Бельгія відхилила запропоновані Єврокомісією юридичні “запобіжники”, які мали розблокувати ключове рішення ЄС щодо фінансування України за рахунок заморожених російських активів. Це зменшує шанси узгодити “репараційну позику” до саміту Європейської ради 18 грудня, де лідери мають визначити, чим закривати фінансові потреби Києва у 2026–2027 роках.
За даними, оприлюдненими Politico, після кількох днів перемовин Єврокомісія запропонувала пакет змін і гарантій, аби зняти бельгійські застереження: від вимоги попередніх фінансових гарантій держав ЄС до кроків із мінімізації правових ризиків для країни, де зосереджена основна маса російських резервів (Euroclear, Брюссель). Але Бельгія вважає це недостатнім.
У чому суть “репараційної позики”
Ідея Єврокомісії — не “конфіскація” російських резервів, а позика Україні, яку ЄС фінансує, використовуючи накопичені грошові залишки/доходи, що утворюються через іммобілізацію активів. У пояснювальних матеріалах Комісії наголошується: механізм задуманий як “оборотний” — Україна повертає кошти ЄС тоді, коли Росія припиняє агресію та компенсує збитки (репарації), після чого ЄС/фінінститути повертають належне російському центробанку.
Політичний плюс схеми — для її запуску достатньо кваліфікованої більшості, тоді як варіант “спільного боргу”/виходу на ринок під загальноєвропейські зобов’язання може впертися в одностайність і ризик вето окремих столиць.
Чому Бельгія проти
Бельгія дивиться на це як на “асиметричний ризик”: якщо Росія піде в суди або застосує тиск, перший удар по юридичних і фінансових контурах прийме на себе саме юрисдикція, де сидить Euroclear і де зберігається левова частка активів. На цьому тлі Москва вже підвищує ставки в судах: зокрема Reuters писав про позови/вимоги російської сторони до Euroclear на колосальні суми.
Навіть якщо ЄС переконаний, що конструкція юридично витримає, бельгійський уряд боїться сценарію, коли в разі програшу/компромісу Європі доведеться “закривати діру” — і питання, хто саме платитиме, може політично й бюджетно “вистрілити” в Бельгії першою.
Де стоять інші столиці
Німеччина та низка прихильників плану наполягають, що альтернатив “російським грошам” майже немає, а частина країн прямо заявляє про готовність розділити ризики з Бельгією. Зокрема, в матеріалі AP цитуються заяви про готовність брати участь у розподілі ризику, щоб не зірвати рішення.
Водночас у дискусії залишається “план Б”: позичати на ринку (як під час антикризових програм ЄС), але це дорожче політично й процедурно, бо відкриває простір для блокування.
Що це означає для України
Ставка висока: за оцінкою, наведеною AP із посиланням на МВФ, потреби України у фінансуванні до 2027 року вимірюються десятками й сотнями мільярдів євро, і Україні важливо мати ясність ще до початку 2026-го.
Президент Володимир Зеленський публічно підтримує підхід “репараційної позики”, називаючи його фінансовою гарантією безпеки — тобто довгостроковим запобіжником на випадок, якщо війна затягнеться й допомогу доведеться продовжувати.
Паралельно Європа рухає й “юридичний трек” компенсацій: 16 грудня Reuters повідомив про запуск у Гаазі міжнародної комісії/механізму для розгляду заяв щодо збитків від війни — це має підсилити рамку, в якій тема репарацій і активів перестає бути суто політичним гаслом.
Також Європарламент 16 грудня підтримав застосування “процедури терміновості” — тобто прискорить свій (саме парламентський) етап ухвалення регламенту про “репараційну позику” Україні. За повідомленням пресслужби ЄП, рішення підтримали “показом рук”, а голосування по суті планують на пленарці в січні 2026 року.
Але це не знімає головного вузла: інструмент має бути узгоджений державами-членами (Рада/Єврорада). І саме там нині найбільша політична та юридична суперечка — насамперед через позицію Бельгії, де в Euroclear зосереджена левова частка іммобілізованих російських резервів.
Процедура терміновості — це сигнал: Парламент готовий не затягувати і вийти на фінальне голосування швидко (у січні 2026-го).
Що далі
На саміті 18 грудня можливі три реалістичні розвилки:
- Компроміс із Бельгією: більша частка гарантій і чіткіша “страховка” для Euroclear/юрисдикції.
- Перенесення рішення (ризик для бюджетної стабільності України на старті 2026-го).
- Поворот до ринкового запозичення — але тоді ЄС повертається в поле одностайності та внутрішніх блокувань.
За матеріалами biz.nv.ua
