5 січня президент Володимир Зеленський підписав одразу кілька указів, які разом складаються в один сюжет: переформатування «силового», «дипломатичного» та «економічного» контурів управління під час війни. Йдеться про тимчасового керівника СБУ, нову конфігурацію керівництва Служби, посилення Офісу президента через інститут першого заступника, призначення Сергія Кислиці та залучення Христі Фріланд як радниці з економрозвитку, а також дві кадрові зміни у фондовому регуляторі (НКЦПФР).
Нижче — розклад «що ухвалено сьогодні», «на що це впливає» і «що може бути наступним кроком».
СБУ: т.в.о. голови та нова «схема управління» на час війни
Василь Малюк залишає посаду голови СБУ, але залишається в системі для реалізації “асиметричних спецоперацій”.
Зеленський повідомив, що зустрівся з Малюком і разом обговорили кандидатури наступника, а також запропонував Малюку зосередитися на бойовій роботі й розвитку напряму асиметричних операцій.
Окремим указом №18/2026 Зеленський змінив/уточнив структуру керівництва СБУ: у голови СБУ має бути перший заступник і чотири заступники, прописані правила заміщення, а на період воєнного стану передбачено можливість визначення т.в.о. президентом у разі тимчасової відсутності керівника.
Також Зеленський публічно повідомляв про зустріч із Хмарою (обговорення “масштабування” спроможностей спецпідрозділу) та зустріч із полковником СБУ Василем Козаком (обговорення бачення потенціалу СБУ).
Хто став т.в.о. голови СБУ
Указом №19/2026 Зеленський визначив, що начальник Центру спеціальних операцій «А» СБУ Євгеній Хмара тимчасово виконуватиме обов’язки голови Служби безпеки України.
Чому паралельно змінювали організацію керівництва СБУ
Того ж дня указом №18/2026 внесено зміни до організації діяльності СБУ: у документі прямо прописано, що у разі відсутності голови його повноваження тимчасово виконує перший заступник або один із заступників, а в умовах воєнного стану “тимчасове виконання” визначає Президент.
Цей блок виглядає як юридичне «підкладання рейок» під перехідний період: не просто назвали т.в.о., а й уточнили, як саме СБУ має працювати, коли повноцінного керівника немає або він змінюється.
Важлива конституційна деталь
За Конституцією призначення і звільнення голови СБУ відбувається Верховною Радою за поданням Президента. Це означає, що «т.в.о.» — механізм саме на перехідний період, доки не пройдено парламентську процедуру для повноцінного керівника.
А що з Малюком
Міжнародні агенції описали події як частину великого перезавантаження напередодні дипломатичних консультацій у Європі й пов’язали їх із рішенням про зміну керівництва СБУ.
Тут важливо тримати в голові рамку з Конституції: навіть якщо політичне рішення про заміну ухвалене, формально «голову СБУ» призначає та звільняє парламент за поданням президента, а тому «т.в.о.» — це і є видимий юридичний інструмент на зараз.
Офіс президента: створили позицію першого заступника — і одразу призначили Кислицю
Спочатку — інституційна зміна
Указ №13/2026 вніс зміни до президентських указів 2019 року про Офіс президента і фактично додав у конструкцію ОП позицію Першого заступника керівника (а також описав, що у разі відсутності керівника ОП його повноваження виконує перший заступник або один із заступників — за розподілом обов’язків).
Тобто спершу «підправили креслення», а потім «вставили деталь».
Потім — конкретне призначення
Указом №14/2026 Сергія Кислицю призначено Першим заступником керівника Офісу президента України.
Хто такий Сергій Кислиця
Кислиця — кар’єрний дипломат; зокрема, він був постійним представником України при ООН.
Що це може означати: поява першого заступника та призначення саме дипломата виглядає як посилення «міжнародного» та переговорного контуру всередині ОП — поруч із безпековим, який на цьому тижні вже перезбирали через інші кадрові рішення.
Економічний блок: Христя Фріланд — радниця президента з економрозвитку (поза штатом)
Указом №15/2026 Зеленський призначив Христину (Христю) Фріланд радником Президента України з питань економічного розвитку (поза штатом).
Зеленський акцентував на її досвіді залучення інвестицій як на критично важливому для стійкості та відновлення України; також нагадаємо, що Фріланд — колишня віцепрем’єрка Канади та чинна депутатка, із роллю спеціальної уповноваженої щодо України.
Що це може означати:
- ставка на “міжнародні економічні мережі” (інвестори, уряди G7, фінансові інституції);
- спроба зібрати окрему «економічну переговорну рамку» паралельно з безпековою та дипломатичною (особливо на тлі активних контактів партнерів щодо параметрів гарантій і післявоєнної архітектури).
Фондовий регулятор (НКЦПФР): звільнено двох членів
Два окремі укази від 5 січня стосуються Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку:
- №11/2026: звільнено Юрія Бойка з посади члена НКЦПФР.
- №12/2026: звільнено Ярослава Шляхова з посади члена НКЦПФР.
Чому це помітно: НКЦПФР — ключовий регулятор ринку капіталу. В офіційному положенні Комісії прямо прописано, що вона є державним колегіальним органом, підпорядкованим Президенту та підзвітним Верховній Раді, а голова і члени призначаються та звільняються указами Президента; стандартний склад — голова і шість членів.
Ці два звільнення накладаються на попередні новини кінця року про кадрові рухи у Комісії – зміни керівництва і заяви на звільнення.
Як це складається в одну картину
Якщо зібрати всі сьогоднішні рішення в один пазл, виходить три «лінії перезавантаження»:
- Силова/контррозвідка (СБУ): т.в.о. + уточнення, хто й як керує у перехідному режимі під час воєнного стану.
- Політичний штаб (ОП): формалізували роль першого заступника — і призначили на неї дипломата з сильним міжнародним бекграундом.
- Економіка/відновлення: залучили впізнавану міжнародну фігуру як позаштатну радницю з економрозвитку.
Окремим штрихом — зміни у складі НКЦПФР, що може сигналізувати про намір перезібрати регуляторний блок ринку капітал.
5 січня Зеленський запустив кероване перезбирання влади: перевів СБУ в перехідний режим (т.в.о. + нові правила заміщення на час війни), посилив ОП через інститут першого заступника (призначив Кислицю) і додав економічний “міжнародний міст” (Фріланд радницею), паралельно почавши оновлення фондового регулятора (звільнення двох членів НКЦПФР).
За матеріалами nv.ua
