Не дитяча війна
На перший погляд, заборона на експорт іграшок (моторних), триколісних велосипедів і хобі-дронів до Росії виглядає як бюрократична дрібниця. Пропагандисти в Москві навіть висміяли це рішення — мовляв, «Брюссель зійшов з розуму, караючи плюшевих ведмедиків». Але за цією, на перший погляд, курйозною забороною стоїть холодна логіка військової економіки.
У кожному такому «іграшковому» моторчику, який крутить пластиковий пропелер або дитячий велосипед, Євросоюз побачив не дитячу забавку, а — потенційний двигун смерті. Бо саме ці мотори масово «канібалізуються» російською військовою промисловістю для дронів-камікадзе.
Чому навіть іграшки потрапили під сувору заборону
19-й санкційний пакет ЄС став черговим ударом по товарах подвійного призначення — тобто таких, які можуть бути використані і в цивільних, і у військових цілях. Коди 9503 00 75 (пластикові іграшки з мотором) і 9503 00 79 (інші моторні іграшки) уже фігурували у 18-му пакеті, але були повторно додані через масові обходи.
«Розширення експортного контролю націлене на обмеження доступу РФ до критичних технологій — зокрема до DC-моторів і серводвигунів для безпілотників», — пояснює співрозмовник у Єврокомісії.
За даними з відкритих джерел, під санкції потрапили також відеоігрові контролери, хобі-дрони та інші «низькотехнологічні» товари, які російські виробники активно розбирають на деталі. Саме ці товари допомагають утримувати на плаву російський військово-промисловий комплекс (ОПК), якому бракує власних компонентів.
100 000 іноземних деталей у збитих дронах
За оцінкою Business Insider, лише у жовтні 2025 року у збитих на фронті російських дронах і ракетах українські та західні експерти виявили понад 100 000 іноземних компонентів. Мікрочіпи, сенсори, конденсатори, двигуни — все це зібрано у зброї, що падає на українські міста.
Походження цих деталей — здебільшого країни, які самі запровадили санкції: США, Велика Британія, Німеччина, Японія, Південна Корея, Нідерланди, Швейцарія. Частина товарів надходить через Китай, який виступає головним посередником, маскуючи їх під «охолоджувальні установки» чи «комплектуючі для побутової техніки».
«Чипи й мікродвигуни з дитячих іграшок, що коштують кілька доларів, стають серцем дронів, які несуть смерть», — пояснює Стівен Хоррелл, старший науковий співробітник CEPA.
Як Росія “канібалізує” цивільну економіку
У російському оборонному секторі — масштабна технологічна деградація. Заводи не здатні виготовляти достатньо мікрочипів, а імпорт з Китаю покриває лише базові потреби. Тому країна буквально розбирає цивільну продукцію: від пральних машин і телевізорів до дитячих іграшок.
«Це вимушена стратегія виживання ОПК. Росія “канібалізує” свою ж економіку», — пояснює експертка Київської школи економіки (KSE) Олена Білоусова.
Її висновок: доки РФ має доступ до китайських поставок, вона не розвиватиме власне виробництво. Але критично важливі елементи, як мікроконтролери чи прецизійні сенсори, все ще виготовляються лише на Заході — тому ЄС і посилює контроль навіть за «дитячими» товарами.
“Гра в кота і мишку”: як працює обхід санкцій
Повторне внесення однакових товарів у санкційні списки — ознака постійного обходу. Росія створює цілі мережі компаній-“оболонок”, які через треті країни (Казахстан, Вірменію, Киргизстан, Туреччину, ОАЕ) перепродують санкційні товари.
Чеська євродепутатка Маркета Грегорова називає це «інституціоналізованою грою в кота і мишку»:
«Як тільки ЄС забороняє один товар, Москва знаходить спосіб ввезти його через інший код або транзитну країну. Це нескінченна боротьба, але кожен новий пакет санкцій підвищує ціну цієї гри для Кремля».
Економічна логіка санкцій: зробити війну дорожчою
Навіть часткове перекриття каналів постачання — підвищує вартість війни для Росії. Зменшення доступу до дешевих комерційних деталей змушує РФ купувати дорожчі або неякісні аналоги.
«Кожен мікромотор, який не потрапляє до Росії, — це мінус один дрон, мінус один шанс убити цивільного. Це вже результат», — каже Хоррелл.
У Кремлі це добре розуміють: дефіцит дрібних деталей створює ефект “ланцюгового обвалу” — уповільнює виробництво, зменшує кількість дронів і ракет, а головне — змушує витрачати більше на логістику та обходи.
Наслідки для Європи: мінімальні, ефект — стратегічний
Єврокомісія підкреслює: обмеження розроблено так, щоб мінімізувати втрати для бізнесу ЄС, але максимально вдарити по промислових ланцюгах РФ. Удар не лише по “кінцевих” продуктах, а по всіх етапах виробництва — від комплектуючих до технологічних процесів.
Європейські аналітики вважають, що наступним кроком стане створення єдиної системи контролю виконання санкцій у всіх державах-членах, щоб зменшити “дірки” в митних і логістичних ланцюгах.
Війна в дрібницях
Санкції проти моторних іграшок — не курйоз, а симптом глибшої реальності: в сучасній війні навіть дитячі товари можуть бути зброєю. ЄС намагається позбавити Росію можливості перетворювати цивільні продукти на елементи смертоносних машин. У цьому — парадокс XXI століття: на передовій воюють не лише танки й ракети, а й дитячі моторчики.
За матеріалами liga.net
