У четвер в Абу-Дабі, столиці Об’єднаних Арабських Еміратів, президент Азербайджану Ільхам Алієв і прем’єр Вірменії Нікол Пашинян вперше проведуть зустріч без посередників і не на полях міжнародних самітів.
Експерти кажуть, що зустріч в Абу-Дабі може бути новою спробою двох країн домовитися — і зробити це без посередництва Росії.
ВВС розбиралася, про що говоритимуть два лідери і як далеко до миру між ними.
“Зангезурський коридор” або “Перехрестя миру”
На зустрічі в Абу-Дабі буде обговорюватися відкриття сполучення між двома країнами, демаркація кордону та інші питання, що залишаються невирішеними, вважає історик Жирайр Ліпарітян, ідеолог примирення з Азербайджаном і Туреччиною, до думки якого прислухається вірменський уряд.
“Думаю, що на порядку денному будуть усі питання, це буде вільне обговорення, що важливіше, ніж концентрація на одному питанні”, — сказав Ліпарітян в інтерв’ю ВВС.
Вірменія й Азербайджан ворогували більше тридцяти років через Нагірний Карабах, але зараз вони його навіть не обговорюють.
У 2020–23 роках Азербайджан відновив контроль над територією, карабаські вірмени втекли до Вірменії, а Єреван відмовився від претензій на регіон.
Але між двома країнами залишилися серйозні розбіжності. Одна з них — питання про дорогу, яка має з’єднати територію Азербайджану з його ексклавом Нахічеванню.
Саме ця тема буде основним предметом обговорення в Абу-Дабі, вважає вірменський політолог Тигран Григорян.
Баку вимагає надати йому “Зангезурський коридор” — безперервне сполучення через Вірменію. Росія бачила себе в цьому процесі посередником, який виграє від відкриття регіональних комунікацій.
У переговорах активно брав участь віцепрем’єр РФ Олексій Оверчук. Москва хотіла, щоб дорогу через Вірменію контролювала прикордонна служба ФСБ РФ.
У Єревані наполягали, що такий сценарій суперечить суверенітету Вірменії — і що вантажі, які проходять через її територію, повинні проходити перевірку. Пашинян також не хотів участі ФСБ у проєкті.
Як альтернативу він пропонує проєкт “Перехрестя миру” — відкриття кордонів з Азербайджаном і Туреччиною, що створить найкоротший маршрут між Мармуровим і Каспійським морями та між Чорним морем і Перською затокою.
Відносини Баку з Кремлем сильно зіпсувалися за останній рік, і тепер там теж не хочуть участі Росії у відкритті комунікацій.
“Азербайджан, судячи з усього, більше не бачить для Росії місця в забезпеченні зв’язку між основною територією Азербайджану з Нахічеванню через територію Вірменії. Це створює можливість для обох сторін просунутися в обговоренні питання комунікацій”, — вважає Заур Ширієв, науковий співробітник Берлінського центру Карнегі з вивчення Росії та Євразії.
Зміна підходу робить актуальними компроміси, які пропонувала Вірменія — наприклад, залучення міжнародної охоронної компанії до перевірки вантажів.
Прямо зараз сторони обговорюють з Вашингтоном реалізацію такого варіанту за участю американської компанії, писала регіональна експертка Олеся Вартанян.
Про це ж повідомляв журналіст Татул Акопян, який першим опублікував дату і місце зустрічі Пашиняна з Алієвим. Єреван і Баку офіційно не підтверджували цю інформацію.
Про роль США в процесі говорить і те, що у вівторок держсекретар США Марко Рубіо сказав, що сподівається на швидке підписання мирного договору між двома сторонами.
Ще навесні вірменський дипломат, який говорив на умовах анонімності, розповідав ВВС, що Єреван намагався представити Білому дому завершення вірмено-азербайджанського конфлікту як можливість продемонструвати видатні миротворчі таланти Дональда Трампа.
Туреччина також зацікавлена у відкритті кордонів між двома країнами. У червні Пашинян здійснив історичний візит до Стамбула на запрошення президента Реджепа Тайїпа Ердогана. Після цього в пресі з’явилися повідомлення про обговорення компромісного варіанту дороги через Вірменію.
“Анкара хоче укладення мирного договору і відкриття доріг з перспективою на те, що цей договір відкриє нову еру в геополітиці Південного Кавказу”, — зазначає Шуджат Ахмедзаде, незалежний дослідник із Баку. Але він підкреслює, що Анкара не діятиме всупереч інтересам Азербайджану.
Якщо комунікації відкриються без участі Москви, це буде величезним ударом по російському впливу на Південному Кавказі, зазначає Тигран Григорян.
Конституція Вірменії та інші теми
Текст мирного договору між Вірменією і Азербайджаном узгодили ще в березні, але документ так і не підписали.
Алієв висуває кілька попередніх умов: зміну конституції Вірменії, в якій є відсилання до іншого документа зі згадкою Нагірного Карабаху; розпуск Мінської групи ОБСЄ, мандат якої — врегулювання карабаського конфлікту; виведення спостерігачів Євросоюзу з вірменської сторони кордону.
Пашинян давав зрозуміти, що готовий піти на всі ці поступки, і пропонував одночасно з мирним договором відмовитися від Мінської групи ОБСЄ та європейських спостерігачів.
Але з конституцією Вірменії питання є складнішим — для її зміни потрібен референдум, який навряд чи може пройти раніше літа 2026 року, і його результат неможливо передбачити. Якщо Баку продовжить наполягати на цій умові, то укладення миру відкладуть щонайменше на рік — або на невизначений термін.
“Я впевнений, що питання конституції може бути вирішене якоюсь проміжною угодою. Зміна конституції — не єдиний варіант, і я впевнений, що в Баку усвідомлюють, який це складний процес”, — сказав Жирайр Ліпарітян у розмові з ВВС.
Вірменія пропонує альтернативні варіанти — наприклад, прописати в мирному договорі його перевагу над внутрішнім законодавством обох країн.
Пашинян також говорив, що після підписання мирного договору Конституційний суд може ухвалити рішення, що він не суперечить преамбулі конституції, де є посилання на інший документ із згадкою Карабаху — і таким чином виключить побоювання Азербайджану щодо територіальних претензій.
Невідомо, чи задовольнять ці варіанти Алієва. Однак сам факт окремої зустрічі двох лідерів, без міжнародних посередників, означає рух уперед, каже Заур Ширієв.
“Прогрес у цьому питанні не обов’язково означатиме, що буде зроблено якусь гучну заяву чи укладено договір. Мені здається, реальним прогресом буде навіть зустріч, на якій обидві сторони чітко викладуть свої позиції — замість того, щоб здогадуватися про позиції одна одної”, — сказав Ширієв у розмові з ВВС.
Шуджат Ахмедзаде припускає, що на зустрічі в Абу-Дабі можуть обговорити технічні питання навколо підписання мирного договору — такі, як дата і місце підписання.
З точки зору Ліпарітяна, зустріч в Абу-Дабі в першу чергу — сигнал, що в умовах невизначеності та кількох паралельних глобальних конфліктів, лідери Вірменії і Азербайджану підтримують зв’язок і спілкуються безпосередньо, без посередників.
“Непередбачуваність — напевно, головна відмінна риса сучасних міжнародних відносин. І хоча дехто вважає, що непередбачуваність і хаос можуть бути креативними, у нашому регіоні хаос панував дуже довго, і нічого доброго це нам не принесло”, — зазначив історик.
За матеріалами bbc.com
