Офіс президента через санкції РНБО продовжує пресинг Петра Порошенка і його активів. У справу втягнули навіть НБУ, який мусив виконувати рішення Радбезу: експрезидента визначено як особу з небездоганною репутацією. Чи є у цьому хоч якась логіка?
На тлі невизначеності у війні в Україні не припиняються політичні «формувальні операції». Мета зрозуміла — створення політичного ландшафту, який у разі проведення виборів дозволить Володимиру Зеленському отримати опонента, якого легко здолати. Тиск на Петра Порошенка формує йому репутацію головного опонента влади. У середині лютого 2025 року РНБО запровадила проти нього санкції, після чого Національний банк України (НБУ) розпочав перевірку Міжнародного інвестиційного банку (МІБ), що належить експрезиденту. Перевіряльникам вдалось знайти порушення та накласти штраф на банк — 20,5 млн грн. Кульмінацією стало рішення НБУ визнати Порошенка особою з «небездоганною репутацією» (репутація є визнаним міжнародним регуляторним критерієм для власників фінустанов, стандартом FATF — Ред.)
NV Бізнес звернувся до політичних експертів, джерел у владі та банківському секторі, щоб розібратися, навіщо втягувати такий важливий інститут, як НБУ, в ситуативні політичні ігри. І чи є взагалі логіка у цій дивній битві двох проукраїнських політиків під час війни.
Санкції проти Порошенка та вічний стадіон
У березні 2025 року Київський інститут соціології (КМІС) провів опитування, щоб з’ясувати ставлення українців до санкцій РНБО проти Петра Порошенка, Ігоря Коломойського, Геннадія Боголюбова, Костянтина Жеваго та Віктора Медведчука. Результати виявилися показовими: 59% респондентів вважають ці санкції або «спробою відволікти увагу від складної ситуації на фронті» (36%), або «спробою нейтралізувати опозицію перед можливими переговорами з Росією та ймовірними виборами». На цьому тлі Петро Порошенко вирізняється як єдиний із санкціонованих діячів, який залишається активним гравцем у політиці. Інші або перебувають за кордоном, або в слідчому ізоляторі і не претендують на владу. Тоді як Порошенко продовжує бути помітною фігурою в опозиції.
Президент Зеленський, коментуючи для Суспільного санкції проти 5-го президента, заявив, що їх запровадили через виведення мільярдів гривень під час війни. «Я просто здивований, що раніше фінансовий моніторинг нічого нам не показував. Я цього не бачив, а як було до мене, складно сказати. Зараз Служба безпеки та фінансовий моніторинг показують мільярди, і всі ці люди, Медведчук і Порошенко, — вони партнери в цьому кейсі, але я не хочу звинувачувати, це роблять суди», — зазначив він.
Зеленський додав, що санкції не означають ув’язнення, а лише обмежують використання коштів, які, за його словами, були отримані незаконним шляхом. Він також стверджує, що має інформацію про відмивання коштів через фонди, призначені для підтримки Збройних сил, і що гроші з цих фондів передавалися членам партії санкціонованих осіб. Президент запропонував шлях розв’язання: повернення виведених коштів до бюджету на потреби ЗСУ, після чого санкції може бути знято.
В Офісі президента неофіційно відмовилися коментувати дії НБУ щодо банку Порошенка. Один із представників ОП зазначив, що не цікавиться ситуацією з Порошенком, але наголосив, що не чув про значні проблеми лідера «Європейської солідарності» у банківській сфері.
Моделювання другого туру президентських виборів
NV Бізнес отримав доступ до закритих електоральних рейтингів середини квітня, підготовлених для однієї із ключових парламентських партій. Одне с запитань було про гіпотетичний другий тур президентських виборів, в який вийшли б Зеленський і Порошенко. Серед тих, хто визначився і пішов би на вибори, Зеленський отримав би понад 70% голосів, а Порошенко — трохи більше ніж 25%, що повторює розрив 2019 року (73% проти 24%).
Однак у сценарії, де опонентом Зеленського у другому турі стає Валерій Залужний, Зеленський програє з розривом понад 20%.
На парламентських виборах умовна політична сила Валерія Залужного отримала б понад 30% голосів, ребрендована «Слуга народу» — близько 20%, а «Європейська солідарність» — закрила б трійку лідерів із показником близько 6%. При цьому 5%-й бар’єр могли б подолати також дві окремі сили, пов’язані з військовими лідерами — Кирилом Будановим і Андрієм Білецьким.
Модель вибору зручного кандидата нагадує стратегію Банкової 1999 року, коли повязані з олігархами політтехнологи Леоніда Кучми вивели у другий тур комуніста Петра Симоненка, залишивши за бортом незручних опонентів: Євгена Марчука та Олександра Мороза.
На думку політолога Миколи Давидюка, причини конфлікту можуть бути кількох рівнів. По-перше, це прояв особистої ворожнечі між Зеленсьим і Порошенком. «Це продовження стадіону. Емоційна напруга, яку гладіатори не змогли залишити на арені», — пояснив він, згадуючи передвиборчі дебати між Зеленським і Порошенком у квітні 2019 року.
По-друге, Давидюк припускає, що проблеми Порошенка можуть бути частиною стратегії маніпуляції рейтингами. «Є така стратегія: вимити потенційні військові рейтинги і каналізувати їх на того, хто свій. На Порошенка. А потім його перемогти у другому турі», — зазначив експерт. Водночас він вважає нинішні проблеми експрезидента некритичними: «Коли Порошенко заявляє, що немає за що купити каву, а в його декларації, здається, 3 мільярди гривень готівки, сказати, що це серйозні проблеми — 99% українців не знайомі з такого роду проблемами», — іронізує Давидюк. Проте можливе ув’язнення могло б стати серйознішим викликом. Хоча, за словами експерта, досвідчений політик Порошенко здатен обернути це на свою користь: «Він зможе використати навіть це для нарощування електоральних балів».
Давидюк також звертає увагу на ширший контекст, наголошуючи, що протистояння між проукраїнськими політиками — це марна трата ресурсів під час війни. Наостанок він звернув увагу на парадокс: поки проукраїнські політики з’ясовують стосунки, представники ОПЗЖ, такі як Юрій Бойко, залишаються поза критикою. Чи є в цьому логіка? «Хлопці, заспокойтеся, ви явно робите щось не те», — підсумував експерт, закликаючи зосередитися на боротьбі із зовнішнім ворогом.
Банківська сторона медалі
У НБУ публічно озвучили свою позицію з приводу визначення Петра Порошенка як особи з небездоганною репутацією. Заява регулятора є реакцією на хвилю критики, яку підняли прибічники експрезидента. Нацбанк вважає неприйнятними будь-які спроби надати політичний підтекст рішенням колегіальних органів НБУ та спростовує «численні маніпулятивні заяви як із боку групи депутатів, які намагалися зірвати засідання Комітету [банківського нагляду] так і з боку самого Порошенка». У НБУ нагадали, що рішенням РНБО проти експрезидента введено персональні санкції, які є прямою підставою для визнання небездоганною ділової репутації власника істотної участі в банку (яким є Порошенко в МІБ).
НБУ також наголосив, що це рішення не обмежує діяльність банку, а також його відносини з клієнтами, зокрема обслуговування благодійних фондів.
Лідер «Європейської солідарністі» на своїй сторінці у Facebook стверджує, що НБУ отримав вказівки від Зеленського визнати його репутацію «небездоганною». Це, за його словами, є «черговим трофеєм у політичному полюванні» на нього. «Розгляд питання про мою репутацію свідчить про серйозні проблеми з репутацією самого НБУ, який за Конституцією має бути незалежним регулятором, а насправді став виконавцем політичного замовлення», — наголосив він.
Порошенко зазначив, що авторитарні дії влади вже помітили на Заході: «Йдеться не про мою репутацію, а про репутацію НБУ і всієї держави».
Адвокат Порошенка Ілля Новіков 28 квітня уточнив, що НБУ використав технічний термін (небездоганна репутація — ред.), який дозволяє посилити нагляд за банками, де Порошенко є акціонером. Він зазначив, що регулятор самостійно визначив санкції як підставу для такого рішення, хоча ні указ про санкції, ні законодавство, ні уряд цього не передбачають. Як стверджує Новіков, це виключно ініціатива НБУ, а на засідання комітету не допустили ні адвокатів, ні народних депутатів. НБУ у своїй заяві зазначив, що рішення Комітетом з банківського нагляду ухвалювалось з використанням платформи ZOOM, адвокат Порошенка Ігор Головань був присутнім і мав змогу надати пояснення.
Опитані редакцією банкіри вважають, що справа не стільки в НБУ. В основі дій регулятора щодо Міжнародного інвестиційного банку лежить рішення РНБО про санкції проти власника банку Петра Порошенка. Голова Асоціації українських банків (АУБ) Андрій Дубас зазначив, що оцінювати потрібно не рішення НБУ щодо МІБ, а рішення РНБО. «На мій погляд, рішення Національного банку є наслідком рішення РНБО», — сказав він.
Джерело на банківському ринку, яке побажало залишитися анонімним, прокоментувало ситуацію інакше: «Він [Пишний] шукає компромісів з ОП, і це втрата незалежності. Дуже сумно». Але співрозмовник додав, що значну роль у цьому процесі відіграє саме рішення РНБО про санкції: «Подивитися б ще на формулювання рішення НБУ. Поки його не бачив».
Ще один співрозмовник, колишній високопосадовець НБУ, прокоментував дії регулятора наступним чином: «Визнання небездоганної репутації — це вже більш формальний крок після запровадження санкцій проти Порошенка. На цій підставі НБУ навіть виводив банки з ринку, тож тут усе зрозуміло. А от штрафи, перевірки й тиск на банк — це очевидна політична замовна справа».
За матеріалами biz.nv.ua
