У кого з посадовців вимагатимуть знання англійської мови та як держава збирається заохочувати українців її вивчати, — пояснення юриста
4 червня Верховна Рада прийняла законопроєкт про функціонування англійської мови в Україні у другому читанні. Документом закріплюється статус англійської як однієї із мов міжнародного спілкування в Україні.
Як держава сприятиме вивченню англійської мови, хто не знайде роботу без її знання та які ще зміни вносить новий законопроєкт? Все це NV обговорив із Віталієм Дудіним, юристом ГО Соціальний рух.
Що зміниться
Зконопроєкт визначає, що англійській мають навчати дітей ще з дошкільних закладів. Загалом цю мову мають вивчати на всіх рівнях здобуття освіти.
Україна також сприятиме застосуванню англійської у сфері культури. Так, інформаційні матеріали про культурно-мистецькі та видовищні заходи поряд з державною мовою можуть подаватися також англійською.
В аеропортах, морських та річкових портах, на залізничних вокзалах, автовокзалах, якими користується значна кількість іноземних громадян, оголошення, повідомлення, написи мають подаватися також англійською мовою.
Окрім того, визначено, що іноземці, які не володіють українською, мають отримувати екстрену допомогу англійською мовою чи іншою іноземною, прийнятною для сторін.
Англійська для посадовців
Законопроєкт визначає, що кандидати на певні посади будуть зобов’язані знати англійську мову. Зокрема, це стосується таких працівників:
- державної служби категорії А, та категорій Б і В (перелік яких встановлює Кабмін);
- голів місцевих державних адміністрацій, їх перших заступників та заступників;
- військовослужбовців офіцерського, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом (перелік встановлює Кабмін);
- поліцейських середнього і вищого складу, посад начальницького складу інших правоохоронних органів, посад начальницького складу служби цивільного захисту (перелік встановлює Кабмін);
- прокурорів;
- працівників митних та податкових органів (перелік встановлює Кабмін);
- керівників, членів виконавчого органу, членів наглядової ради та інших посадових осіб державних підприємств, господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50% акцій (часток) належать державі;
- керівників державних наукових установ;
- керівників закладів вищої освіти та працівників сфери освіти і науки, перелік яких встановлює Кабмін.
Кандидати на такі посади матимуть скласти іспит на визначення рівня володіння англійською, який організує Міносвіти. Його можна буде складати безкоштовно необмежену кількість разів, але не більше одного разу на 4 місяці.
При цьому такі правила діятимуть не одразу: знання англійської вимагатимуть від держслужбовців категорії А, голів місцевих держадміністрації та їхніх заступників через 2 роки після закінчення воєнного стану, а від інших посадовців — через 4 роки.
Український дубляж
У законопроєкті до першого читання пропонувалося зменшити кількість англомовних фільмів з українським дубляжем до 50% з наступного року. Водночас до 2027-го усі англомовні фільми мали б демонструватись мовою оригіналу. Проте ця норма зазнала значної критики з боку суспільства, тож її прибрали із законопроєкту.
Натомість нардепи вирішили стимулювати показ фільмів англійською мовою у кінотеатрах. Так, буде розроблено державну програму з відшкодування витрат кінотеатрам, які демонструватимуть фільми англійською, але не зможуть продати достатньо квитків для покриття витрат. Таким чином, якщо кінотеатр проводитиме щонайменше 8 сеансів з англомовними фільмами на місяць та не реалізовуватиме квитки, держава покриватиме його витрати. Механізм має запрацювати протягом 6 місяців після ухвалення закону.
Прогрес через примус
Законопроєкт покликаний сприяти вивченню англійської мови для того, аби громадяни могли відповідати на виклики, які породжуються глобалізацією та включенням України в міжнародні зв’язки, зазначив юрист Віталій Дудін. Він охоплює такі сфери, як державна служба, трудові відносини, культура, транспорт, охорона здоров’я тощо.
Однозначним позитивом цього документу Дудін вважає те, що він відкриває можливості для трудової мобільності наших громадян, адже вони будуть більш конкурентоздатні як в Україні, так і на міжнародному ринку праці.
Водночас, на його думку, фактично примусове вивчення англійської мови для певних категорій людей може бути не цілковито обґрунтованим. «Звичайно, можна поставити під сумнів, наскільки така спроба догнати країни Європи в освоєнні іноземних мов, є виправданою. Мені здається, що це буде викликати опір з боку представників певних професій, які виконують суспільно важливі функції. Передусім тут треба згадати представників освітньої галузі, державних службовців, співробітників правоохоронних органів», — додає юрист.
Посадовці, які раніше не знали англійської мови та не використовували її в роботі, можуть не погодитись з таким нововведенням, вважає Дудін.
«Всебічно схвалюючи ідею зобов’язати поліцейських або інших правоохоронців середнього і вищого офіцерського складу освоювати англійську мову, я не впевнений, що на рівні провінції, на обласному, районному рівні знання англійської мови їм реально знадобиться. Різний контекст може бути залежно від території, — пояснює юрист. — Не всі ці правоохоронці будуть мати відносини із іноземцями і якимось чином залучатися до міжнародної роботи. Тому може постати питання, наскільки це доречно».
Тим часом в академічній сфері знання англійської мови може відкрити нову літературу, можливість спілкуватися з іноземними колегами. Таким чином українські освітяни можуть збільшити свій внесок у розвиток світової науки.
«Я дуже хочу, щоб цей закон не мав негативного впливу на сферу освіти і науки, яка виконує надзвичайно важливу місію в Україні і, зокрема, в плані встановлення національної ідентичності… Я не хочу, щоб це когось знеохотило продовжувати працювати в цій галузі і не хотілося б, щоб були якісь конфлікти між освітянами з приводу того, що чиїсь професійні здібності більше цінуються, а чиїсь менше, щоб це не призвело до розколу між людьми, — зазначає юрист. — Я сподіваюся, що цей процес буде більш еволюційним, і позитивні стимули в освоєнні англійської мови превалюватимуть».
Окрім того, Дудін зауважив і деякі нюанси в сфері культури та лінгвістики у зв’язку з прийняттям законопроєкту. «Мова йде про те, що фактично серед усіх іноземних мов цей закон надає перевагу саме англійській. І це може дестимулювати освоєння мов сусідніх країн, зокрема країн Європейського Союзу, таких як Польща, Словаччина, Румунія, Угорщина, — зазначає він. — Виходить, що англійська матиме пріоритет як перша серед рівних, що, напевно, теж може викликати дискусії».
Чи звільнятимуть працівників через незнання мови
«Для мене, як для фахівця з трудових відносин, ключовим є питання прав працівників: чи будуть збережені робочі місця, чи не втратять люди можливість продовжувати свою кар’єру, якщо їхнє знання мови виявиться недостатнім відповідно до тих вимог, що впроваджуються», — коментує юрист.
Дудін пояснює, що співробітників можуть звільняти через невідповідність займаній посаді у зв’язку з недостатньою кваліфікацією або ж через неповну службову відповідність: «Виникає питання, чи не будуть ті люди, які недостатньо знають англійську мову, звільнені, чи не опиняться перед загрозою звільнення з роботи через те, що вони неповною мірою відповідають кваліфікаційним вимогам».
Водночас юрист зазначає, що законопроєкт пропонує стимули. Так, деякі категорії працівників отримуватимуть доплати у розмірі 10% посадового окладу, якщо вони опанували англійську мову на рівні не менше, ніж В2.
Попри все, швидких наслідків від прийняття законопроєкту очікувати не варто, попереджає юрист.
«Не треба очікувати від цього закону якогось дива — що він миттєво змінить контекст, в якому ми існуємо і радикально підвищить обізнаність із англійської мови. Тому що його положення набирають чинність не одразу, а поступово», — додає він.
За матеріалами nv.ua
