Не тимчасовий модуль, а нова міська філософія
Україна входить у 2026 рік з найбільшою хвилею внутрішнього переміщення за всю історію. Понад 5 млн ВПО, з яких десятки тисяч — це маріупольці, що втратили домівки та, часто, свої райони, школи, лікарні, місця роботи.
Маріуполь — місто, яке Росія перетворила на символ знищення: 90% інфраструктури зруйновано, а відбудова до деокупації неможлива. Але десятки тисяч людей уже живуть у громадах по всій Україні — і потребують не тимчасових гуртожитків, а повноцінного житла та нового коріння.
На виставці Rebuild Ukraine у Варшаві презентували перший системний проєкт такого рівня — житловий квартал у Білій Церкві на 1000 сімей переселенців із Маріуполя, створений за архітектурною концепцією «Стaлeвої мрії» від групи «Метінвест».
Це не черговий «модульний табір». Це спроба створити новий тип українського доступного житла, що за ідеологією та технологіями ближче до французьких і нідерландських муніципальних кварталів, ніж до традиційного ЖК на ринку.
Чому саме Біла Церква — і чому саме маріупольці
Місто, яке взяло на себе частину Маріуполя
Біла Церква стала одним із ключових центрів розселення маріупольців з весни 2022 року. Тут працюють великі виробництва, індустріальні парки, логістичні хаби — і місто має інфраструктуру, здатну прийняти великий масив населення.
Маріупольська міська рада, яка сьогодні функціонує в екзилі, з 2022 року акумулювала бюджет розвитку, частину якого й буде спрямовано на будівництво кварталу.
«Це не про тимчасове рішення. Це про формування нової міської одиниці, де маріупольці зможуть жити, працювати, вчитися і зберігати свою громаду», — пояснює учасник проєкту.
Що саме побудують: Сталева мрія – квартал не як будинки, а як екосистема
Проєкт розроблений архітекторами для комплексного міського середовища, а не просто для розселення людей.
У кварталі передбачено:
- Житлові будинки (низької й середньої поверховості)
- Дитячий садок і громадський центр
- Медичний пункт
- Пішохідні двори без авто
- Громадські простори й парки
- Меморіал Героїв Гарнізону Маріуполя
- Місця для малого бізнесу (кав’ярні, майстерні, сервісні точки)
Це відповідає європейській моделі «мікрорайону коротких відстаней»: усе, що потрібно для життя, — у 5–7 хвилинах.
Модульна сталева технологія: чому це важливо
Проєкт стане першим в Україні, що повністю базується на модульній сталевій технології будівництва, яку розробив «Метінвест» у межах концепції «Сталева мрія».
Що це за технологія?
Укрупнені модулі (сталева рама + панелі + інженерія) виготовляють на заводах, а на ділянці лише збирають.
Це:
- вдвічі швидше, ніж бетон
- на 20–30% дешевше
- стійко до сейсміки та пошкоджень
- придатно до модернізації
Навіщо це масштабувати
Україна має величезну потребу в швидкому житлі — для ВПО, військових, відбудови деокупованих територій. Модульна сталь — один з небагатьох індустріальних способів закрити цей дефіцит не за 15 років, а за 3–5.
Модель житла: власність громади + соціальна оренда
Найважливіше нововведення — квартири не передаються у приватну власність, вони залишаються:
у власності Маріупольської громади
Це запобігає спекуляціям і дозволяє визначити чіткі правила доступу.
Модель проживання:
- соціальна оренда нижче ринкової
- окремі категорії проживають безоплатно (військові, літні люди, сім’ї з дітьми, вразливі групи)
- усі квартири:
- з ремонтом
- меблями
- технікою
Це схоже на моделі Франції та Нідерландів, де муніципалітети володіють житловим фондом і здають його мешканцям — це називається social housing.
Україна вперше на практиці переходить до цього формату.
Хто стоїть за проєктом: держава + громада + бізнес
Ключові учасники:
- Маріупольська міська рада — замовник і власник майбутнього житла
- «Метінвест» — розробка архітектурно-технічних рішень
- Мінрозвитку, Київська ОВА, Білоцерківська міськрада — супровід і дозвільна база
- Big City Lab, PUPA, Civitta — концепція сучасного доступного житла
Це приклад моделі, де бізнес надає технології, а місцева влада — землю, управління, фінансування та гарантії.
Український попит: цифри, які пояснюють масштаб проблеми
Факти:
- понад 200 000 маріупольців втратили житло
- заявки на отримання соціального житла подали 9000+ людей
- зареєстровано 4500 сімей, які потребують квартир негайно
- до 2030 року Україні потрібно відбудувати або побудувати 1,2–1,8 млн квартир
Цей квартал — лише один із сотень, що будуть потрібні.
Європейський досвід: чому Україна робить правильні кроки
Україна вперше створює проєкт, який відповідає стандартам affordable housing — доступного, але якісного та довгострокового житла.
Ключові принципи, які використано:
- mixed-income — різні соціальні групи в одному середовищі
- low-car urbanism — двори без машин
- community-based planning — сильний акцент на громаду
- public ownership — муніципальна власність
- швидке індустріальне будівництво
Так працюють квартали в Барселоні, Лозанні, Роттердамі і Кракові. Україна не копіює — адаптує.
Економіка проєкту: скільки коштує, хто фінансує, які стимули
Фінансування:
- будівництво — коштом місцевого бюджету Маріупольської міськради
- архітектура і технічні рішення — «Метінвест»
- соціальні програми оренди — державні постанови + громада
Скільки це може коштувати
Оцінки експертів урбаністичного ринку:
- модульний метр = 650–900 $/м²
- квартал на 1000 сімей ≈ 65–80 млн $
Але частина витрат компенсується:
- індустріальною швидкістю будівництва
- використанням типових проєктів
- зниженням інженерних затрат
Меморіал Героїв Гарнізону Маріуполя: чому ця деталь важлива
Окремий простір кварталу — меморіал захисникам Маріуполя.
Це одночасно:
- міський публічний простір
- точка пам’яті
- частина ідентичності громади
- місце, де маріупольці з різних поколінь зберігатимуть зв’язок із рідним містом
За європейською урбаністичною практикою це формує соціальний клей, який робить громаду стійкішою.
Що буде з іншими містами: Львів, Дніпро, а далі — вся країна
Квартал у Білій Церкві — лише перший пілот.
Далі — масштабування:
- Львів — як центр розселення східних областей
- Дніпро — як великий індустріальний хаб переселенців
- потенційно — Запоріжжя, Полтава, Вінниця, Черкаси
Україна вперше тестує модель, яку легко тиражувати:
- типові проєкти
- швидкий монтаж
- стандартизована логістика
- чітка юридична модель комунальної власності
Це передумова для всієї післявоєнної відбудови.
Що кажуть урбаністи, соціологи та економісти
Урбаністи
Відзначають правильний акцент на людині, а не на метрах:
— двори без машин
— малі квартальні одиниці
— громадські простори
— різноманітні формати квартир
Соціологи
Головний плюс — збереження громадської цілісності маріупольців, що значно пришвидшує адаптацію й знижує соціальні ризики.
Економісти
Проєкт вигідний місту:
- більше платників податків
- збільшення ВРП регіону
- інвестиції у соціальну інфраструктуру
- активізація локального бізнесу
Чого ще бракує: критичний погляд
1. Потреби значно більші – Один квартал на 1000 родин не вирішить проблему десятків тисяч.
2. Поки що немає єдиної державної програми доступного житла – Це хороша ініціатива громади та бізнесу, але без системного фінансування масштаб буде обмежений.
3. Питання подальшого управління – Соціальне житло потребує професійного менеджменту — Україна тут робить тільки перші кроки.
4. Залежність від місцевого бюджету Маріуполя – Громада в екзилі (структура, що працює за межами своєї країни через обставини, які не дозволяють їй діяти на батьківщині) — унікальна ситуація, але й ризики довгострокового фінансування є.
Що це означає для України: нова архітектура післявоєнної країни
«Сталева мрія» — це не лише про будинки. Це перехід від хаотичного відновлення після 2014–2023 років до індустріального, стандартизованого, масштабованого будівництва, яке може відновити країну швидко й системно.
Ключові висновки:
- Україна вперше створює реальний прототип доступного житла
- Модульна сталь — рішення для деокупованих територій
- Муніципальна власність + соціальна оренда — цивілізований шлях
- Проєкт показує формулу: громада + бізнес + архітектори
- Ідея може стати основою державної програми 2026–2035 років
Маріуполь, який починається з Білій Церкві
Квартал для 1000 сімей — це не новий мікрорайон у Київській області. Це фрагмент Маріуполя, перенесений у безпечне місце. Поки місто залишається окупованим, держава й громада будують його тимчасову, але повноцінну альтернативу — з пам’яттю, символами, інфраструктурою, житлом і людською гідністю. Україна ще не відвоювала Маріуполь, але вже почала його відбудову. І робить це так, як роблять сучасні європейські країни.
За матеріалами forbes.ua
