Сполучені Штати запропонували провести нову тристоронню зустріч представників України, Росії та США — цього разу на технічному рівні й, імовірно, в Об’єднаних Арабських Еміратах. Дати переговорів поки немає, склад делегацій не оголошений, а спільно погодженого порядку денного сторони публічно не представили.
Про американську ініціативу 25 вересня розповів президент України Володимир Зеленський. За його словами, після зустрічі з президентом США Дональдом Трампом у Нью-Йорку українська й американська переговорні групи окремо обговорювали можливість нового тристороннього контакту. Вашингтон запропонував почати не із зустрічі президентів, а з переговорів експертів і посадовців нижчого рівня. Як можливий майданчик США назвали ОАЕ.
Це важливе уточнення після кількох днів заяв про можливе відновлення дипломатичного процесу. Воно показує, що поки йдеться не про «мирний саміт» і не про підготовлену домовленість щодо припинення війни, а про спробу відновити переговорну інфраструктуру, яка фактично завмерла після попередніх раундів на початку 2026 року.
Вашингтон одночасно просуває ще дві ідеї — взаємне припинення ударів по енергетичній інфраструктурі та відновлення безпечного експорту через Чорне море. Разом із тристоронньою зустріччю вони формують запропоновану США схему короткострокової деескалації. Але жоден із цих трьох пунктів поки не перетворився на підписану угоду.
Що саме запропонували США
Найконкретніша інформація з’явилася після повернення Зеленського зі США.
За його словами, американська сторона запропонувала провести зустріч «на технічному рівні у тристоронньому форматі». Київ тепер очікує від Вашингтона пропозиції щодо дати. США також назвали Об’єднані Арабські Емірати можливим місцем переговорів.
Технічний рівень принципово відрізняється від зустрічі Трампа, Зеленського та путіна. Це формат, у якому сторони можуть спробувати узгодити параметри окремих домовленостей ще до того, як політичні рішення буде винесено на рівень президентів.
Зеленський пояснив, що після його переговорів із Трампом відбулася триваліша зустріч українських та американських команд. Домовленість полягає в тому, що Київ має поінформувати європейських партнерів і провести з ними консультації, тоді як США повинні обговорити пропозиції з Росією. Приблизно через десять днів сторони мають повернутися до питання й оцінити результат цих контактів.
Отже, згадані десять днів — це не оголошена дата переговорів і не дедлайн для укладення угоди. Це орієнтир для наступного етапу консультацій.
Чому переговори починають не з президентів
Ще 23 вересня позиція Кремля щодо зустрічі на найвищому рівні залишалася стриманою. Речник Кремля Дмитро Пєсков заявляв, що Москва не бачить передумов для переходу до повноцінного мирного переговорного процесу, хоча формально залишається відкритою до переговорів.
Водночас він прямо говорив, що саміт без попередньої роботи експертів був би передчасним і що спочатку потрібно підготувати основу для переговорів на рівні лідерів.
Тому запропонований США формат частково обходить одну з процедурних суперечностей: замість того щоб одразу домовлятися про зустріч Зеленського, Трампа і путіна, сторони можуть повернутися до переговорів делегацій.
25 вересня Кремль уже підтвердив, що тристоронній контакт США, України та Росії може відбутися найближчим часом. Але конкретної дати, місця чи складу російської делегації Москва не назвала. Пєсков також повідомив, що питання такого контакту обговорювалося під час попередньої телефонної розмови Трампа з путіним.
Тобто на цей момент є збіг сторін лише на найбільш загальному рівні: Вашингтон хоче відновити тристоронній формат, Київ погоджується на нього, а Москва не заперечує можливості такої зустрічі. Усі практичні параметри ще треба погодити.
Це частина ширшого триступеневого плану
Можлива зустріч в ОАЕ — лише одна частина американської ініціативи.
В інтерв’ю Axios Зеленський розповів, що адміністрація Трампа запропонувала три безпосередні кроки для деескалації:
- взаємне припинення ударів по енергетичній інфраструктурі;
- відновлення роботи Чорноморського зернового коридору;
- тристоронні переговори США, України та Росії.
Київ публічно погодився обговорювати перший пункт. Зеленський заявив, що Україна готова припинити удари по російських енергетичних об’єктах, якщо Росія так само припинить атаки на українську енергетику.
Держсекретар США Марко Рубіо після переговорів із російським міністром закордонних справ Сергієм Лавровим у Нью-Йорку заявив, що обидві сторони демонстрували інтерес до обмежених домовленостей, пов’язаних з енергетикою та зерновим експортом. Водночас він підкреслив, що навіть така обмежена домовленість не означатиме завершення війни.
Саме тому три елементи американського плану варто розглядати не як готовий мирний договір, а як потенційні заходи деескалації, які можуть створити умови для ширших переговорів.
Читайте також: “Енергетична пауза, зерновий коридор і зустріч утрьох: як США намагаються перезапустити переговори України та Росії”
Що можуть обговорювати «технічні делегації»
Публічно затвердженого порядку денного можливої зустрічі в ОАЕ немає. Тому твердження, що делегації вже точно говоритимуть про конкретний перелік питань, було б передчасним.
Але попередній переговорний досвід показує, які теми потребують саме технічної підготовки.
Якщо сторони намагатимуться домовитися про припинення ударів по енергетиці, їм доведеться визначити, які саме об’єкти вважати енергетичною інфраструктурою, які типи атак заборонити, як фіксувати порушення та хто встановлюватиме відповідальність за них.
Подібна проблема стосується й Чорного моря: навіть політична домовленість про безпечне судноплавство потребуватиме конкретних правил проходу суден, перевірок, розмінування, механізмів повідомлення про інциденти й гарантій для портів.
Третій можливий напрям — механізм контролю за ширшим припиненням вогню. Саме на цьому попередні технічні переговори вже давали певний результат.
Після переговорів у Женеві в лютому Зеленський заявляв, що сторони наблизилися до документа, який мав визначити механізм моніторингу потенційного припинення вогню. Водночас політичні питання — насамперед території — залишалися невирішеними.
Це показує функцію технічного формату: делегації можуть опрацьовувати механізми виконання домовленостей навіть тоді, коли політичного компромісу щодо основних причин війни немає.
Чому знову ОАЕ
Об’єднані Арабські Емірати вже мають досвід і як майданчик тристоронніх переговорів, і як посередник між Україною та Росією.
Перші два раунди переговорів США, України й Росії у 2026 році відбулися саме в Абу-Дабі — у січні та 4–5 лютого. Міністерство закордонних справ ОАЕ тоді пояснювало свою роль здатністю Еміратів підтримувати робочі відносини з усіма сторонами.
ОАЕ також неодноразово виступали посередником під час обмінів полоненими між Україною та Росією. До серпня 2026 року за посередництва Еміратів відбулося 26 таких процесів, у межах яких сторони обміняли майже 8 тисяч затриманих і військовополонених.
Тому вибір ОАЕ не створює нового дипломатичного формату з нуля. Вашингтон фактично пропонує повернутися на вже випробуваний майданчик.
Що дали попередні переговори в Абу-Дабі
Сам факт повернення до ОАЕ важливий ще й тому, що саме там на початку року сторони вже намагалися перейти від окремих американсько-українських та американсько-російських контактів до прямого тристороннього процесу.
Під час другого раунду переговорів 4–5 лютого делегації США, України та Росії обговорювали умови для припинення війни, можливий режим припинення вогню та механізми контролю за зупиненням бойових дій. Одним із конкретних результатів стала домовленість про обмін 157 українських і 157 російських військовополонених — перший такий обмін за п’ять місяців.
Але прориву щодо головних політичних питань не сталося.
Після переговорів і українська, і російська сторони говорили про складність процесу. Однією з головних суперечностей залишалося питання територій, а також умови майбутніх гарантій безпеки України.
Після Абу-Дабі переговори перенеслися до Женеви.
Женева показала межу технічних переговорів
17–18 лютого США, Україна й Росія провели наступний раунд у Женеві.
Саме там особливо чітко проявилося розділення переговорів на два рівні.
На військово-технічному напрямі сторони змогли просунутися в дискусіях про механізми контролю за можливим припиненням вогню. На політичному рівні прогрес був значно меншим. Переговори завершилися без прориву, а ключові суперечності — території, Запорізька АЕС, гарантії безпеки та умови політичного врегулювання — залишилися відкритими.
Україна також наполягала на залученні європейських партнерів. Під час женевського раунду українська й американська делегації проводили консультації з представниками Великої Британії, Франції, Німеччини, Італії та Швейцарії. Київ тоді заявив, що європейська участь необхідна для реалізації потенційних домовленостей і гарантій безпеки.
Ця схема повторюється і зараз: за словами Зеленського, перед новим етапом переговорів Україна спочатку має обговорити американські пропозиції з європейськими партнерами.
Чому Вашингтон повернувся до переговорів саме зараз
Новий дипломатичний рух почався ще до Генеральної асамблеї ООН.
Axios повідомляє, що приблизно за три тижні до зустрічі Трампа й Зеленського директор ЦРУ Джон Реткліфф відвідав Москву. Після цього американські представники Стів Віткофф і Джаред Кушнер провели переговори в Москві й Києві, а Трамп мав тривалу телефонну розмову з путіним.
22 вересня Зеленський і Трамп зустрілися в Нью-Йорку. Офіс президента України повідомив, що вони обговорювали можливі кроки з деескалації, які могли б відкрити шлях до дипломатії, а також захист української енергетики перед зимою.
Після зустрічі до роботи долучилися переговорні команди. Віткофф і Кушнер також консультувалися з українською стороною та радниками з національної безпеки Франції, Великої Британії й Німеччини.
Тобто пропозиція про ОАЕ — не окрема раптова ініціатива, а наступний етап серії контактів, які Вашингтон проводить паралельно з Києвом, Москвою та європейцями.
Чому енергетика стала центральною темою
Найбільш предметною частиною нинішнього дипломатичного пакета виглядає не політичне врегулювання війни, а спроба обмежити атаки на енергетичні об’єкти.
Київ входить в осінньо-зимовий період під загрозою нових російських ударів по електростанціях, мережах та іншій критичній інфраструктурі. Водночас Україна протягом останніх місяців посилила далекобійні удари по російських нафтопереробних підприємствах та іншій інфраструктурі паливного сектору.
Американська сторона пов’язує можливе енергетичне перемир’я також із ситуацією на міжнародному ринку пального. За даними Axios, американські посадовці прямо говорили українській стороні про вплив ударів по енергетичному сектору на світові ціни.
Рубіо водночас підкреслював, що домовленість щодо енергетики чи зернового експорту сама по собі не розв’яже питання війни, але може зменшити частину її міжнародних економічних наслідків.
А що з Чорним морем
Другий американський пункт — відновлення зернового коридору.
У деталях поки не зрозуміло, яку саме модель пропонує Вашингтон: повернення до механізму, подібного до угоди 2022–2023 років, чи створення нового режиму безпеки для торговельного судноплавства.
Зеленський повідомив Axios, що обговорював питання зернового коридору з представниками Туреччини, Індії, ОАЕ та Єгипту. За його словами, ці держави також ведуть контакти з російською стороною.
Тому Чорне море може стати ще одним окремим переговорним треком, де США намагатимуться залучити держави, які мають прямий економічний інтерес у стабільних поставках зерна.
Однак поки немає повідомлень про погоджений морський режим, його гаранта або механізм виконання.
Що залишається принципово невирішеним
Попри нову американську активність, між заявою про можливу технічну зустріч і повноцінною мирною угодою залишається велика дистанція.
Наразі немає:
- погодженої дати зустрічі в ОАЕ;
- оголошеного складу трьох делегацій;
- спільно затвердженого порядку денного;
- угоди про припинення ударів по енергетиці;
- домовленості щодо Чорноморського коридору;
- режиму загального припинення вогню;
- погодженого механізму контролю за можливим перемир’ям;
- компромісу щодо територій;
- остаточного формату гарантій безпеки України;
- домовленості про зустріч Зеленського, Трампа й путіна.
Позиції Києва та Москви щодо головних політичних питань після попередніх раундів переговорів залишалися різними. У Женеві в лютому сторони не змогли подолати суперечності щодо територій та інших політичних умов, попри певне просування в технічній роботі над можливим припиненням вогню.
Ще 23 вересня Кремль заявляв, що наразі «немає передумов» для переходу до мирного переговорного процесу. Через два дні Москва водночас уже не виключала проведення нової тристоронньої технічної зустрічі.
Ці заяви не обов’язково суперечать одна одній: Росія може погоджуватися на контакти делегацій, не погоджуючись водночас із запропонованими Україною чи США політичними умовами завершення війни.
Чого чекати від наступних десяти днів
Найближчий етап — це не самі переговори в ОАЕ, а дипломатична підготовка до них.
Україна має провести консультації з європейськими партнерами. США — перевірити готовність Москви й спробувати погодити формат, дату та порядок денний. Після цього, за словами Зеленського, приблизно через десять днів сторони мають оцінити, чи з’явився конкретний результат.
Якщо тристоронню зустріч вдасться організувати, її першим практичним результатом необов’язково стане загальне припинення вогню. Попередній досвід показує, що переговори можуть просуватися окремими треками — обміни полоненими, моніторинг бойових дій, енергетика, морське судноплавство — тоді як територіальні й політичні питання залишаються невирішеними.
Саме так відбувалося на переговорах в Абу-Дабі та Женеві на початку року: сторони змогли домовитися про обмін полоненими й просунутися в обговоренні контролю за потенційним припиненням вогню, але не уклали політичної угоди про завершення війни.
Тому головна новина зараз полягає не в тому, що Україна і Росія наблизилися до готового мирного договору. Новим є значно вужчий, але конкретний розвиток: США запропонували відновити прямий тристоронній переговорний механізм, назвали ОАЕ можливим майданчиком і пропонують спочатку посадити за стіл технічні делегації.
Чи перетвориться цей механізм на домовленість щодо енергетики, Чорного моря або ширшого припинення вогню, залежатиме вже від наступного етапу консультацій. Поки ж ані дати переговорів, ані погодженого порядку денного, ані режиму припинення ударів сторони не оголосили.
