Шанси на мирні переговори й зупинку бойових дій, а також великі мрії про вибори, — за допомогою експертів та політиків NV зазирнув у 2025-й, аби спрогнозувати ключові події найближчого майбутнього.
Увесь 2024 рік Україна прожила у важкій боротьбі на полі бою, в ході якої росіяни посилили свій наступ і, відповідно, швидкість просування на сході.
Відбулося також «напруження» між військовим та політичним керівництвом країни, яке зрештою вилилось у звільнення головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного і призначення замість нього Олександра Сирського.
А на міжнародній арені регулярно виникали труднощі із військовою допомогою Заходу, від якої залежить міць українського війська.
Зрештою восени над Україною навис новий меч невизначеності: чи продовжить забезпечувати потреби ЗСУ новообраний президент США Дональд Трамп, інавгурація якого відбудеться вже у січні? І якщо ні – яку роль тут зможе зіграти Європа? І які умови миру запропонує офіційному Києву новий старий очільник Білого дому, що обіцяє завершити війну за 24 години? Та чи відбудуться в наступному році, в разі підписання миру, президентські та парламентські вибори, відкладені через воєнний стан?
Спрямованих у наступний рік питань багато. Щоб зрозуміти відповіді на них, NV зібрав оцінки низки політиків та експертів у політології та міжнародних відносинах. Зважаючи на їхні відповіді, редакція обрала вісім найважливіших подій у внутрішній та зовнішній політиці, які обумовлять те, яким буде 2025-й в Україні.
1) МИРНІ ПЕРЕГОВОРИ
Найбільш очікуваною подією 2025 року фахівці називають можливе проведення мирних переговорів. Трамп пообіцяв закінчити війну протягом 24 годин після вступу на посаду, якщо не раніше. Про те, що переговори можуть розпочатися уже цієї зими, заявляв, серед інших, прем’єр Польщі Дональд Туск.
Володимир Фесенко, директор Центру політичних досліджень Пента, вважає, що саме у 2025-му Трамп дійсно реально спробує організувати мирні переговори між Україною та РФ. Проте, шанси на те, що вони призведуть до якихось дієвих домовленостей, не такі вже й великі. «Слід враховувати, що Росія буде використовувати на цих переговорах жорстку ультимативну тактику і це може завести переговорний процес в глухий кут, — переконаний політолог. — Не варто очікувати від цих переговорів швидких і надійних результатів».
Колега Фесенка Олег Саакян, співзасновник Національної платформи стійкості та згуртованості, має схожу оцінку. Через гальмування переговорів може навіть відбутися новий виток глобального протистояння між РФ із її союзниками та Україною, підтриманою Заходом. «І ми побачимо, як розширюється і далі театр світових бойових дій за діяннями Росії в тому числі», — додав Саакян.
Ганна Шелест, директорка безпекових програм і глобального залучення Ради зовнішньої політики Українська призма, підкреслює, що переговори — лише інструмент, який інколи призводити навіть до погіршення ситуації.
Зустріч Зеленського з Путіним дійсно може відбутися, якщо США вдасться організувати такий формат. Але навіть у цьому неможливо бути впевненим, вважає Шелест. Адже за попереднього президентства Трамп також намагався розв’язати декілька світових криз і дуже голосно заявляв, що «завтра все вирішиться». Та нічого не домігся. Тобто, у цьому питанні в нового очільника США нема «гарної кредитної історії».
«Це переоцінка Трампом власного впливу і надія, що він зуміє прагматично розмовляти, коли інша сторона зовсім не прагматична», — каже Шелест.
Окрім того, Путін та РФ зараз не демонструють готовності до мирних переговорів.
Іванна Климпуш-Цинцадзе, нардеп від Євросолідарності та голова парламентського комітету з питань євроінтеграції, попри активізацію розмов про можливість завершення війни наступного року, не бачить «жодного індикатора того, що Росія в який-небудь спосіб змінила свої плани стосовно знищення держави України і українського народу, а також перекроїння мапи не тільки України, а й Європи до тих кордонів 1997 року, про які писав Путін у листах до Байдена і Столтенберга в грудні 2021-го».
Євгенія Кравчук, заступниця голови фракції Слуга народу у ВР, зауважує, що Україна як ніхто в світі хоче миру і завершення війни, але щоб все це було справедливим. Тому основною лінією напруги у переговорах буде боротьба за те, щоб зв’язати припинення вогню з гарантіями безпеки.
У будь-якому випадку мирні переговори Зеленського з Путіним стануть, на думку політолога Ігоря Рейтеровича, абсолютно пріоритетним питанням не лише для України, а й для переважної більшості країн світу.
«Навряд чи ми можемо розраховувати саме на мир. — зауважує він. — Але очікувати навіть більш-менш стійке перемир’я з відповідними гарантіями для України ми можемо. Принаймні перспективи і передумови для цього є на сьогодні».
2) ГРА, ЯКУ ОБЕРЕ ТРАМП
Нардепка Голосу Кіра Рудик вважає, що на більшість питань, які цікавлять Україну, у команди Трампа зараз немає відповідей. Саме тому поки прогноз на наступний рік може бути лише максимально розмитим. Політикиня відзначає, що ситуація стане набагато більш ясною після інавгурації 47-го президента Сполучених Штатів.
Проте, займатись українським питанням новий очільник Білого дому буде не заради самої України. «Як би нам не хотілося думати протилежне, питання завершення війни в Україні є частиною більшого плану США щодо Китаю та Ірану, — пояснює Рудик. — З тієї інформації, яка в мене є від колег із США, наразі є тільки нариси цього плану, але немає чіткого бачення. І те, як буде виглядати план Трампа відносно України, залежатиме від вигляду його китайсько-іранського плану перш за все».
Саакян переконаний, що приблизно уже навесні буде зрозуміла траєкторія і характер політики Трампа щодо України. І та залишатиметься незмінною впродовж наступних двох років — до проміжних виборів до Сенату США.
3) ВИБОРИ В УКРАЇНІ
Якщо раптом вдасться домовитись про припинення бойових дій вже в перші місяці 2025-ку, то це призведе до вибухового відновлення внутрішньої політики і активної підготовки до президентських, парламентських і місцевих виборів восени або наприкінці року. Однак такий сценарій, на погляд Володимира Фесенка, є малоймовірним і занадто оптимістичним.
«Найбільш ймовірний сценарій — це одночасне продовження війни і переговорів про мир. І це може затягнутися майже на весь 2025-й», — вважає він.
Тому очікування виборів вже наступної ввесні, про що зараз багато говорять, «є не просто завищеними, а абсолютно неадекватними», додає політолог. Адже, щоб вибори відбулись хоча б у травні, воєнні дії мають припинитись якщо не зараз, то в січні.
Саакян переконаний, що вибори у наступному році не відбудуться. Хіба восени 2025-го, якщо війна зупиниться весною, але вірогідність цього є низькою.
Водночас, як відзначає політолог, вже навесні стоятиме руба таке питання: що робити в умовах, коли вибори не можна провести? «Нинішня управлінська система накопичила вже критичну кількість помилок і вад, які потрібно змінювати, — додає він. — А як без електорального процесу забезпечити політичні трансформації і перекредитування довіри в очах суспільства для державного апарату?»
Запит на оновлення влади відчуває в суспільстві й Рейтерович. І якщо вибори відкладуться через війну, то Україні, на його думку, все одно прийдеться думати про якісь варіанти й сценарії. «Можливо, навіть, проведення виборів під час правового режиму воєнного стану», — додає політолог.
«Десь до середини року в нас є можливість це питання не підіймати, але надалі позиція наших партнерів почне потроху змінюватися, — каже Рейтерович. — Та й результати опитувань в Україні показують, що поступово зростає кількість людей, яка готова провести вибори під час воєнного стану».
Климпуш-Цинцадзе нагадує, що вибори під час воєнного стану не дозволяють правові рамки — починаючи від Конституції й завершуючи відповідними законами. Окрім того, парламент не провів достатньо роботи для зміни законодавства про вибори, що потрібно для їхнього проведення із величезною кількістю внутрішньо переміщених осіб, знищених дільниць і так далі. «Все це потребує реальної роботи вже сьогодні, — додає нардепка. — Я цього процесу в парламенті не бачу. А він потребуватиме якоїсь кількості часу, — це кількамісячна історія або принаймні двомісячна, як мінімум, щоб вийти на якісь рішення».
Мають скластись дуже багато факторів, аби з’явилась ясність у виборчій темі, вважає Євгенія Кравчук із СН. «Це вірогідно, але ніхто зараз не береться сказати якусь дату», — пояснює вона.
Заступниця голови президентської фракції не поділяє увесь цей «масовий психоз, що вже у травні вибори, — біжимо, готуємося, контрактуємо політтехнологів». На її погляд, це перебільшення. Адже для виборів необхідно щонайменше завершення війни та додержання безпекових умов.
Кравчук нагадує, що раніше Центрвиборчком чітко пояснив: потрібно мінімум 6 місяців на організацію нормального виборчого процесу після припинення воєнного стану.
4) КАДРОВІ ЗМІНИ В УРЯДІ ТА В ВІЙСЬКУ
У вересні 2024 року Верховна Рада оновила склад українського уряду майже наполовину. Як очікують опитані NV експерти, на цьому процес замін в Кабміні не припиниться.
Питання підвищення ефективності системи, яка зараз демонструє свої слабкості й накопичила критичну масу помилок на різних напрямках, спровокує цілу низку кадрових змін, зокрема і на рівні міністерств. В цьому переконаний Саакян. «Не думаю, що ми побачимо відставку уряду, але ротацію на рівні міністерства ми будемо бачити і далі», — каже він.
Фесенко також вважає, що гучні звільнення і призначення у 2025 році відбудуться неминуче. Адже за час великої війни в країні жодного року не пройшло без цього.
А от доля Олександра Сирського, на думку експерта, напряму залежить від стану справ на фронті: якщо головкому ЗСУ вдасться стабілізувати ситуацію, то він залишиться на своїй посаді. «А якщо нинішні проблеми не лише продовжаться, а посиляться, то його звільнення, а також звільнення начальника Генштабу і деяких інших військових високопосадовців, будуть неминучим», — прогнозує Фесенко.
5) ВІДКРИТТЯ ПЕРЕГОВОРІВ ІЗ ЄС
За словами Євгенії Кравчук, у 2025-му Україна хоче відкрити перший кластер переговорів про вступ до Європейського Союзу. Відтак євроінтеграційні закони однозначно будуть займати вагому, якщо не найбільшу, частку у порядку денному парламенту.
Президент Володимир Зеленський повідомляв, що відкриття цього кластеру розпочнеться на початку наступного року, а процедура скринінгу вітчизняного законодавства зараз наближається до завершення.
Україна хотіла б відкрити максимальну кількість кластерів, щоб не втрачати час. «Шанси на це дуже великі, — пояснює Шелест з Ради зовнішньої політики Українська призма. — Поки що всі сигнали добрі. Тим більше, що Угорщина закінчує 1 січня головування [у ЄС], і воно переходить до Польщі».
Та попри це багато буде залежати від України. Адже перемовини — формальні, і більше вже йдеться про технічне регулювання, про прийняття законів чи їх адаптацію.
Климпуш-Цинцадзе рада тому, що Європейська комісія перенесла зараз скринінгові оціночні зустрічі по шостому кластеру (зовнішня політика, спільна безпекова політика) на початок наступного року. Бо тоді головуватиме Польща. А далі ця роль перейде до Данії. «І це теж та країна, яка максимально залучена і до трансформаційного процесу, і до військової підтримки України», — додає нардепка.
6) КОНФІСКАЦІЯ АКТИВІВ РФ
Аналітики очікують, що у наступному році Україна отримає доступ до заморожених в ЄС та США російських активів.
Уже в 2024-му Захід почав передавати фінанси на потреби ЗСУ в борг, який погасять за рахунок отриманих від грошей Кремля відсотків, — йдеться приблизно про $18 млрд. «Але понад 300 млрд євро активів РФ залишається в Бельгії, — пояснює Кіра Рудик. — Це гроші Росії і наша задача на політичному рівні зробити так, щоб було прийнято рішення врешті-решт не просто їх там тримати, а конфіскувати на користь України».
17 грудня агентство Bloomberg, посилаючись на джерела, написало, що країни ЄС вивчають можливість повної конфіскації заморожених активів центробанку РФ для використання Україною, оцінюючи юридичні та фінансові наслідки такого кроку.
Тож, шанси в України є.
Окрім того, самі по собі ці гроші могли б стати елементом тиску на Кремль заради досягнення мирних домовленностей.
7) ВИБОРИ У НІМЕЧЧИНІ ТА ФРАНЦІЇ
У 2025 року можуть відбудуться дострокові вибори в двох ключових країнах ЄС — Німеччині та Франції.
У першому випадку все точно станеться в лютому. І в України з’явиться шанс розраховувати на більшу військову допомогу від Німеччини, адже більшість в Бундестазі може отримати більш рішучий у цьому питанні блок ХДС-ХСС. Водночас виборча турбулентність може вплинути на розмір економічної та гуманітарної допомоги, — а в цих сферах Німеччина безумовний № 1 для України, пояснює Шелест.
У Франції ж можуть статись дострокові вибори президента. Адже свіжі опитування показують, що французи хочуть відправити Еммануеля Макрона у відставку, а планове волевиявлення 2027-го перенести на два роки раніше.
Хто замінить лояльного до України Макрона, якщо вибори стануться, як новий очільник Франції поводитиметься по відношенню до українських інтересів? Це все великі питанні, відповідей на які поки що не існує.
8) ВИБОРИ У МОЛДОВІ І ГРУЗИНСЬКЕ ПИТАННЯ
Вибори можуть статись і в двох важливих для України сусідніх країнах.
У липні 2025-го у Молдові має стартувати парламентська кампанія. А в Грузії найближчим часом повинна розв’язатись внутрішньополітична криза: або місцева проросійська влада зміцнить свої позиції, або в той чи інший спосіб переможе проєвропейська опозиція.
Події в Молдові та Грузії вплинуть як на глобальний баланс сил в російсько-європейському протистоянні, так і на українську євроінтеграцію, вважає політолог Саакян. «Обидві країни відносились до „буферу“, який починався від Фінляндії і доходив до Вірменії. І от Білорусь пішла під Росію, а Фінляндія і Швеція — в НАТО. Україна зараз б’ється з Росією за власне виживання, — каже експерт. — А Грузія і Молдова — це відкрите питання: по який бік залізної завіси вони залишаться».
За матеріалами nv.ua
