Команда прем’єра Дениса Шмигаля може суттєво змінитись вже протягом весни — якщо президент вирішить, що потрібно зекономити державні гроші.
Найближчими місяцями на український Кабмін чекають серйозні скорочення.
Наразі йдеться про розформування щонайменше 5 міністерств із 19 наявних. Про це NV розповіли джерела в Офісі президента (ОП), а також у парламентській фракції партії Слуга народу (СН).
Хоча, за інформацією редакції, жодних робочих груп із цього приводу в уряді ще не збирали.
Частина функцій скорочених міністерств перейде, за даними NV, під управління офісу прем’єра, — у так званий Центр уряду.
А ось змінювати самого Шмигаля, незважаючи на чутки, президент поки що не планує.
Адже, як пояснив NV на умовах анонімності один із представників Банкової, прем’єр усіх влаштовує. І тепер він ще більше посилиться за рахунок додаткових функцій.
Крім того, Шмигаль не набрав такої кількості негативу, через який на нього можна повісити всі «гріхи» і прибрати з посади. Хоча, як зазначив співрозмовник редакції, на крісло глави уряду деякі експерти «приміряли» і Юлію Свириденко, першого віцепрем’єра та міністра економіки, а також Олексія Чернишова, СЕО НАК Нафтогаз України.
До речі, сам Шмигаль днями на пресконференції й анонсував скорочення уряду на третину. Але жодної конкретики з цього питання він не навів.
«Ведемо роботу зі зміни формату уряду. Зокрема, скорочення кількості міністерств. Хочемо скоротити кількість міністерств на третину, скоротити кількість державних службовців», — сказав тоді глава Кабміну. І додав, що влада також працює над створенням сильного Центру уряду, який зосередить на собі допоміжні, адміністративні функції.
Заява Шмигаля стала продовженням слів президента. 25 лютого Зеленський, відповідаючи під час своєї пресконференції на запитання NV, повідомив: триває дискусія про скорочення відомств, і головною причиною таких скорочень є дефіцит грошей.
Але й глава держави нічого конкретного про скорочення не сказав.
За інформацією ж редакції, насамперед під ніж можуть піти міністерства, у яких немає призначених керівників, або ті, чиї функції фактично здатні виконувати інші відомства. Насамперед ідеться про об’єднання «соціальних» міністерств, пояснили джерела NV.
«Питання є і до деяких міністрів, і до віцепрем’єрів, наприклад, до Ірини Верещук, — її Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій планують розформувати, — пояснив співрозмовник редакції з ОП. — Те саме стосується і розформування Міністерства молоді та спорту».
Тривають дискусії про те, щоб прибрати Міністерство культури та інформполітики, яке поки що не має свого керівника, і розподілити його функції між іншими відомствами.
«Можливо, ці функції передадуть під прем’єра, але щодо культури остаточного рішення ще немає», — розповів співрозмовник редакції серед представників фракції СН.
Можуть ліквідувати й Міністерство агрополітики, об’єднавши його з Мінекономіки, — тим паче, що подібний «гібрид» колись уже існував.
«Фактично, ми плануємо повернутися до тієї стратегії щодо об’єднання міністерств, яка вже була у 2019 році», — зазначив співрозмовник NV в оточенні президента.
Водночас джерело редакції в уряді повідомило, що 40% документації, яка зараз є щодо євроінтеграційних процесів, стосується аграрної теми. Це складні процеси, які Мінекономіки «не потягне». З огляду на це Шмигаль зараз не має наміру скорочувати Мінагро.
Також на Банковій і на Грушевського була ідея скоротити Міністерство ветеранів і передати його функції Мінсоцполітики. Бо останнє і так частково займається проблематикою ветеранів, а решту відповідних функцій можна було б віддати Міністерству охорони здоров’я.
Однак, як розповіло джерело у фракції СН, від цієї новації поки що відмовилися, і нинішнього в.о. керівника Мінветеранів Олександра Порхуна планують призначити міністром.
NV намагався перевірити інформацію про скорочення в уряді безпосередньо в офіційних джерел. Але міністр Кабміну Олег Немчінов — формально та людина, яка контролює функціонування уряду, — так і не зміг відповісти на запит редакції: у його пресслужбі послалися на велике навантаження свого шефа.
Своєю чергою в Мінекономіки редакції порадили звернутися за коментарями до того ж Немчінова.
Також не захотів говорити про переформатування Кабміну і Дмитро Наталуха, «слуга народу» і голова комітету ВР з економічного розвитку.
Скорочення — це вигідно?
Відповідаючи на запитання NV про скорочення уряду, президент Зеленський згадав про причини, які можуть змусити Банкову піти на такий крок. «Якщо відповідний дефіцит [державних фінансів] буде продовжуватися, ми робитимемо все, — і мова не тільки про Кабмін, — щоб інфраструктура управління нашої держави зменшилася. І є формат, до якого ми підготовлені: зменшення кількості міністерств, щоб управління було скоординоване. Показником буде, що ми матимемо навесні», — зазначив глава держави.
Зеленський і раніше — у грудні минулого року — говорив про скорочення кількості міністерств. «Я працюю над тим, щоб уряд ще зменшився. Але якщо там не буде зовсім людей, нам буде складно керувати державою», — сказав тоді він.
Відтоді, крім очільниці Мінветеранів Юлії Лапутіної, не було звільнено жодного з топ-чиновників.
Хоча план з реформування Кабміну представники української влади представили ще влітку 2022 року, під час інвестиційної конференції в Лугано. Той передбачав якраз скорочення кількості міністерств до 12−14. Тривалий час ідеологом таких переформатувань і скорочень виступає Михайло Федоров, віцепрем’єр із цифрової трансформації. Отримати його коментар NV не вдалося.
Однак експерти скептично ставляться до слів Зеленського і Шмигаля, що скорочення уряду призведе до економії державних фінансів.
Як пояснив редакції один із топових представників фракції СН, якщо прибрати всі міністерства, за рік номінально можна було б заощадити 45 млрд грн. Але це якщо не думати про те, хто і як виконуватиме «звільнені» функції. При цьому фактично скорочувати будуть — якщо будуть — найменші міністерства, які й без того «коштують» скарбниці відчутно дешевше, ніж урядові гіганти. А з урахуванням інших чинників, включаючи суди зі звільненими працівниками, умовна економічна вигода від цього всього зведеться до нуля.
За словами топ-представника СН, є сенс скорочувати не тільки міністерства, а й їхні програми, наприклад, з підтримки спорту або культури.
«Керівництво та управління Мінспорту, якщо йдеться про утримання апарату, коштує 115 млн грн за рік. А всі їхні програми і субвенція на активні парки — 7,5 млрд грн», — зазначив цей співрозмовник NV.
Схожої думки дотримується й економіст Сергій Фурса, який вважає: скорочення міністерств не матиме позитивного впливу на функціонування держапарату і не призведе до значної економії фінансів. Однак новації з «обрізання» паралізують роботу дуже багатьох відомств. «Їхні співробітники не будуть нормально виконувати свої обов’язки, тому що не знатимуть, хто вони, що вони і що треба робити», — додає економіст.
Фурса зазначив, що витрати на держчиновників є «смішними» на тлі загальних витрат країни. До того ж завдання, які виконують «скорочені» співробітники, все одно залишаться.
«Якби ми хоча б говорили, що скорочуємо кількість чиновників і збільшуємо зарплату іншим, ми б могли очікувати поліпшення ситуації в принципі, — вважає економіст. — Але оскільки не буде збільшення доходів, а роботи в багатьох людей побільшає, це стане ще й додатковим демотивувальним фактором».
З огляду на це все ідею скорочення кількості міністерств Фурса вважає проявом популізму та спробою імітувати діяльність.
Щодо можливої економічної вигоди від скорочення урядових структур NV звернувся до міністра фінансів Сергія Марченка. Але той відмовився коментувати цю тему.
За матеріалами nv.ua
