Другий раунд переговорів президента України Володимира Зеленського та української делегації з представниками президента США Дональда Трампа — Стівом Віткоффом і Джаредом Кушнером — у понеділок у Берліні завершився. Про це повідомив радник президента з комунікацій Дмитро Литвин.
Після перемовин Зеленський вирушив на заплановані зустрічі з федеральним президентом Німеччини Франком-Вальтером Штайнмаєром, головою Бундестагу Юлією Кльокнер і канцлером Фрідріхом Мерцом. Німецька сторона також не підтвердила, чи долучаться Віткофф і Кушнер до ширшої вечірньої зустрічі європейських лідерів, хоча запрошення їм надсилали.
Що було на столі
Перший раунд 14 грудня тривав понад п’ять годин і завершився домовленістю продовжити консультації наступного дня — сторони опрацьовували чернетки документів і «пакет» пропозицій щодо врегулювання.
За даними низки західних медіа, ключова суперечка — територіальна: американська сторона наполягає на форматі, який передбачає відведення українських сил із частини контрольованої Україною території Донецької області та створення демілітаризованої зони/«вільної економічної зони». Київ цю модель відкинув.
Позиції сторін: «швидка угода» проти «зобов’язань на випадок повторної агресії»
Зеленський публічно давав зрозуміти, що Україна готова розглядати припинення вогню по лінії фактичного зіткнення, але не готова до односторонніх кроків, які виглядатимуть як здача Донбасу без чітких гарантій. Паралельно в західних повідомленнях звучить, що Зеленський допускає відмову від курсу в НАТО в обмін на юридично зобов’язувальні гарантії безпеки від США та партнерів.
Водночас, за даними AFP (через публікації з посиланням на обізнаного чиновника), американські переговірники й далі тиснуть на тему передачі контролю над Донбасом як умови для руху вперед — і Київ із цим не погоджується.
Російський сигнал: «не війська, але Росгвардія»
У Москві, зі свого боку, продовжують підкреслювати «територіальний» максимум. Зокрема, помічник Путіна Юрій Ушаков публічно допускав сценарії, де регулярні війська можуть бути замінені Росгвардією/поліцією — що в Києві та Європі сприймають як підміну понять «демілітаризації».
Європейський вимір: паралельно — про гроші, оборону і довіру
Берлін на тлі переговорів презентував окремий пакет — 10-пунктний план посилення підтримки української оборонної спроможності (співпраця, спільні проєкти, інструменти гарантій тощо), демонструючи, що Європа намагається «прошити» будь-яке припинення вогню довгостроковою безпекою.
А внутрішній контур — настрої суспільства: за даними опитування КМІС, більшість українців не підтримує «великі» поступки без чітких гарантій, хоча ідея припинення вогню по нинішній лінії фронту має суттєву підтримку.
Після завершення 2-го раунду переговорів у Берліні головний висновок такий: процес не зірвався, але прориву не стало — сторони лишилися на “вузьких місцях” і розійшлися без публічного пакета домовленостей.
За матеріалами nv.ua
