК (гаряча лінія, електронна пошта, онлайн-форма) та забезпечити оперативний та неупереджений розгляд усіх відгуків та скарг, а також вжиття відповідних заходів за потреби.
У посібнику також міститься розділ із загальними вимогами до поведінки військового ТЦК. У ньому перераховані обов’язки службовця та заборони. До останніх, зокрема, відносять:
- Сприяти, здійснювати, підбурювати або терпимо ставитися до будь-яких форм катування, жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження чи покарання;
- Допускати будь-які привілеї, обмеження чи дискримінацію за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовною або іншими ознаками;
- Використовувати символіку політичних партій, провадити політичну діяльність, висловлювати особисте ставлення до партій під час виконання службових повноважень;
- Розголошувати та використовувати інформацію з обмеженим доступом;
- Приховувати свої розпізнавальні знаки (нашивки, шеврони, посвідчення), перешкоджати фіксації своєї службової діяльності громадянами (якщо це не суперечить вимогам режиму секретності);
- Перебувати на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп’яніння; вживати тютюнові вироби під час безпосереднього спілкування з громадянами або у невстановлених місцях.
Як розв’язати конфлікти
Наприкінці посібника наведені п’ять основних способів розв’язання конфліктних ситуацій під час виконання завдань мобілізації військовими ТЦК та СП. Вибір методу залежить від конкретної ситуації, поведінки громадянина та має ґрунтуватися на дотриманні закону та етичних норм.
Ось про що йдеться:
Тактичне відсторонення (уникнення ескалації)
Тимчасове припинення взаємодії або уникнення прямої конфронтації використовують для зниження напруги, збору інформації чи отримання вказівок.
Цей спосіб доцільно застосовувати, коли емоції громадянина (або власні) зашкалюють і заважають конструктивному діалогу, коли потрібно уточнити правові аспекти ситуації, повноваження або отримати інструкції від керівництва, коли ситуація стає небезпечною і потрібне залучення поліції або підкріплення.
Поступка (в межах законності та доцільності)
Згідно з цим методом військовий має погодитись з певними вимогами або проханнями громадянина, якщо це не суперечить законодавству, службовим обов’язкам та здоровому глузду, задля уникнення непотрібної ескалації.
Цей спосіб можна застосовувати, коли військовий припустився незначної процедурної помилки і може її виправити без шкоди для справи або коли прохання громадянина обґрунтоване і не впливає на суть виконання завдання (як надати час знайти документ).
Наполягання на виконанні законних вимог (умовно Боротьба)
Військовий має виконувати свої повноваження для забезпечення мобілізації, після того, як спроби роз’яснення та переконання не дали результату. У крайніх випадках це може включати звернення по допомогу до Національної поліції для застосування заходів примусу.
Цей метод застосовують, коли громадяни явно і безпідставно відмовляються виконувати законні вимоги (як надати документи для перевірки, отримати повістку), коли вони вдаються до фізичного опору та коли військовим потрібно захистити себе.
При цьому військовим радять уникати застосовування фізичної сили чи спеціальних засобів особисто (це повноваження поліції, крім випадків необхідної оборони), переходити на особистості, проявляти агресію чи зловживати владою.
Компроміс (пошук процедурних рішень)
Метод полягає у знаходженні рішення, яке частково влаштовує обидві сторони (як узгодити час прибуття до ТЦК, якщо це дозволено процедурою і не суперечить суті повістки).
При цьому компроміс не може стосуватися суті обов’язку (наприклад, «я не буду проходити ВЛК, а ви удасте, що я пройшов»).
Співпраця (конструктивний діалог та роз’яснення)
Пріоритетним способом взаємодії залишається спільний з громадянином пошук найкращого способу виконання ним законних вимог через відкритий діалог, детальне роз’яснення прав та обов’язків, надання повної та достовірної інформації.
Наостанок військовим ТЦК пропонують три поради щодо запобігання та конструктивного розв’язання конфліктів під час мобілізаційних заходів:
Розпізнавати суть конфлікту. Військовим радять спробувати зрозуміти, що є джерелом суперечки — конфлікт поглядів (незгода з політикою мобілізації загалом) чи конфлікт інтересів (небажання виконувати конкретну законну вимогу, як отримати повістку).
При цьому військові не мають переконувати людину у доцільності мобілізації чи спростовувати її політичні або особисті думки, а толерантно вислухати і повернути розмову до конкретного конфлікту інтересів.
Запобігати ескалації конфлікту. Службовці мають контролювати власні емоції, навіть якщо їх провокують. Уникати «конфліктогенів» — слів або дії, які провокують негативну реакцію. До них відносять прямі звинувачення та образи («Ви ухилянт!», «Ви брешете!»), погрози, зверхній тону, сарказм, іронію, перехід на особистості.
Військовим радять намагатися вирішити непорозуміння на початковому етапі, не дозволяючи йому перерости у відкрите протистояння.
Використовувати конструктивні методи комунікації. У посібнику міститься адаптований варіант застосовування елементів «Я-повідомлень». Так, замість того, щоб звинувачувати («Ви порушуєте!»), варто пояснити ситуацію зі своєї позиції та в рамках закону.
Декілька прикладів: «Я зобов’язаний перевірити ваші документи згідно з постановою…» замість «Давайте сюди документи!»; «Мені необхідно вручити вам цю повістку відповідно до Закону про мобілізацію» замість «Ви зобов’язані взяти!»
Коментар юриста
Значної цінності посібник з правилами для військових ТЦК не має, адже усі важливі моменти і так відображені у законах, зауважив у коментарі NV Роман Лихачов, військовий адвокат та юрист Центру надання підтримки ветеранам. Правила посібника не затверджені нормативним актам, а також не передбачають жодної відповідальності за їхнє недотримання.
«Під правило завжди повинна встановлюватись відповідальність. Тоді це працює. Якщо не встановлюється відповідальність, то це не працює», — зазначив експерт.
При цьому Лихачов виокремив кілька цікавих моментів у посібнику.
У правилах засуджується будь-яке насильство з боку ТЦК, хоча зазначено, що сила може застосовуватися при затриманні правопорушників органами поліції. Дослівно цей пункт звучить так: «Не допускати застосування фізичної сили, спеціальних засобів чи зброї, крім випадків та у порядку, прямо передбачених законодавством України (наприклад, самозахист, затримання правопорушника за участі поліції тощо)».
Таку примітку працівники ТЦК можуть сприйняти як певний дозвіл на застосування сили самостійно у випадку затримування громадян. З огляду на це, юрист наголошує на ризику «перегинів» зі сторони військових.
Сухопутні сили у посібнику наголошують на важливості прозорості у роботі представників ТЦК, зазначаючи, що вони не повинні перешкоджати фіксації їхньої діяльності – крім дотримання режиму секретності. Саме в цьому формулюванні Лихачов вбачає «тонку грань», якою можна маніпулювати.
Юрист впевнений у необхідності документування роботи ТЦК за допомогою бодікамер, аби демонструвати нормальну взаємодію з громадянами. А випадки конфліктів, на його думку, важливо перевіряти та аналізувати: хто перший ініціював сутичку та застосував фізичну силу.
Окрім того, Лихачов наголошує на важливому правилі з посібника щодо заборони приховувати шеврони та посвідчення працівниками ТЦК. Він зауважив, що в реальному житті деякі військові з груп оповіщення можуть носити балаклави та не мати шевронів, що неприпустимо. Також у військового має бути видно наліпку з прізвищем для швидкої ідентифікації у випадках конфлікту.
Юрист наголосив, що посібник містить рекомендації, а не загальноприйняті правила. Проте їхнє дотримання службовцями ТЦК позитивно вплине на взаємодію з громадянами та проведення мобілізації.
За матеріалами nv.ua


