Після Олешок: Україна запропонувала ще десять гуманітарних операцій на окупованих територіях. Що відомо

Україна прагне поширити досвід гуманітарної місії в Олешках на інші окуповані населені пункти Херсонської та Запорізької областей. Однак результати першої операції виявилися неоднозначними: частину людей вдалося евакуювати, проте ті, хто залишився, досі повідомляють про нестачу їжі та ліків.

Україна запропонувала провести гуманітарні операції ще в десяти населених пунктах на тимчасово окупованих територіях Херсонської та Запорізької областей. Ініціатива передбачає використання механізму, який наприкінці жовтня дозволив організувати евакуацію цивільних із міста Олешки.

Про це 17 листопада повідомив президент Володимир Зеленський за підсумками наради з дипломатичною командою, представниками розвідки, СБУ, військового командування та учасниками переговорів.

За словами президента, українська сторона обговорюватиме пропозицію з американськими посередниками. Перелік населених пунктів, можливі строки операцій та умови їх проведення поки що не оприлюднені.

Отже, йдеться про дипломатичну ініціативу, а не про вже погоджені десять гуманітарних місій.

Що вдалося зробити в Олешках

Олешки на лівобережжі Херсонщини перебувають під російською окупацією від початку повномасштабного вторгнення. Через близькість до лінії фронту, мінування доріг, бойові дії та руйнування інфраструктури місто опинилося в умовах тривалої гуманітарної кризи.

У жовтні Україна та Росія за американського посередництва погодили тимчасове локальне припинення вогню, необхідне для доставки допомоги та евакуації цивільних.

Як проходила гуманітарна операція

  • 27 жовтня — 1 листопада

На Херсонщині діяв погоджений режим припинення вогню.

  • 29–30 жовтня

Повідомлено про розмінування маршрутів, підготовку гуманітарного конвою та доставлення допомоги.

  • 31 жовтня

Група евакуйованих жителів через територію Росії та Білорусі повернулася на підконтрольну Україні територію.

  • Початок листопада

Евакуйованим організували медичну допомогу, харчування, відновлення документів та соціальні виплати.

Першу місію координували за участю українського омбудсмана Дмитра Лубінця. Американське посередництво, зокрема участь першої леді США Меланії Трамп, підтверджували Білий дім та українська сторона.

Точну кількість евакуйованих Україна офіційно не розкриває відповідно до домовленостей із російською стороною.

Чому гуманітарна криза не завершилася

Попри проведення місії, гуманітарне становище людей, які залишилися в Олешках, залишається критичним.

17 листопада hromadske опублікувало свідчення місцевої волонтерки Алли Лихман-Малиш. Вона повідомила, що мешканці й надалі стикаються з браком продуктів, медикаментів та палива.

За її словами, продукти до міста переважно доставляють місцеві жителі із сусіднього Раденська. Дорога залишається небезпечною через міни та загрозу атак дронів.

Волонтерка також розповіла про надзвичайно високі ціни на продукти. Зокрема, за її даними, літр молока коштує близько 600 рублів, хлібина — 250 рублів, а кілограм овочів — приблизно 500 рублів.

Ціни наведені зі свідчень волонтерки, незалежно перевірити їх у нинішніх умовах складно.

Проблеми з розподілом доставленої допомоги раніше підтверджувала й начальниця Олешківської міської військової адміністрації Тетяна Гасаненко.

5 листопада вона повідомила, що частина мешканців узагалі не отримала гуманітарних вантажів, а іншим видали настільки невеликі продуктові набори, що їх не вистачало навіть на тиждень.

Водночас незалежно встановити масштаби розподілу допомоги на окупованій території українська влада наразі не може.

Що сталося з людьми, які залишилися

Однією з найбільших проблем попередньої операції стала евакуація маломобільних мешканців.

За повідомленнями Олешківської МВА, деякі жителі не знали про можливість виїзду через відсутність зв’язку. Інші не могли самостійно дістатися пункту збору біля лікарні або побоювалися перевірок під час проходження через контрольовані Росією території.

Водночас люди, яких вдалося повернути до України, отримали медичний супровід і допомогу з документами.

16 листопада Офіс омбудсмана повідомив, що для евакуйованих організували лікування, відновлення паспортів, оформлення довідок ВПО, пенсійних виплат і фінансової допомоги.

Всесвітня продовольча програма ООН також долучилася до забезпечення евакуйованих харчуванням.

Проте допомога тим, хто вже виїхав, не вирішує проблему цивільних, які досі залишаються в окупації.

Які ризики виникли під час попередньої гуманітарної паузи

Окрім гуманітарних труднощів, попередня операція виявила серйозні безпекові ризики.

8 листопада Зеленський заявив, що російська армія скористалася припиненням вогню для ротації особового складу й техніки на окупованому лівобережжі Херсонщини.

За твердженням української сторони, до Олешок і навколишніх населених пунктів перекинули додаткові російські сили.

Це означає, що підготовка нових гуманітарних місій потребуватиме не лише домовленостей про безпечний доступ цивільних, а й механізмів контролю за дотриманням режиму тиші.

Що необхідно погодити для нових операцій

Досвід Олешок показує, що для повторення такого механізму недостатньо домовитися лише про короткочасне припинення обстрілів.

На практиці потрібно буде розв’язати низку питань:

  • Безпечні маршрути. Визначити та перевірити дороги, якими рухатимуться гуманітарні конвої й евакуаційний транспорт.
  • Добровільна евакуація. Забезпечити можливість виїзду для тих, хто цього хоче, зокрема літніх, тяжкохворих і маломобільних людей.
  • Доступ до допомоги. Організувати розподіл продуктів, ліків та інших необхідних речей безпосередньо серед цивільного населення.
  • Контроль виконання домовленостей. Узгодити способи перевірки дотримання гуманітарної паузи та безпеки учасників операції.
  • Подальша підтримка. Передбачити медичне обслуговування, тимчасове житло, відновлення документів і соціальну допомогу для евакуйованих.

Це основні практичні умови, які випливають із досвіду першої операції. Публічно погодженого плану їх реалізації для десяти запропонованих населених пунктів наразі немає.

Чи планують повторну евакуацію з Олешок

Паралельно з ширшою ініціативою Україна працює над можливістю додаткового виїзду мешканців самих Олешок та навколишніх населених пунктів громади.

10 листопада Дмитро Лубінець повідомив, що Офіс омбудсмана продовжує приймати звернення від людей, які бажають евакуюватися.

Він наголосив, що для повторної місії потрібно узгодити гуманітарні та безпекові умови.

Контакти Офісу омбудсмана для звернень щодо евакуації з Олешок та Олешківської громади через WhatsApp, Viber або Telegram:

  • +38 067 717 51 70
  • +38 073 719 81 34

Важливо: ці контакти офіційно оприлюднені саме для Олешківської громади. Їх не слід представляти як загальний механізм подання заявок на евакуацію з усіх десяти запропонованих населених пунктів.

Що далі

Пропозиція України поширити гуманітарний механізм на десять окупованих населених пунктів свідчить про намір перетворити досвід Олешок на інструмент допомоги цивільним, які опинилися фактично відрізаними від зовнішнього світу.

Однак успіх таких операцій визначатиметься не лише кількістю евакуйованих. Не менш важливим буде те, чи отримають допомогу люди, які залишаться вдома, чи зможуть гуманітарні організації підтримувати постачання після завершення режиму тиші та чи не скористається російська армія паузою для посилення своїх позицій.

Операція в Олешках довела, що локальні гуманітарні домовленості можуть створити можливість для евакуації навіть із важкодоступних окупованих районів. Водночас вона показала обмеження одноразових місій: без тривалого гуманітарного доступу та контролю за розподілом допомоги становище цивільних може залишитися практично незмінним.

Станом на 18 листопада 2026 року проведення аналогічних операцій у десяти інших населених пунктах залишається пропозицією України, яку ще мають обговорити за американського посередництва.

Вверх