Кабмін розширив фінансування Програми з відновлення України, яку держава реалізує разом із Європейським інвестиційним банком. Додатковий 1 млрд грн розподілять між громадами 16 областей. Гроші мають прискорити вже розпочаті проєкти та дозволити запустити ще 25 нових. Загалом у програмі тепер 163 погоджені проєкти, однак детальний список нових об’єктів і суми для кожного з них поки не оприлюднені.
Українські громади отримають ще 1 млрд грн на відновлення шкіл, дитячих садків, лікарень, укриттів, житла та комунальної інфраструктури. Додаткове фінансування передбачене для 16 областей, а загальний ресурс Програми з відновлення України у 2026 році збільшується приблизно удвічі — з 987,1 млн грн до майже 2 млрд грн.
27 серпня Кабінет Міністрів повідомив про спрямування додаткового мільярда на критичну та соціальну інфраструктуру. Фінансування, за заявою уряду, мають насамперед отримати проєкти, які вже готові до реалізації або перебувають в активній стадії.
Водночас повідомлення Мінрегіону дає важливіші подробиці. Саме рішення про збільшення ресурсу програми на 1 млрд грн уряд ухвалив ще 15 липня 2026 року, а тепер додаткові кошти вже розподілено між громадами. Після цього вони мають надійти до місцевих бюджетів у формі субвенції. Додаткове фінансування дозволить не лише продовжити чинні будівництва, а й включити 25 нових проєктів, погоджених Європейським інвестиційним банком. Кількість погоджених проєктів у портфелі таким чином збільшується зі 138 до 163.
Де саме використають додатковий мільярд
Кошти розподіляються між громадами у 16 областях України:
| Область | Що відомо станом на 28 серпня |
|---|---|
| Вінницька | включена до розподілу |
| Волинська | включена до розподілу |
| Дніпропетровська | включена до розподілу |
| Житомирська | включена до розподілу |
| Івано-Франківська | включена до розподілу |
| Київська | включена до розподілу |
| Кіровоградська | включена до розподілу |
| Львівська | включена до розподілу |
| Миколаївська | включена до розподілу |
| Одеська | включена до розподілу |
| Полтавська | включена до розподілу |
| Рівненська | включена до розподілу |
| Сумська | включена до розподілу |
| Харківська | включена до розподілу |
| Черкаська | включена до розподілу |
| Чернігівська | включена до розподілу |
Саме такий перелік регіонів оприлюднило Мінрегіон. Проте станом на 28 серпня у відкритому повідомленні міністерства немає повної таблиці з назвами громад, адресами всіх об’єктів та індивідуальними сумами фінансування.
Тому говорити, наприклад, скільки саме з нового мільярда отримає Харківська, Київська чи Чернігівська область, поки передчасно.
Відомо інше: додатковий ресурс має фінансувати два типи об’єктів — ті, де роботи вже тривають, і нові проєкти, які пройшли погодження ЄІБ.
Це принципова відмінність від програм, де гроші спочатку оголошують, а потім розпочинається довгий конкурс заявок. Частина об’єктів у цьому випадку вже має проєктну документацію, погодження або виконані роботи. Саме тому уряд робить акцент на можливості отримати практичний результат швидше.
На що дозволено витрачати кошти
Кабмін називає шість основних напрямів:
- школи та заклади загальної середньої освіти;
- дитячі садки;
- лікарні та іншу медичну інфраструктуру;
- укриття;
- комунальні мережі;
- житло.
Йдеться не про одну вузьку бюджетну програму на ремонт шкіл чи будівництво сховищ, а про багатосекторний механізм відновлення базової інфраструктури громад.
І це відповідає конструкції самої Програми з відновлення України. Вона фінансується в межах рамкової угоди України з Європейським інвестиційним банком на €340 млн. ЄІБ визначає серед цілей програми відновлення громадських будівель, шкіл, медичних центрів і лікарень, комунальних систем, транспортної та іншої базової інфраструктури.
Це не новий грант на 1 млрд грн
Важливо розрізняти механізм фінансування.
Додатковий мільярд — це не окрема безповоротна виплата Європейського інвестиційного банку українським громадам.
«Програма з відновлення України» є рамковою кредитною програмою ЄІБ для України загальним обсягом €340 млн. Кошти позики проходять через державний бюджет, після чого громади отримують фінансування у вигляді субвенції місцевим бюджетам.
Для конкретної громади це означає, що вона не бере безпосередньо в ЄІБ кредит на реконструкцію своєї школи чи лікарні. Фінансова угода укладена на державному рівні, а реалізація відбувається через систему бюджетних трансфертів і субпроєктів.
Паралельно програми ЄІБ із відновлення України підтримуються грантовими коштами ЄС і технічною допомогою. Зокрема, ЄІБ повідомляв, що три його програми відновлення в Україні сукупно мають €740 млн фінансування, а їхню реалізацію додатково підтримують гранти ЄС на €15 млн. Технічну допомогу громадам та незалежний моніторинг проєктів забезпечувала, зокрема, ПРООН.
Що вже фінансувалося до нового рішення
Нинішній мільярд — друга велика частина ресурсу цієї програми у 2026 році.
29 січня уряд розподілив 987,1 млн грн між місцевими бюджетами. Тоді фінансування отримувала 71 громада, зокрема 31 громада у прифронтових Дніпропетровській, Миколаївській, Одеській, Сумській, Харківській та Чернігівській областях.
На початку року структура проєктів, які могли фінансуватися з цієї субвенції, виглядала так:
| Тип інфраструктури | Кількість проєктів у січневому портфелі |
|---|---|
| Заклади загальної та дошкільної освіти | 76 |
| Заклади охорони здоров’я | 39 |
| Водопостачання, водовідведення і теплопостачання | 18 |
| Центри надання адміністративних послуг | 6 |
| Разом | 139 |
На той момент у межах усієї програми було затверджено 152 проєкти, 13 із яких уже завершили. Тобто 139 залишалися у фінансованому портфелі 2026 року.
У серпні Мінрегіон уже говорить про 138 чинних проєктів, до яких додаються 25 нових, — разом 163. Невелика різниця із січневим показником може бути пов’язана зі змінами статусу окремих проєктів у процесі реалізації. Публічного деталізованого пояснення цієї різниці в урядових повідомленнях наразі немає, тому ототожнювати січневий і серпневий переліки один до одного не варто.
Чому 25 нових об’єктів — не просто список побажань громад
Для потрапляння до Програми з відновлення України самого рішення місцевої влади недостатньо.
Проєкти проходять відбір відповідно до процедур фінансової угоди та мають отримати погодження Європейського інвестиційного банку. Мінрегіон прямо вказує, що 25 нових проєктів уже схвалені ЄІБ. Після бюджетного розподілу громади можуть переходити до наступних процедур — укладення угод про передачу коштів позики та проведення закупівель.
Тобто між формальним внесенням проєкту до програми та появою відремонтованої школи чи нової мережі водопостачання залишається ще кілька практичних етапів.
Необхідно завершити договори, провести тендери, визначити підрядників, виконати будівельні роботи та пройти контроль їхньої якості.
Саме тому фраза «виділили 1 млрд грн» не означає, що весь мільярд уже перерахований підрядникам або буде витрачений одномоментно.
Чому ставку роблять на вже підготовлені проєкти
Уряд окремо підкреслює: перевага надається об’єктам, які готові до реалізації або вже перебувають в активній фазі.
Для відбудови під час війни це має практичне значення.
Найбільший ризик великих інфраструктурних програм — ситуація, коли бюджетний ресурс формально існує, але його не встигають перетворити на завершені роботи через тривале проєктування, експертизи, закупівлі або суперечки з підрядниками.
Фінансування вже розпочатих об’єктів зменшує цей ризик.
Якщо школа, лікарня чи водогін уже мають документацію, укладені договори або певний відсоток будівельної готовності, додаткові кошти можуть закрити фінансовий розрив і дозволити завершити роботи швидше.
Для громад це особливо важливо перед зимою та навчальним роком: завершений теплопункт, укриття, водогін або корпус лікарні має значно більший практичний ефект, ніж десятки нових будівництв із низьким рівнем готовності.
Від шкіл у Вінницькій області до водопостачання в Бучі: що вже зробила програма
Програма з відновлення України діє не перший рік. Фінансову угоду на €340 млн Україна та ЄІБ підписали ще у грудні 2020 року. Спочатку вона була орієнтована значною мірою на території, які зазнали наслідків війни на сході, та громади з великою кількістю внутрішньо переміщених осіб. Після повномасштабного вторгнення географія і потреби відновлення суттєво розширилися.
У 2024 році ЄІБ повідомляв про запуск робіт за 155 проєктами в межах програми: від лікарень та соціального житла до навчальних закладів і систем водопостачання та водовідведення.
Серед уже реалізованих прикладів — реконструйовані школи у Вінницькій області, оновлена школа в Гостомелі на Київщині, медичні та адміністративні об’єкти, системи водопостачання й інша муніципальна інфраструктура.
Таким чином, новий мільярд не створює систему відновлення з нуля, а розширює вже сформований портфель проєктів.
Чому присутність прифронтових областей особливо важлива
До нового розподілу увійшли Дніпропетровська, Миколаївська, Сумська, Харківська та Чернігівська області — регіони, де цивільна інфраструктура постійно перебуває під загрозою російських атак.
Ще на початку 2026 року із 71 громади, які отримали фінансування за програмою, 31 громада розташовувалася у шести прифронтових областях.
Тут відбудова має специфічну проблему: об’єкт можна реконструювати, але він знову залишається під ризиком пошкодження.
Тому під час оцінки результативності програми важливо дивитися не лише на кількість відремонтованих квадратних метрів. Ключовими стають безпека, укриття, резервне живлення, стійкість систем водо- і теплопостачання та можливість швидкого відновлення після повторних ударів.
Фактично йдеться вже не просто про відбудову «як було», а про адаптацію соціальної інфраструктури до умов тривалої війни.
Що означає додатковий мільярд для громад
Для місцевої влади рішення Кабміну відкриває можливість перейти від погодженого проєкту до реального контрактування та закупівель.
Для мешканців його ефект залежатиме від типу конкретного об’єкта.
У випадку школи або дитсадка це може бути повернення дітей до очного навчання та створення укриття. Для лікарні — відновлення корпусів, інженерних систем або можливості повноцінно надавати медичні послуги. Для комунальної інфраструктури — стабільніша вода, каналізація чи тепло. Для житлових проєктів — відновлення або створення житлового фонду для людей, які втратили домівки чи були змушені переселитися.
Однак реальний масштаб ефекту можна буде оцінити лише після появи детального пооб’єктного розподілу.
Якої інформації ще бракує
Станом на 28 серпня уряд і Мінрегіон оприлюднили основні параметри рішення, але не весь масив даних, необхідний для повної оцінки.
Зокрема, ще потрібен деталізований перелік:
назва громади → конкретний об’єкт → тип проєкту → повна кошторисна вартість → сума субвенції у 2026 році → співфінансування громади → рівень готовності → строк завершення.
Без цих даних неможливо відповісти на кілька ключових питань: яка область отримає найбільше грошей, скільки мільярда піде саме на школи чи лікарні, які з 25 нових проєктів стартують першими та яку частину фінансування спрямують на завершення старих будівництв.
Саме публікація такого додатка дозволить оцінювати ефективність рішення не за загальною сумою, а за конкретними результатами.
Майже 2 млрд грн у 2026 році — що далі
Після нового розподілу ресурс Програми з відновлення України у 2026 році фактично подвоюється: з початкових 987,1 млн грн до приблизно 1,99 млрд грн.
При цьому сама кредитна рамка ЄІБ значно більша — €340 млн. Це означає, що нинішній бюджетний розподіл є лише частиною багаторічної програми, а не її повним фінансовим обсягом.
Головна інтрига тепер не в тому, чи виділено додаткові кошти, — це рішення вже ухвалене. Значно важливіше, які саме об’єкти отримають гроші, скільки коштуватиме кожен із них і скільки робіт реально вдасться завершити до кінця року.
Уряд робить ставку на проєкти з високою готовністю. Якщо цей принцип буде витримано під час фактичного фінансування, додатковий мільярд може дати відносно швидкий результат — не у вигляді нових планів відбудови, а у вигляді завершених шкіл, лікарень, укриттів, житлових будинків та комунальних об’єктів.
Наступним ключовим документом має стати детальний пооб’єктний розподіл. Саме він покаже, куди насправді піде майже 2 млрд грн Програми з відновлення України у 2026 році і які громади отримають найбільшу частину додаткового ресурсу.
