Новий проєкт Національного плану з енергетики та клімату, оприлюднений урядом Віктора Орбана, вперше визначає російські енергоносії не як перевагу, а як загрозу для енергетичної безпеки країни.
Зміна риторики
Як пише Daily News Hungary, документ різко відрізняється від попередніх урядових заяв, у яких російський газ і нафта описувалися як “гарантія низьких тарифів”. Тепер у тексті прямо зазначено: енергетична залежність від російського імпорту — це ризик, який слід долати.
У документі наголошено, що Угорщина все ще значною мірою покладається на Росію — передусім у постачанні нафти, природного газу та ядерного палива, однак війна в Україні показала, що така модель є вразливою.
Основні цілі до 2030 року
План міністерства енергетики передбачає поступову диверсифікацію імпорту:
- зменшення залежності від російського газу до 80%,
- від російської нафти — до 85%.
Досягти цього Будапешт планує за рахунок:
- скорочення споживання газу,
- підвищення енергоефективності,
- розширення інфраструктури для імпорту з альтернативних джерел (зокрема LNG-терміналу на хорватському острові Кирк),
- з’єднання з італійськими та словенськими мережами,
- будівництва нового нафтопроводу між Сербією та Угорщиною.
Зближення з курсом ЄС
Аналітики відзначають, що формулювання документа наближають Будапешт до риторики Євросоюзу, який планує повністю відмовитися від російських енергоносіїв до 2028 року. Однак угорський уряд обирає обережну стратегію: тон документа технократичний, не політичний, і наголошує на “керуванні ризиками”, а не на розриві зв’язків.
Баланс між Москвою і Брюсселем
Попри нову лексику, офіційна політика залишається двозначною. Ще цього тижня міністр закордонних справ Петер Сіярто заявив, що Угорщина використає “усі політичні та юридичні засоби”, щоб заблокувати нову заборону ЄС на імпорт російської нафти й газу.
Оглядач Балінт Чонтош вважає, що документ радше “символізує адаптацію до зміненої геополітичної реальності”, ніж демонструє справжній розворот політики.
Новий план Угорщини — не революція, а тонкий сигнал Заходу. Будапешт визнає ризики залежності від Росії, але не готовий до різких кроків. Москва з “гаранта стабільності” перетворилася на “керований ризик”, а Угорщина намагається утримати баланс між європейською інтеграцією та прагматизмом Орбана.
Нагадаємо, що у ніч на 20 жовтня 2025 року на території Danube Refinery компанії MOL Group у місті Сажхаломбатта, за 30 кілометрів від Будапешта, прогримів потужний вибух. Полум’я охопило кілька технологічних установок, дим було видно на десятки кілометрів.
За офіційними даними, жертв немає. Але пошкоджено два блоки переробки сирої нафти, і завод тимчасово зупинив частину виробництва.
“Розслідування триває, постачання пального забезпечене,” — йдеться в короткій заяві MOL Group від 21 жовтня.
Минуло п’ять дні, але реакція прем’єра Віктора Орбана залишається мінімальною. 21 жовтня він опублікував у X лише короткий допис: “Постачання контролюється, паніки немає”, а також заявив про розмову з MOL і початок розслідування. Однак за відсутності публічних виступів чи детальних пояснень це мовчання виглядає як спроба уникнути ширшої дискусії.
Що приховує уряд
Завод у Сажхаломбатті — серце угорської енергосистеми. Щороку він переробляє близько 8 мільйонів тонн нафти, забезпечуючи понад половину внутрішнього ринку пального. Більшість сировини надходить російським трубопроводом “Дружба”.
Тому будь-яка зупинка — це не просто технічна проблема. Це удар по енергетичній безпеці, який може швидко поширитися на весь регіон Центральної Європи.
“Цей завод — один із останніх форпостів російської нафти в ЄС,” — каже аналітик CEU Петер Магяр. “Орбан не може публічно визнати, що система, яку він захищав роками, вразлива.”
Три версії пожежі
За попередніми даними, аварія могла статися через старе обладнання. Частина агрегатів працює ще з 1980-х. Подібні інциденти траплялися у 2010 та 2018 роках. Тобто це звичайна технічна несправність, яка характерна для деградації інфраструктури країни, яка вже 16-й рік повільно тоне в болоті партійної монополії партії FIDESZ.
Привертає увагу, що також обговорюється опція саботажу чи зовнішньої атаки. Reuters нагадує, що в серпні 2025 року Угорщина вже повідомляла про “припинення постачання російської нафти після українських обстрілів транзитних вузлів”. Пожежа могла бути продовженням тієї історії — або “сигналом” від невідомих гравців.
Нарешті, валиво вказати на те, що MOL Group давно переживає фінансову кризу та екологічний тиск. За словами угорського економіста Балаша Ковача, “аварія може допомогти компанії списати збитки й уникнути звітності”.
Станом на кінець останнього тижня жовтня розслідування, яке ведуть угорська поліція та MOL Group, триває без остаточних висновків. Попередня гіпотеза схиляється до технічної несправності через старе обладнання, але саботаж чи зовнішній вплив не виключаються остаточно. MOL заперечує зв’язок із вибухами в Румунії (НПЗ Лукойл-Плоєшти) та дивній історії у Словаччині, чий уряд тісно пов’язаний з FIDESZ тіньовими діловими зі’язками, називаючи це випадковістю.
Мовчання, що звучить гучніше за слова
Орбан відомий своїми довгими виступами, коли йдеться про Україну, Брюссель або енергетичні санкції. Проте цього разу — тиша.
“Коли влада мовчить — це теж політична дія,” — каже політолог Нора Хорват.
“Орбан не хоче визнати, що його модель енергетичного суверенітету тримається на російській нафті.”
Джерела в Європейській комісії підтверджують: у Брюсселі вважають аварію “попередженням” для всієї Європи — залежність від Росії залишається слабким місцем навіть після двох років санкцій.
Геополітична тінь
Пожежа збіглася з вибухом на меншому НПЗ у Румунії, який також переробляє російську нафту. Європейські медіа вже говорять про “ланцюг інцидентів” у нафтопереробці Східної Європи.
Поки що немає офіційних доказів пов’язаності вибухів у Угорщині та Румунії, і ці припущення залишаються спекулятивними. Розслідування триває, і остаточні висновки можуть спростувати чи підтвердити такі теорії.
Офіційних доказів пов’язаності подій немає, але Kyiv Independent зазначає:
“Збіг у часі занадто очевидний, щоб бути випадковим.”
Що далі
На тлі мінімальної реакції уряду MOL заявила, що завод частково відновить роботу до 27 жовтня; станом на 24 жовтня триває підготовка до рестарту. Постачання пального в Угорщині та регіоні (Хорватія, Словаччина) стабільне, але Європейська комісія наполягає на детальному звіті від Будапешта.
Вибух у Сажхаломбатті — не лише технічна катастрофа. Красномовним є і перелякане мовчання Віктора Орбана, який раніше не згаяв би можливості голосно розквакатися про підступних брюссельських та київських нишпорок, які розхитують його «патріотичне» правління.
Це політичний симптом країни, що балансувала між Брюсселем і Москвою — і тепер боїться сказати правду навіть про власну вразливість.
За матеріалами bbc.com, newssky.com
