Європейський Союз позбавив Угорщину права приймати зустріч міністрів закордонних справ і оборони через її позицію щодо війни в Україні.
Угорщина почала головувати в Раді ЄС, і у цій ролі вона за правилами мала б приймати цей захід. Однак тепер, на тлі гніву через зустріч прем’єр-міністра Віктора Орбана з президентом Росії Володимиром Путіним у Москві, цього не станеться.
Верховний представник ЄС із зовнішньої політики Жозеп Боррель заявив, що дії Угорщини повинні мати наслідки і що “ми маємо послати сигнал, навіть якщо це символічний сигнал”.
Угорщина назвала цей крок “повністю дитячим”.
Кожні шість місяців під час нового головування в Раді міністри закордонних справ і оборони ЄС проводять зустрічі для обговорення глобальних проблем, з якими стикається блок.
Наступні такі зустрічі мали відбутися 28-30 серпня в Будапешті, але в понеділок Боррель оголосив, що вони відбудуться у Брюсселі.
Він згадав, що Орбан після зустрічі з Путіним звинуватив ЄС у “провоєнній політиці”.
“Я можу сказати, що всі країни-члени – за єдиним винятком – дуже критично ставляться до такої поведінки, – сказав Боррель. – Я вважаю, що було б… доречно продемонструвати це почуття і скликати наступні засідання Ради з питань закордонних справ і оборони в Брюсселі”.
З 26 інших країн ЄС у цій суперечці Угорщину підтримала лише Словаччина.
Після цього рішення міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто написав у фейсбуці: “Яку фантастичну відповідь вони придумали. Я не хочу нікого образити, але це наче у дитячому садку”.
“Мирне турне” Орбана
З 1 липня Угорщина на пів року стала головуючою країною в Європейській раді, і Віктор Орбан наступного ж дня, вперше за роки повномасштабного російського вторгнення, поїхав із несподіваним візитом в Київ. Там він зустрівся із Володимиром Зеленським.
А потім Орбан поїхав у Москву, Пекін і США, на зустріч із кандидатом в президенти Дональдом Трампом.
У середині липня голова Європейської ради в листі Орбану нагадав, що той не має права виступати від імені ЄС.
“Країна, яка головує в Європейській раді в порядку ротації, не має повноважень представляти Європейський Союз на міжнародній арені та не отримувала від ЄС мандат на перемовини від імені об’єднання”, – йшлося в листі голови ради Шарля Мішеля Віктору Орбану.
Орбан виступає з позицій, які кардинально розходяться з позицією абсолютної більшості країн ЄС.
Він давно неприязно ставиться до України, обвинувачуючи її в дискримінації корінної угорської меншини на Закарпатті. А з моменту, коли Росія розв’язала велику війну, він відмовився надавати Україні військову допомогу, намагався саботувати введення санкцій проти Росії та рішення про допомогу Україні на рівні ЄС. Він також обвинувачує ЄС і всіх союзників України в тому, що допомагаючи, вони нібито тільки затягують кровопролиття.
Шарль Мішель в своєму листі в черговий раз відкинув ці звинувачення Орбана.
“Все абсолютно навпаки: Росія – агресор, а Україна – жертва, яка користується законним правом на самозахист”, – цитує Reuters лист Мішеля.
16 липня 63 депутати Європарламенту закликали позбавити Угорщину права голосу в ЄС.
Вони вважають, що Орбан зловживає позицією країни, яка тимчасово головує в Європейській раді, і в такий спосіб шкодить інтересам ЄС.
Втім, це достатньо символічний заклик: процедура позбавлення країни голосу надто складна, щоб її застосували на практиці.
І лист Шарля Мішеля, і заява євродепутатів стали реакцією на лист Орбана, який він розіслав лідерам країн ЄС.
У листі, написаному за результатами зустрічей в Києві, Москві, Пекіні та в резиденції Трампа у Флориді, угорський прем’єр зокрема повідомив, що у разі перемоги на президентських виборах на початку листопада, Трамп почне вимагати від Києва почати мирні переговори, пригрозивши припиненням допомоги.
Тому, як писав угорський прем’єр, Євросоюз, передбачаючи зміни в політиці США, повинен або прийняти необхідність переговорів між Росією та Україною, або ж взяти на себе більшу частку в фінансуванні оборони України.
За матеріалами bbc.com
