Росія знову погрожує Великій Британії «наслідками» через військову підтримку України. Цього разу приводом стала публікація The Times про те, що українські сили нібито вперше почали використовувати безпілотники британського виробництва для далекобійних ударів безпосередньо по території Росії.
Російське посольство в Лондоні звинуватило британську владу в ескалації, а глава МЗС РФ Сергій Лавров заявив, що Москва може розцінювати «пряму участь» Британії в ударах як участь у війні. Прем’єр-міністр Великої Британії Енді Бернем у відповідь заявив, що Лондон і надалі підтримуватиме Україну «на 100%».
Однак між гучними російськими заявами та тим, що наразі встановлено публічно, є суттєва різниця. Британське Міністерство оборони не підтвердило, що британські дрони справді застосовувалися для ударів по Росії, не розкрило їхніх типів, кількості чи конкретних операцій. А широко згадуваний пакет на 150 тисяч безпілотників не означає, що Лондон передає Україні 150 тисяч британських далекобійних ударних апаратів: за офіційними документами, йдеться передусім про дрони українського виробництва, профінансовані коштом британської допомоги.
Читайте також: “Британські дрони вже б’ють по Росії: як Nyan і український досвід перебудовують оборонну промисловість Британії”
З чого почалася нова суперечка між Москвою і Лондоном
15 серпня The Times повідомила, що безпілотники, виготовлені двома британськими компаніями, протягом останніх шести місяців використовувалися українськими силами в кампанії так званих deep strikes — далекобійних ударів по цілях на території Росії.
Видання посилалося на джерела в українських Збройних силах. За його інформацією, ці апарати застосовувалися разом із українськими далекобійними дронами проти промислових, логістичних та військових об’єктів. The Times назвала це першим відомим випадком використання британських безпілотників саме для ударів по російській території.
При цьому публічно ідентифікований лише один із двох типів — Nyan, реактивний ударний безпілотник, розроблений Callen-Lenz, яка належить BAE Systems. За даними британських профільних медіа, його створювали як засіб одноразового застосування для роботи в умовах насиченої протиповітряної оборони. Заявлена дальність перевищує 150 миль, тобто приблизно 240 км. Другу систему публічно не назвали з міркувань безпеки.
The Times також писала про удари по російських нафтопереробних заводах у Волгоградській та Ярославській областях та інших об’єктах. Однак із відкритої інформації не можна достовірно встановити, який саме британський апарат застосовувався під час кожної конкретної атаки.
Що підтвердив Лондон — і чого не підтвердив
Після російських погроз британське Міністерство оборони не стало підтверджувати інформацію про бойове застосування британських дронів на території РФ.
У відповіді на запити журналістів відомство обмежилося загальною позицією: Велика Британія залишається поруч з Україною і має намір надавати їй обладнання, необхідне для захисту від російської агресії. Reuters прямо зазначає, що Міноборони не підтвердило, чи застосовувалися британські безпілотники під час ударів углиб Росії.
Що саме погрожує зробити Росія
Після публікації британської преси російське посольство в Лондоні заявило, що дії Великої Британії нібито матимуть «наслідки» і що ціна для країни зростатиме разом із масштабом її підтримки України. Москва назвала постачання озброєнь частиною британської політики ескалації війни.
Конкретного змісту цих «наслідків» Росія не назвала.
Пізніше риторику посилив Лавров. За повідомленням Reuters із посиланням на російський «Інтерфакс», він заявив, що Москва вважає себе вправі трактувати «пряму участь» Великої Британії в ударах по російській території як участь у війні.
Принциповим тут є саме формулювання про «пряму участь».
Публічно представлених доказів того, що британські військові безпосередньо керували дронами, визначали цілі або проводили конкретні українські операції, Москва разом із цією заявою не надала. Сам факт постачання або фінансування озброєння і твердження про безпосередню участь у бойовій операції — це різні речі.
Росія вже використовувала подібну аргументацію раніше. У березні 2026 року Кремль заявляв, що британські спеціалісти нібито були причетні до українського удару ракетами Storm Shadow по Брянську. Москва тоді також не представила незалежно перевірених доказів безпосередньої участі британського персоналу.
Таким чином, нинішня суперечка навколо безпілотників є частиною значно довшого конфлікту між Москвою і Лондоном щодо меж західної військової допомоги Україні.
Бернем: Британія не відступить
Реакція британського прем’єра була демонстративно жорсткою.
18 серпня Енді Бернем заявив, що Велика Британія продовжить підтримувати Україну «на 100%» у протистоянні російському вторгненню.
За його словами, Лондон робить те, що робив протягом усієї повномасштабної війни: допомагає Україні захищатися. Бернем наголосив, що британська позиція не змінювалася за попередніх прем’єрів і не зміниться за його уряду. Він також заявив, що Британія не є другом України лише «за хорошої погоди» і залишатиметься поруч у критичний момент.
Це відповідає ширшій позиції нового британського уряду. Після вступу на посаду Бернем уже підтверджував Зеленському, що підхід Лондона до України та тиску на Росію принципово не зміниться. Під час першого візиту українського президента до Великої Британії за нового прем’єра уряд також заявляв про продовження довгострокової оборонної співпраці.
Тобто російська погроза наразі не спричинила публічного перегляду британської політики.
Що насправді входить до пакета на 150 тисяч дронів
На тлі суперечки особливо багато уваги привернула британська обіцянка передати Україні 150 тисяч безпілотників до кінця 2026 року.
Але тут легко зробити хибний висновок.
Офіційне повідомлення британського уряду від 18 червня прямо говорить про 150 тисяч дронів українського виробництва. Лондон фінансує їх виготовлення та постачання Україні в межах пакета загальною вартістю £752 млн.
Тобто ці 150 тисяч апаратів не слід ототожнювати з двома британськими системами, про які написала The Times.
Дронова складова є лише частиною пакета. До нього також входять понад 350 ракет протиповітряної оборони та радіолокаційних систем, зокрема Lightweight Multirole Missiles — LMM — і наземні радари. Постачання також мають завершити до кінця 2026 року.
Фінансування йде через британську частину механізму Extraordinary Revenue Acceleration, або ERA, — кредитної програми, погашення якої забезпечують доходи від знерухомлених російських суверенних активів. Британська частка цього кредиту становить £2,26 млрд.
Таким чином, британська модель допомоги дедалі більше складається не просто з передачі готового озброєння зі складів, а з фінансування масштабного виробництва безпосередньо в Україні.
Це принципово для дронової війни, де витрати боєприпасів вимірюються вже не сотнями, а десятками й сотнями тисяч одиниць.
Британія паралельно створює власну далекобійну зброю
Водночас Лондон справді інвестує й у британські далекобійні системи.
У червні Міноборони Великої Британії повідомило про наступний етап програми Project Brakestop, спрямованої на швидку розробку відносно дешевих засобів далекобійного ураження.
До випробувань дійшли три британські виробники: MBDA UK, MGI Engineering та Rotron Aerospace. Вимоги до систем передбачають можливість нести бойову частину масою 225 кг. Наступна фаза включає виробництво випробувальних зразків, пускових систем і машин забезпечення, а подальші тести мають проходити не лише у Великій Британії, а й в Україні.
Це не означає, що системи Brakestop уже застосовуються по території РФ. Але програма показує загальний напрям британської політики: Лондон прагне збільшити доступ України до дешевших далекобійних засобів, які можна виробляти значно масовіше, ніж дорогі крилаті ракети.
Саме на цьому тлі повідомлення про британські дрони для deep strikes набуває більшого політичного значення.
Чому далекобійні дрони стали настільки важливими
Україна дедалі активніше використовує далекобійні безпілотники для атак на російські нафтопереробні заводи, підприємства військово-промислового комплексу, склади, транспортні вузли та іншу інфраструктуру, пов’язану з забезпеченням російської війни.
Причина насамперед економічна.
Крилаті та балістичні ракети великої дальності складні у виробництві й коштують значно дорожче. Безпілотники дозволяють запускати більшу кількість засобів ураження, комбінувати маршрути, перевантажувати російську ППО та регулярно повторювати атаки.
The Times називає кампанію далекобійних ударів одним із ключових інструментів України для впливу на російську військову економіку. За даними видання, серед цілей були НПЗ, військово-морські бази, логістичні центри та транспортна інфраструктура.
Для України британська допомога тут може бути важливою не лише через готові апарати. Йдеться також про фінансування виробництва, доступ до технологій, випробування нових систем і можливість масштабувати засоби далекобійного ураження.
Чи є британські дрони принципово новою «ескалацією»
Політично — це чутлива тема. Військово — межа значно менш однозначна.
Велика Британія вже передавала Україні далекобійні крилаті ракети Storm Shadow, а ще у 2024 році тодішній глава британського МЗС заявляв, що Україна має право використовувати надану Лондоном зброю проти цілей у Росії і що рішення про конкретне застосування належить Києву.
Тому сам факт появи британського засобу ураження над російською територією — якщо повідомлення The Times остаточно підтвердиться — не створює цілком нової ситуації.
Новим може бути масштаб і характер технології.
Storm Shadow — дорога високоточна крилата ракета, кількість якої обмежена. Дрони можуть вироблятися серійно, запускатися масово й застосовуватися набагато регулярніше.
Саме тому Москва може бути особливо чутливою до переходу західної допомоги від одиничних дорогих далекобійних систем до значно масштабнішої дронової моделі.
Навіщо Москва підвищує ставки
Російські погрози західним державам після передачі Україні нових типів озброєнь — не нове явище.
Москва робила подібні заяви після постачання танків, далекобійних ракет та інших систем, регулярно попереджаючи, що допомога Україні нібито збільшує ризик прямого зіткнення Росії з НАТО. Reuters зазначає, що подібні попередження на адресу Великої Британії та інших партнерів України лунають від початку повномасштабного вторгнення.
У нинішньому випадку риторика виконує одразу кілька функцій.
По-перше, Москва намагається підвищити політичну ціну військової підтримки України для британського уряду.
По-друге, формулювання про «участь у війні» дозволяє Росії подавати українські удари по її військовій та економічній інфраструктурі не як наслідок розв’язаної нею війни, а як нібито частину ширшої конфронтації із Заходом.
По-третє, невизначена погроза «наслідками» залишає Кремлю широкий простір для подальших дій — від дипломатичних та інформаційних кампаній до кібернетичних або інших гібридних операцій — без необхідності наперед називати конкретну відповідь.
Однак цього разу британська реакція показує, що сама погроза поки що не змусила Лондон публічно дистанціюватися від України.
Що маємо у підсумку
Нова суперечка між Росією та Великою Британією складається з двох паралельних історій, які важливо не змішувати.
Перша — підтверджена: Лондон залишається одним із ключових військових партнерів України, фінансує виробництво 150 тисяч українських дронів, передає засоби ППО та розвиває власні проєкти далекобійного озброєння. Прем’єр Енді Бернем після російських погроз прямо заявив, що ця політика не зміниться.
Друга — поки що підтверджена лише журналістськими джерелами: британські дрони двох виробників нібито вже застосовувалися Україною для ударів углиб території Росії. The Times називає це новим етапом українсько-британської оборонної співпраці, але британське Міністерство оборони факт такого застосування офіційно не підтвердило.
Саме на другій частині Москва побудувала твердження про «пряму участь» Лондона та погрози «наслідками».
Тому ключове питання зараз не в тому, чи допомагає Велика Британія Україні дронами — це беззаперечний і офіційно задокументований факт. Питання в іншому: чи почали британські ударні системи системно інтегруватися саме в українську далекобійну кампанію на території РФ.
Якщо це буде офіційно підтверджено, йтиметься про помітну зміну масштабу британської підтримки deep-strike спроможностей України. Поки ж коректніше говорити про повідомлення The Times, яке Лондон не підтверджує і не спростовує, — та про дедалі жорсткішу російську реакцію на те, що українська далекобійна війна поступово стає технологічно й виробничо тісніше пов’язаною із західними партнерами.
