Україна готується передати адміністрації США та Конгресу власний перелік російських компаній, суден і фізичних осіб, яких Київ пропонує включити до нових американських санкцій. Серед головних напрямів — компанії, пов’язані з російською супутниковою системою «Рассвет», яку Москва розвиває як аналог Starlink, а також судна й оператори так званого тіньового флоту.
Цього разу йдеться не просто про дипломатичний заклик «посилити санкції». Україна намагається використати конкретне вікно, яке відкрилося після набуття чинності нового американського закону — Lindsey O. Graham Sanctioning Russia and Iran Act of 2026. Президент США Дональд Трамп підписав його 18 вересня, а низка ключових положень закону встановлює 30-денний термін для перегляду потенційних санкційних цілей. Отже, важливою датою стає 18 жовтня 2026 року.
Однак український список не означатиме автоматичного внесення всіх запропонованих компаній чи суден до американських санкційних реєстрів. Закон залишає адміністрації США процедуру встановлення того, чи відповідає конкретна особа, компанія або судно визначеним у ньому критеріям. Саме тут проходитиме межа між пропозиціями Києва і рішеннями Вашингтона.
Що саме Україна хоче передати Вашингтону
Про підготовку українського «списку побажань» розповів тимчасовий повірений у справах України у США Денис Сєнік. За його словами, Київ має намір передати адміністрації Трампа та Конгресу перелік російських юридичних і фізичних осіб, а також суден, проти яких, на думку української сторони, потрібно застосувати нові обмеження.
Associated Press називає одним із головних українських пріоритетів підприємства, які постачають або виробляють компоненти для російської супутникової системи, покликаної стати власною альтернативою Starlink. Другий великий напрям — судна та пов’язані з ними структури, що допомагають Росії обходити нафтові санкції.
Це принципово різні категорії цілей.
У першому випадку Україна намагається вдарити по технологічному ланцюгу, необхідному Росії для створення нової військово значущої інфраструктури.
У другому — по фінансово-логістичному механізму, який дозволяє Росії перевозити й продавати енергоресурси попри західні обмеження.
Новий американський закон охоплює обидва напрями.
«Рассвет»: чому супутникова система стала санкційною ціллю
Російський проєкт «Рассвет» — це низькоорбітальне угруповання супутників широкосмугового зв’язку, яке розробляє Bureau 1440. Концептуально система має забезпечувати швидкісний супутниковий інтернет за моделлю, подібною до Starlink.
У березні 2026 року Росія запустила першу партію з 16 серійних супутників, а влітку відбувся наступний запуск. За даними, які Reuters наводив із посиланням на українську розвідку, Москва планує розгорнути сотні апаратів: близько 292 до 2027 року і понад 900 у довшій перспективі.
Для України проблема полягає не лише в тому, що Росія створює власний інтернет із космосу.
Супутниковий широкосмуговий зв’язок може забезпечити стійкі канали управління військами, передавання великих масивів даних, роботу безпілотних комплексів і зв’язок у районах, де наземні мережі зруйновані або придушуються засобами радіоелектронної боротьби.
Сєнік заявив AP, що завершене супутникове угруповання може дати Росії можливість отримувати інформацію для застосування сил практично в реальному часі.
Саме тому санкційна логіка Києва полягає у спробі діяти до того, як система буде повністю розгорнута, — ускладнюючи доступ виробника до електроніки, сенсорів, телекомунікаційного обладнання, спеціалізованих компонентів і міжнародних постачальників.
Важлива деталь: хто саме вже під американськими санкціями
Тут потрібне уточнення.
У повідомленні AP сказано, що головна компанія, яка створює мережу, вже перебуває під американськими санкціями, тоді як низка постачальників компонентів — ні.
Однак санкційні реєстри США потребують точнішого формулювання.
Американський OFAC ще у лютому 2023 року включив до санкційного списку IKS Holding, або X-Holding, материнську технологічну групу, до якої належить Bureau 1440. Офіційне повідомлення OFAC прямо фіксує IKS Holding як заблоковану структуру за Executive Order 14024.
Водночас у відкритих американських санкційних матеріалах немає достатніх підстав стверджувати, що сама Bureau 1440 окремо внесена до SDN List. Американські санкції вже охоплюють материнську IKS Holding, але Київ прагне розширити обмеження на структури та постачальників, безпосередньо пов’язаних із «Рассветом».
Це не просто формальна різниця. Окреме включення конкретної компанії до санкційного списку може істотно спростити банкам, постачальникам, страховикам і контрагентам визначення заборонених операцій.
Чому новий закон США підходить під український список
Закон від 18 вересня значно розширює перелік категорій, які можуть стати підставою для американських санкцій.
Зокрема, його секція 102 охоплює іноземних осіб і компанії, які свідомо продають або забезпечують Росію товарами та послугами, пов’язаними з її оборонно-промисловою базою. Закон окремо називає обладнання з числовим програмним керуванням, компоненти для виробництва боєприпасів, військові оптоволоконні технології, сучасні сенсори та товари із Common High Priority List американського Міністерства торгівлі. Перелік не є повністю закритим: Держдепартамент у координації з Міністерством торгівлі може визначати додаткові товари як критичні для російського ОПК.
Ще ширше сформульована інша частина закону. Під санкції можуть підпадати іноземні особи, які свідомо беруть участь у діяльності, що істотно підриває військову готовність України, завдає шкоди її критичній інфраструктурі, кібербезпеці, територіальній цілісності або політичній стабільності.
Отже, українська сторона може намагатися довести Вашингтону не просто факт комерційних зв’язків певного постачальника з Росією, а зв’язок його продукції з конкретною технологічною або військовою спроможністю.
Проте остаточне юридичне визначення належить американській адміністрації.
Що відбудеться 18 жовтня
Дедлайн 18 жовтня випливає безпосередньо з тексту закону.
Секція 102 вимагає, щоб не пізніше ніж через 30 днів після набуття законом чинності президент США переглянув осіб і судна, які потенційно відповідають установленим критеріям. Для тих, кого адміністрація визнає такими, що підпадають під відповідні положення, закон передбачає застосування санкцій. Такий перегляд надалі має повторюватися кожні 180 днів.
Тому 18 жовтня — це не дата, коли США зобов’язані погодитися саме з українським списком. Це строк виконання першого циклу передбачених законом визначень.
Так само не варто трактувати його як дату одноразового «останнього пакета». Закон створює повторюваний механізм перегляду.
Що означає потрапляння під ці санкції
Для фізичної особи або компанії, визначеної за секцією 102, базовий пакет передбачає блокування власності та майнових інтересів, які перебувають у США, потрапляють до США або контролюються американськими особами.
Для фізичних осіб додаються імміграційні обмеження: заборона на в’їзд, неможливість отримати американську візу та анулювання чинних документів на в’їзд.
Практична дія санкції при цьому зазвичай виходить за межі активів, фізично розташованих у Сполучених Штатах. Компанії та банки, які працюють із доларовою системою або американськими контрагентами, повинні враховувати ризик операцій із заблокованими особами.
Новий закон окремо посилює тиск і на фінансовий сектор. Він передбачає санкції проти великих російських банків та, за певних умов, іноземних фінансових установ, які здійснюють із ними значні операції.
Окремий фронт — «тіньовий флот»
Другий великий блок українських пропозицій стосується танкерів та інших суден, які використовуються для обходу санкцій.
Новий закон детально прописує цю категорію.
Президент США може визначати судно як заблоковане майно, якщо на підставі достовірної інформації встановлено, що воно використовується Росією або російськими особами для перевезення нафти, газу, нафтопродуктів, вугілля, урану, зброї чи інших товарів із метою обходу американських або інших санкцій.
Серед додаткових критеріїв закон називає нестандартну або небезпечну морську поведінку, відсутність належного страхування та обхід механізму цінової стелі для російської нафти. Причому як первинний доказ американська адміністрація може використовувати факт, що судно вже перебуває під санкціями ЄС, Великої Британії, G7 або держав Five Eyes.
Але закон іде далі самого танкера.
Санкції можуть поширюватися на його власника, оператора, менеджера, страхову або перестрахувальну компанію, а за певних умов — навіть на капітана чи старший склад екіпажу. Окремо прописані іноземні порти, які дозволяють санкційним суднам заходити та отримувати послуги.
Саме тому український список може бути значно ширшим за перелік назв танкерів. Для роботи санкцій проти «тіньового флоту» важливі корпоративні власники, менеджери, страховики, посередники, порти та фінансові канали.
Ще один важіль — тарифи проти покупців російської енергії
Найбільш масштабна частина нового закону взагалі не стосується індивідуальних санкцій.
Документ дозволяє підвищувати до 100% тарифи на товари з країн, що входять до числа найбільших покупців російської нафти або природного газу чи найбільших юрисдикцій, які сприяють обходу нафтових санкцій. Окремо закон дозволяє встановлювати тарифи до 500% на імпорт товарів безпосередньо з Росії.
Механізм вторинних тарифів має власні критерії та процедури, тому його не варто змішувати зі списком російських компаній і суден, який передає Україна.
Це інший рівень економічного тиску — вже не на конкретного російського виробника або танкер, а на торговельні відносини США з державами, які продовжують значні закупівлі російських енергоресурсів або допомагають обходити обмеження.
Наскільки автоматичним є новий режим
Попри жорстке формулювання закону, в адміністрації США залишається істотний простір для рішень.
Президент може робити винятки з окремих санкцій, обмежень або тарифів, якщо письмово засвідчить Конгресу, що такий крок відповідає національним інтересам США, і пояснить його підстави.
Закон також передбачає процедуру припинення санкцій. Щодо Росії одна з ключових передумов сформульована конкретно: Росія повинна підписати мирну угоду, прийнятну для вільного й незалежного уряду України, та припинити бойові дії й діяльність, спрямовану на повалення або підрив української влади. Після повідомлення президента Конгрес має період для перегляду такого рішення.
Отже, новий акт одночасно посилює санкційні повноваження і залишає виконавчій владі значний простір у способі їх застосування.
Чому український список важливий саме зараз
Найважливіша зміна полягає не в самому факті, що Україна просить США про нові санкції. Київ регулярно передає партнерам інформацію про російські підприємства, технологічні ланцюги, фінансових посередників та схеми обходу обмежень.
Відмінність нинішньої ситуації — у збігу конкретних українських цілей і конкретної американської юридичної процедури.
Вашингтон отримав новий закон, який прямо охоплює російський оборонно-промисловий комплекс, технологічних постачальників, фінансові установи, санкційне ухилення і «тіньовий флот». Україна, зі свого боку, намагається використати перший 30-денний цикл його реалізації для внесення до американського розгляду тих цілей, які Київ вважає найбільш актуальними.
Для «Рассвета» питання полягає в тому, чи вдасться обмежити технологічний ланцюг до того, як Росія значно наростить супутникове угруповання.
Для «тіньового флоту» — чи підуть Сполучені Штати далі санкцій проти окремих танкерів і почнуть системніше переслідувати їхніх власників, операторів, страховиків, порти та фінансових посередників.
Відповідь стане зрозумілішою після 18 жовтня. До цього моменту коректно говорити саме про українські пропозиції та передбачену законом американську процедуру — не про вже ухвалений Вашингтоном новий пакет санкцій.
