Президент Володимир Зеленський заявив, що пакет домовленостей між Україною та США «майже готовий», але рішення про підписання напряму залежатиме від формату й результату його особистої зустрічі з президентом США Дональдом Трампом.
За даними низки медіа, зустріч може відбутися в неділю, 28 грудня, у Мар-а-Лаго (Флорида).
Про яку «угоду» йдеться — і чому Зеленський говорить про п’ять документів
У формулюваннях Зеленського важливо, що він говорить не про один текст, а про пакет:
- “У нас зараз п’ять [документів]… є кілька угод про гарантії безпеки — між нами і США, є рамкові речі між нами, США та європейськими колегами”.
Це може означати, що на столі одночасно:
- двосторонні домовленості Україна—США (про безпекові гарантії/механізми підтримки),
- рамкові домовленості у зв’язці Україна—США—Європа (координація гарантій/відбудови/довгострокової підтримки).
При цьому деталі документів публічно не оприлюднені — Зеленський говорить радше про ступінь готовності та політичні “нюанси”, які потребують узгодження на рівні лідерів.
Чому підписання «залежить від зустрічі»
Ключова теза Зеленського: текст практично узгоджений, але політичне рішення прив’язане до розмови з Трампом.
Зеленський прямо говорить, що чутливі питання — зокрема територіальні — мають обговорюватися між главами держав, а не лише на рівні делегацій.
Тобто логіка така:
- переговорні команди допрацьовують “технічну” частину;
- політичні межі компромісів (особливо щодо територій/режимів безпеки) Зеленський хоче проговорити особисто.
Зустріч у Флориді: безпека, економіка і «територіальні питання»
За словами Зеленського, на порядку денному:
- гарантії безпеки (кілька документів у цьому блоці);
- економічна угода (можливо, кілька угод, поки “базові напрацювання”);
- і, як він відповів на запитання журналістів, Україна підніме всі питання, де є розбіжності — що включає й територіальну проблематику.
На зустрічі планують говорити про безпекові гарантії, економічні домовленості та “територіальні питання”.
«Без Європи не можна»: навіщо Зеленський робить на цьому акцент
Зеленський окремо підкреслює, що угоду про завершення війни (в ширшому сенсі — фінальні мирні параметри) не можна підписувати без європейських партнерів.
Цей акцент має дві практичні причини:
- Гарантії безпеки “в полі”: якщо йдеться про довгострокові гарантії, без європейських країн вони часто або неповні, або слабко виконувані.
- Легітимність переговорного формату: Зеленський намагається уникнути враження, що доленосні рішення ухвалюються в двосторонньому форматі без ключових союзників України.
Зеленський наголошував на необхідності європейської участі, хоча швидко організувати її “під неділю” може бути складно.
Паралельний трек: контакти делегацій, Віткофф/Кушнер і “російський канал”
Перед зустріччю на рівні президентів триває інтенсивна робота делегацій:
- 25 грудня Зеленський повідомив про розмову із спецпосланцем Трампа Стівом Віткоффом і Джаредом Кушнером, говорячи про “кроки до миру” та нові ідеї щодо форматів і таймінгів.
- Того ж дня Рустем Умєров мав продовжити обговорення з американською стороною.
Паралельно США комунікують і з РФ:
- Кремль підтвердив контакти з представниками адміністрації Трампа після передачі пропозицій, які до Москви привіз російський переговірник Кирило Дмитрієв.
Де найвужче місце: території й чутливі параметри
Публічно Зеленський уникає конкретики щодо територіальних формул, але водночас визнає, що саме територіальні питання — серед головних “точок розбіжностей”, які треба піднімати на зустрічі з Трампом. Консенсусу щодо територій і низки інших спірних тем досі немає.
З російського боку сигнали жорсткі: Москва аналізує пропозиції, а в медіа звучать припущення про бажання Кремля контролювати весь Донбас.
За даними Axios, “більшість елементів” домовленостей між США та Україною вже погоджені — включно з блоком гарантій безпеки від США та Європи. Більше того, неназваний високопосадовець США заявив, що Вашингтон готовий передати до Сенату на ратифікацію документ із гарантіями безпеки, текст яких “заснований на статті 5 НАТО”.
Водночас головна лінія конфлікту нікуди не зникла: Axios називає ключовою “точкою тертя” вимогу Росії контролювати весь Донбас.
США, за даними видання, пропонують, щоб території, з яких Україну можуть попросити вивести війська, стали демілітаризованою “вільною економічною зоною”, тоді як Зеленський наполягає на симетричному відведенні російських сил і підкреслює: будь-які територіальні поступки мають пройти через референдум.
І саме під референдум, за словами американського чиновника, росіяни погодилися, що потрібне припинення вогню — але Україна хоче 60 днів тиші, тоді як РФ може вимагати коротший термін.
Запорізька АЕС — окремий незакритий вузол у переговорах. Axios передає, що Зеленський прямо говорить: сторони ще не домовилися, хто керуватиме найбільшою в Європі атомною станцією — ЗАЕС. Reuters додає: “угоди щодо долі ЗАЕС немає”, станція розташована на території під російським військовим контролем біля фронту, а Київ пропонував прив’язати рішення до формату обмеженої економічної зони. Навіть коли “більшість елементів” мирного пакета вже зведені, ЗАЕС лишається окремим, політично токсичним і технічно складним вузлом, який не замикається автоматично ні територіальними формулами, ні гарантіями безпеки.
Заяви Зеленського про «майже готову» угоду з США — це сигнал, що технічно пакет уже зведений, але політичне рішення винесене на рівень Зеленський—Трамп. Ключова інтрига зустрічі у Флориді — чи вдасться:
- зафіксувати реальні гарантії безпеки (і їхню архітектуру із Європою),
- окреслити рамку економічної угоди (угод),
- і пройти найболючіший вузол — територіальні параметри та механізми тиску на РФ.
Якщо Зеленський і Трамп синхронізують “червоні лінії” та порядок кроків, до Нового року може з’явитися відчутний прорив (принаймні — погоджена дорожня карта). Якщо ні — переговори підуть у режим затяжного шліфування, де РФ намагатиметься розширити трактування “поступок”, а Україна — зацементувати гарантії та процедури так, щоб угода не стала пасткою.
За матеріалами unn.ua
