Українська кампанія ударів по російській логістиці на окупованому півдні дедалі відчутніше впливає на постачання військ РФ і сполучення з Кримом. Російські воєнні блогери фактично спростовують оптимістичні заяви окупаційної влади про нібито повну безпеку траси М-14, визнаючи, що рух нею скоротився саме через постійну загрозу атак українських безпілотників.
Одночасно Україна продовжує завдавати ударів по російських нафтобазах, системах протиповітряної оборони, військових об’єктах, енергетичній інфраструктурі окупованого Криму та суднах, які використовуються Росією у Чорному й Азовському морях.
На землі 20 липня ситуація залишалася відносно стабільною: Інститут вивчення війни не зафіксував підтверджених значних просувань ані російських, ані українських військ. Російська армія продовжувала наступальні дії на кількох напрямках, але здебільшого без результату. Українські сили, своєю чергою, відновлювали або утримували позиції поблизу Новопавлівки та Гуляйполя.
Водночас Росія не припиняє масованої повітряної кампанії проти українських міст. За даними місії ООН, у червні 2026 року кількість загиблих і поранених цивільних стала найбільшою з квітня 2022-го.
Траса М-14 під ударами: російські блогери спростовують окупаційну владу
Однією з ключових тем оцінки ISW стала ситуація на трасі М-14 Ростов – Крим. Це головний сухопутний маршрут, який з’єднує територію Росії з окупованим Кримським півостровом через захоплені райони півдня України.
Для російських військ ця дорога має особливе значення. Нею перевозять пальне, військову техніку, боєприпаси, особовий склад та інші вантажі, необхідні для підтримання російського угруповання у Криму й на південному фронті.
20 липня путін провів зустріч із призначеним Росією керівником окупованої частини Запорізької області Євгеном Балицьким. Під час розмови Балицький заявив, що російські війська начебто встановили «повний контроль» над трасою, яку окупаційна адміністрація називає Р-280.
Ймовірно, він мав на увазі не захоплення самої дороги, яка й так проходить окупованою територією, а забезпечення її безпеки від українських ударів. Балицький також стверджував, що російські сили суттєво обмежили можливості українських дронів і нібито захистили від атак усі енергетичні об’єкти регіону.
Однак навіть російські ультранаціоналістичні воєнні блогери назвали ці твердження неправдивими.
Один із них прямо заявив, що Україна регулярно атакує транспорт на М-14. Через це зростають страхові платежі для компаній та перевізників, які доправляють пальне до окупованого Криму. За його словами, українські безпілотники також систематично з’являються над трасою під час операцій проти російських військово-морських і логістичних цілей в Азовському морі.
Інший пов’язаний із Кремлем блогер визнав, що останнім часом кількість зафіксованих ударів по техніці на дорозі могла скоротитися. Проте він пояснив це не покращенням російської протиповітряної оборони, а різким зменшенням інтенсивності руху через небезпеку атак.
Таким чином, українські дрони могли досягти важливого оперативного ефекту навіть без фізичного руйнування всієї траси. Сам ризик ударів змушує російське командування скорочувати перевезення, змінювати маршрути, посилювати охорону колон і витрачати додаткові ресурси на захист тилових комунікацій.
Україна частково позбавляє РФ важливого сухопутного коридору
За спостереженнями ISW, лише з 1 до 20 липня українські війська щонайменше чотири рази завдавали ударів уздовж М-14. Ці атаки продовжили масштабні зусилля з порушення руху, які Україна здійснювала у травні та червні.
Кампанія змусила російське командування направляти на захист дороги додаткові сили та засоби. Йдеться про екіпажі протиповітряної оборони, операторів безпілотників, мобільні вогневі групи та дрони-перехоплювачі.
Ці ресурси Росія могла б використовувати безпосередньо на фронті або для захисту інших військових об’єктів. Натомість їх доводиться розосереджувати вздовж сотень кілометрів логістичних маршрутів.
Аналітики вважають, що українські удари вже принаймні частково обмежили використання однієї з найважливіших російських наземних ліній постачання. Особливо показовою є реакція Кремля: ситуацію на трасі обговорюють на зустрічі з путіним, а окупаційні посадовці змушені публічно запевняти, що маршрут перебуває під контролем.
Водночас суперечка між Балицьким і російськими воєнними блогерами демонструє розрив між офіційною пропагандою та реальною ситуацією. Навіть прихильники війни визнають, що Росії не вдалося повністю нейтралізувати загрозу українських дронів.
Рекордні втрати серед цивільних через російські удари
Паралельно Росія продовжує повітряну кампанію проти українських міст та інфраструктури. Її наслідком стало різке зростання кількості жертв серед цивільного населення.
Місія ООН з моніторингу прав людини в Україні повідомила, що у червні 2026 року внаслідок пов’язаного з війною насильства загинули щонайменше 293 цивільні особи, а ще 1990 людей були поранені.
Це найвищий місячний показник від квітня 2022 року.
Порівняно з травнем, який також став одним із найважчих місяців війни, загальна кількість жертв зросла приблизно на 10%. У травні ООН зафіксувала щонайменше 282 загиблих і 1794 поранених.
Переважна більшість постраждалих перебувала на територіях, які контролює Україна. Основною причиною великих втрат стали російські ракетні удари та атаки далекобійних безпілотників по населених пунктах.
Лише в червні такі атаки забрали життя 126 цивільних та призвели до поранення 907 людей. Це близько 45% усіх цивільних втрат протягом місяця.
За даними місії ООН, від початку 2026 року внаслідок далекобійних ударів загинули 1396 цивільних, а 7978 людей дістали поранення. Порівняно з червнем 2025 року загальний рівень цивільних втрат зріс на 37%.
Додаткову загрозу становлять російські дрони малого радіуса дії поблизу фронту. У червні вони спричинили найбільшу кількість цивільних жертв у прифронтових районах за весь період повномасштабної війни.
Удари по Московській області: нафтобаза та логістичний комплекс
У ніч із 19 на 20 липня українські безпілотники атакували об’єкти в Московській області.
Ударні дрони Сил оборони України атакували нафтобазу та чотири логістичні склади поблизу Москви.
Про це повідомляє телеграм-канал Astra.
Унаслідок ударів у ніч з 19 на 20 липня місцеві жителі зафіксували п’ять осередків пожеж.
Один із ударів припав на невелику нафтобазу в Подольську (координати 55.336438, 37.519863), розташовану приблизно в 46 км на південь від Москви.
На її території розміщено 10 резервуарів із загальним об’ємом парку 19 400 кубічних метрів.
Пожежу там також підтвердив моніторинговий сервіс FIRMS від NASA, зафіксувавши аномальне підвищення температур о 04:05 ранку.
Геолокаційні матеріали підтверджують удар по великому складу компанії Wildberries у Домодєдово.
Окрім цього, Сили оборони продовжили операції з ураження ключових логістичних складів компанії Wildberries, унаслідок чого частково знищено два великі склади.
Один із них — найбільший сортувальний центр Wildberries у Коледіно (координати 55.386325, 37.583998). Площа цього об’єкта становить понад 225 тисяч квадратних метрів, після атаки там спалахнула масштабна пожежа.
У мережі опублікували кадри, на яких росіяни показують наслідки атаки українських безпілотників на найбільший розподільчий центр Wildberries у Московській області.
Після удару БпЛА складський комплекс компанії, розташований у селі Коледіно, охопила масштабна пожежа.
На відео видно залишки складського комплексу, зруйновані конструкції та приміщення після пожежі, що виникла внаслідок удару.
Іншого удару зазнав логістичний парк «Южные Врата» (координати 55.331738, 37.820744) поблизу населеного пункту Білі Столби.
Пожежу на території комплексу підтверджує моніторинговий сервіс FIRMS від NASA, зафіксувавши аномальне підвищення температур о 04:05 ранку.
Цей комплекс активно використовують такі великі компанії, як Wildberries, «Яндекс Маркет», Alibaba Group, Decathlon/Desport та Grass. Наявні фото- та відеоматеріали підтверджують ураження кількох складських приміщень, на місцях продовжуються пожежі.
Четвертим став логістичний парк «Гривно», розташований у селі Гривно, міський округ Подольськ, Московська область, за координатами 55.3560858717915, 37.57431820324851.
Сам парк загальною площею понад 133 000 квадратних метрів використовує Ozon. Він розташований за 25 кілометрів від МКАД.
Московська місцева влада заявила, що в ніч на 20 липня в напрямку Московської області летіли понад 400 безпілотників.
Варто зауважити, що це вже вдруге Сили оборони України здійснюють таку атаку на логістичні термінали.
Перша атака як відповідь на систематичні удари Росії по українських поштових логістичних центрах та складах супермаркетів відбулася 18 липня 2026 року. Тоді ударні дрони Сил оборони України атакували складські приміщення Wildberries на Московщині та Тамбовщині.
Атакований логістичний центр в Електросталі вважається другим за обсягом обробки замовлень об’єктом Wildberries. Окрім цивільних речей, Wildberries також рекламує на своєму сайті військове спорядження: бронежилети, оптичні котушки для дронів, самі безпілотники та комплектуючі до них, акцентуючи в оголошеннях увагу на їхньому призначенні для так званої СВО.
У підмосковному Подольську після атаки безпілотників спалахнула пожежа за 200 метрів від підприємства «ЦНИИточмаш».
Спочатку видання ASTRA геолокувало саме як цей завод, згодом уточнивши точне займання.
Пожежа виникла у мікрорайоні Климовськ, де розташований об‘єкт.
На фото видно підняття густого чорного диму поруч із підприємством, що свідчить про масштабну пожежу. Фахівці геолокували фото та відео, зняті з вулиці Індустріальної та з території логістичного комплексу.
Обидві точки зйомки розташовані в Подольську неподалік об’єкта російського оборонно-промислового комплексу.
За відкритими даними та інформацією яку наводить OSINT Varta, АТ «ЦНИИточмаш» є головним науково-дослідним та виробничим центром РФ у галузі розробки зброї.
Підприємство засноване у 1944 році та входить до складу російської державної корпорації «Ростех» і холдингу «Калашников».
Інститут спеціалізується на створенні стрілецької зброї, бойового спорядження військовослужбовців та боєприпасів. Зокрема, там розробили бойове екіпірування «Ратник», автомат АС «Вал» та гвинтівку ВСС «Винторез».
Також на підприємстві створили самозарядний пістолет СР-1 «Гюрза», який використовують спецпідрозділи РФ.
У межах кооперації з виробництва 152-мм пострілів «Краснополь-М2» воно постачає спеціалізовану тару для їх транспортування.
Окрім військової продукції, центр займається розробкою матеріалів та обладнання для енергетики й атомної промисловості.
Через участь у забезпеченні російського ВПК підприємство перебуває під санкціями України, ЄС та Швейцарії.
Удари демонструють здатність України одночасно атакувати різні типи цілей у глибині російської території — від паливної інфраструктури до великих логістичних центрів.
Такі операції мають кілька завдань. Вони можуть безпосередньо ускладнювати постачання російської армії, завдавати економічних збитків, змушувати Росію перекидати ППО з фронту в тил і створювати постійне відчуття вразливості навіть у столичному регіоні.
Шість російських систем ППО уражено за одну ніч
Українські війська також продовжують систематичне знищення російської протиповітряної оборони.
Командувач Сил безпілотних систем ЗСУ Роберт Бровді, відомий за позивним «Мадяр», заявив про нічні удари по шести російських засобах ППО та радіолокації.
Серед уражених цілей називалися:
- зенітний ракетний комплекс «Тор-М2»;
- радіолокаційна станція «Каста-2Е2»;
- радіолокаційна станція «Гамма-С1М»;
- дві станції «Небо-СВ» у Краснодарському краї;
- ще один об’єкт російської системи протиповітряної оборони.
Знищення радарів і зенітних комплексів має накопичувальний ефект. Воно створює прогалини в російському радіолокаційному полі, погіршує здатність своєчасно виявляти українські безпілотники та полегшує проведення наступних ударів.
Іншими словами, Україна не лише атакує конкретні військові й промислові цілі, а й намагається послідовно послабити систему, яка повинна їх захищати.
Супутникові знімки, оприлюднені 19 липня, також підтвердили знищення російського стратегічного бомбардувальника Ту-95 під час української атаки на авіабазу Енгельс-2 у Саратовській області 15–16 липня.
Втрата такого літака є особливо болісною для Росії, оскільки Ту-95 використовуються як носії крилатих ракет для ударів по території України.
Сумський напрямок: Росія намагається закріпитися біля кордону
19 та 20 липня російські війська проводили обмежені наступальні дії на півночі Сумської області, однак підтвердженого просування не досягли.
Геолокаційні матеріали показують, що українські підрозділи продовжують утримувати позиції у прикордонній зоні на північний захід від Сум, попри попередні заяви російських джерел про їх витіснення.
Водночас російські військові, ймовірно, проникли до східної частини Таратутина на південний схід від обласного центру. Повідомлялося, що вони намагалися зміцнити там свої позиції.
Загальна мета російських операцій у цьому районі залишається незмінною — створити так звану буферну зону вздовж кордону, відтиснути українські сили від Курської області та змусити Україну тримати значні резерви на Сумщині.
Однак станом на 20 липня російське угруповання не продемонструвало здатності до швидкого чи масштабного прориву.
Харківщина та річка Оскіл: наступ без підтверджених результатів
На північ і північний схід від Харкова російські війська продовжували атаки, але не досягли підтвердженого просування. Українські підрозділи здійснювали контратаки.
Водночас українські дрони атакували паливну інфраструктуру й автозаправні станції на північній околиці Бєлгорода та вздовж траси E-105 Харків – Бєлгород. Частина уражених об’єктів розташована приблизно за 21 кілометр від державного кордону.
Ці атаки можуть ускладнювати забезпечення російських частин, які діють на півночі Харківської області.
На Куп’янському та Боровському напрямках Росія також продовжувала обмежені наступальні операції. Їхня мета — форсувати річку Оскіл і розвинути наступ на заході Харківщини та півночі Донецької області.
Проте підтверджених територіальних здобутків на цих ділянках ISW не зафіксував.
Костянтинівка: інфільтрація замість повного контролю
На Донеччині найскладнішою залишається ситуація поблизу Костянтинівки.
Російські війська продовжують проникати до міської забудови невеликими групами та намагаються просуватися на північний захід від міста. Російські блогери заявляли про можливу появу російських військових біля Олексієво-Дружківки та в Осиковому.
ISW оцінює, що окремі підрозділи РФ могли проникнути на відстань до п’яти кілометрів від Олексієво-Дружківки. Однак достатніх доказів стійкого російського контролю над цими районами немає.
Окрема інформаційна боротьба розгорнулася навколо Будинку культури в західній частині Костянтинівки.
Російська 4-та окрема мотострілецька бригада поширила відео, на якому її військові нібито піднімають прапор у будівлі та беруть у полон двох українських бійців. Російська сторона використала запис як доказ захоплення міста.
Однак аналітики ISW мають підстави вважати, що частина матеріалів могла бути змінена за допомогою штучного інтелекту. Крім того, сама поява російських військових у певній будівлі не свідчить про контроль над усім містом.
Український 425-й окремий штурмовий полк «Скала» підтвердив, що двоє його військовослужбовців потрапили в полон, але категорично заперечив захоплення Костянтинівки.
ISW оцінює ситуацію як складну й неоднорідну. Російські групи проникли на значну частину території міста, однак не контролюють усі райони, де були помічені. Йдеться радше про нестабільну зону інфільтрації, у якій позиції сторін можуть перемежовуватися, ніж про суцільну лінію російського контролю.
Лиман, Покровськ і Добропілля
На Слов’янському напрямку російські війська продовжували наступальні операції, проте не досягли підтверджених результатів.
Російські джерела заявляли про просування у північній та південно-східній частинах Лиману. Проте незалежного геолокаційного підтвердження цих тверджень ISW не навів.
У районі Покровська та Добропілля російські підрозділи також продовжували атаки. Суттєвих змін лінії фронту 20 липня не зафіксовано.
Це свідчить про те, що російська армія зберігає високий тиск на Донеччині, але поки що не може перетворити постійні штурми на великий оперативний прорив.
Українські сили покращили позиції біля Новопавлівки
Більш сприятливою для України виглядає ситуація на Новопавлівському напрямку.
Геолокаційні відео свідчать, що українські військові перебували в центральній частині Муравки, де раніше фіксувалося просування російських підрозділів.
Один із російських воєнних блогерів також визнав, що війська РФ відійшли з позицій на півночі та півдні Біляківки. Раніше російські групи проникали до обох районів.
Ці дані дозволили ISW переглянути оцінку ситуації та дійти висновку, що українські війська утримують більше передових позицій на північний схід від Новопавлівки, ніж вважалося раніше.
Водночас російські джерела заявляли про просування на північ від Філії, однак підтвердження цього немає.
Зачистка біля Гуляйполя та 64 російські полонені
Українські сили також повідомили про успішні дії на Гуляйпільському напрямку.
За даними одного з українських штурмових полків, українські підрозділи очистили від російських розвідувальних груп райони Косівцевого, Воздвижівки, Різдвянки та Верхньої Терси.
Під час операцій у полон нібито потрапили 64 російські військовослужбовці.
Українські військові взяли у полон 64 військовослужбовців РФ на Запорізькому напрямку.
Про це повідомляється у телеграм-каналі полку.
Інфільтровані групи противника шукали екіпажі БпЛА, збирали розвіддані та встановлювали російські прапори для пропагандистських роликів про «захоплені» населені пункти.
«Був на закріпленні. Спалив «Мавік», 12 годин нас FPV-дронами обробляли. Потім «Бабка» дві ТМ-ки на нас скинула. Нас завалило, ваші військові нас витягли», — каже один із військовополонених.
Росіян вдалося взяти у полон бійцям 225-го полку під час зачистки в районах Тернуватого, Косівцевого, Різдвянки, Верхньої Терси та Воздвижівки.
«Чув, що [бійці 225-ї ОШП] добре підготовлені, там ніби спецназ, краще з ними не вступати в контакт, обходити. Проникнути в якесь село, яке зайняте, повісити прапор, ніби воно вже зайняте нами, і повернутися назад», — каже один із військовополонених.
Бійці полку вже спростовували подібні заяви щодо захоплень населених пунктів, зокрема щодо Копані в Запорізькій області, де взяли у полон військовослужбовця РФ, який брав участь у встановленні ворожої символіки.
Ці населені пункти розташовані на північний захід і захід від Гуляйполя. Їхнє утримання важливе для недопущення російського просування в напрямку Запоріжжя та захисту українських логістичних маршрутів.
На заході Запорізької області російські війська проводили обмежені наступальні операції, але підтвердженого просування не мали.
Удари по «Буку», радарах і пунктах запуску дронів
Україна продовжує активно працювати по російських військових об’єктах у тактичному й оперативному тилу Запорізької області.
Геолокаційні матеріали зафіксували удари:
- по російській техніці поблизу Мирного приблизно за шість кілометрів від фронту;
- по пункту запуску безпілотників поблизу Маячки за 24 кілометри від лінії бойового зіткнення;
- по комплексу «Бук-М1» поблизу окупованого Зеленополя за 40 кілометрів від фронту;
- по російській радіолокаційній станції біля Данило-Іванівки приблизно за 88 кілометрів від передової.
Для удару по пункту запуску російських дронів українські сили використали літак МіГ-29.
Українська авіація завдала удару по місцю скупчення російських операторів безпілотників на Запорізькому напрямку.
Пілоти винищувачів МіГ-29 Повітряних сил України завдали точного авіаудару керованими авіабомбами GBU-39 по пункту управління БпЛА російських військ.
Унаслідок точного влучання на кадрах видно, що схованку російських операторів дронів було знищено разом з особовим складом, який перебував усередині.
Відео бойової роботи української авіації оприлюднив один із пілотів у своєму телеграм-каналі.
Таке поєднання авіації та безпілотних систем дозволяє Україні одночасно знищувати засоби спостереження, ППО, пускові позиції та техніку противника на різній глибині.
Атака на центр ФСБ у Херсонській області
Служба безпеки України повідомила про удар по координаційно-розгортальному центру ФСБ Росії в окупованій частині Херсонської області.
За даними СБУ, Центр спеціальних операцій «Альфа» застосував 13 безпілотників. Після атаки на об’єкті виникла масштабна пожежа.
Українська спецслужба оцінювала, що на момент удару в центрі могли перебувати близько 100 російських військовослужбовців і до 70 одиниць транспорту.
Геолокаційні матеріали вказують, що об’єкт розташовувався у Щасливцевому на Арабатській стрілці — приблизно за 133 кілометри від правого берега Дніпра.
Удар на такій відстані демонструє розширення можливостей українських FPV-систем і безпілотників середньої дальності. Вони дедалі частіше застосовуються не лише безпосередньо на фронті, а й проти командних, розвідувальних та логістичних центрів у глибокому тилу.
103 енергетичні об’єкти у Криму за 20 днів
У ніч із 19 на 20 липня Україна продовжила кампанію проти енергетичної інфраструктури окупованого Криму.
За словами Роберта Бровді, українські сили уразили сім електричних підстанцій у Ялті, Морському, Привітному, Лучистому та інших районах півострова.
Відстань до частини цілей становила майже 250–260 кілометрів від лінії фронту.
Бровді заявив, що з 1 до 20 липня українські безпілотники атакували 103 об’єкти енергетичної інфраструктури в окупованому Криму.
Системні удари по підстанціях можуть створювати перебої в роботі російських військових баз, радарів, засобів зв’язку, складів, ремонтних підприємств та інших об’єктів, залежних від стабільного електропостачання.
Крім того, Росія змушена витрачати значні ресурси на ремонт, охорону та розосередження енергетичних систем півострова.
Атаки на танкери й суховантажі
Українські сили також продовжили удари по суднах у Чорному та Азовському морях.
За даними командувача Сил безпілотних систем, протягом ночі були атаковані три нафтові танкери та чотири суховантажні судна.
Він також заявив, що з початку липня українські сили завдали ударів по 119 танкерах в Азовському морі та 64 танкерах у Чорному морі. Ці показники потребують незалежного підтвердження, однак вони свідчать про заявлений масштаб морської кампанії.
Сили безпілотних систем у ніч на 20 липня завдали серії ударів по військових об’єктах та інфраструктурі РФ у Чорному й Азовському морях, в окупованому Криму та на території Росії.
Про це повідомили у 414-й бригаді безпілотних систем «Птахи Мадяра».
Під час операції підрозділи СБС уразили 11 суден. До переліку увійшли 5 танкерів, 5 суховантажних судна та плавучий кран в акваторіях Чорного та Азовського морів.
У нічних атаках брали участь оператори 414, 20, 412 та 427 бригад, 413 полку, а також 1 центру Сил безпілотних систем.
Метою таких операцій може бути обмеження російського експорту, порушення постачання пального, зменшення інтенсивності судноплавства та підвищення страхових і транспортних витрат для компаній, які співпрацюють із Росією.
Разом з ударами по М-14 це формує комплексний тиск на російську логістику в усьому Азово-Чорноморському регіоні.
Нічна атака Росії: 94 дрони та дві ракети
У ніч із 19 на 20 липня Росія випустила по Україні дві керовані авіаційні ракети Х-59/69 та 94 безпілотники різних типів.
Серед них були ударні «Шахеди», дрони «Гербера» та «Італмас», баражувальні боєприпаси «Бандероль», а також безпілотники-приманки «Пародія».
Запуски здійснювалися з районів Курська, Орла, Міллерового, окупованого Донецька, а також із Гвардійського у Криму.
Українська ППО збила або подавила 81 безпілотник. Одна ракета Х-59/69 і дев’ять дронів уразили дев’ять об’єктів. Інша ракета, за даними Повітряних сил, не досягла цілі.
Удари припали на Чернігівську, Дніпропетровську, Харківську, Миколаївську, Одеську, Полтавську та Запорізьку області. Пошкоджень зазнали житлові, промислові, енергетичні, транспортні й комерційні об’єкти.
Через атаки тимчасово вимикалося електропостачання у Дніпропетровській, Сумській, Харківській та Херсонській областях.
У Білопільській громаді Сумщини Росія завдала повторного удару по службі швидкого реагування. За повідомленням ДСНС, обійшлося без жертв.
Російські авіабомби отримують більшу дальність
Окрему загрозу становить модернізація російських керованих авіаційних бомб.
Керівництво Дніпропетровської області повідомило, що російські війська вперше атакували Павлоград керованою планерувальною бомбою. Місто розташоване приблизно за 80 кілометрів від лінії фронту.
Раніше основна небезпека від таких боєприпасів була зосереджена у прифронтовій зоні. Збільшення дальності дозволяє російській авіації атакувати значно глибші райони України, не входячи безпосередньо в зону дії частини українських систем ППО.
Якщо застосування далекобійних керованих бомб стане системним, під загрозою можуть опинитися великі промислові й логістичні центри, які раніше перебували поза межами їхньої досяжності.
Росія посилює атаки на цивільне судноплавство
Ще одним проявом ескалації стали російські удари по торговельних суднах біля портів Одеської області.
19 липня російські війська трьома ракетами Х-59/69 атакували судно Golden Leo, яке належало турецькій компанії та ходило під прапором Гвінеї-Бісау.
За повідомленнями української сторони, загинули щонайменше десять членів екіпажу.
Російські війська завдали удару трьома крилатими ракетами типу Х-59/Х-69 по цивільному суховантажному судну GOLDEN LEO під прапором Гвінеї-Бісау.
На момент атаки воно рухалося від України із вантажем збіжжя, повідомили у Військово-морських силах.
Влучання сталося в район правого борту надбудови судна, внаслідок чого на борту спалахнула пожежа.
Через ракетну атаку п’ятеро людей загинули. Доля ще п’яти членів екіпажу наразі залишається невідомою.
До проведення операції з надання допомоги залучили підрозділи ВМС України та Морської пошуково-рятувальної служби.
Суховантажне судно GOLDEN LEO належить турецькому власникові.
Російський воєнний блогер, який спеціалізується на авіаційній тематиці, заявив, що Росія може перейти до застосування важких протикорабельних ракет проти українських та іноземних суден у Чорному морі.
Такий перехід означав би серйозне підвищення рівня загрози. Важкі ракети, запущені з літаків Ту-22, кораблів або берегових комплексів, мають значно потужніші бойові частини та здатні завдавати критичних пошкоджень великим торговельним суднам.
Розширення атак на цивільне судноплавство може мати наслідки далеко за межами України — від зростання вартості страхування до скорочення кількості перевізників, готових заходити до українських портів.
Що означає ситуація на фронті та в тилу
Оцінка ISW за 20 липня демонструє дві паралельні тенденції.
На землі російська армія зберігає наступальний тиск майже вздовж усього східного фронту, але не досягає підтверджених масштабних проривів. Російські сили атакують біля Сум, Харкова, Куп’янська, Лиману, Костянтинівки, Покровська, Новопавлівки та на Запоріжжі, однак їхні результати залишаються обмеженими.
Найнебезпечнішою ділянкою залишається район Костянтинівки, де російські групи проникли у міську забудову та намагаються розширити зону присутності. Проте заяви про повне захоплення міста не відповідають наявним доказам.
Українські війська водночас демонструють здатність проводити локальні контратаки, повертати позиції та зачищати райони від російських розвідувально-штурмових груп.
Друга тенденція — стрімке розширення української ударної кампанії в російському тилу.
Україна одночасно атакує:
- нафтову та логістичну інфраструктуру Московської області;
- російські радари й комплекси ППО;
- стратегічну авіацію;
- трасу М-14 до Криму;
- енергетичні об’єкти півострова;
- об’єкти ФСБ;
- судна у Чорному й Азовському морях;
- військову техніку та пункти запуску дронів у тактичному тилу.
Ця кампанія ще не призвела до повного руйнування російської логістики, але змушує Росію постійно адаптуватися, скорочувати рух важливими маршрутами, розосереджувати ППО та витрачати дедалі більше ресурсів на захист тилу.
Особливо показовою є ситуація на трасі М-14. Російські посадовці заявляють про її безпеку, але самі російські воєнні блогери визнають, що транспортний потік скоротився через українські дрони.
Це означає, що Україна дедалі частіше досягає результату не лише фізичним знищенням окремих цілей, а й створенням постійної загрози, яка змінює поведінку противника.
Водночас Росія компенсує відсутність великих наземних проривів масованими ударами по українських містах, інфраструктурі та цивільному судноплавству. Рекордна кількість цивільних жертв у червні свідчить, що повітряна кампанія залишається одним із головних інструментів російського тиску на Україну.
Отже, бойові дії дедалі більше набувають характеру війни на виснаження, у якій вирішальне значення мають не лише кілометри захопленої території, а й спроможність сторін захищати логістику, енергетику, авіацію, судноплавство та глибокий тил.
За матеріалами understandingwar.org
