У ніч проти 22 лютого у центрі Львова пролунали два вибухи, які правоохоронці кваліфікують як терористичний акт. Загинула 23-річна патрульна поліцейська, кількість поранених до ранку зросла до 25 осіб. За офіційними повідомленнями, ймовірну виконавицю затримали впродовж близько 10 годин після підриву, а слідство перевіряє версію про замовлення з боку РФ.
Нижче — детальна реконструкція подій, підтверджені факти та те, що поки залишається «білими плямами».
Ключові факти на цей момент
- Час і місце: виклик на спецлінію про «проникнення до магазину» на вулиці Данилишина; після прибуття патруля — перший вибух, після прибуття другого екіпажу — другий вибух.
- Причина (попередньо): детонація саморобних вибухових пристроїв (без деталей щодо конструкції).
- Жертви: 1 загибла (поліцейська), 25 поранених; серед постраждалих — правоохоронці, нацгвардійці та цивільні.
- Затримання: затримано ймовірну виконавицю; за словами посадовців, її ідентифікації сприяли записи з камер спостереження та відпрацювання маршруту руху.
- Публічна комунікація: президент Володимир Зеленський повідомив про затримання кількох осіб, але наголосив, що не всі деталі можна озвучувати публічно.
Хронологія ночі: як спрацювала «пастка на виклик»
За версією Національної поліції України та підтвердженнями в офіційних коментарях, приблизно о 00:30 на «102» надійшло повідомлення про проникнення до магазину на вулиці Данилишина. Після прибуття патрульного екіпажу стався вибух. Згодом, коли приїхав другий екіпаж, пролунав ще один вибух.
Цей сценарій — принципово важливий для розуміння події: другий підрив у часовій прив’язці до прибуття додаткових сил означає, що метою могли бути не випадкові перехожі, а перш за все силовики та ті, хто прибуває на допомогу. Саме так це пояснює міністр внутрішніх справ Ігор Клименко, наголошуючи на логіці «смертельної пастки» для правоохоронців.
Кого зачепило найбільше: постраждалі та їхній стан
Офіційно повідомлялося про 25 поранених. Частина людей перебувала у важкому стані.
Окремо медики уточнювали: до одного з міських медоб’єднань доправляли десятки пацієнтів, частину після надання допомоги відпустили, але троє на момент комунікації лікарів були в надкритичному стані. Без деталізації травм.
Також у публічних повідомленнях звучало, що серед поранених — правоохоронці, військові Нацгвардії та цивільні.
Загибла патрульна: короткий портрет Вікторії Шпильки
Унаслідок першого вибуху загинула 23-річна патрульна Вікторія Шпилька. Її називають співробітницею патрульної поліції, яка прибула на виклик разом із напарником.
За даними, оприлюдненими у повідомленнях поліції та регіональних новинах, вона навчалася у Львівському державному університеті внутрішніх справ, а службу на Львівщині проходила з 2023 року.
«Дівчина з Волині, яка згодом разом із батьками переїхала до Херсона. Вона обрала шлях служіння людям — закінчила Львівський державний університет внутрішніх справ і стала до лав патрульної поліції. Спершу Херсонщина, з 2023 року Львівщина. Колеги згадують її як чуйну, світлу й щиру», — йдеться у повідомленні.
Затримання: що відомо про ймовірну виконавицю
Правоохоронці заявили про затримання ймовірної виконавиці приблизно через 10 годин після теракту. Її затримали в одному з районних центрів Львівської області — у повідомленнях також фігурує Самбір як місце, де її перехопили, коли вона могла намагатися залишити область.
Ключовий момент, який підкреслювали посадовці: камери спостереження допомогли швидко відтворити маршрут і зафіксувати момент закладення пристрою (без технічних подробиць).
Окремі медіа з посиланням на джерела писали, що підозрювана — громадянка України і могла діяти під «онлайн-кураторством» спецслужб РФ. Це не є вичерпно підтвердженою судовою версією, але саме цей напрям (зв’язок із РФ) публічно озвучувався в офіційних коментарях як робоча версія.
Підозрювана у скоєнні теракту у Львові у ніч проти 22 лютого діяла за вказівкою спецслужб країни-агресорки Росії.
Про це повідомляє Національна поліція України, публікуючи фото затриманої та відео того, як було закладено вибухівку.
Повідомляється, що нею виявилася мешканка Рівненської області 33 років.
«За вказівкою так званого „куратора“ спецслужб РФ жінка виготовила саморобні вибухові пристрої та встановила їх у заздалегідь визначених місцях», — розповіли в поліції.
Зазначається, що у результаті спільних оперативних дій поліцейські разом із прикордонниками 7 прикордонного Карпатського загону протягом кількох годин встановили місцезнаходження та затримали зловмисницю в контрольованому прикордонному районі міста Старий Самбір.
Кримінальне провадження і кваліфікація: чому в повідомленнях різняться статті
У ранніх зведеннях звучала кваліфікація за статтею про терористичний акт із тяжкими наслідками. Надалі, в коментарях на брифінгах, згадувались і інші формулювання, зокрема більш тяжка частина «терористичної» статті та додаткова стаття щодо незаконного поводження зі зброєю та боєприпасами.
Це не обов’язково суперечність «по суті»: під час перших годин після події кваліфікації можуть уточнюватися у міру збору доказів, встановлення обставин та ролей співучасників.
«Замовлення Росії» і логіка удару: навіщо бити по патрулю
Міністр внутрішніх справ прямо говорив про підстави вважати злочин виконаним на замовлення РФ, підкреслюючи, що ворог уже не вперше створює пастки саме для українських правоохоронців і використовує для цього завербованих громадян.
Якщо ця версія підтвердиться, мета теракту виходить за межі «випадкового терору»:
- вивести з ладу патрульні підрозділи, деморалізувати й змусити діяти обережніше та повільніше;
- породити недовіру до будь-яких нічних викликів та «побутових» легенд (на кшталт «проникнення в магазин»);
- вдарити по відчуттю безпеки в тиловому місті, де багато людей сприймають ризики як нижчі, ніж у прифронтових регіонах.
Ці висновки — аналітичні, але логічно випливають із самого сценарію «два вибухи після прибуття екіпажів» і з публічних пояснень МВС щодо «пасток».
Наслідки для міста: пошкодження і відновлення
Окрім людських втрат, пошкоджено службовий автомобіль і цивільний транспорт, а також інфраструктуру поруч (зокрема, вікна та вітрини в будівлях поряд). Комунальні служби зранку розпочали прибирання території.
Контекст лютого: теракти як повторюваний інструмент
У повідомленнях про львівський теракт паралельно згадували й інші епізоди лютого, де слідство також говорило про «теракт» і можливий слід спецслужб РФ:
- вибух автомобіля в Одесі (16 лютого) — СБУ заявляла про теракт і затримання підозрюваного;
- підрив «реанімобіля» у Києві 11 лютого поблизу одного з об’єктів СБУ — із подальшими затриманнями.
Разом із львівським випадком це формує тривожний ланцюжок: ставка робиться не лише на фронтові удари, а й на диверсійно-терористичну активність у тилу.
Теракт у Львові — це не просто трагедія з великою кількістю поранених, а демонстративна атака на тих, хто першим прибуває на виклик. Офіційно підтверджено дві детонації, загибель патрульної та затримання підозрюваної; далі ключове питання — замовники й канали підготовки.
За матеріалами bbc.com
