Київ, 24 лютого 2026-го, столиця України стала майданчиком для засідання «коаліції охочих» — формату, який зводить в одну розмову військову підтримку, санкційний тиск, енергетичну стійкість і переговорну координацію. Цього разу зустріч відбулася в Києві і зібрала 36 представників держав — офлайн і онлайн, а співголовували дистанційно прем’єр Великої Британії Кір Стармер та президент Франції Еммануель Макрон.
Це був день, коли «символічні жести» (спільна присутність партнерів у столиці країни, що воює) поєдналися з «практичними кнопками» — ППО, ракети до ППО, енергетика, тіньовий флот, санкційні пакети, гроші на оборону і зима-2026/27.
Три головні сигнали зустрічі
ППО — не лозунг, а поставки
Зеленський повідомив: два дні тому Україна отримала половину нового пакета ППО в межах ініціативи PURL і очікує продовження програми.
Санкції — фокус на «нафтогрошах» і тіньовому флоті
Україна прямо просить, щоб наступні санкційні кроки били по російському «тіньовому флоту», а Британія оголосила найбільший за період повномасштабної війни пакет, що включає, зокрема, 48 танкерів.
Енергетика — «план на наступну зиму» стає частиною безпеки
Зеленський підкреслив: навіть якщо війна завершиться, думати потрібно вже про наступну зиму й потрібні швидкі кроки для відновлення енергосистеми.
Хто прибув до Києва: офлайн-ядро зустрічі
На відміну від багатьох «великих» самітів, де головне — фото й фінальна декларація, «коаліція охочих» у Києві мала чітку логіку: в залі — ті, хто ухвалює рішення про гроші, озброєння, санкції та енергетичні пакети.
Офіційний список учасників, які були присутні в Києві особисто:
- Александр Стубб — президент Фінляндії
- Антоніу Кошта — президент Європейської ради
- Урсула фон дер Ляєн — президентка Єврокомісії
- Метте Фредеріксен — прем’єр-міністерка Данії
- Крістен Міхал — прем’єр-міністр Естонії
- Кріструн Фростадоуттір — прем’єр-міністерка Ісландії
- Евіка Сіліня — прем’єр-міністерка Латвії
- Йонас Гар Стере — прем’єр-міністр Норвегії
- Андрей Пленкович — прем’єр-міністр Хорватії
- Ульф Крістерссон — прем’єр-міністр Швеції
- Радослав Сікорський — віцепрем’єр і міністр закордонних справ Польщі
- Іветт Купер — очільниця МЗС Великої Британії
- Хосе Мануель Альбарес Буено — міністр закордонних справ Іспанії
- Робертас Каунас — міністр національної оборони Литви
Цей склад показовий: ЄС (Кошта, фон дер Ляєн), північ і Балтія (найактивніші донори безпекової допомоги), Британія (санкційний і військовий драйвер) та Польща (ключовий політичний і логістичний вузол).
Хто долучився онлайн: «широкий контур» підтримки
Онлайн підключилися президенти, канцлер, прем’єри та високі посадовці, включно з генсеком НАТО, представниками Туреччини, Австралії, Японії та інших партнерів.
Офіс президента деталізував: серед онлайн-учасників були президенти Кіпру й Румунії, федеральний канцлер Австрії, прем’єри низки держав ЄС і партнерів (Канада, Нова Зеландія та ін.), віцепрезиденти Єврокомісії та Туреччини, а також японський високопосадовець урядового рівня.
Сенс цього «онлайн-кола» простий: формат не замкнений лише на Європі. У 2026-му питання України остаточно оформлене як глобальна безпека, глобальна енергетика та глобальні санкційні ланцюги.
Про що говорив Зеленський: ППО, енергетика, санкції, переговори
«Маємо думати про наступну зиму»
Зеленський описав нинішню зиму як важку через атаки РФ по енергетичній інфраструктурі та підкреслив потребу в швидких рішеннях для відновлення енергосистеми.
PURL: поставки «за списком пріоритетів»
Ключовою згадкою стала PURL — механізм, через який партнери фінансують поставки американського озброєння за пріоритетним списком потреб України, погодженим із США та НАТО. PURL — ініціатива США та НАТО для забезпечення України критично важливим озброєнням через фінансування закупівель американського виробництва партнерами.
Саме в межах PURL, за словами Зеленського, Україна два дні тому отримала половину нового пакета ППО.
«Тіньовий флот» як мішень №1
Другий блок — санкції. Україна очікує наступний пакет санкцій ЄС і наполягає: він має блокувати тіньовий флот РФ.
«Тристоронній формат» — у найближчі 7–10 днів
Зеленський озвучив часовий маркер: «тристоронній формат» можливий протягом цього тижня або десяти днів. І паралельно — теза про необхідність максимально залучати європейців до переговорного процесу.
Лондон: «найбільший пакет санкцій» і ставка на нафтові доходи РФ
Кір Стармер на засіданні підкреслив, що тиск потрібно нарощувати насамперед через скорочення доходів Росії від нафти, і саме тому Британія оголосила найбільший санкційний пакет: проти понад 300 російських енергетичних компаній і 48 суден тіньового флоту.
Деталі санкційної логіки:
- під санкції потрапили 48 нафтових танкерів, що перевозять російську нафту в обхід обмежень;
- окремо описано удар по мережах «сірої» нафтової торгівлі, зокрема по структурі 2Rivers (як елементу екосистеми тіньового флоту).
Паралельно, Британія в річницю оголосила і пакет підтримки для України, де є, зокрема, кошти на термінову енергетичну підтримку, гуманітарні елементи й програми стійкості.
Париж: «переговори потрібні, але РФ не демонструє готовності»
Еммануель Макрон у цьому форматі зайняв роль «переговорного адвоката», але з тверезою рамкою: рухатися в переговорному процесі необхідно, водночас Росія поки не демонструє бажання миру.
І ще одна важлива деталь: Макрон підтвердив готовність партнерів підтримувати українську енергетику і винести це на обговорення, зокрема, на рівень G7.
Берлін: €90 млрд та «гарантії, які не дозволять повторення агресії»
Фрідріх Мерц акцентував дві речі:
- важливо, щоб у квітні Україна отримала перші кошти з кредитної допомоги ЄС на €90 млрд;
- гарантії безпеки мають бути такими, щоб агресія проти України більше не повторилася.
Контекст щодо кредиту: ЄС озвучував намір здійснити першу виплату на початку квітня 2026 року.
Енергетика як «другий фронт»: від відновлення до плану на 2026–2027
Цього дня енергетична тема звучала не лише як прохання України «допоможіть полагодити», а як структурований європейський порядок денний.
Фон дер Ляєн анонсувала:
- пакет €100 млн на невідкладні енергетичні потреби України;
- підготовку плану зимової енергетичної підтримки на 2026–2027 роки (€920 млн);
- і окремий координаційний формат — «енергетичний Рамштайн» у березні.
Разом ці рішення зводяться до простої формули: енергетика це теж частина оборони, бо будь-яка масована атака по генерації та мережах автоматично стає ударом по економіці, логістиці та повсякденній стійкості.
Чому «коаліція охочих» важлива саме зараз
Це формат швидких «склейок»
Коли велика багатостороння машина (на кшталт ЄС) буксує через внутрішні блокування, «коаліція охочих» дає можливість:
- узгоджувати рішення між тими, хто готовий рухатися швидше;
- підтягувати інших онлайн;
- і «пакувати» допомогу в логіку ППО → санкції → енергетика → гроші → переговори.
Засідання «коаліції охочих» у Києві 24 лютого — це не про один документ і не про одне фото. Це публічне зведення чотирьох ліній оборони України в один порядок денний:
- ППО і ракети (через PURL і прямі пакети),
- санкції (з прицілом на нафтові доходи та «тіньовий флот»),
- енергетика (від термінових ремонтів до плану на зиму-2026/27),
- переговори і гарантії безпеки.
За матеріалами obozrevatel.com
