Санкційний прорив Трампа. Що означає новий американський план покарання партнерів Росії і як він змінить геополітичну карту у 2026 році.

Президент США Дональд Трамп заявив про підготовку законопроєкту, який вводитиме суворі санкції проти будь-якої країни, що веде бізнес із Росією. Для світу це може стати наймасштабнішою зміною санкційної архітектури з 2022 року, а для України — шансом обмежити критичні канали військової підтримки Кремля.

Звідки взявся новий санкційний закон Трампа

Про закон Трамп повідомив під час короткого спілкування з журналістами перед від’їздом до Палм-Біч. За його словами, республіканці вже працюють над документом, а ідея “повністю його”.

“Будь-яка країна, яка веде бізнес із Росією, отримає дуже суворі санкції”, — підкреслив Трамп.

Це не просто політична заява. Це — логічний крок у стратегії США, яка останні пів року тупцювала на місці. 13 листопада сенатор Марко Рубіо заявив: Вашингтон майже вичерпав можливості прямого тиску на Росію. Російські банки, металургія, транспорт, оборонка, нафта — вже під санкціями.

Наступний етап — карати не Росію, а тих, хто допомагає їй обходити заборони.

Саме про це йдеться в новому законопроєкті.

Як нині працює санкційна система і чому вона буксує

Від 2022 року США, ЄС та союзники ввели тисячі санкцій проти РФ. Але ефективність цих заходів знижувалася через дві тенденції:

1) Масштабний паралельний імпорт через треті країни

Казахстан, Вірменія, Киргизстан, Туреччина, ОАЕ, Грузія — стали логістичними “буферами”, через які в Росію йдуть:

мікрочипи, датчики, модельні плати;
оптика і електроніка подвійного призначення;
літаки, запчастини, сервісне обладнання;
хімія для ВПК;
цивільні дрони (які потім модифікують для армії).

2) Тіньові схеми продажу російської нафти

РФ вибудувала “тіньовий флот” із понад 500 танкерів, використовує:

перевантаження у відкритому морі;
підроблені сертифікати походження;
продаж через бейрутські, турецькі, китайські та дубайські трейдерські компанії;
змішування з нафтою Іраку, Казахстану, Єгипту.

3) Іран як головний донор російського ВПК

Тегеран постачає:

Shahed-131/136 та їх сучасні модифікації;
балістичні ракети;
технології для двигунів та електроніки;
боєприпаси для артилерії та Х-50.

Іранська допомога змінює тактичний баланс на фронті, що визнають навіть американські генерали.

Висновок: санкції працюють, але паралельний імпорт працює швидше. Саме це штовхає Вашингтон до нової моделі тиску.

У чому суть “доктрини Трампа” щодо санкцій

Новий законопроєкт має ключову ідею: вторинні санкції стають первинними. Це означає:

– карати будуть не лише тих, хто напряму торгує з РФ, а всіх, хто допомагає третім особам

Наприклад:

Казахстан → реекспортує чипи в Росію
Китай → продає товар Казахстану
Турецький банк → обслуговує платежі

Усі троє отримають санкції.

– країни, які купують російську нафту поза стелею цін, також під ударом

Передусім:

Індія
Китай
Туреччина
ОАЕ
Сінгапурські трейдери

– санкції стосуватимуться державного та приватного сектору — включно з банками, портами, страховиками та енергетичними компаніями

Це принципово новий підхід, що нагадує американську кампанію проти Ірану 2010–2015 років, коли США вдалося збити експорт нафти Тегерану з 2,5 млн барелів на день до 300 тис.

Тепер Вашингтон хоче повторити це з Росією — не напряму, а через партнерів.

Хто стане головними мішенями США

Іран — “ціль №1”

Не випадково Трамп прямо назвав Іран серед потенційних об’єктів санкцій.

Причини:

найбільший партнер РФ у військових технологіях;
виробник Shahed, яких Москва запускає по Україні щоденно;
джерело балістичних ракет;
ключовий союзник Росії у Сирії;
член нового стратегічного блоку РФ–Іран–Північна Корея.

Санкції можуть включати:

повне ембарго на нафту;
відключення іранських банків від SWIFT;
заборону на судноплавство з Іраном;
кримінальну відповідальність американських компаній за торгівлю з іранськими дочірніми структурами в ОАЕ та Туреччині.

Китай — “ціль №2”, але обережна

Китай офіційно не постачає зброю Росії, але:

надає мікроелектроніку;
продає двигуни для дронів;
постачає цивільні БпЛА;
працює як фінансовий “дах”.

США можуть вдарити точково — по компаніях та провінціях, а не по уряду.

Туреччина — “переломний кейс”

Анкара дозволяє реекспорт товарів подвійного призначення, в тому числі:

двигуни
обчислювальні модулі
електроніка
чипи

США роками контролювали турецькі банки (Halkbank, Ziraat), але новий закон може зробити це системним.

Центральна Азія — “сіра зона”

Казахстан, Вірменія, Киргизстан — найбільші хаби паралельного імпорту. Близько 40–60% російського імпорту мікроелектроніки йде через Казахстан. Новий закон знищить цю схему.

ОАЕ — найбільший хаб російських фінансів

Дубай — головний центр:

відкриття російських компаній;
купівлі нерухомості;
переведення капіталу;
операцій зі “тіньовим флотом”.

Санкції проти банків ОАЕ можуть похитнути самі Емірати — тож Вашингтон діятиме точково.

Як законопроєкт Трампа вплине на російську економіку

1) Зрив паралельного імпорту

Росія не зможе:

купувати чипи для ракет
отримувати комплектуючі для дронів
ремонтувати авіацію
закуповувати точні верстати
обходити ембарго на нафту

2) Розпад “тіньового флоту”

Без страховки та портового доступу цей флот:

не зможе заходити у міжнародні води
не зможе користуватися грецькими портами
буде затримуватися в Туреччині
втратить рентабельність

3) Обвал російського бюджету

40% російських доходів — це нафта і газ. Нові санкції можуть:

зменшити експорт на 20–30%
збити ціну Urals (російська марка експортної нафтової суміші) на $10–15
позбавити РФ $40–60 млрд експортної виручки за рік

4) ВПК — у кризі за 12–18 місяців

Без компонентів Росія:

не зможе виробляти ракети у таких обсягах
втратить темп виготовлення дронів FPV
зіткнеться з дефіцитом оптики та чипів
втратить частину високотехнологічних боєприпасів

Як це вплине на хід війни в Україні

Короткостроково (3–6 місяців)

РФ продовжить темп ударів;
Іран і Китай намагатимуться збільшити поставки;
паралельний імпорт ще працюватиме;
Україна не відчує миттєвих змін.

Середньостроково (6–12 місяців)

дефіцит компонентів для КРМБ (крилата ракета морського базування) та БпЛА зросте;
РФ скоротить удари великої дальності;
зменшиться виробництво планеруючих бомб;
з’явиться дефіцит запчастин для авіації.

Довгостроково (12–24 місяці)

російська оборонка втрачає до 40% виробничих можливостей;
армія РФ переходить до більш примітивного озброєння;
війна повертається до позиційних форматів 2023 року;
Україна отримує вікно можливостей на контрнаступ.

Геополітичні наслідки: хто виграє, а хто програє

Виграють:

Україна — через виснаження ВПК РФ;
США — відновлення ролі глобального санкційного архітектора;
ЄС — отримує легітимність посилити власний тиск;
Японія і Південна Корея — конкурентна перевага на технологічних ринках.

Програють:

Іран — нове нафтове ембарго;
Китайські виробники дронів та електроніки — потрапляють у чорні списки;
Туреччина — втрата доходів від реекспорту;
ОАЕ — ризики для фінансової системи;
російська економіка — найбільший удар з 2022 року.

Три основні сценарії розвитку подій

Сценарій 1 — Жорсткий (ймовірність: 40%)

Конгрес ухвалює закон швидко, США одразу вводять санкції проти Ірану, десятків китайських компаній і вузлів реекспорту.

РФ втрачає:

20–25% експорту нафти
доступ до високоточних технологій
більшість каналів обходу санкцій

Україна отримує стратегічну перевагу у 2026 році.

Сценарій 2 — Компромісний (ймовірність: 45%)

Санкції вводять поступово. США тиснуть на партнерів дипломатично, без різких рішень. Ефект відчутний, але розтягнутий у часі: до 2027 року.

Сценарій 3 — Блокування в Конгресі (ймовірність: 15%)

Демократи або частина республіканців загальмують закон. Вашингтон залишить нинішній санкційний режим, збільшуючи лише точковий тиск на китайські компанії. РФ продовжить паралельний імпорт і зберігатиме виробництво ракет/БпЛА.

Чи стане новий санкційний закон “поворотним моментом”?

Заява Трампа — це не чергова політична риторика. Це зміна парадигми санкційної політики США. Якщо законопроєкт стане реальністю, він може:

обвалити російську нафтову економіку;
знищити логістику паралельного імпорту;
розірвати осі Москва–Тегеран–Пекін;
радикально зменшити військову спроможність РФ;
створити вікно можливостей для України у 2026 році.

Для Кремля це — найнебезпечніша ініціатива США від початку війни.

За матеріалами news.liga.net