Вперше за шість років — Трамп і Сі зустрінуться віч-на-віч
30 жовтня у Південній Кореї відбудеться перша за шість років зустріч між президентом США Дональдом Трампом та лідером КНР Сі Цзіньпіном. Це стане центральною подією саміту Азіатсько-Тихоокеанського економічного співробітництва (АТЕС) і, за оцінками Reuters, — однією з найбільш очікуваних дипломатичних подій року.
Останній раз Трамп і Сі бачилися у 2019-му, ще до пандемії COVID-19, до вторгнення Росії в Україну і до нової «митної війни», яку Трамп відновив після свого повернення у Білий дім у 2025 році. Тепер обидві сторони знову опинилися у ситуації глобальної напруги: США погрожують підвищити мита на китайські товари до 130%, а Китай — обмежити експорт критично важливих рідкісноземельних елементів, без яких неможливо виробництво чипів, електромобілів і навіть сучасного озброєння.
Пекін і Вашингтон: “митна пауза” перед бурею
Зараз між двома найбільшими економіками світу діє тимчасова «митна пауза» до 10 листопада. Вона стала короткочасним перемир’ям у довгій торговельній війні, яку Трамп назвав «битвою за американські робочі місця».
Китай, зі свого боку, звинувачує США в «економічному булінгу» і попереджає, що подальше підвищення тарифів може дестабілізувати світову економіку. Міністр закордонних справ КНР Ван І вже заявив, що «світ не витримає ще однієї великої торговельної війни».
Однак саме економіка — лише один із пластів переговорів. Під поверхнею — геополітична шахова партія, де фігури розставлені не лише навколо мит і торгівлі, а й довкола енергетики, технологій, Тайваню і навіть війни Росії проти України.
П’ять ключових тем зустрічі
1. Торговельна війна і тарифи
Основне завдання сторін — знизити градус конфронтації. Трамп публічно заявив, що готовий «укласти чесну угоду, якщо Китай перестане маніпулювати ринками». Аналітики CNBC вважають, що найімовірнішим результатом стане домовленість про відтермінування нових мит і запуск переговорів щодо нової торговельної угоди. Китай прагне гарантій передбачуваності: йдеться не лише про тарифи, а й про зняття американських обмежень на імпорт високотехнологічної продукції.
2. Рідкісноземельні елементи і технології
Китай контролює близько 70% світового експорту оброблених рідкісноземельних елементів — ключового компоненту для чипів, акумуляторів, літаків, дронів і навіть американських систем ППО.
Вашингтон побоюється, що обмеження експорту з боку Пекіна можуть стати економічною зброєю, тому на переговорах Трамп наполягатиме на «мінімальних поставках» для стабільності оборонної індустрії США.
3. Фентаніл і «хімічна дипломатія»
Окремим пунктом стане боротьба з потоками фентанілу — синтетичного опіоїду, який щороку забирає десятки тисяч життів у США. Трамп ще раніше звинувачував Китай у «недбалості» щодо експорту хімічних прекурсорів. Китай натомість погоджується на часткову співпрацю, вимагаючи натомість зниження мит і зняття деяких технологічних обмежень. У цій темі обидві сторони шукають взаємовигідний компроміс.
4. Тайвань і регіональна безпека
Питання Тайваню може стати найбільш чутливим моментом переговорів. Сі Цзіньпін розглядає «повне об’єднання Китаю» як історичну місію, тоді як Трамп неодноразово наголошував на підтримці обороноздатності Тайваню. Очікується, що Китай шукатиме хоча б символічного сигналу — що США не підтримуватимуть формальну незалежність острова, на чому наполягали демократи в часи Байдена.
5. Росія і війна проти України
Для України це, можливо, найважливіший пункт зустрічі. За словами Трампа, він планує обговорити з Сі Цзіньпіном «шляхи завершення війни між Росією і Україною». США розраховують, що Китай, як головний партнер Москви, може обмежити технологічну та економічну підтримку Кремля або навіть вплинути на Путіна, щоб наблизити перемовини. Посол США при НАТО Метью Вітакер прямо заявив: «Якщо Китай погодиться долучитися до санкційного режиму, це може стати вирішальним кроком до завершення безглуздих вбивств».
Для Пекіна ж Україна — інструмент балансу: він не хоче ні повної поразки, ні повної перемоги Росії. Політолог Вадим Денисенко вважає, що Китаю потрібна «слабка Росія, яка дивиться на Пекін», але без її краху. «Головна червона лінія для Китаю — це Одеса, бо контроль Росії над чорноморськими портами змінив би баланс у регіоні», — каже він.
Що може вийти з переговорів
1. Часткове потепління — найімовірніший сценарій
Аналітики вважають, що жодна зі сторін не зацікавлена у провалі. Можливий компроміс: Трамп відкладає підвищення мит, а Китай демонструє готовність до співпраці — наприклад, дозволяє більший доступ американських товарів на свій ринок. Такий сценарій стабілізує ринки, але не призведе до прориву.
2. Велика угода — оптимістичний варіант
Якщо лідери досягнуть розуміння щодо кількох напрямів — торгівлі, фентанілу, Тайваню — це може відкрити шлях до «економічного перемир’я». Для України це означатиме потенційний поворот Китаю до більш прагматичної позиції: якщо Пекіну знадобиться стабільна Європа для торгівлі, він може натиснути на Москву, щоб зменшити ескалацію.
3. Провал і нова холодна війна
Найгірший сценарій — відсутність домовленостей. У такому разі Трамп запустить нові мита, Китай відповість торговельними контрзаходами, а глобальні ринки знову охопить паніка. Для України це означатиме, що Китай залишиться осторонь, а Росія продовжить війну, користуючись стабільними поставками китайських технологій подвійного призначення.
Що стоїть на кону для України
- Санкційна коаліція. Якщо США зможуть залучити Китай до обмеження підтримки Росії — це різко послабить військово-промисловий потенціал Кремля.
- Енергетичний фактор. Китай є найбільшим покупцем російської нафти. Навіть часткове скорочення цих закупівель зменшить надходження до російського бюджету.
- Мирні перспективи. Якщо Пекін і Вашингтон домовляться про «стратегічну стабільність», Китай може стати одним з посередників у формуванні нового формату перемовин — умовного Budapest-2, де США, Китай і ЄС гарантуватимуть завершення війни.
Трамп і Сі зустрічаються не просто для дипломатичного ритуалу, це – потенційна точка перегрупування глобального порядку. Вона покаже, чи здатні дві наддержави домовитися у світі, який дедалі більше нагадує поляризоване поле — між економічними інтересами, енергетикою і війною.
Для України це може стати або шансом на стратегічний перелом — якщо Китай погодиться на тиск на Москву, — або підтвердженням того, що новий світовий порядок усе ще формується без українського голосу за столом.
За матеріалами nv.ua
