Перші дні 2026-го Зеленський почав із серії кадрових ротацій у «верхньому шарі» держави — насамперед у блоці безпеки та оборони, дипломатичному контурі та в Офісі президента. Президент подає це як не “звільнення”, а “ротації” і заявляє, що хоче завершити хвилю змін до кінця січня.
Нижче — карта рішень, логіка цих перестановок та інтриги, які ще можуть “вистрілити”.
Таймлайн 2–3 січня: що підтверджено документами
Те, що вже оформлено указами
- Олег Іващенко призначений начальником ГУР МО — указ №7/2026 від 2 січня.
- Кирила Буданова звільнено з посади начальника ГУР МО — указ №3/2026 від 2 січня.
Те, що публічно анонсовано, але потребує наступних процедур
- Михайло Федоров — на Міноборони: Зеленський озвучив намір; у такій посаді це вузол, який має пройти через урядові процедури.
- Денис Шмигаль — на енергетику та перший віцепрем’єр: Зеленський публічно запропонував, але призначення так само залежить від подальших рішень і підтримки в парламенті.
- Сергій Кислиця — перший заступник керівника ОП: президент публічно підтвердив майбутнє призначення.
- Сергій Дейнеко має залишити ДПСУ і перейти в систему МВС; кандидатури на заміну має подати міністр Клименко.
- Оновлення/перезавантаження ДБР: Зеленський доручив готувати законодавчі пропозиції й очікує законопроєкт у січні.
Навіщо Буданов в ОП: головна ставка — переговори й “силовий” центр тяжіння
Публічна версія Банкової звучить так: Зеленський “посилює переговорну команду” і концентрує її в ОП, щоб дипломатично-безпековий трек був зібраний «в одній будівлі» та в одному контурі управління.
У практичному сенсі це означає:
- ОП стає ще більш “операційним штабом” не лише для політики, а й для безпекових рішень та переговорів.
- Буданов — фігура з воєнною легітимністю, що додає ваги ОП саме як “військовому” центру координації в момент, коли переговори про припинення війни/гарантії безпеки знову активізуються.
Чому Федоров у Міноборони, а Шмигаль — в енергетику: “дрони + системність + відновлення після ударів”
Федоров → Міноборони (логіка “технологічної війни”)
Ідея Банкової: якщо війна триває, армія має бути максимально технологічною — а Федоров асоціюється з цифровими продуктами держави та технологічними оборонними ініціативами. Це рішення ще має пройти політичну “дорогу до голосування”, але задум читається як ставка на:
- швидкість закупівель та масштабування технологій;
- інтеграцію цифрових рішень у військове управління;
- пріоритет БпЛА/РЕБ/даних як “нервової системи” фронту.
Шмигаль → енергетика і перший віцепрем’єр (логіка “відбудови під ударами”)
Це як частина ширшого переформатування уряду на тлі інтенсивних атак РФ по енергетичній інфраструктурі та потреба “швидко відновлювати зруйноване”.
Тут важливий контекст: Шмигаль став міністром оборони в липні 2025 року (267 голосів), після роботи прем’єром. Тобто його “пересаджують” у сферу, де теж потрібна адміністративна дисципліна та кризовий менеджмент.
“Що буде з Малюком?” і “чи торкнеться це Сирського”: де зараз межа між чутками і процедурою
Голова СБУ Василь Малюк
Навколо потенційної заміни Малюка — найбільше емоцій та публічних сигналів підтримки з боку військових (за логікою: “під час війни не чіпати ефективних”). Але навіть якщо Зеленський захоче ротацію, це не “кнопка в ОП”: звільнення та призначення голови СБУ прив’язане до парламентської процедури (подання президента + рішення Верховної Ради). Саме тому тут можлива пауза або торг за конфігурацію.
Головком Олександр Сирський
Зеленський публічно дає зрозуміти, що кадрові зміни у війську можливі, але пізніше, після “перезавантаження” інших контурів. Це виглядає як спроба:
- не множити ризики одночасно;
- зберегти керованість фронту під час політичних ротацій.
Дейнеко і ДПСУ: сигнал про зміну підходів на кордоні
Історія з Дейнеком подана як зміна підходів у роботі ДПСУ, при цьому сам Дейнеко не “випадає” з силового блоку — переходить у систему МВС. Це може означати як банальну ротацію, так і підготовку до нової моделі управління кордоном (з огляду на війну, мобілізаційні сюжети, логістику, ризики диверсій тощо).
“Перезавантаження” ДБР: політичний маркер для антикорупційного контуру
Окремим треком Зеленський доручив готувати законодавчі зміни для оновлення ДБР і очікує президентський законопроєкт уже в січні. Для Банкової це водночас:
- спосіб показати “дію” після резонансних історій у правоохоронному блоці;
- спроба перезапустити довіру до слідчих інституцій;
- елемент внутрішнього балансу між силовими структурами.
«Велике перезавантаження» Зеленського виглядає не як точкові заміни прізвищ, а як спроба перебудувати центр управління війною й державою під 2026 рік: зібрати переговорний, безпековий і ресурсний контури ближче до Банкової, посилити ОП фігурою з безпековою вагою та перекинути «технологічний драйв» у сферу оборони. Паралельно президент демонструє намір так само рішуче пройтися по правоохоронній вертикалі й інституціях на кшталт ДБР — вже не лише кадрово, а й через зміни правил.
Та головна інтрига — що з цього стане реальністю в юридичному та політичному сенсі. Частина рішень потребує підтримки парламенту й формальних процедур, а в силовому блоці — ще й згоди системи, яка не завжди охоче приймає різкі перестановки під час війни. Тому найближчі тижні покажуть, чи це «перезавантаження» справді підсилить керованість і швидкість держави — або ж відкриє нові лінії внутрішньої напруги, коли кожна ротація стає тестом на стійкість політичної конструкції.
У підсумку, ставка Зеленського проста: змінити команду й архітектуру управління так, щоб країна витримала будь-який сценарій — від затяжної війни до складних переговорів. Чи спрацює — залежить від того, наскільки швидко й без конфліктів ці рішення пройдуть процедури, і чи зможе нова конфігурація показати результат уже «на землі»: у обороні, енергетиці, правоохоронній системі та на переговорному треку.
За матеріалами unn.ua
