Президент Франції Еммануель Макрон під час звернення до нації в середу заявив, що Європа перебуває у “переломному моменті в історії”. Він заявив, що готовий обговорити надання європейським союзникам захист ядерним потенціалом Франції.
Він додав, що Росія представляє реальну загрозу континенту, а військова підтримка США більше не є гарантованою.
Ці заяви пролунали напередодні оборонного саміту, на якому лідери ЄС зібралися в четвер у Брюсселі.
Кремль назвав заяву французького лідера “конфронтаційною”. “Навряд це можна сприймати як звернення глави держави, який думає про мир”, – сказав речник російського президента Дмитро Пєсков.
За словами голови російського МЗС Сергія Лаврова, ядерна риторика президента Франції – загроза Росії.
Що заявив Макрон
Під час своєї промови Макрон заявив, що Росія вже зробила війну в Україні глобальною, адже залучила до неї північнокорейських солдатів та іранське обладнання.
За його словами, Росія під керівництвом Путіна порушує кордони, маніпулює виборами в Румунії та Молдові, організовує кібератаки та намагається маніпулювати думками за допомогою брехні, яку поширює в соціальних мережах.
“Хто в цьому контексті може повірити, що Росія зупиниться на Україні? Росія стала, зараз, коли я з вами говорю, і на роки вперед, загрозою для Франції та Європи”, – зазначив він.
Макрон також заявив, що Європа не має покладатися на США у забезпеченні власної безпеки.
“Я хочу вірити, що Сполучені Штати підтримають нас. Але ми повинні бути готові до того, що цього може не статися”, – сказав він.
Враховуючи російську загрозу, європейські держави повинні мати можливість краще захищати себе та стримувати будь-яку агресію, додав він.
“Майбутнє Європи не має вирішуватися у Вашингтоні чи Москві. Загроза знову походить зі Сходу, і невинність, так би мовити, останніх 30 років, після падіння Берлінської стіни, тепер закінчилася”, – заявив французький президент.
Він також сказав, що готовий обговорити надання європейським союзникам захисту ядерним потенціалом Франції.
“У відповідь на історичний заклик майбутнього канцлера Німеччини, я вирішив розпочати стратегічну дискусію щодо захисту наших союзників на європейському континенті за допомогою нашого (ядерного) стримування”, – заявив Макрон.
“Європа має економічну силу, потужність і талант, щоб відповідати цій епосі та бути рівними зі Сполученими Штатами Америки, не кажучи вже про Росію, – додав він. – Ми маємо засоби. Тому ми повинні діяти об’єднано як європейці та бути сповненими рішучості захистити себе”.
“Сенсаційне звернення”
За словами українського політолога Антона Шеховцова, звернення Макрона окреслило стратегічне бачення для Франції та Європи у відповідь на дедалі більшу глобальну нестабільність, зокрема через війну в Україні та російську загрозу.
“Макрон каже, що підтримка України є важливою не лише для її суверенітету, а й для європейської безпеки. Нездатність протистояти агресії Росії посилить подальші територіальні амбіції, що призведе до руйнування міжнародного порядку”, – зазначає він.
Промова Макрона закликає до національної єдності, “відкидає як військову істерію, так і поразництво”, додає політолог.
Своєю чергою, депутатка парламенту від партії “Європейська солідарність” Ірина Геращенко назвала звернення Макрона “сенсаційним”.
“Очевидно, що це заявка на європейське лідерство і що це план, як Макрон бачить спільну протидію ЄС путінській Росії в ситуації, коли США готові підштовхувати Україну до миру на російських умовах”, – вважає вона.
При цьому вона відзначає “запізнілий характер цього прозріння”.
“Визнання загроз Росії для континенту запізнилося на кілька років, але краще пізно, ніж ніколи. Важливо, аби за словами були дії, і Європа нарешті наважилася наростити власний ВПК і посилити Україну, бо поки ми чуємо багато красивих розмов”, – написала вона у фейсбуці.
“Історичною” назвав промову Макрона і журналіст Віталій Портніков.
“Президент Франції Емманюель Макрон у історичній промові констатував початок нової епохи, коли Сполучені Штати можуть бути не на боці Європи. І назвав допомогу Україні і власне ядерне стримування пріоритетами безпеки на континенті”, – зазначив він.
Що робитиме Європа
У четвер на саміті у Брюсселі, окрім переозброєння, європейські лідери мають також обговорити, як вони можуть продовжити підтримку України на тлі призупинки допомоги від США. На саміт приїхав і президент України Володимир Зеленський.
Після сварки Трампа та Зеленського в Білому домі минулого тижня нерви в Європі напружуються дедалі більше. Риторика навколо саміту не залишає жодних сумнівів у важливості, яку йому надають чиновники ЄС, пише кореспондентка ВВС Лора Гоцці.
Розворот адміністрації Трампа у бік російського президента Володимира Путіна викликав у Європі занепокоєння, що континент більше не зможе розраховувати на безпекову підтримку США.
Рішення Вашингтона призупинити обмін розвідданими з Україною лише посилило ці занепокоєння.
У відповідь Франція запропонувала Україні свої розвіддані Україні, заявив міністр оборони країни Себастьян Лекорню, як повідомила Reuters. Лекорню додав, що Британії це зробити складніше, адже вона перебуває у “розвідувальному співтоваристві зі Сполученими Штатами”.
Звернення Макрона послідувало за закликом Фрідріха Мерца, імовірного наступного канцлера Німеччини, до розширення ядерного захисту в Європі.
Європа зіткнулася з “очевидною та нагальною небезпекою такого масштабу, якого ніхто з нас не бачив за своє доросле життя”, заявила голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн. А президент Європейської ради Антоніу Коста сказав, що це “визначальний момент для України та європейської безпеки”.
У листі до європейських лідерів фон дер Ляєн також зазначила, що континент повинен “вивільнити нашу промислову та виробничу потужність і спрямувати її на досягнення безпекової мети”.
У понеділок фон дер Ляєн оголосила про безпрецедентний оборонний пакет, який отримав назву ReArm Europe, і заявила, що Європа готова суттєво збільшити свої витрати на оборону.
Пропозиції включають:
- Дозволити країнам збільшити рівень національного дефіциту, щоб дати можливість збільшити витрати на оборону.
- 150 мільярдів євро у вигляді позик на інвестиції в оборону в сферах – наприклад, протиповітряна та протиракетна оборона, системи боротьби з безпілотниками та військова мобільність.
- Дозволити країнам перенаправляти кошти, призначені для програм регіональної політики ЄС (політики, спрямованої на нівелювання відмінностей між більш і менш заможними регіонами) на витрати на оборону.
Європейському інвестиційному банку також дозволять фінансувати військові проєкти.
За словами фон дер Ляєн, цей план може вивільнити 800 мільярдів євро на оборону.
Багато європейських лідерів сигналізували про свою підтримку швидких, рішучих дій щодо безпеки континенту.
Дональд Туск, прем’єр-міністр Польщі, сказав, що план Комісії представляє “фундаментальний зсув”, тоді як президент Литви Гітанас Науседа зазначив, що саміт дасть Європі можливість показати, “чи це просто дискусійний клуб, чи ми можемо приймати рішення”.
Але водночас очікується незгода з боку деяких європейських лідерів, які симпатизують Москві.
Раніше цього тижня прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо заявив, що підхід ЄС “мир через силу” є “нереалістичним”.
А в листі до Кости угорський президент Віктор Орбан вимагав не згадувати Україну в жодних письмових заявах за підсумками саміту.
Орбан, який неодноразово намагався заблокувати допомогу ЄС Україні та хвалив Трампа за “мужнє відстоювання миру”, сказав, що зараз існує “стратегічний розрив… між більшістю Європи та США”.
“Одна сторона наполягає на продовженні війни в Україні, а інша – на припиненні конфлікту”, – додав він.
Проте Орбан залишив відкритими двері для “більшої ймовірності співпраці” з іншими лідерами щодо питань спільної безпеки та оборони.
Поки в четвер у Брюсселі проходить кризовий саміт, міністр оборони Британії Джон Гілі обговорюватиме у Вашингтоні зі своїм колегою Пітом Гегсетом рішення США призупинити обмін розвідданими з Україною.
Наступного тижня президент Франції планує провести в Парижі зустріч керівників європейських армій.
Макрон заявив, що в Брюсселі лідери зроблять “рішучі кроки”, завдяки яким європейські країни будуть “більш готовими захищати себе”.
“Цей момент вимагає безпрецедентних рішень”, – підсумував він.
За матеріалами bbc.com
