Термін «пакет Дмитрієва» публічно озвучив Володимир Зеленський. За його словами, українська розвідка показувала йому матеріали про пропозицію, яку Кирило Дмитрієв демонстрував у США, і там фігурує масштаб «близько $12 трлн» як “пакет економічного співробітництва між Америкою та Росією”.
Другий важливий елемент: Зеленський підкреслив, що Україна не підтримуватиме домовленостей “про нас без нас”, якщо вони зачіпають українські інтереси, і прямо згадав ризики для суверенітету та безпеки.
Третє: сам контекст, у якому це прозвучало, — серія переговорів за посередництва США, де обговорюються і припинення ударів по енергетиці, і обмін полоненими, і майбутні механізми моніторингу.
І критичне уточнення, яке варто тримати в голові весь час: публічного тексту “пакета” немає.
Хто такий Дмитрієв і чому саме він приносить “економічну приманку”
Кирило Дмитрієв — фігура на стику переговорів і грошей: він пов’язаний із Російським фондом прямих інвестицій і в публічних повідомленнях фігурує як один із ключових російських переговірників саме в економічному вимірі. У Reuters його описують як спецпосланця з міжнародного економічного співробітництва та людину, яка говорить, що РФ “відкрита до економічної співпраці зі США”.
На початку лютого Reuters також писав про робочу групу США–РФ з економіки й зустрічі в Маямі за участі Дмитрієва та американських посадовців.
Тобто “пакет” логічно вписується в роль Дмитрієва: його завдання — пропонувати США економічний “плюс” як частину ширшої рамки переговорів або як паралельний трек, підв’язуючи до цього політичні рішення.
Контекст: дедлайн “до червня”, Абу-Дабі, Маямі та “енергетичне перемир’я”
Слова Зеленського про “пакет” звучать не у вакуумі, а на тлі американського прагнення прискорити процес. І Associated Press, і Reuters повідомляли, що Зеленський говорив журналістам: США хочуть мати чіткий графік подій “до червня” і тиснутимуть на сторони, щоб вкластися в цей коридор.
На цьому тлі відбулися переговори в Абу-Дабі, після яких, за даними Reuters, США пропонували наступний раунд уже на своїй території, а також підіймали ідею нового кроку деескалації — припинення ударів по енергетичній інфраструктурі.
Чому це важливо для “пакета”? Бо коли переговори ставлять на “швидкі рейки”, з’являється спокуса: взяти щось, що легко продати як результат, і “обміняти” на складні речі. Економічні обіцянки (особливо гігантські) — один із найтиповіших інструментів такого торгу.
Що може ховатися за цифрою $12 трлн
Зеленський назвав цифру “близько $12 трлн” і визначив це як “пакет економічного співробітництва”. Але важливо правильно прочитати, що це може означати на практиці.
Це може бути не “контракт на $12 трлн”, а презентаційна оцінка.
У дипломатії та великих інвестпроєктах часто оперують “потенціалом” на десятиліття, сумою можливих угод у кількох секторах, прогнозом товарообігу тощо. Такі цифри працюють як психологічний гачок: створюють відчуття “історичного шансy”, навіть якщо реальні кроки — це 1–2 напрямки і довгі переговори.
“Економічний пакет” майже завжди містить політичну частину, навіть якщо її не пишуть у заголовку.
Зв’язка виглядає так: “інвестиції/ринок/проєкти” ↔ “зняття бар’єрів/санкцій/обмежень” ↔ “умови безпеки/перемир’я/статус територій”. Сам Дмитрієв раніше публічно говорив про відкритість РФ до економічної співпраці зі США.
Паралельний “економічний трек” може використовуватися як обхідний шлях до політичних поступок.
Тут і виникає ключова українська тривога: якщо Москва і Вашингтон підписують щось двостороннє, у текст можуть “прошити” формулювання, які зачіпають Україну — прямо або через механіку (санкції, режими контролю, статуси територій, “особливі економічні режими” тощо).
Червоні лінії України: Конституція, суверенітет, Крим
Українська позиція, озвучена Зеленським, має два “замки”:
- “Про нас без нас” — ні. Зеленський прямо сказав, що Україна не підтримуватиме домовленостей сторін про Україну без участі України.
- Жодних двосторонніх угод США–РФ, які суперечать українській Конституції. Це теж звучало в контексті обговорень і “пакета”, і ширших переговорів.
Окремий маркер — згадка Зеленського про можливий сигнал РФ США “визнайте Крим”. Навіть якщо це його оцінка (а не підтверджений пункт документа), вона показує, якого типу ризики Київ вважає реалістичними.
Як «пакет Дмитрієва» може вплинути на Україну
«Пакет» — це просто морквина для США, без прямих пунктів про Україну
У цьому випадку Москва намагається “розморозити” економічні контакти, торгуватися за пом’якшення обмежень і легітимізувати переговори як “нормалізацію”. Україна все одно програє інформаційно (бо створюється фон “угоди вже близько”), але юридично ризик менший — якщо в документах немає нічого, що зачіпає Київ.
«Пакет» як обмін: економіка ↔ деескалація на енергетиці ↔ “далі поговоримо про території”
Тут з’являється спокуса домовитися про відносно “технічні” речі (удари по енергетиці, механізм моніторингу), а далі “приземляти” складніші теми. За даними Reuters і AP, ідея енергетичного припинення ударів справді обговорювалась, як і технічні аспекти моніторингу.
Ризик для України в цьому сценарії — у тому, що економічні бонуси для США можуть стати аргументом “тиснути швидше” й зменшувати чутливість до українських червоних ліній.
«Пакет» як рамка для політичного переформатування: території, “вільні економічні зони”, статуси
Reuters передавав, що США піднімали ідею вільної економічної зони в Донецькому регіоні, і Зеленський казав, що нею “не в захваті” ні Україна, ні РФ.
Це приклад того, як “економічна” конструкція може виконувати політичну функцію — змінювати реальність на землі через спеціальні режими, винятки, “перехідні моделі” і т.д. Саме такі гібридні формули і викликають найбільші побоювання, бо часто виглядають “м’яко”, але несуть довгі наслідки.
«Пакет Дмитрієва» — це, найімовірніше, спроба Кремля підсилити переговори економічною “надпропозицією”, щоб зробити двосторонній трек США–РФ максимально привабливим і, потенційно, здобути політичні дивіденди. Факт існування такого “пакета” ми знаємо зі слів Зеленського та повідомлень медіа; його зміст і юридичний статус невідомі. Саме тому ключова рамка для України — жодних рішень, які зачіпають суверенітет і безпеку, без участі України та всупереч Конституції.
За матеріалами unian.ua
