У Польщі спливає термін дії закону про захист українців

Біженці залишаться без роботи.

До 30 вересня в Польщі діє старий закон, який стосується правил перебування і роботи українських біженців. Президент Кароль Навроцький хоче урізати соціальні пільги для громадян нашої країни — до яких результатів призведе довготривалий розгляд нових правил.

Законодавчі колізії можуть залишити українців у Польщі без роботи. Президент Кароль Навроцький наклав вето на новий закон, який регулює правила перебування, роботи та соціальних виплат для українських біженців. Попередній діє до 30 вересня та стосується безоплатної медицини, допомоги за програмою 800 плюс, а також продовження строку дії захисту українців до 4 березня 2026 року. Навроцький подав до Сейму власний законопроєкт, де вказана дія захисту, проте суттєво скорочені соціальні пільги та умови отримання польського громадянства.

Усі ці зміни змушують нервувати роботодавців — якщо законодавці не встигнуть затвердити оновлений законопроєкт до кінця місяця, українці залишаться в країні поза законом та не зможуть працювати. Місцевий бізнес б’є на сполох, а профільні асоціації звертаються до влади. Скільки українців працює в Польщі та які наслідки вони можуть відчути вже за кілька тижнів — в інтерв’ю NV Бізнес розповів президент Польської ради бізнесу, член ради директорів Stadler Rail AG Войцех Костшева.

Скільки українців працює в Польщі та який вплив вони мають на економіку країни?

За нашими оцінками, у Польщі працює близько мільйона українців. Деякі робітники в нашій країні перебувають вже давно, оскільки українські громадяни мали привілей — легший доступ до польського ринку праці, я думаю, останні 20 років. Ймовірно, більшість з них зараз — біженці, переважно жінки. Вони роблять важливий внесок у польську економіку.

Мільйон — це майже 6% від загальної кількості легальної робочої сили Польщі, і це значна частка. А їхній внесок у ВВП Польщі у 2024 році становив від 2% до 2,7%. Існують різні оцінки, але, скажімо, що це близько до 2,5% ВВП.

Бізнес-спільнота задоволена співпрацею з українськими працівниками, інженерами, ІТ-фахівцями. Українці працюють майже в усіх секторах — від ІТ до сільського господарства. І ми зацікавлені в наданні цим людям легального статусу.

Це було причиною, чому ми звернулись до уряду, парламенту та президента, щоб вони виробили рішення, яке розширить права українців у Польщі. І надасть як бізнес-спільноті, так і працівникам, а також польським громадянам відчуття, що все врегулюється належним чином. Я сподіваюся, що це станеться. Зрештою, якщо відкинути політичні дискусії та, скажімо, політичні дії, ніхто не зацікавлений у дестабілізації ситуації на ринку праці.

Що рішення президента Навроцького означає для підприємців? Чи може після 30 вересня розпочатись процес депортації українців?

Забудьте про картину із США. Депортації точно не буде. Єдина проблема в тому, що є певний часовий тиск. А що стосується статусу українських громадян у Польщі, то вони підпадають під дію не тільки польського законодавства та норм, але й ЄС. Останні були запропоновані всім країнам ЄС для українців, коли почалася війна і хвиля біженців спершу досягла Польщі, а потім й інших країн.

Тож нічого не трапиться. Але буде певний рівень невизначеності. Знаєте, я можу говорити як бізнесмен. Я не люблю невизначеність. Тому в моїх інтересах і в інтересах моїх колег знайти правильне рішення і належним чином врегулювати це питання.

Це законне право президента піднімати певні питання. І уряд, як мені відомо, також почав готувати новий проєкт. Він має бути опрацьований у вересні.

Але до цього часу люди не можуть працювати легально?

Так, абсолютно. Тому що цей новий закон був лише продовженням чинного регулювання, яке набуде чинності 1 жовтня. Тож у вересні все ще діє старе законодавство. І тому я кажу, що ми перебуваємо під тиском часу.

Чи бачите реакцію українських працівників? Можливо, вони шукають роботу за межами Польщі, наприклад, в Німеччині?

Ні. Ті, хто хотіли поїхати до Німеччини, вже це зробили. І не забувайте, що економіка цієї країни перебуває в рецесії, тому знайти роботу там не так просто. А польська економіка зростає на 3,5% на рік. Тому, мабуть, легше знайти роботу тут, у Польщі.

Я вже говорив, що більшість людей — біженці, жінки, дуже часто з дітьми, які ходять до школи. І переїзд з ними до іншої країни — це не такий легкий процес. Я впевнений, що ми знайдемо рішення, можливо, в останню хвилину, але ми його знайдемо.

Чи це нормально для Польщі знаходити рішення в останню хвилину?

Ні, це ненормально.

Я вважаю, що політика є політикою і потрібно прийняти, що існують різні політичні партії, думки. Але кожна партія зацікавлена в сильній економіці, а в польських умовах це означає регульований статус українських громадян і робітників.

Ви говорили, що польська економіка зросла, тож чи відчуваєте зараз нестачу людей?

Це факт. У великих містах майже немає безробіття, його рівень становить 2% або 2,2% відповідно до статистики ЄС. Польща оцінює його, а дані часто різняться, у 5%. І це — другий найнижчий показник в ЄС, і означає, що ринок праці може поглинути значну кількість нових працівників.

Про яку кількість йдеться?

Важко сказати точно, я бачив оцінки, що польська економіка може легко поглинути близько пів мільйона працівників.

Чи обговорюєте ситуацію, яка склалась з адміністрацією президента чи урядом?

Мені відомо, що за лаштунками відбувається діалог між урядом та людьми в адміністрації президента, щоб знайти, скажімо, компроміс. І ми, як бізнес-спільнота, дуже сильно тиснемо. Бо маємо переконати обидві сторони політичної сцени, що компроміс — необхідний.

Яким може бути цей компроміс?

Я не політик, тому не розумію кроків президента Навроцького, але, можливо, це пов’язано з дискусіями про випадки зловживання, особливо польською системою соціального забезпечення. І це факт, що такі випадки були. Я не можу оцінити, яким може бути цей компроміс, оскільки не беру участі в цих дискусіях. Я бізнесмен, а не політик.

За матеріалами biz.nv.ua

Вверх