Попри потенційну допомогу від США, деякі країни ЄС усе ще побоюються відправляти війська в Україну.
Західні союзники склали приблизний план реалізації гарантій безпеки в Україні та введення миротворців. Про це Financial Times повідомили троє неназваних офіційних осіб.
За їхніми словами, план може включати демілітаризовану зону, можливо, патрульовану нейтральними миротворчими військами з третьої країни за погодженням з Україною і Росією.
Більш “надійний” кордон за цією зоною захищатимуть українські війська, озброєні та навчені військовими НАТО, кажуть обізнані особи. Далі сили стримування планують розмістити в глибині України як “третю лінію оборони”, а американські сили можуть надавати підтримку з тилу.
Однак, попри згоду США надати потенційну підтримку Україні, але не військами, а авіаційними та розвідувальними ресурсами, план залучення європейських миротворців до України у разі підписання мирної угоди між Києвом і Москвою наштовхується на серйозну перешкоду — несприйняття з боку значної частини європейського населення. Про це повідомляє The Wall Street Journal.
Як зазначає видання, більшість громадян країн ЄС не підтримують розгортання військового контингенту, особливо якщо йдеться про потенційні ризики для їхніх солдатів. Найбільше подібних настроїв спостерігається у країнах Східної Європи, які побоюються ослаблення власної обороноздатності, а також у Німеччині та Італії, де історичні травми Другої світової залишають помітний слід у суспільному ставленні до військових операцій.
Згідно з опитуванням Insa, проведеним минулого тижня в Німеччині, 56% німців виступають проти участі своїх військових у миротворчій місії, і це більше, ніж під час попередніх вимірювань. Один із респондентів, 28-річний Леонард Вольтерс, висловив занепокоєння, що бундесвер не зможе впоратися з новими завданнями, не поставивши під загрозу внутрішню безпеку країни.
У Франції громадська думка щодо можливого розгортання військових залежить від політичного контексту. Опитування Elabe у березні показало, що 67% французів підтримали б участь у миротворчій місії лише після досягнення офіційної мирної угоди. Натомість у випадку лише припинення вогню — 68% висловилися проти.
“Якщо наша присутність в Україні допоможе з відновленням — це добре. Але якщо вона лише підтримує війну або сіє нестабільність, тоді це не має сенсу”, — зазначив парижанин Ніколя Дегаж.
Позиція Великої Британії залишається невизначеною. Хоча багато британців готові бачити свої війська частиною мирних домовленостей, вони виступають проти будь-якої ролі, яка може викликати пряме зіткнення з РФ.
У Польщі офіційна позиція полягає в тому, що участь польських військових у місії на території України може загострити конфлікт і навіть призвести до його поширення на польську територію. Водночас соціологія свідчить: згідно з опитуванням United Surveys у березні, 58,5% поляків категорично проти участі своїх військових у конфлікті, ще 28% вважають, що цього краще уникати.
- 26 серпня FT повідомляло, що США, як і раніше, проти відправлення своїх військ в Україну, але готові надати авіацію та розвідку у межах гарантій безпеки.
- Перед цим президент Зеленський заявляв, що напрацювання щодо гарантій безпеки для Києва будуть найближчим часом. Над ними працюють команди України, США, європейських партнерів.
- 25 серпня віцеканцлер Німеччини заявляв, що країна візьме участь у гарантіях безпеки для України. Пізніше президент Зеленський заявив, що Київ розраховує на допомогу Берліна.
За матеріалами news.liga.net
