Таємничий Епштейн. Чи справді фінансист вів список впливових клієнтів, які займалися сексом з підлітками, та чому про це знову говорять

Джеффрі Епштейн, який покінчив життя самогубством у тюрмі в 2019 році, знову у центрі уваги американських медіа. Точніше, не він сам, а «файли Епштейна». Вони, за припущеннями, можуть містити інформацію про найбільшу в історії мережу сексуальної експлуатації неповнолітніх, до якої входили найвпливовіші люди початку століття. У червні 2025 року мільярдер Ілон Маск припустив, що у тих матеріалах фігурує і президент Дональд Трамп, а минулого тижня він закликав главу Білого дому нарешті виконати обіцянку та оприлюднити усі матеріали у справі Епштейна. Тим часом американський Мінюст нині наполягає: жодних «файлів» у природі не існує.

NV нагадує, як нью-йоркський фінансист перетворився на найвідомішого сексуального злочинця Америки, кого з відомих людей пов’язували з ним, та чому трампівський рух розколовся через розслідування афер мертвого ділка.

$300 для школярки з Флориди

Ця історія розпочалася у березні 2005 року. Схвильована жінка зателефонувала детективу Мішель Паган у відділок поліції міста Палм-Біч, Флорида, США. Вона повідомила, що чула, як її 14-річна падчерка розповідала подрузі про секс із дорослим чоловіком, який дав за це гроші.

Про випадок тоді ж дізналися у школі, де вчилася дівчина. Учителька змусила її показати гаманець — там знайшлися 300 доларів готівкою. Школярка зізналася полісменам, що чоловік з густими бровами, який називав себе Джеффом, відвіз її до свого маєтку. Там, згідно з її показаннями, він змушував її роздягатися та масажувати його, поки він мастурбував.

Наступної зими поліцейські вперше провели обшук у цьому будинку за адресою Ель Брільйо Вей, 358 у Палм-Біч. Він належав одному з найвідоміших фінансистів США Джеффрі Епштейну.

Маєток Епштейна у Палм-Біч (Фото: Miami Herald / Twitter)

Маєток Епштейна у Палм-Біч / Фото: Miami Herald / Twitter

Станом на 2006 рік поліція та ФБР мали відомості вже про п’ятьох неповнолітніх потерпілих. Під час обшуку були виявлені сотні фотографій оголених дівчат, а також дві приховані камери. Слідство припустило, що Епштейн не тільки знімав власні втіхи, а й надавав послуги іншим чоловікам, зокрема відомим і впливовим, з метою подальшого шантажу.

Велике журі округу висунуло фінансистові чотири звинувачення у схиленні неповнолітніх до сексуального контакту та одне — у розбещенні дитини. Звинувачення у проституції було відхилене.

Посаду прокурора Південного округу Флориди на той час обіймав перспективний юрист Александр Акоста. Отримавши влітку 2007 року обвинувальний акт від ФБР у справі Епштейна, він запропонував тому угоду про визнання провини. Це надавало Епштейнові та «потенційним співучасникам змови» пожиттєвий імунітет від усіх федеральних кримінальних звинувачень, і, по суті, припиняло подальше розслідування щодо впливових осіб, які могли брати участь в оргіях із підлітками.

Фінансист відбув 18-місячний тюремний термін та став офіційно зареєстрованим сексуальним злочинцем. Утім, ув’язнення було тільки формальністю: Епштейн жив у приватному крилі окружної тюрми і шість днів на тиждень міг відвідувати свій офіс.

Звідки взявся Епштейн

Старший із двох братів, Джеффрі Епштейн народився у 1953 році в Нью-Йорку. Батько працював садівником у Центральному парку, мати була домогосподаркою.

Джеффрі блискуче навчався у школі, два класи закінчив екстерном. Але з вищою освітою не склалося. Двічі юнак поступав у коледжі, та двічі їх кидав. У 1974 році він влаштувався вчителем у школу Далтон в Нью-Йорку. Компліментарна стаття в New York Mag 2002 року змальовувала його практично як прототипа героя Робіна Вільямса зі знаменитої стрічки Товариство мертвих поетів, з тим винятком, що він викладав математику, а не літературу.

Батько одного з учнів, ділок з Волл-стріт, ближче познайомившись із популярним вчителем, відзначив його гострий розум і математичні здібності і звів зі своїм приятелем Ейсом Грінбергом, одним із найвідоміших трейдерів того часу. Наступні шість років Джеффрі працював в інвестиційному банку Грінберга, а в 1981 році заснував власну консалтингову фірму.

У 1987-му Епштейн створив фінансову компанію J. Epstein & Co і почав збирати клієнтську базу. Умова була тільки одна: клієнт мав передати фірмі права управління капіталом не менше ніж $1 млрд. Бізнесмени, яких опитав New York Mag, з подивом згадували, що Епштейн відхиляв чеки на $500 млн і $700 млн.

Згодом фінансист змінив назву компанії на Financial Trust Company і перереєстрував її на острові Сент-Томас, офшорній зоні у Віргінському архіпелазі.

Хоча таблоїди іноді писали про розкішний спосіб життя Епштейна і наслідування ним «стилю Гетсбі», Forbes ніколи не включав його у свої списки багатіїв. «Джерело його багатства — компанія з управління капіталом на Віргінських Островах — не надає жодних публічних звітів, а список його клієнтів жодного разу не оприлюднювався», — зазначав журнал. Відомо, що під час кризи 2008 року Financial Trust Company зазнала суттєвих збитків.

З середини 1990-х про ділового чоловіка, що ніколи не вдягав краватки й екстравагантно вів бізнес, почали писати у жовтій пресі, називаючи його бойфрендом світської левиці Гіслейн Максвелл, доньки покійного медіамагната Роберта Максвелла. До шлюбу не дійшло, а Епштейна дедалі частіше бачили у компанії з Максвелл та молодими дівчатами. Іноді — зовсім молодими. Іноді — і без Максвелл.

Епштейн і Максвелл (Фото: Офіс генпрокурора США)

Епштейн і Максвелл / Фото: Офіс генпрокурора США

Знову зазирнімо до статті в New York Mag 2002 року. Журналіст зателефонував відомому девелоперу Дональду Трампу, і той не приховував свого захвату: «Я знаю Джеффа вже 15 років. Чудовий хлопець. З ним дуже весело. Кажуть, що йому подобаються красиві жінки так само, як і мені, і багато з них дуже молоді. Безсумнівно, Джеффрі насолоджується світським життям».

Трагедія Вірджинії

Епштейн уклав понад 40 цивільних угод із дівчатами, які стали жертвами його хіті. Всі імена були приховані від громадськості. Могло здатися, що кейс заархівовано. Та все дивовижним чином змінилося у новорічні свята 2015 року.

До суду у Флориді було подано федеральний цивільний позов проти США за порушення прав жертв злочинів. Позивачка, Джейн Доу № 3, стверджувала, що була сексрабинею Епштейна впродовж трьох років і її змушували надавати сексуальні послуги іншим людям, а отже, на її думку, штат Флорида не мав повноважень укладати угоду про визнання провини з цим чоловіком.

Уже за кілька днів преса знала особистість жінки та інші подробиці справи. Позов подала на той момент 31-річна Вірджинія Джуффре, у дівоцтві — Робертс, яка мешкала в іншому штаті з чоловіком та трьома дітьми. Вона була серед жінок, з ким Епштейн уклав мирову угоду.

У 14 років (себто в 1998-му) Вірджинія працювала покоївкою у маєтку Дональда Трампа на курорті Мар-а-Лаго. Там з нею зустрілася Гіслейн Максвелл і запропонувала роботу в Епштейна. Дівчина погодилася, але одразу з’ясувалося, що йшлося про секс з роботодавцем та його друзями. Серед останніх Вірджинія назвала… сина британської королеви Єлизавети ІІ, герцога Йоркського Ендрю.

Звісно, останній спростовував своє знайомство з дівчиною. Його підтримав Букінгемський палац та навіть колишня дружина, герцогиня Сара. Утім, принцові було важко пояснити фото, що з’явилося в пресі. Там він обіймає рукою Вірджинію, а поруч стоїть Гіслейн Максвелл.

Принц Ендрю, Вірджинія Робертс, Гіслейн Максвелл, орієнтовно 2001 рік (Фото: Daily Mail)

Принц Ендрю, Вірджинія Робертс, Гіслейн Максвелл, орієнтовно 2001 рік / Фото: Daily Mail

Більше подробиць містилося у щоденнику Робертс, який опинився у розпорядженні американських медіа. Вона пише, що перша зустріч із принцом Ендрю відбулася у Лондоні, в будинку знайомих Епштейна. Вони поїхали у нічний клуб, де монарша персона проявила себе як вправний танцівник. Потім він приїздив до Америки, щоб займатися сексом із нею.

Джуффре-Робертс також скаржилася на жорстокість свого боса, який напередодні її 16-річчя погрожував «продати її, бо вона надто стара». Утім, згодом Епштейн «призначив» Вірджинію старшою розпорядницею — вона привозила дівчат до його маєтку. За її словами, ніхто з підліток ніколи не відмовлявся від специфічної роботи.

З її показань стало відомо, що власник французького модельного агентства Жан-Люк Брюнель (свого часу він працював з Міллою Йовович та Шарон Стоун) був частим гостем Епштейна і «дарував» йому та іншим чоловікам зовсім юних, навіть 12-річних дівчат.

У 2002-му Вірджинія втекла від Епштейна під час поїздки до Таїланду.

Адвокати дівчини стверджували, що є підстави для обвинувачення фінансиста у створенні мережі сексуального насильства й надання неповнолітніх для сексуальних розваг відомим американським політикам, юристам та бізнесменам, а також впливовим іноземцям.

…Гіслейн Максвелл суд у 2022 році визнав винною у сексуальній експлуатації неповнолітніх, вона отримала 20-річний термін.

…19 лютого 2022 року Жан-Люк Брюнель повісився у своїй камері в тюрмі у Парижі, де відбував покарання за зґвалтування неповнолітніх.

…25 квітня 2025 року Вірджинія Джуффре покінчила з собою на фермі біля Перта, Австралія, де жила в останні роки.

Загадкова смерть у камері

Увечері 6 липня 2019 року Епштейн повернувся до США з ділової поїздки до Парижа. На виході з літака в аеропорту Тетерборо (Нью-Джерсі) його чекали агенти ФБР. Фінансиста затримали за звинуваченням у сексуальній торгівлі. Суд обрав йому запобіжний захід — тримання під вартою.

У будинку Епштейна провели поглиблений обшук.

Епштейн після арешту, липень 2019 року (Фото: New York State Division of Criminal Justice Services)
Епштейн після арешту, липень 2019 року / Фото: New York State Division of Criminal Justice Services

Попередня угода про визнання провини фактично була визнана нікчемною. Роком раніше Miami Herald опублікувала серію розслідувань, в яких ішлося, що тодішній прокурор Александр Акоста у 2007-му провів низку таємних зустрічей з адвокатом Епштейна, після яких і була сконструйована угода, яка надавала фінансистові імунітет.

Акоста, який на той час став міністром праці в адміністрації Трампа, вже 12 липня 2019 року, за тиждень після арешту Епштейна, подав у відставку.

23 липня 2019 року скандального в’язня знайшли на підлозі камери непритомним. На шиї були дивні сліди, наче чоловіка хтось душив. Було незрозуміло, це напад співкамерника — експоліцейського, якого звинуватили у вбивстві — чи спроба самогубства.

Епштейна на деякий час ізолювали, а коли повернули до звичайної камери, наказали охороні кожні пів години перевіряти його. Утім, рано вранці 10 серпня 2019 року фінансист помер. Коронер дійшов висновку, що Епштейн покінчив із собою, стрибнувши з верхнього ярусу ліжка і зламавши шию.

5 вересня 2019 року його поховали у безіменній могилі.

Двох охоронців ізолятора визнали винними у злочинному недогляді і покарали умовними термінами.

Обставини смерті Епштейна викликали підозри — мовляв, хтось міг замітати сліди. У липні 2025 року Мінюст США опублікував відео засобів спостереження, щоб переконати, що ніхто не наближався до камери усю ніч і ранок 10 серпня 2019-го.

На власні граблі

Суду над Епштейном так і не відбулося. Між тим праві та ультраправі у США усі останні роки вимагали «чесного розслідування» та оприлюднення «файлів Епштейна». Під час передвиборчої кампанії 2024 року Дональд Трамп підтримав цю вимогу.

Під час його першого президентства набрали силу макабричні конспірологічні теорії, найвідоміша з яких QAnon. Її апологети брали участь у заворушеннях під Капітолієм 6 січня 2020 року, не погодившись із результатами президентських виборів.

Конспірологи QAnon вважали, що існує всесвітня змова. Ось її суть: члени таємного клану, які вірять у Сатану, контролюють ЗМІ та всю політику Штатів і мріють про світове панування. Всі вони проводять сексуальні ритуали з дітьми, заради чого буцімто створили міжнародну мережу трафіку та експлуатації неповнолітніх. Серед впливових членів клану нібито є й канібали.

У пабліках QAnon називали прізвища «сатаністів-педофілів»: подружжя Клінтонів, фінансист Джордж Сорос, ексдиректор ФБР Джеймс Комі, актор Том Генкс тощо.

Трамп, як вірили послідовники теорії, був єдиною людиною, здатною вивести на чисту воду цю змову та за допомогою вірних присязі військових та нацгвардійців арештувати злочинців, насамперед зловісних демократів.

Нічого не нагадує щодо кейсу Епштейна? Ось тільки конспірологи мало не вийшли на самих себе.

27 лютого 2025 року нова генпрокурорка Пем Бонді заявила в ефірі Fox News, що готуються нові сенсаційні викриття, пов’язані з Джеффрі Епштейном, від яких «багатьох знудить». Натякала на «гучні імена», що мають відношення до злочинів на сексуальному ґрунті.

Наступного ранку вона звернулася з грізним листом до директора ФБР Кеша Патела, фактично звинувативши його у приховуванні «тисяч сторінок, пов’язаних з розслідуванням та обвинуваченням Епштейна». Тим часом декілька правих політичних оглядачів та блогерів нишпорили Білим домом, ніби ненавмисно демонструючи журналістам об’ємні теки з титулом «Файли Епштейна».

Права інфлюенсерка тримає теку з написом

Права інфлюенсерка тримає теку з написом “Файли Епштейна”, Вашингтон, 27 лютого 2025 року / Фото: REUTERS/Kevin Lamarque/File Photo

Ввечері 28 лютого частина «розсекречених документів» була надана пресі. Це були журнали польотів приватного Boeing 727 Епштейна, перелік вилучених під час обшуків доказів та номери, які були у телефоні фінансиста. У ЗМІ одразу зауважили, що ці документи переважно й не мали грифу «таємно».

Ультраправі теж були обурені. «Це просто телефонна книга Епштейна. Це не те, про що ми та американський народ просили! Повне розчарування! Надайте нам те, чого ми вимагаємо», — писала у X член Палати представників від Республіканської партії, затята прихильниця руху MAGA Анна Пауліна Луна.

Про список ділових контактів «нового Гетсбі», він же «файли Епштейна», було відомо давно. Там фігурував і Білл Клінтон, і експрем’єр Великої Британії Тоні Блер, і засновник Facebook Марк Цукерберг, і кінорежисер Вуді Аллен… Ну, і Дональд Трамп, звісно.

Ілон Маск вступає у гру

Вище вже згадувалося про те, як Трамп висловлював журналістові захоплення Епштейном, і про те, що майбутня викривачка сексзлочинця Вікторія Робертс працювала у Мар-а-Лаго. Багато разів Трамп та Епштейн позували разом, а останній навіть казав в одному з інтерв’ю, що надав свій приватний літак для романтичного побачення майбутнього президента з його нареченою Меланією Кнавс.

У справі Епштейна є епізод, в якому чергова Джейн Доу стверджує, що мала секс із Трампом на вечірці у Нью-Йорку у 1994 році, коли їй було 13. Позов був відхилений федеральним суддею в травні 2016 року.

Трамп та Епштейн на вечірці у Мар-а-Лаго, 1992 рік (Фото: Скриншот NBC News)

Трамп та Епштейн на вечірці у Мар-а-Лаго, 1992 рік / Фото: Скриншот NBC News

5 червня 2025 року мільярдер та недавня права рука глави Білого дому Ілон Маск, який посварився з Трампом через законопроєкт про податкові пільги, написав в Х: «Настав час кинути справжню бомбу: Дональд Трамп фігурує у „файлах Епштейна“. Це справжня причина, через яку вони не були оприлюднені. Гарного дня, Трампе!»

У відповідь президент пообіцяв розірвати усі державні контракти з компаніями Маска. В оточенні Трампа нагадали, що засновник Tesla і Space X також користувався консалтинговими послугами Епштейна.

Градус кипіння сягнув максимуму. Радники робили все можливе, щоб примирити чоловіків. Врешті Маск видалив твіт.

Однак тема Епштейна знову випливла на перші шпальти. Дональд Трамп не міг оминути це і виклав коментар у власній соцмережі Truth Social. У своєму неповторному стилі. «„Файли Епштейна“ придумали [експрезидент Барак] Обама, Гілларі Клінтон і невдахи з адміністрації [Джо] Байдена, — писав Трамп. — Ще торік наша країна була мертва, а тепер це найгарячіша країна у світі. Давайте залишимо все як є і не витрачатимемо час і енергію на Джеффрі Епштейна — людину, до якої нікому немає діла».

6 липня 2025 року видання Axios оприлюднило службову записку Міністерства юстиції та ФБР, в якій наголошувалося: жодних компрометуючих списків не існує, немає доказів того, що Епштейн когось шантажував, і абсолютно однозначно — фінансиста ніхто не убивав.

Та схоже, відомства Бонді й Патела всіх не переконали. Спікер Палати представників трампіст Майк Джонсон 15 липня запропонував опублікувати повні матеріали справи. «Це дуже делікатне питання, але все має бути оприлюднено — нехай люди самі вирішують», — сказав спікер в інтерв’ю Politco, закликавши генпрокурорку пояснити протиріччя в її заявах.

Тим часом Ілон Маск не втримався від чергової шпильки на адресу президента: «Він пів десятка разів назвав прізвище Епштейна, вмовляючи всіх припинити говорити про Епштейна. Просто оприлюдніть файли, як ви обіцяли».

За матеріалами Reuters, The Guardian, Miami Herald, New York Times, New York Mag, Axios, Politico.

За матеріалами nv.ua

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Вверх