24-25 липня відбудеться саміт у форматі “ЄС – Китай”, який буде присвячений 50-й річниці дипломатичних відносин між Євросоюзом і Китайською Народною Республікою (КНР), причому перший день зустрічі пройде в Пекіні, а другий – у провінції Аньхой. Запланований ще на початку 2025 року, саміт спочатку мав би приділити увагу розв’язанню проблем економічної напруженості та американських тарифів, про що вже писало наше видання.
Крім того, однією з цілей саміту для Китаю буде скасування європейського мита на електромобілі, адже переговори з Брюсселем щодо цього питання нещодавно перебували на завершальній стадії. При цьому, за попередньою інформацією, Європейський Союз представлятимуть президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн та президент Європейської ради Антоніу Кошта, але наразі немає підтвердженої інформації, чи візьме участь у саміті лідер Китаю Сі Цзіньпін.
Нові завдання для саміту “ЄС – Китай”
Однак за час, що минув з весни цього року, ситуація у світі стрімко змінювалась (військові зіткнення між Індією та Пакистаном і 12-денна війна Ізраїлю та Ірану), що не могло не позначитись на відносинах Європи та Китаю. Останнім часом двосторонні відносини переживають пік активності – європейський комісар з торгівлі Марош Шефчович зустрівся з китайськими віцепрем’єром, міністр торгівлі Китаю Ван Веньтао зустрівся зі своїми європейськими колегами, а очільник МЗС Ван І з 27 червня по 6 липня здійснив тур Європою, під час якого, окрім зустрічей з національними урядами, провів перемовини з керівництвом Євросоюзу, зокрема, Каєю Каллас, Антоніу Коштою та Урсулою фон дер Ляєн.
Урсула фон дер Ляєн – не дуже бажаний гість у Пекіні
Варто зазначити, що офіційний Пекін негласно вважає президентку Єврокомісії Урсулу фон дер Ляєн “антикитайським політиком” у контексті її жорстких заяв щодо співпраці Китаю та Росії, а саме про допомогу Кремлю у веденні загарбницької війни проти України. Тому важливим моментом тут може стати 10 липня, коли в Європарламенті може розглядатись вотум недовіри до президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн. Варто зазначити, що питання недовіри порушується за ініціативи низки правих депутатів Європарламенту від Румунії та Угорщини, що може свідчити про пряму політичну заангажованість та “довгу руку Пекіна” у цьому питанні.
Сі Цзіньпін уникає прямих запитань про допомогу Росії у війні проти України
Відтак вельми вірогідним виглядає сценарій, за якого на саміті “ЄС – КНР” фактично буде обговорюватись питання, чи є Китай ворогом для Європи. У контексті багатовекторної економічної політики Пекіна він явно не зацікавлений у погіршенні відносин із Євросоюзом як із головним торговельним партнером, але й не може відмовитись від тісних контактів із Росією. Тому Китай в обличчі свого керманича Сі Цзіньпіна уникатиме “некомфортних питань”, намагаючись замінити участь свого лідера участю топчиновників. Очевидно, що “некомфортні питання” будуть пов’язані з нещодавніми заявами міністра закордонних справ Ван І про те, що Китай “не може дозволити, щоб Росія програла війну в Україні”.
Китай запропонує посередництво щодо України в обмін на європейські торгові преференції
Тож можна прогнозувати, що на саміті Китай намагатиметься знайти формат зменшення негативної реакції Європи від співпраці Пекіна з Росією та якось нівелювати заяви Ван І, які були зроблені неофіційно і з’явились у гонконзькому виданні переважно як інсайдерська інформація. Ці заяви можна вважати сигналом для початку торгів і взаємних поступок для безпеки у Європі. З огляду на те, що вотум недовіри до Урсули фон дер Ляєн має невеликі шанси на успіх, Європу на саміті представлятиме саме вона, однак це не сприятиме зближенню позицій сторін. Фактично це зручна позиція для Пекіна, щоб звинуватити у зриві зближення і покращення відносин Урсулу фон дер Ляєн з її “антикитайською позицією”.
Так, можна підсумувати, що після невдач Дональда Трампа в перемовинах щодо припинення війни в Україні Китай знову намагатиметься запропонувати своє посередництво в цьому питанні. Передусім реальна участь Китаю вимагатиме від Європи значних економічних поступок і преференцій. При цьому потенційні китайські умови для зупинення війни дійсно не будуть включати програшні пункти для Росії, однак із досвіду 12-денної війни Ізраїлю та Ірану – в сучасних конфліктах обидві сторони можуть заявити про перемогу, адже це питання стосується насамперед подачі інформації для внутрішньої аудиторії. Тому в ситуації ескалації війни в Україні першочерговим завданням для світу має бути її зупинення, після чого кожна сторона може заявити про свою перемогу.
За матеріалами obozrevatel.com
