Війна України та Росії входить у новий етап після провалу дипломатії Трампа. Які чотири сценарії можливі? Ключове з аналізу CSIS.
Дональд Трамп неправильно розуміє мотиви Володимира Путіна, який досі вірить у повну перемогу над Україною. Чому війна навряд завершиться найближчим часом? Сценарії від американського think tank Center for Strategic and Internationаl Studies (CSIS).
Дев’ять місяців дипломатії під проводом президента США Дональда Трампа провалились – війна навряд чи завершиться найближчим часом, констатують автори аналізу CSIS Макс Бергман та Марія Снєговая.
Ймовірно, Трамп припускав, що Росія піде на припинення війни з раціональних міркувань: через високі втрати, незначний прогрес на полі бою та проблеми в економіці, що наростають.
Однак російським очільником Володимиром Путіним рухають не національні інтереси чи добробут громадян, пишуть аналітики. Він сприймає війну як вирішальний етап 100-річного радянсько-російського протистояння та прагне увійти в історії як великий лідер Росії.
Першочергові цілі РФ не змінились – зупинити рух України на Захід та повернути її у зону свого впливу, вважають у CSIS. Попри економічні труднощі, Росія може підтримувати інтенсивну війну принаймні ще два-три роки. А сам Путін вірить, що може виснажити Україну та здобути повну перемогу.
Які сценарії можливі у новому етапі російсько-української війни? Forbes Ukraine обрав ключове з аналізу CSIS.
Порядкові номери сценаріїв є умовними та не повʼязаними з рівнем ймовірності кожного з них.
Сценарій 1. Прорив Росії та крах української армії
Путін, ймовірно, сподівається виснажити українську армію та зрештою її здолати. Однак РФ має труднощі у захопленні значних територій, несе найбільші з другої світової втрати та кидає у бій солдатів зі слабкою підготовкою. Ймовірність російського прориву знижують українські дрони, артилерія та укріплення фронту.
З іншого боку – РФ наростила виробництво ракет та дронів, українські сили залишаються виснаженими, а Києву складно розвʼязати проблему з людськими ресурсами.
Потоки зброї зі США до України зменшуються. Європа взяла частину тягаря на себе, збільшуючи військову допомогу та нарощуючи спроможності власного й українського ВПК. Однак європейська допомога менш узгоджена та не може повністю компенсувати зниження допомоги США.
Тож, Росія сподівається, що у 2026 році її війська почнуть мати значну перевагу над ослабленими українськими силами, збільшуватимуть темп втрат України й зрештою призведуть до краху фронту або дипломатичної капітуляції Києва.
Цей сценарій малоймовірний, але не є неможливим. Зрештою Україна має очікувати, що Путін продовжуватиме високоінтенсивну війну на виснаження у 2026-му, прагнучи повної перемоги.
Сценарій 2. «Вічна війна» нижчої інтенсивності
Навіть якщо Путін усвідомить неможливість повної перемоги, він не обов’язково сяде за стіл переговорів. Альтернативою для нього може стати продовження війни низької інтенсивності. Поки вона триватиме, Україна не зможе повністю відірватись від сфери впливу РФ, вступити до ЄС чи НАТО або реалізувати своє європейське майбутнє.
Для цього сценарію РФ значно знизила б інтенсивність війни, подібно до бойових дій 2015-21 років. Це були б спорадичні бої, нерегулярні дронові, ракетні та артилерійські обстріли українських міст. Паралельно Путін сподівався б, що в Україні на тлі суспільного розчарування з’явиться більш лояльний до Росії лідер, як це сталось в Грузії.
Сценарій №2 здається особливо ймовірним, враховуючи труднощі Росії в досягненні перемоги на полі бою. Щоб він стався, мають збігтися подальше економічне напруження у РФ, проблеми з вербуванням нових солдатів, низький прогрес на полі бою та сильна і послідовна підтримка України від партнерів.
Зниження інтенсивності війни дасть певне полегшення України, однак створює серйозні виклики в середньо- та довгостроковій перспективі – може залишити її у свого роду «чистилищі».
Без можливості повноцінного членства в ЄС через конфлікт, що триває, відновлення економіки матиме труднощі, а імпульс реформ підриватиметься. Це створюватиме простір для корумпованих антидемократичних сил та ще більше підриватиме європейське майбутнє країни. З іншого боку – Україна може продовжувати рух до членства в ЄС попри конфлікт та чекати на зміни в Кремлі або смерть Путіна.
Сценарій 3. Перемир’я – Росія вирішує припинити бойові дії
Наразі Кремль вважає, що будь-яка пауза буде на користь Україні та дасть їй час на відновлення виснажених сил. Змінити це можуть дві речі. Перша – економічне та військове напруження у РФ. Друга, більш ймовірна, – перенесення Україною війни на територію РФ у більших масштабах.
Деякі аналітики припускають, що, попри високу толерантність до втрат, Кремлю може бути важко розпочати четвертий рік наступів на Донбасі через мінімальні здобутки попередніх років, погіршення економіки, бюджетну кризу та ескалацію атак на російську інфраструктуру.
Малоймовірно, що до успіху призведуть пропозиції до Росії зняти санкції в обмін на поступки щодо України. Однак посилення санкцій може збільшити тиск на фінансову ситуацію у РФ, ускладнити її військові зусилля та примусити до важчих компромісів.
Україна ж потребуватиме ескалації для деескалації з одночасним утриманням оборони на лінії фронту. Здатність завдавати ударів по території Росії може надати критичний важіль впливу, щоб запобігти найгіршим сценаріям.
Дронові та ракетні удари по російських містах, які впливають на повсякденне життя цивільного населення, можуть змінити громадську думку. Послаблена підтримка війни та економічне напруження зрештою можуть змусити Кремль переглянути свою стратегію.
Ця стратегія України ґрунтується на припущенні, що таке туманне поняття як «російський моральний дух» є крихким та здатне вплинути на прийняття рішень Путіним. Попри всю туманність, ймовірно, це найясніший шлях, як Україна здатна завершити війну та водночас забезпечити європейське майбутнє.
Цей сценарій вимагатиме значного нарощування далекобійних спроможностей Києва. Насамперед – власного виробництва України, оскільки темпи виробництва на Заході низькі, і він неминуче матиме побоювання щодо ескалації, надаючи озброєння для ударів по цивільних об’єктах в Росії.
Сценарій 4. Мирна угода та велика криза в Росії
Сценарій, за якого Росія та Україна досягають стійкого миру та йдуть окремими шляхами, є найменш ймовірним. Він вимагатиме великої кризи в Росії – економічних шоків та значних військових ударів України.
Це не є неможливим.
Відчуття неможливості повної перемоги може проникнути у російські війська та суспільство після ще одного року великих втрат та мінімального прогресу. Українські удари по РФ можуть вплинути на громадську думку. Економіка РФ – зазнати боргової кризи. А незадоволені офіцери середньої ланки можуть почати діяти проти Москви, що траплялось раніше в історії.
Однак наразі Путін вправно утримує владу і, ймовірно, реагуватиме, щоб зняти тиск та реалізувати сценарій №2 або №3. Альтернативою є раптова зміна керівництва РФ у разі смерті Путіна. У 1950-х смерть Йосипа Сталіна спричинила зміну стратегії СРСР та завершення корейської війни. Зрештою, лише драматичні зміни можуть переконати Росію завершити бойові дії назавжди, а не просто призупинити насильство.
За матеріалами forbes.ua
